Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Грудень
4 грудня
140 років від дня народження Олександра Гнатовича Набоких (1874-1920), грунтознавця, доктора агрономії, професора.

Народився в м. Сарапулі, В’ятського повіту, Російської імперії. Закінчив Новоолександрійський інститут сільського господарства і лісівництва (1896), після чого декілька років проходив навчання в Німеччині. Після повернення до Росії 1898 р. працював у Санкт-Петербурзькому технологічному інституті, Новоросійському університеті (1912). В 1916–1918 рр. брав активну участь в організації і підготовці відкриття Одеського сільськогосподарського інституту; особисто розробив «Проект навчальних планів Одеського вищого сільсько-господарського інституту» і «Правила прийому в студенти ОСГІ».

О. Г. Набоких розробив водно-режимну концепцію ґрунтоутворення, виділивши 7 типів водних режимів, що відповідають основним рослинним формаціям, і 6 типів зволоження. Вчений створив в Україні ґрунтову наукову школу (О. Ф. Лебедєв, В. І. Крокос, М. П. Флоров, Г. Г. Махов та ін.). З його діяльністю пов’язана своєрідність наукових поглядів ґрунтознавців України, що збереглася до наших днів. О. Г. Набоких зробив цінний внесок у галузь ґрунтової картографії і методики ґрунтових досліджень.

6 грудня
120 років від дня народження Осипа Львовича Вайнштейна (1894-1980), історика-медієвіста, історіографа, доктора історичних наук (1940).

Народився в м. Бендери, Бессарабської губернії. Закінчив Новоросійський університет (1920), де й працював викладачем, водночас у 1931-1933 рр. — директор Центральної наукової бібліотеки Одеського державного університету (нині — Наукова бібліотека Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова). З 1935 р. по 1951 р. працював у Ленінградському університеті професором, завкафедри історії середніх віків.

Основний напрям його наукових досліджень — історія середньовічньої Європи. Низку наукових праць вчений присвятив аналізу творчості Вольтера і Ш. Фур’є, подіям Великої французької революції і Паризької комуни. Праці: «Нариси з історії французької еміграції в епоху Великої французької революції (1789-1796)», «Історія Паризької комуни», «Західноєвропейська середньовічна історіографія» та інші.

7 грудня
180 років від дня народження Балтазара Власовича Богішича (1834-1908), хорватського вченого, етнографа, правознавця, громадського діяча.

Народився в м. Цавтат, Хорватія. Вивчав право, філософію, історію в університетах Відня, Мюнхена, Берліна, Парижа. З 1863 р. — бібліотекар імператорської бібліотеки у Відні. З 1869 р. — професор Новоросійського університету. З 1872 р. почав працювати над складанням кодексу законів для Чорногорії. У 1893-1899 рр. був міністром юстиції Чорногорії.

Б. В. Богішич першим почав вивчати звичаєве право південних слов’ян. Праці: «Про наукову розробку історії слов’янського права», «Про устрій бібліотеки при Одеському слов’янському благодійному товаристві Кирила і Мефодія», «Місцеві назви слов’янських меж Адріатики» та інші.

15 грудня
155 років від дня народження Людовика Лазаревича Заменгофа (1859-1917), польського лікаря-офтальмолога, політолога, творця міжнародної штучної мови — есперанто.

Народився в м. Бєлосток, (нині Польща). Закінчив Варшавську філологічну гімназію (1879) та медичний Варшавський університет (1885). У 1885-1887 рр. працював лікарем у м. Плоцьк (Польща). Продовжив медичну практику у Львові, Одесі, Херсоні, Варшаві. Ще під час навчання у гімназії розробив перший варіант штучної міжнародної мови Lingwe Uniwersala (1878). Опублікував есперанто власні твори, «Старий Заповіт», низку перекладів творів класичної світової літератури, зокрема В. Шекспіра, Г.-Х. Андерсана та інших. Автор кількох словників мови есперанто.

Бюст Л. Л. Заменгофа в Одесі встановлено у дворі будинку на вул. Дерібасівській, 3 (скульптор-есперантист М. В. Блажков).

16 грудня
115 років від дня народження Миколи Панасовича Савчука (1899-1976), зоолога, ембріолога, паразитолога, члена-кореспондента АН України (1948), заслуженого діяча науки України (1965).

Народився в с. Зубівщина, Ізяславського повіту, Волинської губернії (нині — Хмельницька область). Закінчив Одеський інститут народної освіти (1930). Працював викладачем в одеських інститутах: медичному, технологічному, сільськогосподарському. З 1934 р. — професор Одеського державного університету. Був ректором університету під час евакуації в роки Другої світової війни. Після повернення в Одесу очолив процес відновлення матеріальної бази університету і його наукового потенціалу. В 1948-1949 рр., не залишаючи роботу в університеті, очолював Міністерство освіти УРСР.

