Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Грудень
1 грудня
120 років тому (1895) за проектом архітектора В. О. Шрьотера була побудована Реформатська церква в Одесі (вул. Пастера, 62).
9 грудня
140 років від дня народження Павла Фридріховича Шварца (1875-1934), графіка, театрального художника.

Народився в Одесі. Закінчив юридичний факультет Новоросійського університету. 1902-1903 рр. навчався живопису в академії Вітті в Парижі. Після повернення до Одеси в 1921 р. працював художником в Першому Одеському територіальному батальйонному окрузі. Один із засновників Товариства імені К. Костанді. Брав участь у виставках Товариства в 1925-1927 рр. Протягом 1923-1934 рр. був ученим секретарем і експертом музейного фонду Одеси. Працював художником-декоратором Одеського оперного театру (з 1926 р.). Брав активну участь у відновленні театру після пожежі 1925 р. З 1916 р. — член Товариства південноросійських художників.

12 грудня
135 років тому (1880) вийшов перший номер газети «Одесский листок».
14 грудня
  • 215 років від дня смерті Йосипа Михайловича Дерібаса (1749-1800), російського адмірала, державного діяча, одного з перших забудовників Одеси.

    Народився в Неаполі (Італія). 1772 р. на запрошення графа О. Г. Орлова прибув до Росії і вступив на військову службу (волонтером) у Чорноморський флот. Брав участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. Під час війни з Туреччиною 1787-1792 рр. у званні генерал-майора командував Лиманською гребною флотилією. 1789 р. російські війська, якими командував Дерібас, разом з українськими козаками Чорноморського козацького війська здобули фортецю Ені-Дунья поблизу с. Хаджибей. 1790 р. флотилія Дерібаса зайняла Тульчу, Ісакчу та Ізмаїл.

    1793 року Дерібас став контр-адміралом і був призначений командувачем Чорноморського гребного флоту. 1793 р. спільно з інженер-полковником Ф. де Воланом склав план і в 1794-1797 рр. у чині віце-адмірала керував (під наглядом фельдмаршала О. В. Суворова) будівництвом військово-торгового порту в бухті Хаджибей (нині м. Одеса).

    Головна вулиця Одеси названа Дерибасівською. На початку вулиці 1994 р. Й. М. Дерібасу встановлено пам’ятник (скульптор О. Князик, архітектор В. Глазирін).

  • 165 років від дня народження Миколи Дмитровича Кузнецова (1850-1929), художника, пейзажиста, портретиста.

    Народився в с. Степанівка, Херсонської губернії (нині Комінтернівський район, Одеської області). Брав приватні уроки живопису у художника Ф. Мальмана в Одесі. 1876-1880 рр. був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. По закінченні академії жив переважно в Одесі. З 1895 р. — академік живопису, а з 1900 р. — дійсний член Академії мистецтв. З 1881 р. — постійний учасник виставок Товариства передвижників південноросійських художників (з 1883 р. — член товариства). Його твори виставлялися в Паризьких салонах та на Всесвітній виставці в Парижі 1900 р. Виступив одним з організаторів Одеського літературно-артистичного товариства в 1897 р. Протягом 1909-1910 рр. експонувався в одеських салонах В. Іздебського. На початку 1920 р. емігрував з родиною на Балкани. В 1986 р. відбулася виставка робіт М. Д. Кузнецова в Одеському художньому музеї.

    В Одеській національній науковій бібліотеці ім. М. Горького у відділі рідкісних видань та рукописів експонується копія портрета графа М. М. Толстого (молодшого) пензля М. Д. Кузнецова. Оригінал зберігається в Одеському художньому музеї, як і багато інших робіт художника.

    Портрети: О. М. Додонова, М. М. Толстого (старшого), К. О П’ятницького, Ф. І. Шаляпіна, А. О. Нілуса та багатьох інших.

