Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Травень
5 травня
115 років від дня народження Юрія Івановича Липи (1900-1944), громадського діяча, письменника, поета, публіциста, лікаря, автора української геополітичної концепції.

Народився в Одесі. Навчався в Новоросійському університеті. У 1917 р. став редактором часопису «Вісник Одеси», написав свої перші брошури: «Спілка визволення України», «Королівство Київське за проектом Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман Іван Мазепа», які побачили світ у заснованому його батьком видавництві «Народний стяг». Вступив до куреня Морської піхоти Збройних сил УНР, брав участь у січневих боях з більшовиками на вулицях Одеси. Після того, як у місто вступили союзні німецько-австрійські та українські частини, Ю. І. Липа став заступником командира одеської «Січі» Т. Яніва. В той час він редагував українську щоденну газету, видав останню, написану в Одесі книжку «Табори полонених українців». Вступивши 1922 р. до Познанського університету на медичний факультет, не полишає громадсько-політичної діяльності. Разом із Л. Биковським та І. Шовгенівим у 1940 р. створюють у Варшаві Український Чорноморський інститут — науково-дослідну установу з вивчення політичних і економічних проблем, що постануть перед Україною після здобуття незалежності. Протягом 1940-1942 рр. вони видали 40 актуальних праць. Вчені мріяли після відновлення Української держави перенести Український Чорноморський інститут до Одеси, щоб він став потужним центром наукових досліджень у багатьох галузях. 3 цією метою Юрій Липа 1942 р. приїздив до Одеси, навіть зумів організувати видання декількох наукових збірок. Проте війна не дала змоги довершити задумане. Під час Другої світової війни був на боці військ УПА.

9 травня
55 років тому (1960) було відкрито пам’ятник Невідомому матросу (архітектори: Г. В. Топуз, П. В. Томілін; скульптор: М. І. Нурузецький) — частина меморіального комплексу «Алея слави» в Центральному парку культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка в Одесі.
10 травня
55 років від дня смерті Юрія Карловича Олеші (1899-1960), письменника, сатирика, драматурга.

Народився в м. Єлисаветграді (нині Кіровоград). 1902 р. родина письменника переїхала до Одеси. Навчався у Новоросійському університеті. Вперше опублікував вірш «Кларимонда» у газеті «Южный вестник» (1915). Серед його знайомих з юнацьких років були майбутній письменник В. Катаєв та поет Е. Багрицький. 1922 р. Ю. К. Олеша переїхав до Москви. Першим твором, який прославив письменника, став роман-казка «Три товстуни». Чимало творів письменника було екранізовано: «Три товстуни», «Суворий юнак», «Болотні солдати», «Дівчинка в цирку» та інші.

Іменем письменника названо вулицю в центрі Одеси, на якій йому встановлено меморіальний знак.

12 травня
200 років від дня народження Віктора Івановича Григоровича (1815-1876), філолога, історика, слов’янознавця.

Народився в м. Балті, Одеської області. Вищу філологічну освіту здобував у Харківському та Дерптському університетах. У 1839-1842 рр. викладав слов’янські мови, етнографію та історію слов’ян у Казанському університеті. З відкриттям Новоросійського університету в 1865 р. його було призначено професором кафедри слов’янської філології та першим деканом історико-філологічного факультету. Його учнями та послідовниками стали О. Маркевич, О. Кочубинський, М. Попруженко.

В. І. Григорович був почесним і дійсним членом багатьох наукових товариств, вченим секретарем «Слов’янського благодійного товариства ім. святих Кирила і Мефодія». Давньослов’янські рукописи, що їх подарував В. І. Григорович Новоросійському університету, нині зберігаються у відділі рідкісних видань та рукописів Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького.

13 травня
150 років тому (1865) на базі Рішельєвського ліцею в Одесі було відкрито Новоросійський університет (нині Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова).
15 травня
  • 170 років від дня народження Іллі Ілліча Мечникова (1845-1916), біолога, одного із основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології.

    Народився в с. Іванівка (нині Куп’янський район) Харківської області. Закінчив Харківський університет. У 1864-1867 рр. спеціалізувався в Німеччині та Італії, де вивчав ембріологію безхребетних тварин. В 1867 р. І. І. Мечников захистив магістерську, 1868 р. — докторську дисертації. З 1867 р. — доцент, 1870-1882 рр. — професор зоології та порівняльної анатомії Новоросійського університету в Одесі. У 1886 р. разом з М. Ф. Гамалією заснував в Одесі першу в Росії бактеріологічну станцію. Створив першу російську школу мікробіологів, імунологів і патологів. У 1887 р. на запрошення Л. Пастера переїхав до Парижа, де організував лабораторію при Пастерівському інституті, якою завідував до самої смерті. Відкрив явище фагоцитозу, за що йому було присуджено Нобелівську премію (1908).

