Незламність у слові та дії: від історичних поразок до духовних перемог

Сонце щедро обдаровує дні світлом і теплом, природа буяє розмаїттям барв, а в серці літа триває плідна робота мовно-літературної вітальні «Дивослово».

Тут, серед книжкових полиць, добрих розмов і розумних текстів, кожна зустріч — це щось більше, ніж просто чергове заняття. Це — дотик до живого слова, до національного духу, до історії і сьогодення. Сто одинадцяте  засідання «Дивослова» стало саме такою нагодою: зібратися разом, аби осмислити події сучасності, згадати важливі віхи минулого й знову звернутися до великої української літератури.

Розпочалася зустріч з огляду на події, що сьогодні викликають гордість кожного українця. Однією з таких стала гучна перемога нашого нездоланного чемпіона Олександра Усика — абсолютного чемпіона світу з боксу у важкій вазі за версією WBA (Super), IBF, WBO, IBO, The Ring. Своєю перемогою він не лише захистив свої чемпіонські пояси, а й честь України, на яку зазіхнув його супротивник, дозволивши собі образливі висловлювання в бік не лише Олександра, а й нашої держави. Ця перемога стала символом  витримки, гідності, незламності українського духу.

Традиційний дайджест представив пан Геннадій — знаний популяризатор історичних і культурних дат. Цього тижня Україна вшановує пам’ять нашого видатного діяча: 27 липня — день народження Олександра Довженка, українського кінорежисера і письменника, одного із засновників українського національного поетичного кіно.

Учасники мовно-літературної вітальні «Дивослово» завершили читання й аналіз історичного роману у віршах Ліни Костенко «Берестечко». Це було не просто знайомство з поетичним епічним твором, а глибоке занурення в трагічну сторінку нашої історії, переосмислення минулого крізь призму слова, у якому зібрано стільки ж сили, скільки й болю. Завершальні розділи твору стали кульмінацією читацького і духовного шляху, що відкриває перед сучасним українцем вічні питання про поразку, гідність і внутрішній супротив.

     … поразка — це наука.
Ніяка перемога так не вчить.

Ці слова, сказані в умовах історичної драми, сьогодні сприймаються як глибока моральна істина. Вони не про капітуляцію, а про становлення. У сучасних обставинах, коли Україна переживає війну, щоденні втрати і виклики, ця думка звучить з новою силою. Вона формує інший погляд на перемогу — як процес, що народжується не лише з тріумфу, а й з трагедії, з досвіду, випробування і внутрішнього очищення. Саме поразки — коли вони не ламають, а вчать — формують майбутню незламність.  Про це й говорила Ліна Костенко у діалогах із Сергієм Жаданом у програмі «Хартія», про як сьогодні згадували не один раз.

Особливо актуальними є сьогодні й такі рядки роману, своєрідна кода твору:

Не допускай такої мислі,
що Бог покаже нам неласку.
Життя людського строки стислі.
Немає часу на поразку!

Ці слова — не просто поетичні рядки, а своєрідна духовна інструкція. У часи випробувань вони звучать як заклик до стійкості, віри і дії. Не допустити поразки — це не про армію чи фронт лише. Це про кожного, хто тримає свій рубіж — інформаційний, освітній, культурний. Про тих, хто не дозволяє собі втратити людяність, цінності, внутрішній стрижень. Твір Ліни Костенко, опублікований понад 30 років тому, не втрачає своєї актуальності, бо мова в ньому йде не лише про минуле. Це розповідь про вибір, який постає перед народом, перед кожним з нас у будь-якому поколінні: скоритися чи вистояти. І саме в слові, у культурі, у пам’яті формується відповідь. «Берестечко» — це дзеркало, у яке сучасна Україна дивиться з надією і відповідальністю.

У правописному блоці засідання відбулися мовленнєві змагання у форматі тестів із квестами, присвячені змінам у новій редакції Українського правопису.

Особливу увагу було зосереджено на правилах уживання літер «і» та «и» на початку слова, особливо у словах іншомовного походження, нових для українського читача, тому й пояснювалися значення слів «Ич-оба», «ир», «ийбен» тощо.

Інша група тестів стосувалася вправ на застосовуванні літери «ґ». Такі вправи — не просто навчальна гра, а свідомий крок у напрямі мовної обізнаності, адже кожне правило — це цеглина в основі культурної ідентичності, складова мовної гідності нації.

Сьогоднішнє засідання вкотре засвідчило: у часи історії, змін і боротьби вітальня «Дивослово» — це простір, де слово стає зброєю, а література — путівником. Перемога українського боксера, відповідальність за історичну пам’ять, глибина Костенкових рядків, мовленнєві вправи — усе це лягло у фундамент нашої сили. І справді: «життя людського строки стислі». Тож не маємо права на поразку. Українське слово вчить, рятує, надихає.

Долучайтеся до нових зустрічей! Вони відбуваються щосереди об 11.00 у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки за адресою (вул. Акад. Філатова,1). Чекаємо на вас з новими темами — про сучасні літературні здобутки, мовні тонкощі, історичні відкриття й живі дискусії. Разом ми сильніші, мовою, думкою й серцем.