Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Березень
8 березня
  • 90 років від дня народження Юхима Петровича Геллера (1925-1998), шахіста, шахового теоретика, міжнародного гросмейстра (1952), заслуженого майстра спорту (1957) і тренера СРСР.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова. 1949 р. дебютував у першості СРСР і відразу став претендентом на титул чемпіона. Ю. П. Геллер брав участь у 23-х чемпіонатах СРСР (чемпіон 1955 та 1979 рр.). Переможець Всесвітніх шахових олімпіад та чемпіонатів Європи у складі збірної СРСР.

    Автор праць «За шаховою дошкою», «Староіндійський захист» та «Перемога в Мерано».

  • 90 років (1925) з часу заснування Одеського наукового товариства рентгенологів.
10 березня
105 років тому (1910) в Одесі заснована перша в Росії радіологічна лабораторія при Російському технічному товаристві з ініціативи та під керівництвом Євгена Самійловича Бурксера. У 1924 р. на базі лабораторії було відкрито Радіологічний інститут (нині Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України).
11 березня
85 років від дня народження Бориса Давидовича Литвака (1930-2014), тренера, мецената, громадського діяча, Героя України (2007), почесного громадянина Одеси та Одеської області (2010).

Народився в Одесі. Закінчив факультет фізичного виховання Одеського педагогічного інституту імені К. Д. Ушинського. З 1961 р. був заступником голови Одеської обласної ради добровільно-спортивного товариства. З 1964 р. викладав фізичне виховання в Одеському автомеханічному технікумі. З 1977 року — директор спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи Олімпійського резерву № 2. 1996 р. заснував Одеський обласний благодійний фонд реабілітації дітей-інвалідів «Майбутнє», відомий як «Будинок з янголом», на якому йому встановлено пам’ятну дошку (Пушкінська, 51).

13 березня
100 років від дня смерті Сергія Юлійовича Вітте (1849-1915), державного діяча, почесного громадянина Одеси (1894).

Народився в м. Тифліс (нині Тбілісі). Закінчив Новоросійський університет. Служив у канцелярії одеського генерал-губернатора, у залізничних відомствах Одеси та Києва. З 1877 р. — начальник відділу експлуатації Одеської залізниці, з 1880 р. очолив Товариство Південно-Західних залізниць. 1889 р. призначений директором департаменту залізниць Міністерства фінансів Росії, переїхав до Санкт-Петербурга. 1892 р. — міністр шляхів, у 1892-1903 — міністр фінансів. З 1903 р. очолював Комітет фінансів, 1905-1906 — голова Ради Міністрів. 1906 р. вийшов у відставку, однак зберігав за собою посаду голови Комітету фінансів Росії.

Переконаний монархіст, С. Ю. Вітте входив до Одеського слов’янського благодійного товариства, був одним із засновників «Священної дружини» (1881) у Петербурзі — таємної монархічної організації для боротьби з революційним рухом. Один із засновників газети «Киевское слово». С. Ю. Вітте протягом усього життя брав активну участь у розвитку Новоросійського університету. Так, за його сприяння був відкритий медичний факультет. 1899-1909 рр. вулиця Дворянська мала назву С. Ю. Вітте.

На фасаді головного корпусу Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (вул. Дворянська, 2) встановлено меморіальну дошку С. Ю. Вітте.

15 березня
  • 170 років тому (1845) вперше було запалено вогонь на Воронцовському маяку.
  • 155 років від дня народження Володимира Ароновича Хавкіна (1860-1930), бактеріолога, який першим у світі розробив вакцини проти холери та чуми.

    Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет, його вчителем був І. І. Мечников, у якого він працював в лабораторіях спочатку в Одесі, а потім у Парижі. У Франції В. А. Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, В. А. Хавкін з 1896 р. працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами він найчастіше проводив на самому собі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйони людей. Видатний учений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна.

    26 жовтня виповнюється 85 років від дня смерті В. А. Хавкіна.

16 березня
170 років від дня народження Олексія Олександровича Андрієвського (1845-1902), історика.

