Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Червень
1 червня
145 років від дня народження Володимира Олександровича Гернета (1870-1929), фахівця у галузі виноробства.
  • Народився в Одесі. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету. Відтоді працював у хімічній лабораторії в Одесі, заступником директора з науки на Одеській виноробній станції (нині Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова» Української академії аграрних наук). Один з видавців журналу «Вісник дослідної фізики та елементарної математики». 1895-1897 рр. видавав і редагував єдину в світі міжнародну газету мовою есперанто «Lingvo internacia». Перекладав мовою есперанто твори російської класичної літератури, зокрема, твори В. Г. Короленка. Автор праць з аналізу вина, концентрування сусла та вина, їх спиртування, виморожування вина, утилізації виноградних вичавок, з польового досвіду у виноградарстві.

    В Одесі на будинку Інституту виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова виноробу встановлено меморіальну дошку.

  • 95 років тому (1920) в Одесі було утворено Українську державну бібліотеку імені Т. Г. Шевченка. 4 вересня 1930 р. вона увійшла до складу Одеської державної бібліотеки (нині — Одеська національна наукова бібліотека ім. М. Горького).
  • 90 років тому (1925) було утворено Одеське відділення Всеукраїнського добровільного товариства з сприяння авіації, хімії і повітряному плаванню (Аерохім).
2 червня
  • 105 років тому (1910) в Одесі на сцені біржі відбувся концерт видатного співака Федіра Івановича Шаляпіна. Він також відвідав Одеську фабрично-заводську, промислово-художню та сільськогосподарську виставку, організаторами якої виступили Одеське відділення Імператорського російського технічного товариства та Імператорське товариство сільського господарства півдня Росії.
  • 70 років від дня народження Анатолія Івановича Бойка (1945), співака, народного артиста України.

    Народився в м. Чугуєві, Харківської області. Закінчив Одеську консерваторію. З 1972 р. працює солістом Одеського театру опери та балету.

    Ролі та партії: Борис («Борис Годунов»), Іван Хованський («Хованщина») — обидві М. Мусоргського), Тарас («Сім’я Тараса» Д. Кабалевського) та інші. Гастролював у Німеччині, Франції, Угорщині, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Нідерландах та інших.

3 червня
135 років від дня смерті Пилипа Карловича Бруна (1804-1880), історика, археолога, археографа, перекладача.

Народився в м. Фрідріхсгамі (нині м. Гаміна) у Фінляндії. Закінчив Дерптський університет. Викладав у Вітебській гімназії (1830–1832), Рішельєвському ліцеї (1832-1864) та Новоросійському університеті (1865-1871) в Одесі. Рада університету 1898 р. присвоїла йому ступінь почесного доктора загальної історії, а 1869 р. обрала екстраординарним професором. Був членом Одеського товариства історії та старожитностей (з 1839 р.), Лігурійського товариства природничих наук у Генуї та Московського археологічного товариства (з 1869 р.).

Автор праць з історичної географії Причорномор’я доби античності й середньовіччя, перекладів записок послів та мандрівників XV–XVII ст., в яких висвітлюється історія Причорномор’я і Південної України.

10 червня
125 років тому (1890) на кошти міста у міському парку (нині — Центральний парк культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка) було урочисто відкрито пам’ятник на честь перебування в Одесі в 1875 р. імператора Олександра II — «Олександрівська колона» (інженер О. О. Швенднер, архітектор О. Е. Шейнс).
11 червня
  • 185 років тому (1830) в Одесі було відкрито притулок для нужденних на кошти одеситки Олени Кленової, який був розташований на території першого християнського кладовища.
  • 150 років тому (1865) в Одесі була відкрита рисувальна школа при Товаристві красних мистецтв, з 1900 р. художнє училище, нині — Одеське художньо-театральне училище ім. Б. М. Грекова.
12 червня
85 років (1930) від заснування Одеського інституту інженерів морського транспорту (нині — Одеський національний морський університет).
13 червня
140 років (1875) від дня відкриття громадської бібліотеки при Одеському товаристві взаємної допомоги прикажчиків-євреїв (нині Одеська обласна універсальна наукова бібліотека ім. М. С. Грушевського).
18 червня
100 років від дня народження Костянтина Івановича Заблонського (1915-2006), фахівця у галузі деталей машин і машинознавства, заслуженого діяча науки УРСР, учасника Великої Вітчизняної війни.

