Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини
2014 рік відповідно до Указу Президента України
оголошено роком Тараса Шевченка
Січень | Лютий | Березень |
Квітень | Травень | Червень |
Липень | Серпень | Вересень |
Жовтень | Листопад | Грудень |
Ювілейні дати |
- 2 лютого
- 95 років від дня народження Григорія Андрійовича В’язовського (1919-1996), літературознавця, письменника, доктора філологічних наук, професора, члена Спілки письменників України (1962).
Народився в с. Полтавка (нині смт Баштанка, Миколаївської області). Учасник Другої світової війни. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1947). Працював завідувачем літературної частини Одеського українського музично-драматичного театру, завідувачем кафедри української літератури, згодом кафедри теорії та методики викладання Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Протягом багатьох років займався вивченням механізмів творчості, закономірностей творчого процесу письменника. Був знавцем і критиком театру. Залишив значну наукову спадщину. Був головним редактором альманахів «Літературна Одеса» і «Горизонт». Автор низки статей, присвячених І. Гайдаєнку, В. Гетьману, О. Гончару, І. Драчу, В. Логвиненку, Б. Нечерді, М. Рильському, П. Тичині.
- 5 лютого
- 80 років від дня народження Володимира Михайловича Гараніна (1934), письменника, поета, члена Національної спілки журналістів України (1975) та Національної спілки письменників України (1993).
Народився в с. Троянка, Голованівського району, Кіровоградської області. Закінчив Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова (1969). У 1969-1991 рр. служив в органах МВС Одеси (підполковник у відставці). В. М. Гаранін — член редколегії журналу «Літературна Одеса», очолює секцію сатири й гумору, один з ініціаторів проведення щорічних літературно-мистецьких заходів, присвячених поетові-сатирику С. Олійнику.
Основний жанр його творів — сатира й гумор, філософська лірика, проза, публіцистика, літературна критика. Автор сатиричного збірника поезій та байок «Доброзичливий Горобець», «Червоні світанки» та ін. Об’єктом дослідження письменника є рідна мова, її лексичне багатство: «Ну що б, здавалося, слова...», «Як парость виноградної лози...», «Еней був парубок моторний», «Не бійтесь заглядати у словник...». Творчість письменника популярна серед його земляків. У березні 1997 р. Троянська сільська рада прийняла рішення про присвоєння одній з вулиць села імені Володимира Гараніна. Лауреат літературної премії фонду Т. Шевченка, премії Івана Огієнка, Всеукраїнського конкурсу «Байка—2007», всеукраїнських конкурсів «Українська мова — мова єднання».
- 8 лютого
- 180 років від дня народження Дмитра Івановича Менделєєва (1834-1907), вченого-енциклопедиста, хіміка, фізика, метеоролога, педагога, пофесора.
Народився в Тобольську (Російська імперія). Закінчив Петербурзький педагогічний інститут (1855), після чого переїхав до Одеси. З вересня 1855 р. по травень 1856 р. викладав природничі науки в гімназії при Рішельєвському ліцеї, працював над дисертацією «Питомі об’єми», яка стала важливим етапом на шляху до відкриття ним періодичного закону хімічних елементів (1869).
Науковий авторитет Д. І. Менделєєва був величезним. Список його титулів і звань включає понад сто найменувань. Пам’ять Д. І. Менделєєва в Одесі увічнена барельєфом, який встановлено на будинку, де був розташований Рішельєвський ліцей (вул. Дерібасівська, 16).
- 12 лютого
- 60 років від дня народження Ольги Юріївни Котлярової-Прокопенко (1954), художника-живописця, члена Національної спілки художників України (1995), заслуженого художника України (2012).
Народилася в Одесі. Закінчила Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова (1974). Працює в техніці олійного живопису та акварелі в жанрі пейзажу, натюрморту і портрета. Брала участь у понад 240 регіональних, всеукраїнських, зарубіжних і міжнародних виставках, серед яких 37 персональних.
Основні твори: «Присутність місяця», «Країна далеких предків», «Шурхіт летючих хмар», «Ті, що летять до сонця», «В краю мандрівних птахів» та інші.
- 14 лютого
-
- 105 років від дня народження Ісидора Аркадійовича Зака (1909-1998), диригента, народного артиста СРСР (1976).
Народився в Одесі. Закінчив Одеську (1925) та Ленінградську (1928) консерваторії. Працював диригентом театрів опери та балету у Владивостоці та Хабаровську (1928-1931), Куйбишеві (нині — Самара), Дніпропетровську (1936-1937), Горькому (нині — Нижній Новгород) (1937-1944), Новосибірську (1944-1949), Львові (1949-1951), Харкові (1951-1952), Алма-Аті (нині — Алмати) (1952-1955), Челябінську (1955-1968). У Львові вперше в Україні поставив оперу «Дальбор» Б. Сметани (1950). З 1969 р. — головний диригент Новосибірського театру опери і балету. За участі І. А. Зака на сцені цього театру поставлено опери: «Скупий лицар» С. Рахманінова, «Руслан і Людмила», «Іван Сусанін» М. Глінки, «Пікова дама» П. Чайковського та інші.
- 100 років від дня народження Григорія Андрійовича Карєва (1914-1992), письменника, члена Спілки письменників України (1964).
Народився в с. Бежбайраки, нині Кропивницьке, Новоукраїнського району, Кіровоградської області. Закінчив Військово-політичну академію ім. В. І. Леніна в Москві (1954). З 1932 р. працював кореспондентом обласної української газети «Ленінський шлях» у Воронежі. Учасник Другої світової війни. У 1936-1961 рр. служив у лавах Військово-Морських Сил.
