Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Грудень
4 грудня
  • 145 років від дня народження Олександра Гнатовича Набоких (1874-1920), грунтознавця, доктора агрономії, професора.

    Народився в м. Сарапулі, В’ятського повіту, Російської імперії. Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1896), після чого декілька років проходив навчання в Німеччині. Після повернення до Росії 1898 р. працював у Санкт-Петербурзькому технологічному інституті, Новоросійському університеті (1912). В 1916–1918 рр. брав активну участь в організації і підготовці відкриття Одеського сільськогосподарського інституту; особисто розробив «Проект навчальних планів Одеського вищого сільсько-господарського інституту» і «Правила прийому в студенти ОСГІ».

    О. Г. Набоких розробив водно-режимну концепцію ґрунтоутворення, виділивши 7 типів водних режимів, що відповідають основним рослинним формаціям, і 6 типів зволоження. Вчений створив в Україні ґрунтову наукову школу (О. Ф. Лебедєв, В. І. Крокос, М. П. Флоров, Г. Г. Махов та ін.). З його діяльністю пов'язана своєрідність наукових поглядів ґрунтознавців України, що збереглася до наших днів. О. Г. Набоких зробив цінний внесок у галузь ґрунтової картографії і методики ґрунтових досліджень.

6 грудня
  • 125 років від дня народження Осипа Львовича Вайнштейна (1894-1980), історика-медієвіста, історіографа, доктора історичних наук (1940).

    Народився в м. Бендери, Бессарабської губернії. Закінчив Новоросійський університет (1920), де й працював викладачем, водночас у 1931-1933 рр. – директор Центральної наукової бібліотеки Одеського державного університету (нині – Наукова бібліотека Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова). З 1935 р. по 1951 р. працював у Ленінградському університеті професором, завкафедри історії середніх віків.

    Основний напрям його наукових досліджень – історія середньовічньої Європи. Низку наукових праць вчений присвятив аналізу творчості Вольтера і Ш. Фур’є, подіям Великої французької революції і Паризької комуни. Праці: «Нариси з історії французької еміграції в епоху Великої французької революції (1789-1796)», «Історія Паризької комуни», «Західноєвропейська середньовічна історіографія» та інші.

7 грудня
  • 185 років від дня народження Балтазара Власовича Богішича (1834-1908), хорватського вченого, етнографа, правознавця, громадського діяча.

    Народився в м. Цавтат, Хорватія. Вивчав право, філософію, історію в університетах Відня, Мюнхена, Берліна, Парижа. З 1863 р. – бібліотекар імператорської бібліотеки у Відні. З 1869 р. – професор Новоросійського університету. З 1872 р. почав працювати над складанням кодексу законів для Чорногорії. У 1893-1899 рр. був міністром юстиції Чорногорії.

    Б. В. Богішич першим почав вивчати звичаєве право південних слов’ян. Праці: «Про наукову розробку історії слов'янського права», «Про устрій бібліотеки при Одеському слов'янському благодійному товаристві Кирила і Мефодія», «Місцеві назви слов'янських меж Адріатики» та інші.

15 грудня
  • 160 років від дня народження Людовика Лазаревича Заменгофа (1859-1917), польського лікаря-офтальмолога, політолога, творця міжнародної штучної мови – есперанто.

    Народився в м. Бєлосток, (нині Польща). Закінчив Варшавську філологічну гімназію (1879) та медичний Варшавський університет (1885). У 1885-1887 рр. працював лікарем у м. Плоцьк (Польща). Продовжив медичну практику у Львові, Одесі, Херсоні, Варшаві. Ще під час навчання у гімназії розробив перший варіант штучної міжнародної мови Lingwe Uniwersala (1878). Опублікував есперанто власні твори, «Старий Заповіт», низку перекладів творів класичної світової літератури, зокрема В. Шекспіра, Г.-Х. Андерсана та інших. Автор кількох словників мови есперанто.

    Бюст Л. Л. Заменгофа в Одесі встановлено у дворі будинку на вул. Дерібасівській, 3 (скульптор-есперантист М. В. Блажков).

16 грудня
  • 120 років від дня народження Миколи Панасовича Савчука (1899-1976), зоолога, ембріолога, паразитолога, члена-кореспондента АН України (1948), заслуженого діяча науки України (1965).