15 грудня
  • 175 років тому народився Василь Карлович Надлер (1840-1894), історик, краєзнавець, декан історико-філологічного факультету Новоросійського університету.

    Народився в м. Харкові. Закінчив історико-філологічний факультет Харківського університету. По закінченні викладав у навчальних закладах Харкова. Від початку 1868 р. працював екстраординарним професором, а від 1870 р. — ординарним професором Харківського університету. 1875-1890 рр. — декан історико-філологічного факультету Харківського університету. 1891-1894 рр. — ординарний професор і декан історико-філологічного факультету Новоросійського університету.

    Наукові інтереси були різноманітними. В харківський період слід відзначити п’ятитомну працю «Олександр І та ідея Священного союзу». Найзначнішим досягненням на ниві історичного краєзнавства стала праця «Одеса у перші епохи її існування» (1893).

  • 145 років тому (1865) почала діяти залізниця Одеса-Балта.
18 грудня
40 років від дня смерті Богдана Михайловича Комарова (1882-1975), бібліографа, публіциста та мемуариста, заслуженого діяча науки Таджицької РСР. Син відомого бібліофіла та бібліографа, фольклориста, лексикографа, перекладача, засновника одеської «Просвіти» М. Ф. Комарова (1844-1913).

Народився у Києві. 1900 р. вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету, з якого 1902 р. був виключений за участь у студентських революційних заворушеннях. Продовжував навчання у Львівському та Віденському університетах, 1906 р. закінчив Краківський університет. Учителював. Перебував під негласним наглядом поліції. На базі бібліотеки батька та ряду націоналізованих більшовиками книгозбірень Одеси створив Державну українську бібліотеку ім. Т. Г. Шевченка, якою завідував впродовж 1920-1930 рр. Після реорганізації 1930 р. її фонди влилися в Одеську наукову бібліотеку (нині ОННБ ім. М. Горького).

1925-1930 рр. розгорнув діяльність Українського бібліографічного товариства в Одесі, яке видавало журнал «Записки українського бібліографічного товариства в Одесі».

1931 р. Б. М. Комаров був заарештований. Відбував річне адміністративне заслання в Курську (за іншими даними в Орлі) без права повернення в Україну. Згодом погодився на викладацьку роботу в Середньоазіатському плодоовочевому інституті в Ленінабаді (Ходженті), де заснував природничо-географічний факультет і власну наукову школу. Брав участь у наукових експедиціях з дослідження флори у важкодоступних районах Таджикистану.

20 грудня
150 років від дня народження Амвросія Андрійовича Ждахи (справжнє прізвище — Ждаха-Смаглій) (1855-1927), графіка, етнографа.

Народився в м. Ізмаїлі. Закінчив Одеську рисувальну школу. Опанував іконографічний метод вивчення пам’яток мистецтва академіка Н. Кондакова. Працював у Земському банку Херсонської губернії та креслярем у залізничних майстернях Одеси. Значний вплив на формування А. Ждахи як художника мали Стара Одеська громада, Братерство тарасівців, український театр. Мав активні творчі стосунки з М. Комаровим, П. Ніщинським, В. Боровиком, Є. Чикаленком, М. Кропивницьким та іншими українськими діячами. У 1883-1885 рр. А. Ждаха для трупи М. Кропивницького й М. Старицького виконав ескізи українських історичних костюмів та народного одягу. У 1890 р. бере участь у першій виставці Товариства південноросійських художників. 1921-1927 рр. викладав малювання в Одеській торгово-промисловій школі.

У творчому доробку А. Ждахи робота над ілюструванням Нового заповіту, «Іліади» та «Одіссеї» Гомера, «Слово о полку Ігоревім», творів П. Куліша, М. Комарова та І. Липи, легенд В. Гаршина. Колекція творів А. Ждахи зберігається у фондах Одеського історико-краєзнавчого музею та у приватних збірках (С. З. Лущика, Т. І. Максим`юка та інших колекціонерів).

