Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Квітень
1 квітня
195 років тому (1820) почала виходити французькою мовою перша одеська газета «Messager de la Russie meridional, ou feuille commerciale publié l’autorisation du gouvernent» («Вестник Южной России, или Коммерческий листок, издаваемый с позволения начальства»).
6 квітня
215 років тому (1800) було створено Контору опікунства новоросійських іноземних поселенців.
7 квітня
90 років від дня народження Валерія Арутюновича Гегамяна (Ханагян Валік) (1925-2000), вірменського і українського художника і педагога.

Народився у м. Гарні (Вірменія). Походив із древніх вірменських аристократичних родів Ханагян (Хан Агян) та Тер-Меліксіціан. Закінчив Єреванське художнє училище (1945) та Єреванський художній інститут (навчався у М.С. Сар`яна). 1953-1957 рр. – провідний художник секції монументального живопису комбінату декоративно-прикладного мистецтва художнього фонду СРСР (Москва). Згодом викладав в Біробіджанському художньо-графічному училищі (Далекий Схід) та Махачкалинському художньому училищі ім. М. Джамаля (Дагестан). У 1963 р. після одруження оселився в Одесі.

1964 р. ініціював відкриття художньо-графічного факультету при ОДПІ (нині ПНПУ) ім. К.Д. Ушинського, ставши його першим деканом. 1985 р. залишив педагогічну роботу, присвятивши себе винятково творчості.

Розробив власний метод рисунка, що дозволив досягти граничної рельєфності і експресії форми. Автор монументальних живописних творів на теми фольклору («Гуцул», «Іспанка»), театру («Три балерини»), історії Вірменії. Центральне місце у творчості митця займає диптих «Криваве весіння», присвячене пам’яті жертв геноциду проти вірменського народу 1915 р. Монументальні розписи, виконані в Одесі, не збереглися.

Помер і похований в Одесі. Усі твори заповідав Вірменії. Нині вони зберігаються у родині Гегамянів. Син В.А. Гегамяна, Олександр Гегамян – відомий одеський скульптор.

14 вересня виповнюється 15 років від дня смерті В.А. Гегамяна.

8 квітня
  • 145 років від дня народження Олександра Михайловича Безредка (1870-1940), мікробіолога та імунолога.

    Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет та медичний колеж у Парижі. Від 1897 р. працював у лабораторії І. І. Мечникова у Пастерівському інституті в Парижі.

    Основні наукові праці присвячені проблемі імунітету. Відкрив спосіб місцевої імунізації, який широко використовується для профілактики низки інфекційних захворювань. Вивчав механізми розвитку інфекцій в організмі, специфічність сприйнятності до мікробів різними клітинами. Ввів термін «анафілактичний шок», розробив метод його попередження при сироватковому лікуванні (метод Безредка).

    28 грудня виповнюється 75 років від дня смерті О. М. Безредка.

  • 125 років тому (1890) в Одесі розпочало свою діяльність Товариство південноросійських художників (проіснувало до 1922 р.). В біржовому залі була проведена перша виставка картин, малюнків та скульптури.
10 квітня
115 років від дня народження Лії Ісааківни Бугової (1900-1981), актриси, народної артистки УРСР.

Народилася в м. Немирів, Вінницької області. Закінчила московські курси акторської майстерності В. Смишляєва. Працювала у Вінницькому драматичному театрі (1920); від 1922 р. — у київських єврейських театрах «Кунст вінкл» та «Ройтер факел» (1922-1929), у пересувному єврейському театрі УСРР (1929-1933), Одеському єврейському театрі (1934-1939), в Одеському російському драматичному театрі (1939-1981).

Ролі: Нагорна («Суд матері» І. Рачади), Грета Норман («Життя починається знову» В. Собка), Марчелла («Президент» В. Земляка) та інші.

11 квітня
90 років від дня народження Сергія Зеноновича Лущика (1925), бібліофіла, краєзнавця, колекціонера.

