Мовно-літературна вітальня «Дивослово» — нам 2 роки!

16 квітня в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки відбулося урочисте засідання з нагоди другої річниці створення мовно-літературної вітальні «Дивослово». Ініціатива, що з’явилася два роки тому, стала особливим простором для дорослих, пенсіонерів, переселенців з різних куточків країни, які вирішили опанувати українську мову не лише як знання, а як шлях до себе, до спільноти, до національної ідентичності.

За цей час «Дивослово» перетворилося на справжнє мовне та культурне явище. Тут мова не лише вивчається – вона відчувається, проживається, оживає в поезії, у спогадах, у щотижневих зустрічах, де лунає щирий сміх, виникають сльози розуміння й зцілення, народжуються нові сенси.

Святкове, вже 98-ме засідання мовно-літературної вітальні розпочалося з душевної прелюдії: Тетяна Петрівна Ананченко, знана майстриня слова й натхненниця багатьох літературних починань, з особливою теплотою провела «перекличку сердець» - згадала кожного, хто колись був частиною «Дивослова». У її словах оживали імена тих, хто в різні часи долучався до цієї творчої родини, вносив свою іскру, залишав відбиток, але з різних причин наразі не є активним учасником.

Атмосфера заходу була щирою й емоційно насиченою: звучали вірші, спогади, музичні номери, історії з життя спільноти.

Пан В’ячеслав Воронков, учасник вітальні, привітав усіх зі святом та прочитав вірш Павла Тичини «Я утверждаюсь», сповнений глибокого філософського змісту, віри в силу слова й духу.

Слухачка Тетяна Вініченко подарувала присутнім натхненне виконання вірша Олександра Олеся «Живи, Україно, живи для краси» - поезії, сповненої любові до Батьківщини, жаги до волі й краси національного відродження.

Наталія Муценко – переселенка з Херсона – звернулася до громади зі щирими словами вдячності. Вона подякувала учасникам, бібліотекарям і особливо Тетяні Петрівні за теплоту, розуміння та любов до мови, які надихають і підтримують у найскладніші моменти життя.

У читальному залі лунали українські пісні у виконанні Валентини Костик та Ольги Запорожченко. Їхній спів торкнувся кожного серця – у ньому були і мелос, і драматизм, і світлий оптимізм.

Родзинкою зустрічі став традиційний ритуал «живого кола», який запропонувала бібліотекарка Ольга Мойсей. У цьому теплому колі кожен поділився словом, яке стало для нього джерелом внутрішньої сили, а також власним розумінням того, чим для слухачів є «Дивослово».

Ми відчули себе єдиною родиною, пораділи зустрічі, висловили побажання миру, перемоги та подальшої гідної діяльності нашої спільноти.

«Дивослово» - це не просто про мову. Це про пам’ять і майбутнє, про єдність і силу слова, що здатне лікувати. Це про те, що українська мова не лише звучить, а й живе в серцях тих, хто щиро прагне нею говорити й відчувати її усім серцем.

Засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово» відбуваються в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) щосереди, об 11:00.

Запрошуємо всіх охочих долучатися до нашої спільноти.