М. П. Савчук працював переважно у галузі експерементальної зоології, зокрема онтогенезу, що було продовженням досліджень І. І. Мечникова і вплинуло на науково-дослідну роботу кафедри зоології безхребетних. Як голова Одеського відділення Українського товариства паразитологів намагався об’єднати зусилля медиків, ветеринарів, біологів для комплексного вирішення проблеми крайової паразитології — виявлення паразитів диких та свійських тварин і пошуки заходів боротьби з ними. Видав підручник для вищої школи «Зоологія безхребетних».

19 грудня
95 років від дня народження Миколи Кириловича Майорова (1919-1993), письменника, гумориста, прозаїка, члена Спілки письменників України (1955).

Народився в м. Великоолександрівка, на Херсонщині. Закінчив Одеський машинобудівний технікум (1939). Учасник Другої світової війни, воював у партизанському загоні. З війни повернувся інвалідом, майже цілком втратив зір та слух, усі спроби лікарів повернути їх виявилися марними.

Автор книжок: «Незабутні дні», «Загін «Ураган», «Суворі випробування», «За велінням серця», «Йшли в похід» та інших.

20 грудня
125 років від дня народження Лідії Володимирівни Мацієвської (1889-1955), актриси театру та кіно, народної артистки УРСР (1947).

Народилася в с. Кашперівка, Київської області. Закінчила Вищі жіночі курси в Одесі (1909). Працюючи в народній школі та гімназії вчителькою (до 1916 року), брала участь в аматорських виставах, виступала в українській трупі товариства «Народна тверезість» (1908-1918). У 1921-1924 рр. була в складі агітгрупи Одеського відділу політпросвіти. З 1925 р. і впродовж 30 років — актриса Одеського українського державного драматичного театру. У 1934-1952 рр. викладала художнє слово в Одеському театральному училищі. Була депутатом Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Грала в психологічних драмах та комедіях. Ролі: Лимериха «За двома зайцями», Дульская «Мораль пані Дульської», Дунька «Любов Ярова», Бочкарьова «Платон Кречет», Ганна «Безталанна», Хівря «Сорочинський ярмарок» та інші. Знімалася в кінострічках «Борислав сміється» та «Тінь біля пірсу».

23 грудня
  • 145 років тому (1869) в Одесі було засноване товариство природознавців при Новоросійському університеті.
  • 95 років від дня народження Миколи Івановича Сердюкова (1919-1998), прозаїка, члена Спілки письменників України (1983).

    Народився в с. Губастове, Почепського району, на Брянщині (Росія). Учасник Другої світової війни. Закінчив Військово-політичну академію у Москві (1951). Працював кореспондентом газети «Красная Звезда», редагував газети «Боевое знамя», «Защитник Родины», «Ленинское знамя». Працював у одеському видавництві «Маяк».

    Його перу належать прозові твори: «Попереду річка Дунай», «Над Будою світало», «До перемоги — шість кілометрів», «Зорі багряні», «Кому залишатися в живих» та інші.

  • 90 років від дня народження Михайла Григоровича Водяного (1924-1987), артиста оперети, народного артиста СРСР (1976).

    Народився в Харкові. Закінчив Ленінградський інститут театрального мистецтва. У 1943-1945 рр. працював актором П’ятигорського театру музичної комедії (Ставропольський край, Російської Федерації). З 1946 року працював у Львівському театрі оперети, який 1953 р. переїхав до Одеси і став Одеським театром музичної комедії. У 1979-1983 рр. − художній керівник, а потім директор Одеського театру музичної комедії, якому 1995 р. присвоєно його ім`я.

    Ролі: Яшка Буксир («Біла акація» І. Дунаєвського), Мишко Япончик («На світанку» О. Сандлера), Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова). Ролі в кіно: Сосін («Інспектор карного розшуку», «Будні карного розшуку», 1971), Батько («Небезпечний вік», 1981). Пам’яті М. Водяного присвячено виставу Одеського театру музичної комедії «Бал на честь короля».

27 грудня
95 років від дня народження Костянтина Георгійовича Васильєва (1919), лікаря-епідеміолога, історика медицини.

Народився в м. Омськ (Росія). Закінчив Омський медичний (1941) та Омський педагогічний інститути (1943). Під час Другої світової війни — військовий лікар. Працював в Інституті фізичної культури в Ризі та Інституті мікробіології АН Латвії (1949-1950). У 1966-1985 рр. завідував кафедрою епідеміології Одеського медичного інституту (нині університет); 1985-1989 — завідувач кафедри епідеміології Запорізького інституту удосконалення лікарів. Наукові дослідження: епідеміологічне вивчення засобів специфічної профілактики грипу, кору, поліомієліту; історія епідеміології; вдосконалення методів, організації і планування епідеміологічних досліджень, моделювання і прогнозування епідеміологічного процесу.

Автор праць: «Історія епідемій в Росії», «Епідеміологічне вивчення живих вірусних вакцин», «Історія епідемій і боротьба з ними в Росії в ХХ столітті» та інші.