Народився в Одесі. Закінчив Одеській інститут інженерів морського флоту. Здобувши фах інженера-судномеханіка, працював у портах Астрахані, Ризі та Одеси. Все своє життя С. З. Лущик займається колекціонуванням та вивченням історії Одеси початку ХХ століття. Він є активним членом наукової секції книги одеського Будинку вчених від дня її заснування (1968) і до сьогодні. На його рахунку близько 220 виступів на засіданнях секції, він її почесний член з квітня 1987 р. 1990-1992 рр. був член правління Всеросійської асоціації бібліофілів.

Автор окремих видань та статей про життя і діяльність: художника й літератора М. Жука, поета П. Тичини, одеського міського голови Г. Маразлі, поета О. Номикоса, художника й поета В. Бабаджана та багатьох ін.

12 квітня
15 років від дня смерті Миколи Леонідовича Огренича (1937-2000), співака (тенор), народного артиста УРСР.

Народився в с. Іванівка, Одеської області. Закінчив Одеську консерваторію (клас О. М. Благовидової). З 1962 р. − соліст Одеського театру музичної комедії, в 1966-1988 рр. − Одеського театру опери та балету. В 1967-1969 рр. стажувався у «Ла Скала», виступав з концертами в Мілані й Флоренції. З 1970 р. − викладач Одеської консерваторії (з 1984 р. − ректор, з 1988 р. − професор).

Партії: Водемон, Ленський («Іоланта», «Євгеній Онєгин» П. Чайковського), Каварадоссі («Тоска» Дж. Пуччіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) та ін. Дипломант Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки, лауреат міжнародних конкурсів вокалістів, премії ім. П. Чайковського (І премія).

М. Л. Огреничу встановлено меморіальну дошку на будинку Одеської національної музичної академії ім. А. В. Нежданової на вул. Новосельського, 63.

14 квітня
  • 120 років з часу заснування (1895) парусного гуртка при Чорноморському яхт-клубі, статут якого затвердив міністр внутрішніх справ.
  • 85 років від дня смерті Володимира Володимировича Маяковського (1893-1930), поета, драматурга. До Одеси В. В. Маяковський приїздив чотири рази: у 1914, 1924, 1926, 1928 рр. Одеса знайшла відображення у відомих віршах поета «Разговор на одесском рейде десантных судов: „Советский Дагестан“ и „Красная Абхазия“» та інших. Нині в Одесі є провулок Маяковського, де поетові встановлено пам’ятну дошку.
17 квітня
180 років від дня смерті Івана Петровича Мартоса (1754-1835), скульптора.

Народився в м. Ічні, Полтавської губернії (нині Чернігівська область). Закінчив Петербурзьку академію мистецтв. Але найбільше його хист до скульптури сформувався за кордоном, у Римі, в майстерні славетного Антоніо Канови. Працюючи там, багато малював під проводом Помпео Батоні та Рафаеля Менгса, велетнів західноєвропейського малярства доби класицизму. В 1779 р. Мартос повернувся до Петербурга, де був призначений професором Академії мистецтв, а пізніше — її ректором (з 1814).

Роботи: пам’ятник Мініну і Пожарському в Москві (1818), пам’ятник герцогу де Рішельє в Одесі (1829), пам’ятник Олександру I в Таганрозі (1831), пам’ятник князю Потьомкіну в Херсоні (1836) та ін.

19 квітня
165 років від дня народження Руфіма Гавриловича Судковського (1850-1885), художника-мариниста.

Народився в Очакові. Закінчив Одеську рисувальну школу та Петербурзьку Академію мистецтв. Він тяжів до реалістичного бачення морського пейзажу. Майже всі свої твори Р. Г. Судковський писав з натури.

Роботи: «Очаківський берег», «Бурхливе море восени», «Сутінки на березі Чорного моря», «Перед бурею поблизу Одеси», «Буря поблизу Очакова» та ін.

24 квітня
220 років тому (1795) було відкрито Одеську портову митницю.
25 квітня
  • 170 років від дня народження Василя Мойсейовича Петріашвілі (Петрієва) (1845-1908), хіміка-органіка.