    В Одесі його ім’я носить провідний вищий навчальний заклад — Одеський національний університет, вулиця та сквер. На вулиці Пастера на будинку № 36, де мешкав учений, встановлено пам’ятну дошку.

  • 90 років (1925-1930) від початку діяльності Українського бібліографічного товариства в Одесі, яке видавало журнал «Записки українського бібліографічного товариства» (1928-1930). Товариство прийшло на зміну «Одеському бібліографічному товариству» (1911-1919), яке діяло при Новоросійському університеті.
16 травня
75 років від дня народження В’ячеслава Михайловича Друзяки (1940), поета, члена Національної спілки письменників України.

Народився в с. Станіслав, Білозерського району, Херсонської області. Закінчив Київську консерваторію. 1970-1972 рр. викладав у Миколаївському культурно-освітньому училищі та педагогічному інституті. 1972-1976 рр. — директор центру дитячої творчості в Одесі. Від 1976 р. — викладач по класу баяна та акордеона Одеської дитячої школи мистецтв № 5. Як поет дебютував 1987 р. у газеті «Моряк».

Автор поетичних збірок «Вікно лиману», «Степовий всесвіт», низки перекладів і переспівів. Окремі його поезії покладено на музику. Мешкає у Чехії.

20 травня
145 років тому (1870) в м. Одесі було засновано «Слов’янське благодійне товариство ім. святих Кирила і Мефодія».
26 травня
90 років від дня народження Костянтина Степановича Сергієнка (1925-2002), поета-гумориста, члена Національної спілки письменників України.

Народився в Одесі. Закінчив історичний факультет Одеського університету ім. І. І. Мечникова. Учасник Великої Вітчизняної війни. Багато років служив у лавах міліції.

Автор книжок гумору та сатири: «Лис-мораліст», «Одіссей, та не сей», «Півняча дисципліна» та інших.

27 травня
155 років від дня народження Бориса Вільямовича Едуардса (1860-1924), скульптора.
  • Народився в Одесі. Навчався в Одеській рисувальній школі (1876-1881), Санкт-Петербузькій (1881-1883) та приватних студіях А. Мерсьє і М. Антокольського. Працював на ливарному заводі в Парижі (1889-1890). Повернувшись до Одеси, відкрив перший на Півдні Росії бронзоливарний завод. Виступив одним із засновників Товариства південноросійських художників в Одесі. 1918 р. взяв активну участь в реорганізації Одеського художнього училища у вищий навчальний заклад і став його директором. 1919 р. Б. В. Едуардс був змушений емігрувати на острів Мальту.

    Автор жанрових композицій, портретів, пам’ятників. Твори: «Катерина», «Життя невеселе», «Втіха» та інші. Погруддя: А. Єсипової, М. Кондакова, Р. Судковського, Л. Пастера та інших. Пам’ятники: В. Григоровичу, Катерині II, М. Гоголю, О. Пушкіну, О. Суворову та іншим.

    Майстерня скульптора в Одесі була розташована в Софіївському провулку, 3 (нині провулок Ляпунова).

  • 45 років від дня відкриття пам’ятника (1970) в Одесі Олександрові Степановичу Попову, видатному вченому, винахіднику радіо. Пам’ятник йому встановлено біля Одеського інституту зав’язку, який з 1967 р. носить ім’я вченого (нині — Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова).
29 травня
  • 130 років від дня народження Костянтина Павловича Добролюбського (1885-1953), історика.

    Народився в с. Грачовка, Оренбурзької губернії. Закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету. 1920 р. розпочав викладацьку діяльність. Працював в Одеському інституті народної освіти, був деканом історичного факультету Одеського державного університету.

    Заснував наукові школи з вивчення Французької революції кінця XVIII ст. в Україні. Вперше аналізував діяльність секції Парижу під час термідоріанської реакції.

    К. П. Добролюбському на будинку по вулиці Успенській, 7 встановлено меморіальну дошку.

  • 110 років від дня народження Ольги Миколаївни Благовидової (1905-1975), співачки, педагога, народної артистки УРСР.

    Народилася в Санкт-Петербурзі. Закінчила Одеський музично-драматичний інститут. Була солісткою Большого театру в Москві, Тифліського, Одеського, Казахського театрів опери та балету, водночас від 1933 р. займалася викладацькою діяльністю, від 1951 р. — професор Одеської консерваторії.

    Партії: Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Настя («Тарас Бульба»), Терпелиха («Наталка Полтавка») — обидві М. Лисенка, Ольга («Євгеній Онєгін»), Поліна («Пікова дама») — обидві П. Чайковського) та інші.

    В Одесі на вул. Князівській, 21 встановлено меморіальну дошку О. М. Благовидовій.

31 травня
190 років тому (1825) було видано указ про утворення Одеського повіту.