Народився на станції Христинівка, Київської губернії (нині місто Черкаської області). Закінчив Одеський індустріальний інститут (нині — Одеський національний політехнічний університет), де і працював з 1949 р. — завідувачем кафедри прикладної механіки, з 1956 р. — проректором з навчальної роботи, з 1969 р. — ректором, з 1988 р. — професором кафедри теорії механіки й машинознавства.

Вивчав проблеми жорсткості та міцності передач зчепленням. Автор універсального методу дослідження і розрахунку розподілу навантаження за довжиною контактних ліній. Праці: «Деталі машин», «Розрахунок і конструювання зубчастих передач», «Основи проектування машин», «Теорія механізмів і машин» та інші.

23 червня
65 років від дня народження Івана Васильовича Голубова (1950), композитора, музикознавця, заслуженого діяча мистецтв України, члена Національної спілки композиторів України.

Народився в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію, де й викладає від 1978 р. Лауреат 8 республіканських та 2 всесоюзних композиторських конкурсів, лауреат премії ім. Е. Багрицького (1982) та премії ім. М. Островського (1986).

Твори: концерт-симфонія для фортепіано та симфонічного оркестру, соната для скрипки і фортепіано, хорові цикли для дитячого хору і фортепіано на вірші українських поетів «На маленькій планеті», «Останній дзвоник», «Мої друзі» та інші.

24 червня
155 років від дня народження Феофіла Гавриловича Яновського (1860-1928), лікаря-терапевта, фтизіатра, академіка АН УРСР (1927).

Народився у містечку Миньківці, Ново-Ушицької волості Подільської губернії (нині Хмельницька область). Закінчив медичний факультет Київського університету св. Володимира (1884). Залишився працювати в університеті на кафедрі госпітальної терапії. Стажувався за кордоном в Німеччині та Франції. У 1886 р., повернувшись до Києва, організував бактеріологічну лабораторію. З 1894 р. — завідувач терапевтичного та інфекційного відділення Олександрівської лікарні Києва. 1904-1905 рр. Ф. Г. Яновський — професор та завідувач кафедри госпіталю терапевтичної клініки Новоросійського університету. 1905-1919 рр. професор Київського університету; 1919-1921 рр. — професор Кримського університету; 1921-1928 рр. — завідувач кафедри факультетської терапевтичної клініки Київського медичного інституту.

Автор 62 праць з питань інфекційних хвороб, туберкульозу, захворювань легенів, нирок, шлунково-кишкового тракту, патології кровообігу тощо, у тому числі низки монографій. Створив українську школу терапевтів, був членом багатьох наукових товариств.

26 червня
65 років від дня смерті Антоніни Василівни Нежданової (1873-1950), оперної і камерної співачки (лірико-колоратурне сопрано), педагога, народної артистки СРСР, Героя Соціалістичної Праці, доктора мистецтвознавства, лауреата Державної премії СРСР.

Народилася в селі Крива Балка, під Одесою. У 1883-1891 рр. навчалася в Маріїнській гімназії в Одесі (з 1885 р. навчалася також гри на фортепіано в музичному училищі), після закінчення якої викладала російську й німецьку мови в Одеському жіночому училищі. У 1899-1902 рр. навчалася в Московській консерваторії, яку закінчила із золотою медаллю. З 1943 р. — професор Московської консерваторії.

Учасниця перших постановок у Большому театрі: опер «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського (Парася), «Любов до трьох апельсинів» С. Прокоф’єва (Нінетта). Серед партій також Людмила («Руслан і Людмила»), Тетяна («Євгеній Онєгін») — усі П. Чайковського, Іоланта («Іоланта», П. Чайковського), Снігуронька («Снігуронька»), Шемаханська цариця («Золотий півник») — обидві М. Римського-Корсакова), Ельза («Лоенґрін» Р. Вагнера) та ін.

Ім’я Антоніни Нежданової 1950 р. присвоєне Одеській національній музичній академії. На будинку Маріїнської гімназії, де навчалася співачка, встановлено пам’ятну дошку та названо її ім’ям одну з вулиць міста.

27 червня
110 років тому (1905) почалося повстання матросів на панцернику «Князь Потемкин Таврический» в Одесі; 50 років тому (1965) на честь цієї події в Одесі було відкрито пам’ятник героям-потьомкінцям. 25 червня 2007 року у зв’язку з реконструкцією первісного пам’ятника російській імператриці Катерині ІІ на Катерининській площі пам’ятник потьомкінцям було перенесено на інше місце. 14 жовтня 2007 року відбулося урочисте відкриття пам’ятника на Митній площі біля Одеського порту.
Також у червні
50 років від дня відкриття в Одесі (1965) Музею морського флоту СРСР.