Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Жовтень
1 жовтня
125 років тому (1890) на Молдаванці було відкрито однокласну Михайлівську церковно-приходську школу.
6 жовтня
110 років від дня народження Юхима Ісааковича Русінова (1905-1969), композитора та диригента.

Народився в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію з класу диригента. 1925-1934 рр. виступав як піаніст, надалі як диригент Одеської консерваторії, в театрах опери та балету в Одесі, Дніпропетровську, Красноярську, Харкові.

Сюїти для балетів: «Три мушкетери», «Олеся», «По синьому морю», «Дюймовочка» та інші.

7 жовтня
110 років від дня народження Маргарити Йосипівни Алігер (1915-1992), поетеси.

Народилася в Одесі. Навчалася в Московському літературному інституті ім. М. Горького. Під час Великої Вітчизняної війни працювала кореспондентом у блокадному Ленінграді.

З Україною пов’язані її вірші «Ирпень», «Конец дня», «Киев», «Одесса» та ін.

12 жовтня
95 років тому (1920) Одесу відвідав поет Павло Григорович Тичина.
13 жовтня
135 років від дня народження Саші Чорного (справжнє прізвище — Олександр Михайлович Глікберг) (1880-1932), поета.

Народився в Одесі. У 1905 р. переїхав до Санкт-Петербурга. Тут публікував сатиричні вірші в журналах «Зритель», «Альманах», «Журнал», «Маски» та ін. У 1906-1908 рр. жив у Німеччині, де продовжив освіту в Гейдельберзькому університеті. Повернувшись до Петербурга в 1908 р., співпрацював з журналом «Сатирикон», випустив збірки віршів «Всім убогим духом», «Сатири». Публікується в журналах «Современный мир», «Аргус», «Солнце России», «Современник», в газетах «Киевская мысль», «Русская молва», «Одесские новости». Стає відомим як дитячий письменник: книги «Тук-Тук», «Живая азбука» та ін. У роки Першої світової війни Саша Чорний служив в армії рядовим при польовому лазареті та працював як прозаїк. У 1918 р. емігрував, жив у Литві, Німеччині та Італії, в 1924 р. переїхав до Франції.

Видав збірку прози «Несерьезные рассказы», повість «Чудесное лето», дитячі книги: «Сон профессора Патрашкина», «Дневник фокса Микки» та ін.

18 жовтня
135 років від дня народження Володимира (Зєєва) Євгеновича Жаботинського (1880-1940), одного з лідерів сіоністського руху, письменника, публіциста і перекладача.

Народився в Одесі. Навчався в Рішельєвській гімназії. 1898-1901 рр. — у Берлині та Римі вивчав юриспруденцію, водночас був іноземним кореспондентом газет «Одесский листок» та «Одесские новости». 1906 р. у Санкт-Петербурзі заснував журнал «Еврейская жизнь». 1911 р. заснував в Одесі видавництво «Тургеман». В. Є. Жаботинський активно займався об’єднанням і захистом євреїв по всьому світу та боротьбою з нацизмом. Твори: «Самсон Назорей», «Повисть моих дней», «Пятеро» та інші.

В. Є. Жаботинському в Одесі на вул. Єврейській, 1 встановлено пам’ятну дошку та його ім’ям названа одна з вулиць.

22 жовтня
  • 145 років від дня народження Івана Олексійовича Буніна (1870-1953), письменника, перекладача, почесного академіка Петербурзької академії наук, лауреата Нобелівської премії з літератури (1933).

    Жив в Одесі у 1898-1901 та 1918-1920 рр. Не прийняв революції 1917 р. і під час громадянської війни у 1920 р. емігрував до Франції. Своє ставлення до революційних подій в Одесі виклав у книзі «Окаянные дни».

    Його ім’ям названо одну із центральних вулиць міста. На вулиці Князівській, 27, на будинку, де мешкав, письменник встановлено пам’ятну дошку.

  • 70 років від дня народження Василя Поліоновича Сагайдака (1945-2006), поета, члена Національної спілки письменників України.

    Народився в с. Добросин, Жовківського району, Львівської області. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Працював кореспондентом Одеського обласного радіо.

    Автор поетичних збірок: «Порт», «Плекаю квіти», «Летюче стремено», «Сонетний двір», «Сніданок з русалкою», «Великодній дощ» та інші.

24 жовтня
165 років тому (1850) до Одеси прибув видатний письменник Микола Васильович Гоголь.

М. В. Гоголь відвідував Одесу двічі. Вперше він прибув сюди 16 квітня 1848 р. з Константинополя на фрегаті «Херсонес». Письменник зупинився в домі О. О. Трощинського (кузена своєї матері) на Надєждинській вулиці (нині вулиця Гоголя, де на будинку № 5 письменникові встановлено пам’ятну дошку). Тут він зустрічався з братом О. С. Пушкіна Левом, який на той час служив на митниці, а також з представниками місцевої інтелігенції.

Вдруге М. В. Гоголь прибув до Одеси в 1850 р., знову зупинився в О. О. Трощинського і всю зиму працював над другим томом «Мертвих душ».