    Народився в с. Зубівщина, Ізяславського повіту, Волинської губернії (нині – Хмельницька область). Закінчив Одеський інститут народної освіти (1930). Працював викладачем в одеських інститутах: медичному, технологічному, сільськогосподарському. З 1934 р. – професор Одеського державного університету. Був ректором університету під час евакуації в роки Другої світової війни. Після повернення в Одесу очолив процес відновлення матеріальної бази університету і його наукового потенціалу. В 1948-1949 рр., не залишаючи роботу в університеті, очолював Міністерство освіти УРСР.

    М. П. Савчук працював переважно у галузі експерементальної зоології, зокрема онтогенезу, що було продовженням досліджень І. І. Мечникова і вплинуло на науково-дослідну роботу кафедри зоології безхребетних. Як голова Одеського відділення Українського товариства паразитологів намагався об’єднати зусилля медиків, ветеринарів, біологів для комплексного вирішення проблеми крайової паразитології – виявлення паразитів диких та свійських тварин і пошуки заходів боротьби з ними. Видав підручник для вищої школи «Зоологія безхребетних».

19 грудня
  • 100 років від дня народження Миколи Кириловича Майорова (1919-1993), письменника, гумориста, прозаїка, члена Спілки письменників України (1955).

    Народився в м. Великоолександрівка, на Херсонщині. Закінчив Одеський машинобудівний технікум (1939). Учасник Другої світової війни, воював у партизанському загоні. З війни повернувся інвалідом, майже цілком втратив зір та слух, усі спроби лікарів повернути їх виявилися марними.

    Автор книжок: «Незабутні дні», «Загін «Ураган», «Суворі випробування», «За велінням серця», «Йшли в похід» та інших.

20 грудня
  • 130 років від дня народження Лідії Володимирівни Мацієвської (1889-1955), актриси театру та кіно, народної артистки УРСР (1947).

    Народилася в с. Кашперівка, Київської області. Закінчила Вищі жіночі курси в Одесі (1909). Працюючи в народній школі та гімназії вчителькою (до 1916 року), брала участь в аматорських виставах, виступала в українській трупі товариства «Народна тверезість» (1908-1918). У 1921-1924 рр. була в складі агітгрупи Одеського відділу політпросвіти. З 1925 р. і впродовж 30 років – актриса Одеського українського державного драматичного театру. У 1934-1952 рр. викладала художнє слово в Одеському театральному училищі. Була депутатом Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

    Грала в психологічних драмах та комедіях. Ролі: Лимериха «За двома зайцями», Дульская «Мораль пані Дульської», Дунька «Любов Ярова», Бочкарьова «Платон Кречет», Ганна «Безталанна», Хівря «Сорочинський ярмарок» та інші. Знімалася в кінострічках «Борислав сміється» та «Тінь біля пірсу».

23 грудня
  • 100 років від дня народження Миколи Івановича Сердюкова (1919-1998), прозаїка, члена Спілки письменників України (1983).

    Народився в с. Губастове, Почепського району, на Брянщині (Росія). Учасник Другої світової війни. Закінчив Військово-політичну академію у Москві (1951). Працював кореспондентом газети «Красная Звезда», редагував газети «Боевое знамя», «Защитник Родины», «Ленинское знамя». Працював у одеському видавництві «Маяк».

    Його перу належать прозові твори: «Попереду річка Дунай», «Над Будою світало», «До перемоги – шість кілометрів», «Зорі багряні», «Кому залишатися в живих» та інші.

  • 95 років від дня народження Михайла Григоровича Водяного (1924-1987), артиста оперети, народного артиста СРСР (1976).

    Народився в Харкові. Закінчив Ленінградський інститут театрального мистецтва. У 1943-1945 рр. працював актором П’ятигорського театру музичної комедії (Ставропольський край, Російської Федерації). З 1946 року працював у Львівському театрі оперети, який 1953 р. переїхав до Одеси і став Одеським театром музичної комедії. У 1979-1983 рр. ? художній керівник, а потім директор Одеського театру музичної комедії, якому 1995 р. присвоєно його ім`я.

    Ролі: Яшка Буксир («Біла акація» І. Дунаєвського), Мишко Япончик («На світанку» О. Сандлера), Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова). Ролі в кіно: Сосін («Інспектор карного розшуку», «Будні карного розшуку», 1971), Батько («Небезпечний вік», 1981). Пам'яті М. Водяного присвячено виставу Одеського театру музичної комедії «Бал на честь короля».