Дивослово вересневе: від Котляревського до Довженка

10 вересня видалося похмурим, а ранковий дощик, що накрапав над Одесою, створював особливий настрій. Осінь упевнено вступає у свої права, а в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки традиційно зібралися слухачі мовно-літературної вітальні «Дивослово». Атмосфера тут, як завжди, тепла й змістовна — адже кожна зустріч стає нагодою не лише для розмови про літературу й мистецтво, а й для осмислення подій, дат і явищ сучасності. 

Заняття розпочалося з дайджесту В’ячеслава Воронкова, який нагадав про знаменні дні цього тижня: 8 вересня світ відзначав Міжнародний день грамотності та День солідарності журналістів; 10 вересня — болюча дата для України, адже минає 3 роки, 6 місяців і 17 днів від початку повномасштабного російського вторгнення. Попереду ж — 13 вересня з його багатою палітрою подій: День українського кіно, День фізичної культури і спорту України, День борщу та Всесвітній день надання першої медичної допомоги. 14 вересня світ схилить голову у Міжнародний день пам’яті жертв фашизму.

Важливим акцентом сьогоднішньої зустрічі став анонс Лейли Черкезової: відтепер саме 10 вересня відзначатиметься День кримськотатарської мови та літератури — символічна дата, що бере початок від Першої Всекримської орфографічної конференції 1927 року. Це буде день шанування голосу Криму й пам’яті народу, який крізь століття зберігає рідну мову і культуру.

Особливе місце цього дня було присвячене двом видатним постатям української літератури та культури. Учора, 9 вересня, народився Іван Петрович Котляревський (1769–1838) — письменник, драматург, засновник нової української літератури та української літературної мови. Його «Енеїда» (1798) стала першим твором, написаним живою народною мовою, відкривши нову добу українського слова. Не менш значуща й п’єса «Наталка Полтавка», яка заклала підвалини українського театру. Саме з Котляревського свого часу почалося й наше «Дивослово»: ми уважно читали його твори, аналізували лексику, стиль, сюжет, і кожен знаходив у них щось особисте. Для частини слухачів, які долучилися до нашої спільноти пізніше,  ця розмова стала першою зустріччю з класиком, а для інших — нагодою пригадати давно прочитане й поділитися враженнями. Пригадали й знамениту оперу «Наталка Полтавка» на музику Миколи Лисенка, яку дивословці бачили на сцені Одеського національного академічного театру опери та балету.

Особливу увагу приділили лексиці «Енеїди» — у ній поруч із живою українською мовою натрапляємо на слова та поняття з грецької міфології, колоритні вислови XVIII століття, військову лексику, архаїзми, історизми, а також насолоджуємося гумором, що робить цей твір невичерпним джерелом народної мовної енергії.

Інша постать — Олександр Петрович Довженко (1894–1956) — кінорежисер, письменник, художник, один із засновників українського поетичного кіно. Він народився саме 10 вересня.

Його ім’я тісно пов’язане з Одесою: саме тут він працював на кінофабриці, створюючи перші шедеври, які визначили шлях українського кінематографа. Ця тема — широка й багатогранна, тому детальна розмова про Олександра Довженка і його творчість триватиме й на наступних заняттях «Дивослова». А сьогодні, у день його уродин, ми зафіксували цю дату.

Не залишили поза увагою й драматургію Миколи Куліша. Продовжили читати та аналізувати «Мину Мазайла», де, устами персонажів Мокія та дядька Тараса, автор пророче передбачив драматичні наслідки українізації та трагічну долю українського селянства в 1932–1933 роках. Полеміка героїв про мову  одночасно комічна й глибоко болісна, адже у ній віддзеркалюється вся складність та актуальність мовного питання в Україні.

Так, заняття плавно поєднало минуле й сучасне, літературу й історію, мову та культуру. У кожному обговоренні відчувалася жива думка, любов до слова й прагнення зрозуміти власну ідентичність.

Мовно-літературна вітальня «Дивослово» збирається щосереди об 11:00 у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1). Ми чекаємо на всіх, хто цінує слово, пам’ятає свою культуру й хоче розділити ці  хвилини духовного єднання з однодумцями.