Поезія і пам’ять: діалог із минулим (роман Л. Костенко «Берестечко»)

Чергове, двадцяте, засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово» стало справжньою подорожжю у світ слова й глибокої історії.

У теплій атмосфері однодумців і шанувальників живого слова пройшло вже двадцяте в цьому році засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово» – простору, де кожне слово оживає, набуваючи глибшого сенсу та ваги. Традиційно захід відкрив пан В’ячеслав Воронков, який представив дайджест подій дня: присутні дізналися про Міжнародний день дій за здоров’я жінок; Всесвітній день краєзнавства; День поліцейського офіцера громади, а також, із притаманним йому гумором, згадав і про Всесвітній день мартіні та маракуї.

Такий контраст – промовистий: життя складається з глибини й легкості,

обов’язку й насолоди, а головне – із свідомого вибору бачити й розуміти більше.

Цього разу «дивословці» занурилися в епічну глибінь – розпочали читання та обговорення історичного роману у віршах Ліни Костенко «Берестечко». Твір, що крізь поетичну тканину переносить читача в XVII століття, до трагедії битви і поразки козацького війська Богдана Хмельницького під Берестечком, водночас роман промовляє і до сучасного українця.

Викладач знову окреслила історичне тло подій, наголосивши, що поразка – це не просто історичний факт, а й важливий етап внутрішнього переосмислення та духовного зростання особистості в історії.

Особливо було підкреслено: зміну ритміки строф, що віддзеркалює емоційні хвилі; архітектоніку твору – поділ на глави з колористичними маркерами; використання архаїчної лексики XVII століття з коментарями, що оживлюють атмосферу епохи; і, звісно, психологічну напругу, яку Ліна Василівна вміло тримає на межі поетичного і філософського.

«Берестечко» постає як дзеркало, де переплелися події минулі й теперішні, особисте й національне. У постаті гетьмана – синтез сили і слабкості, розпачу й надії, сумніву та рішучості. Образ, що відлунює навіть у XXI столітті, коли питання ідентичності, стійкості й гідності знову постають дуже гостро.

До слова, слухачка Лейла Черкезова повідомила присутнім, що Ліна Костенко подарувала Кирилові Буданову свій роман з дуже промовистим підписом.

На завершення засідання була анонсована приємна звістка: учасників «Дивослова» запросили до Одеського національного академічного театру опери та балету на виставу «Орфей і Еврідіка» – оперу видатного композитора Крістофа Віллібальда Глюка на лібрето Раньєрі де Кальцабіджі. Постановку здійснив режисер Павло Кошка, а музичне оформлення належить заслуженому артисту України Ігореві Чернецькому. Приємного перегляду!

І до нових зустрічей у «Дивослові»!