24 грудня
110 років від дня народження Костянтина Федоровича Данькевича (1905-1984), композитора, диригента, піаніста, педагога, народного артиста СРСР (1954), лауреата Державної премії ім. Т. Г. Шевченка.

Народився в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію. Професор Одеської консерваторії, яку очолював у 1944-1951 рр. З 1953 р. — професор Київської консерваторії. Виступав як піаніст і диригент, займався музично-громадською діяльністю. Тривалий час був членом та головою правління Спілки композиторів України.

Твори: опери «Трагедійна ніч» (1934), балет «Лілея» (1939), музична комедія «Золоті ключі» (1942), «Богдан Хмельницький» (1951), «Назар Стодоля» (1960), кантати симфонії та інші твори.

В Одесі ім’я Данкевича присвоєно музичному училищу та вулиці.

26 грудня
155 років від дня народження Поля-Олександра-Альфреда Леруа (1860-1942), художника.

Народився в Парижі. У чотирирічному віці разом з батьками переїхав до Одеси. Навчався в Одеській рисувальній школі 1866-1867 рр. та з перервою в 1873-1876 рр. Переїхав до Парижа. Був постійним учасником паризьких салонів. До Росії більше не повернувся, однак підтримував постійний зв’язок з одеськими художниками. З 1891 р. був членом Товариства південноросійських художників. У 1904 р. подарував Одесі картину «Аман та Мардохей» (нині зберігається в Одеському музеї Західного та Східного мистецтва).

28 грудня
  • 115 років від дня народження Марка Пилиповича Гордіана (1900-1961), шахового композитора і шахіста.

    Народився в Одесі. Працював керівником одеського відділення Держбанку СРСР. Працював в основному в області «казкових» шахів. Винайшов нову розширену дошку з казковими фігурами. На 1-му конкурсі ФІДЕ (Міжнародна шахова федерація) в 1957-1958 рр. завоював перший приз і золоту медаль у розділі завдань на «казкові» теми.

  • 100 років від дня народження Льва Львовича Шестакова (1915-1944), військового льотчика, учасника оборони Одеси, Героя Радянського Союзу.

    Народився у с. Авдіївка, Ясинуватського району, Донецької області. Навчався в Дніпропетровському інституті інженерів залізничного транспорту та відвідував Дніпропетровський аероклуб. У Радянській Армії з 1934 р. Закінчив Луганську військово-авіаційну школу пілотів. Учасник Громадянської війни в Іспанії 1936-1939 рр. У повітряних боях знищив 8 літаків противника особисто та більше 30 в групі з товаришами, за що був нагороджений орденами Леніна та Червоного Прапора. Під час Великої Вітчизняної війни — командир 69-го винищувального авіаційного полку. Під час оборони Одеси полк Л. Л. Шестакова здійснив 6600 бойових вильотів, провів 575 повітряних боїв, 3500 штурмів, знищив 124 ворожих літака.

    В Одесі ім’ям героя названо вулицю.

29 грудня
130 років від дня народження Зої Антонівни Бориневич-Бабайцевої (1885-1972), історика літератури, пушкінознавця.

Народилася в Одесі в родині керівника статистичного бюро, а згодом професора статистика А. С. Бориневича. Закінчила Новоросійський університет. Педагогічну кар’єру розпочала в 1903 р. викладачем недільних та вечірніх шкіл. Від 1912 р. почала викладати історію, російську літературу та мову в жіночих і чоловічих гімназіях міста. Із встановленням радянської влади викладала у робітфаках і технікумах, а від 1923 р., протягом майже п’ятдесяти років, у вищій школі: в Одеському інституті народної освіти, згодом в Українському педагогічному інституті, Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова.

Науково-літературну діяльність розпочала в 1920 р. Вона була зосереджена на двох темах — життя і творчість Чехова й Пушкіна. Брала активну участь у роботі Пушкінської комісії при одеському Будинку вчених.