Народився у м. Каневі. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету св. Володимира. Викладав російську мову та літературу у гімназіях Катеринослава, Одеси й Тули. За антиурядову діяльність був засланий до Архангельська та В’ятки, де перебував наприкінці 1870-х — на початку 1881 р. Після повернення в Україну працював у київській комісії народних читань. Заснував у Каневі школу ім. Т. Шевченка. Протягом 1896-1902 рр. завідував сиротинцем в Одесі. Був членом Історичного товариства Нестора-літописця у Києві та Одеського товариства історії і старожитностей. Публікував численні публіцистичні статті в газетах, зокрема, в «Одесском вестнике».

Наукова спадщина налічує приблизно 50 публікацій, присвячених історії України та Росії.

20 березня
  • 100 років від дня народження Святослава Теофіловича Ріхтера (1915-1997), піаніста, народного артиста СРСР, Героя Соціалістичної Праці.

    Народився в м. Житомирі. Дитячі роки минули в Одесі, початкову освіту здобув у свого батька, талановитого органіста, піаніста й композитора — Теофіла Даниловича Ріхтера. У 1933–1937 рр. С. Т. Ріхтер працював помічником диригента Одеської опери С. Столермана, 1947-го закінчив Московську консерваторію, клас професора Генріха Нейгауза. У 1940 50 х рр. С. Т. Ріхтера не випускали за межі СРСР та країн радянського блоку. І тільки 1960 р. відбувся сенсаційний дебют видатного піаніста у Фінляндії та США, 1961-1962 рр. — у Великій Британії, Франції, Італії та Австрії. З ініціативи Ріхтера було засновано фестивалі — Музичні свята в Турені (1964) та Грудневі вечори (1980), а також музичний фестиваль у Тарусі (проводиться з 1993-го). Останні 10-15 років Ріхтер волів виступати в невеликих залах провінційних міст.

    С. Т. Ріхтеру в Одесі в Лютеранському провулку, 2 встановлено пам’ятну дошку на будинку, де він мешкав.

  • 95 років від дня народження Юхима Юхимовича Когана (1920-1973), шахіста, майстра спорту СРСР, заслуженого тренера СРСР та УСРР, учасника Великої Вітчизняної війни.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський державний університет. Працював учителем історії при одеському Будинку офіцерів та інструктором з гри в шахи. Тричі ставав чемпіоном Одеси з гри в шахи та неодноразовим призером першості в УРСР. Підготував О. Бикову до матчу на першість світу, в результаті чого вона стала переможницею.

21 березня
  • 120 років від дня народження Леоніда Йосиповича Утьосова (справжнє ім’я Лазар (Лейзер) Осипович Вайсбейн) (1895-1982), естрадного співака, народного артиста СРСР.

    Народився в Одесі. Працював у театрах мініатюр Одеси, Кременчука, Херсона, Запоріжжя. Водночас почав виступати на естраді як читець. Утвердив на естраді манеру вокальної оповіді. Один із перших виконавців творів І. Дунаєвського, М. Блантера. Також виконував старовинні російські, солдатські й матроські пісні. Знімався в кіно («Кар’єра Спирьки Шпандиря», «Чужі», «Веселі хлоп’ята»).

    В Одесі Л. Й. Утьосову встановлено пам’ятник, меморіальну дошку та названо вулицю його ім’ям.

  • 105 років тому (1910) льотчик Михайло Никифорович Єфимов здійснив над Одеським міським іподромом перший в Російській імперії публічний політ на аероплані.
24 березня
150 років тому (1865) в Одесі було засновано Грецьке благодійне товариство.
25 березня
65 років від дня народження Бориса Оскаровича Бурди (1950), телеведучого, виконавця власних пісень, гравця інтелектуальних шоу «Що? Де? Коли?», «Брейн-ринг».

Народився в Одесі. Закінчив Одеський політехнічний інститут. Учасник одеської команди Клубу веселих та кмітливих (1969-1972). З 1990 р. грає в клубі «Що? Де? Коли?», трикратний володар призу «Хрустальная сова» та призу «Бриллиантовая сова». Абсолютний чемпіон гри «Брейн-ринг». Одне з хобі Б. О. Бурди — кулінарія. Був автором та ведучим телевізійних кулінарних передач. Автор низки кулінарних рецептів та книг з цієї теми.

Також у березні
95 років (1920) з часу відкриття Одеського історичного архіву, нині — Державний архів Одеської області.