    Народився в с. Циласкурі неподалік Тбілісі (Грузія). Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету (1870). Після цього стажувався у Німеччині. У 1875 р. його обрали доцентом кафедри технічної хімії Новоросійського університету, де він і викладав до кінця свого життя. У 1878 р. В. М. Петріашвілі обрали екстраординарним, а в 1881 р. — ординарним професором. У 1900 р. він отримав звання заслуженого професора. Був одним із найактивніших співробітників журналу «Вестник виноделия», який видавався в Одесі з 1895 р. З 1898 р. він був одночасно і завідувачем Одеської міської лабораторії, що вела боротьбу з фальсифікацією продуктів харчування. У 1905 р. вченого обрали деканом фізико-математичного факультету, а в 1907 р. виконував обов’язки ректора Новоросійського університету.

  • 130 років від дня народження Івана Івановича Пузанова (1885-1971), зоолога та зоогеографа, заслуженого діяча науки УРСР (1965).

    Народився в Курську. Закінчив Московський університет (1911). Багато подорожував по країнах світу, свої наукові відкриття описав у книгах про мандри. З 1915 р. працював у Московському університеті, над організацією Кримського заповідника та в міжвідомчій комісії із захисту природи Криму (починаючи з 1924 р.). З 1947 р. працював професором в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова. За час роботи в університеті за його сприяння була відкрита кафедра зоології хребетних; зоологічний музей університету набрав, окрім зоологічного, ще й систематичний, фауністичний та морфоекологічний напрями.

    Науковий доробок І. І. Пузанова складає 235 наукових робіт, серед них — 16 монографій. Тільки за одеський період він видав близько 100 праць.

    В Одесі у Шампанському провулку, 2 вченому встановлено пам’ятну дошку.

26 квітня
Всесвітній день поріднених міст. Одеса має 23 поріднених міста, серед яких — Балтимор (США, штат Меріленд), Валенсія (Іспанія, провінція Валенсія), Йокохама (Японія, префектура Канагава), Ліверпуль (Велика Британія, графство Марсисайд), Лодзь (Польща, Лодзінське воєводство), Циндао (Китай, провінція Шаньдун), Ростов-на-Дону (Росія, Ростовська область) та ін.
27 квітня
185 років тому (1830) було відкрито для загального користування Міську публічну бібліотеку (нині Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького).
29 квітня
  • 185 років від дня народження Миколи Матвійовича Чихачова (1830-1917), державного діяча, адмірала, генерал-ад’ютанта, почесного громадянина Одеси.

    Народився в селі Добривичі, Псковської губернії. Закінчив Московський кадетський корпус. Брав участь у далекосхідній експедиції адмірала Г. І. Невельського. З 1862 р. працював в Одесі. Понад 22 роки очолював Російське товариство пароплавства і торгівлі (РТПіТ). Під час російсько-турецької війни 1877-1878 рр. командував береговою охороною міста Одеси. Виступив одним з засновників Одеського товариства порятунку на водах. З 1888-1895 рр. керував морським міністерством. 1900-1906 рр. — голова Департаменту промисловості, наук і торгівлі Державної ради.

  • 60 років від дня народження Лариси Іванівни Удовиченко (1955), актриси театру і кіно, заслуженої та народної артистки Росії.

    Народилася у Відні, Австрія. Дитячі та юнацькі роки провела в Одесі. Відвідувала театральний гурток при Одеській кіностудії. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії.

    Знялась у фільмах: «Юлька», «Місце зустрічі змінити не можна», «Інспектор Лосєв», «Моя люба», «Чехарда», «Жінка для всіх», «Мері Попінс» та інших.

30 квітня
135 років від дня смерті Єлизавети Ксаверіївни Воронцової (1792-1880), княгині, статс-дами, дружини генерал-губернатора Новоросійського краю Михайла Семеновича Воронцова.

Народилась у Варшаві. Дістала домашню освіту. Все життя займалася благодійністю. За її сприяння в Одесі були відкритті сиротинці, навчальний заклад для глухонімих, Одеське товариство піклування про нужденних (Одесское общество призрения нищих) та понад сорок років очолювала Одеське жіноче благодійне товариство, медичні богадільні та інші благодійні осередки міста.

На честь княгині в Одесі одна з вулиць центрального району міста названа Єлисаветинською.