Про перебування Гоголя в Одесі в 1850-1851 рр. збереглися спогади В. М. Рєпніної, А. П. Маркевича, О. О. Чижевича та інших. З них найбільш цікаві спогади А. П. Толченова — актора Одеського театру. Гоголь відвідував спектаклі цього театру, репетиції, при цьому робив свої зауваження акторам, вимагаючи від них «природності і життєвої правдивості», читав артистам свої твори. Письменник часто гостював у князя В. М. Рєпніна, який жив у будинку Кандиби на розі Херсонської (нині — Пастера) і Торгової вулиць. Влітку часто бував на дачі Рєпніних на Малому Фонтані.

26 жовтня
115 років від дня народження Миколи Сергійовича Полуектова (1910-1986), хіміка, засновника комплексної школи хіміків-аналітиків, академіка АН України, учасника Великої Вітчизняної війни.

Народився в Одесі. Закінчив Одеський хіміко-фармацевтичний інститут (нині Одеська національна академія харчових технологій. Інститут холоду, кріотехнологій та екоенергетики ім. В. С. Мартиновського). З 1932 р. працював старшим науковим співробітником українського філіалу Державного інституту рідкісних металів. Керував відділом фізико-хімічних методів аналізу.

Основна частина робіт зосереджена на вивченні історії розвитку аналітичної хімії в Україні.

В Одесі хіміку встановлено пам’ятну дошку за адресою Люстдорфська дорога, 86.

30 жовтня
110 років від дня створення (1905) Одеського товариства «Просвіта».
31 жовтня
  • 140 років від дня народження Михайла Пелопидовича Латри (1875-1942), художника, пейзажиста. Онук та учень художника І. К. Айвазовського.

    Народився в Одесі. Навчався в Петербурзькій академії мистецтв. З 1904 р. член та учасник виставок Товариства південноросійських художників. Був одним із засновників Нового товариства художників Петербурга. На початку 1900-х років завідував Феодосійською картинною галереєю. У 1920 р виїхав до Греції, працював на афінському заводі «Керамікос». Брав участь в археологічних розкопках на островах Делос, Крит, Тазос. З 1924 р жив у Парижі, займався декоративно-прикладним мистецтвом і живописом. У 1935 р в Реймсі відбулася його персональна виставка. Кращі твори М. П. Латри присвячені Криму, в тому числі, архітектурні та морські пейзажі.

  • 120 років від дня народження Давида Генріховича Елькіна (1895-1983), психолога.

    Народився у Воронежі. Дитячі роки пройшли в Одесі. Навчався в Петербурзькому психоневрологічному інституті та Новоросійському університеті. З 1917 р. Д. Г. Елькін завідував психологічною лабораторією в Одеському міському інституті дитячої психології та експериментальної педагогіки ім. М. В. Якуніна. В 1922 р. перейшов на роботу до Одеського інституту народної освіти. В 1930 р. отримав звання професора, став завідувачем кафедри. 1959 р. очолив Одеське відділення Психологічного товариства.

    Перу вченого належать понад 200 робіт з загальної, дитячої і педагогічної, інженерної психології, історії психології, психології тварин. Під керівництвом Д. Г. Елькіна в Одеському державному університеті було організовано наукову школу з дослідницькою темою «Психологія диференціації часу», в якій здійснюється низка експериментальних досліджень, що підтверджують: сприйняття часу — процес моделювання часових параметрів подразника. Д. Г. Елькін проводив дослідження в галузі інженерної психології. Він розробив електронні нашкірні годинники, біоелектричний протез руки. В галузі юридичної психології його цікавили мотивація правопорушень, особливості поведінки людини в умовах одиночного ув’язнення.

    На будинку головного корпусу Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (вул. Дворянська, 2) вченому встановлено меморіальну дошку.

  • 85 років від дня народження Леоніда Григоровича Авербуха (1930), лікаря, журналіста, краєзнавця, літератора, заслуженого лікаря України (2004), члена Національної спілки журналістів України.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський медичний інститут. В 1952–1955 рр. працював районним фтизіатром у Брестській області. Протягом 1956-1957 рр. проходив ординатуру в Білоруському інституті вдосконалення лікарів у Мінську на кафедрі туберкульозу. З 1957 р. працював у протитуберкульозних закладах Одеси; понад 50 років — в Одеському обласному протитуберкульозному диспансері. За сумісництвом викладав в Одеському медичному інституті. Був науковим консультантом обласного туберкульозного диспансеру, провідним науковим співробітником Українського науково-дослідного протичумного інституту ім. І. І. Мечникова, автором наукових розробок стосовно проблем організації боротьби з туберкульозом та з питань протидії розповсюдженню ВІЛ-асоційованого туберкульозу. На базі Одеського диспансеру створив музей історії боротьби з туберкульозом. Один з авторів Закону України «Про боротьбу з захворюванням на туберкульоз».

    Автор літературних праць: «Рассекреченные судьбы», «Стихофоризмы и мемуатюры», «Штрихи к портретам», «Стишата» та ін.