Поет екрану і слова: Олександр Довженко у фокусі «Дивослова»

Вересень добігає кінця, проте дарує ще теплі й сонячні дні, які надихають на спілкування, пізнання нового та зустрічі в колі однодумців. У такій атмосфері 24 вересня 2025 року в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) відбулося чергове, 120-те заняття мовно-літературної вітальні «Дивослово». 

Зустріч традиційно розпочалася з дайджесту В’ячеслава Воронкова про календарні та пам’ятні дати цього тижня. Присутнім нагадали: 22 вересня – День партизанської слави України; 23 вересня – Міжнародний день жестових мов; 25 вересня – Всесвітній день моря; 26 вересня – Міжнародний день боротьби за повну ліквідацію ядерної зброї; 27 вересня – День туризму в Україні; а 28 вересня – Всесвітній день боротьби проти сказу. Викладачка Тетяна Ананченко нагадала слухачам про небезпеку цього невиліковного захворювання, епідемія якого періодично з’являється в Україні, і носіями якого є, в основному,  червоні лисиці. Про цю хворобу, механізми її передачі свого часу написав цікавий роман «Причини і наслідки» письменник, лікар за фахом, дипломат і громадський діяч Юрій Щербак. Цей твір викладачка і порекомендувала слухачам прочитати, щоб більше дізнатися про цю підступну хворобу. 

Наша слухачка Наталія Угольнікова побувала у Львові і поділилася своїми враженнями від відвідування музею Івана Франка — місця, де оживає дух класика української літератури, видатного поета, прозаїка, драматурга, мово- і літературознавця. 

Учасники написали диктант «Віщунка погоди». Робота над текстом диктанту природно перейшла у мовознавчу частину: правопис частки «не» з дієприкметниками та іншими частинами мови, подвоєння у прикметниках з наголошеними суфіксах -ан, -ян, -ен, а також уживання префіксів -роз, -без, -воз, -через. Такі вправи дали змогу поглибити знання з українського правопису, закріпивши теорію на практиці. 

Логічним був перехід до літературознавчої частини заняття, тому що текст диктанту був узятий з  повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна». Особливе місце на занятті посіла розповідь викладача Тетяни Петрівни про життєвий і творчий шлях Олександра Довженка. Його доля була трагічною і водночас величною. Син селян з Чернігівщини, він пройшов складний шлях від художника до кінорежисера світового рівня. Довженко пережив репресії та цькування, його твори не раз забороняли, а сам він змушений був лавірувати між творчістю і жорсткою радянською цензурою (трагічні моменти, пов’язані з темою Довженко і Сталін). Його біль особливо проявився у щоденниках, де він писав про любов до України і водночас передавав відчай від того, що не може вільно творити для неї.

Як кінорежисер Довженко «став на крило» саме в Одесі, куди він прибув у 1926 р. на Одеську кінофабрику ВУФКу і розпочав свою діяльність у новому жанрі культури – кінематографі. Тут були здійснені його перші кроки в кіно: «Ягідки кохання», «Сумка дипкур’єра» та інші. Тут він зустрів своє кохання – актрису Юлію Солнцеву, яка стала його дружиною, другом і соратницею, завершивши вже після його смерті кінофільми за творами митця, зокрема, фільм «Незабутнє». 

Олександр Петрович залишив спадщину, яка увійшла до скарбниці світового кінематографа: «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930) — фільм, що став одним із шедеврів світового німого кіно, «Аероград» (1935), «Щорс» (1939), «Мічурін» (1948), а також незавершений фільм «Поема про море». Його кінострічки поєднували поетичність, філософську глибину та національний дух, водночас відображаючи непрості компроміси митця із системою. 

У літературі Довженко теж залишив значний слід. Найвідоміший його прозовий твір — автобіографічна повість «Зачарована Десна», де він із ніжністю і болем змалював своє дитинство, красу рідної землі, філософія життя українського селянства. Саме до цієї повісті й звернуться «дивословці» на наступному занятті, розпочавши її читання. 

Зустріч у бібліотеці завершилася теплим відчуттям єдності й духовного збагачення. Адже у вітальні «Дивослово» кожен може не лише вдосконалити знання з літератури й мови, а й відкрити для себе нові сторінки історії, культури, побачити за текстами живих людей із їхніми радощами й трагедіями, знайти натхнення у слові й мистецтві. 

Щосереди об 11:00 у мовно-літературній вітальні «Дивослово» на вас чекає простір для пізнання, роздумів і творчих відкриттів. Тут кожен відвідувач зможе знайти для себе щось особливе: знання й навички, духовну підтримку, нові ідеї чи несподіване натхнення, яке здатне змінити день і навіть життя.