Автор збірок віршів «Вимпел», «Солоний вітер», оповідань «На океанській хвилі», «Тайфун», повістей «Твій син, Одеса», «Синя безмовність», романів «Палаючий берег», «Хліб мій, моя вода», «Зелені горіхи» та інших.
- 105 років від дня народження Ісидора Аркадійовича Зака (1909-1998), диригента, народного артиста СРСР (1976).
- 16 лютого
- 95 років від дня смерті Віри Василівни Холодної (1893-1919), зірки німого кіно.
Народилася в Полтаві. Уславилася в фільмах: «Пісня тріумфуючого кохання» (1915), «Міражі» (1915), «Життя за життя» (1916), «Забудь про камін, в ньому згасли вогні» (1917) та багатьох ін. Приїхала до Одеси у квітні 1918 р. у складі кіноекспедиції кіноательє Д. Харитонова. Знімалася на фірмі «Мирограф», виступала з естрадними номерами, зокрема з Л. Утьосовим. В одеський період знялася у фільмах «Жінка, яка винайшла кохання», «Останнє танго» та ін.
2003 р. на вул. Преображенській, на місці знесеного флігеля, біля будинку Папудова, де жила і померла кіноакторка, їй встановлено пам’ятник. Маленький сквер на перехресті вулиць Преображенської та Івана Буніна став площею Віри Холодної.
- 20 лютого
- 145 років від дня народження Петра Олександровича Нілуса (1869-1943), живописця, художнього критика, письменника.
Народився в Подольській губернії. Навчався в Одеській рисувальній школі (1883-1889) у К. К. Костанді. Продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Один з організаторів Одеського літературно-артистичного товариства. Виставляв свої роботи на виставках передвижників. Один із засновників Товариства південноросійських художників (1890). З 1920 р. жив за кордоном. Роботи: «Відпочинок», «Осінь», «Портрет А. П. Чехова», «Портрет І. О. Буніна», «Антракт», «Весна», «Вихід з метро» та ін.
Твори П. О. Нілуса представлені в колекції Одеського художнього музею.
- 24 лютого
- 125 років (1889) від дня заснування Історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті.
- 26 лютого
- 185 років від дня народження Євгена Васильовича Богдановича (1829-1914), військового, державного та громадського діяча, почесного громадянина Одеси (1909).
Народився в Миколаєві. Закінчив Морський кадетський корпус. Служив гардемарином (1843), мічманом (1846) на Чорноморському флоті. Внаслідок морської хвороби був змушений у 1850 р. залишити службу на флоті і 1851 р. став прапорщиком-ад’ютантом при новоросійському генерал-губернаторові. Пізніше полковник Богданович зробив успішну кар’єру в Міністерстві внутрішніх справ, вніс значний вклад в організацію пожежних команд по всій Російській імперії. 1868 р. запропонував один з ранніх проектів Сибірської залізниці — майбутній Транссиб.
Є. В. Богданович видав багато описів святих місць і життєписів найбільш шанованих святих, а також картин релігійно-морального та патріотичного змісту, безліч брошурок монархічного характеру для простолюду. Був видавцем журналів «Кафедра Исаакиевского собора» та «Кафедра Андреевского собора». Подорожуючи по Російській імперії, займався благодійністю та безкоштовно розповсюджував видану ним літературу.
1 вересня виповнюється 100 років від дня смерті Є. В. Богдановича.
- 27 лютого
- 110 років від дня народження Павла Івановича Державіна (1904-1993), Героя Радянського Союзу (1944), почесного громадянина Одеси, капітана I рангу.
Народився в Петергофі (Ленінградська область). У Військово-Морському флоті з 1926 р. Закінчив Ленінградське військово-морське училище (1938). Молодий офіцер одержав направлення на Чорне море, в Одеський прикордонний загін дивізіону сторожових суден. Велику Вітчизняну війну зустрів уже командиром дивізіону. За роки війни брав участь у 16 операціях, в тому числі у висадці Григорівського десанту. З Одеси відбув з останнім пароплавом. Відзначився також у листопаді 1943 р. під час висадки десанту поблизу сіл Жуківка та Опасна (нині у складі Керчі, АР Крим) та переправи через Керченську протоку. Після війни відважний офіцер Військово-Морського флоту служив у прикордонних військах.
Ім’я П. І. Державіна з серпня 1993 р. носить корабель морської охорони Державної прикордонної служби України. У місті Одесі, у Військовій гавані, встановлено бюст Героя.
- 28 лютого
- 105 років від дня народження Модеста Львовича Дмитрієва (1909-1974), доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки УРСР (1972).
Народився в Ташкенті. Закінчив Середньоазіатський університет у Ташкенті (1931). Працював у Ташкентському медичному інституті (1936-1937); директором Хабаровського медичного інституту (1939-1943); у Народному комісаріаті охорони здоров’я РРФСР та доцентом Центрального інституту удосконалення лікарів у Москві (1943-1945). З 1945 р. жив і працював у Одесі. 1946 р. його обирають в обласну раду народних депутатів на посаду заступника голови облвиконкому. У цей час за сумісництвом він очолює клініку ортопедії та травматології в Одеському державному медичному інституті (нині національний університет).
Працював над проблемами регенерації кісткових тканин. Обґрунтував закономірність кісткоутворювального процесу. Запропонував нові методи кістково-пластичних операцій. М. Л. Дмитрієва по праву можна вважати основоположником одеської школи дитячих хірургів.
5 травня виповнюється 40 років від дня смерті М. Л. Дмитрієва.