Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Вересень
6 вересня
140 років тому (1875) було закладено будинок Одеського військового шпиталю (вул. Пироговська, 2).
7 вересня
  • 145 років від дня народження Олександра Івановича Купріна (1870-1938), письменника.

    Народився у с. Наровчат, Пензенської губернії. О. І. Купрін вперше відвідав Одесу 1898 р. Одеська тематика є головною в його творах «Гамбрінус», «Гранатовий браслет», «Мій політ», «Тапер», «Чудовий лікар» та інших. 1909 р. письменник разом з одеським льотчиком С. Уточкіним здійснив політ на повітряній кулі.

    В Одесі один із провулків носить ім’я Купріна, а на будинку № 2 по вулиці Маразліївській, у якому мешкав О. І. Купрін, встановлено меморіальну дошку.

  • 150 років від дня народження Сергія Михайловича Щасного (1875-1943), мікробіолога та епідеміолога.

    Народився в Петербурзі. Закінчив медичний факультет Київського університету. 1901 р. переїхав до Одеси і близько 20 років працював на кафедрі загальної патології та бактеріології медичного факультету Новоросійського університету під керівництвом професора В. В. Підвисоцького. 1910-1911 рр. брав активну участь у боротьбі з чумою в Одесі. З 1919 р. С. М. Щасний — професор бактеріології; у 1919-1928 рр. керував Санітарним бактеріологічним інститутом в Одесі та кафедрою мікробіології Хіміко-фармацевтичного інституту. З 1928 р. працював у Кримському інституті епідеміології та мікробіології, у 1931-1938 рр. — у Кримському медичному інституті.

    Праці С. М. Щасного присвячені проблемам імунітету, анафілаксії, походження кров’яних пластинок, епідеміології чуми, питанням запобіжних щеплень проти холери та сказу.

10 вересня
60 років від дня народження Лариси Олександрівни Доліної (1955), естрадної та джазової співачки, актриси, заслуженої і народної артистки Росії.

Народилася в Баку. В трирічному віці переїхала з батьками до Одеси. Закінчила музичну школу за класом віолончелі. Музична кар’єра співачки розпочалася 1971 р. в естрадному оркестрі «Ми — одесити». Надалі була солісткою таких музичних колективів, як «Державний естрадний оркестр Вірменії» під керівництвом К. Орбеляна, «Державний естрадний ансамбль Азербайджану» під керівництвом Полада Бюль-Бюль Огли, оркестр «Современник» під керівництвом А. Кролла. З 1985 р. Л. О. Доліна працює самостійно. За час сольної кар’єри підготувала кілька концертних програм, з якими об’їздила країни СНГ. 1985 р. вона вперше виступила як режисер власної програми «Затяжний стрибок».

Ролі в кіно: «Ми з джазу», «Попелюшка» та ін. Виконувала ряд пісень для кінофільмів.

12 вересня
140 років від дня заснування (1875) Чорноморського яхт-клубу в Одесі.
13 вересня
115 років тому (1900) при Новоросійському університеті було відкрито медичний факультет (нині — Одеський національний медичний університет).
17 вересня
  • 75 років від дня народження Сергія Андрійовича Андронаті (1940), хіміка-органіка, академіка НАН України, голови Південного наукового центру НАН України, заслуженого діяча науки і техніки УРСР.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова та після військової служби з 1966 р. працював в університеті. З 1984 р. — директор Одеського фізико-хімічного інституту ім. О. В. Богатського. Водночас від 1998 р. — завідувач кафедри фармацевтичної хімії Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова та науковий керівник хіміко-фармацевтичного навчально-наукового виробничого комплексу НАН та Міністерства освіти і науки України.

    Основним напрямом його наукової діяльності є дослідження біологічно активних речовин. Автор понад 350 наукових статей, більш як 90 патентів та авторських свідоцтв.

  • 75 років від дня смерті Панаса Карповича Саксаганського (справжнє прізвище Тобілевич) (1859-1940), актора, режисера, драматурга і педагога школи М. Кропивницького, корифея українського театру.

    Народився в с. Кам’яно-Костувате на Херсонщині, нині Миколаївської області. Закінчив Єлисаветградську реальну школу (1877). Сценічну діяльність розпочав 1883 р. у трупі М. Старицького. Після розколу трупи увійшов до Товариства малоросійських артистів під керівництвом М. Кропивницького (1885-1888) та Товариства під орудою М. Садовського (1888-1890). В 1890-1898 та 1905-1909 рр. очолював Товариство українських акторів. Впродовж 1910-1915 рр. гастролював у трупах Т. Колісниченка та П. Прохоровича в Одесі. В 1915-1916 рр. — працював у Товаристві українських акторів під орудою І. Мар’яненка, з 1916 р. — у Товаристві українських артистів. 1918 р. очолював Державний народний театр, на основі якого 1922 р. був створений театр ім. М. К. Заньковецької. Працював у театрі до 1932 р.

    Ролі переважно сатиричного характеру: Возний («Наталка Полтавка» І. Котляревського), Бонавентура, Потасій Пеньонжка, Тарабанов, Харко Ледачий («Сто тисяч», «Мартин Боруля», «Суєта», «Паливода XVIII ст.»), всі — І. Карпенка-Карого), Голохвостий («За двома зайцями» М. Старицького) та інші; у вокальному репертуарі — Карась («Запорожець за Дунаєм»).

23 вересня
80 років від дня народження Маргарити Миколаївни Ніколаєвої (1935-1993), гімнастки, дворазової олімпійської чемпіонки, заслуженого майстра спорту.

Народилася в м. Івановому (Росія). Закінчила Одеський технологічний інститут харчової та холодильної промисловості та Одеський державний педагогічний інститут ім. К. Д. Ушинського. Дві олімпійські золоті медалі М. М. Ніколаєва здобула на Римській літній олімпіаді (1960) — одну в командному заліку разом із збірною СРСР, іншу — в опорному стрибку.

2001 р. Одеський міськвиконком назвав першу олімпійську чемпіонку Одеси — М. М. Ніколаєву найкращою спортсменкою Південної Пальміри XX століття. В Одесі на будинку № 10 у Воронцовському провулку де мешкала гімнастка встановлено пам’ятну дошку.

24 вересня
105 років тому (1910) була відкрита перша лінія електричного трамваю в Одесі.
31 вересня
115 років від дня народження Михайла Олександровича Казневського (1900-1984), режисера, заслуженого діяча мистецтв України, члена Спілки кінематографістів України.

Народився в Одесі. Закінчив Одеський музично-драматичний інститут (нині Одеська національна музична академія ім. А. В. Нежданової). Навчався у О. П. Довженка в режисерській лабораторії при Київській кінофабриці. Працював головним режисером літературного мовлення, літературно-драматичного сектора українського радіокомітету, художнім керівником державної естради в Києві. Під час Великої Вітчизняної війни був художнім керівником фронтових бригад артистів Кавказького військового округу, артистом і художнім керівником Туркменської філармонії. 1947-1949 рр. — художній керівник Одеської філармонії. 1949-1952 рр. — заступник голови комітету у справах мистецтв УРСР. 1952-1964 рр. старший режисер та художній керівник студії телебачення в Києві. Автор книги «Телебачення».