Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Червень
1 червня
85 років від дня народження Генріха Івановича Швебса (1929-2003), географа, еніолога, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1993), академіка Академії інженерних наук України (1991), Міжнародної академії енерго-інформаційних наук (1998).

Народився на Псковщині. Закінчив Одеський гідрометеорологічний інститут (1954), де й працював у 1956-1973 рр., зокрема завідував кафедрою гідрометрії, був деканом гідрологічного факультету. Починаючи з 1973 р. наукова і педагогічна діяльність Г. І. Швебса пов’язана з Одеським національним університетом ім. І. І. Мечникова, де він тривалий час очолював кафедру фізичної географії, а у 1976-1979 рр. був проректором.

Наукові праці Г. І. Швебса присвячені питанням водної ерозії грунтів, стоку наносів, яружних розмивів, раціонального використання ерозійно небезпечних земель. Загальновизнаним є внесок Г. І. Швебса в теорію і практику ландшафтознавства. Він розробив концепцію природогосподарських і територіальних систем, яку оприлюднив на VI з’їзді Географічного товариства УРСР в Одесі (1990). Відомі праці: «Формування водної ерозії стоку наносів і їх оцінка», «Теоретичні основи ерозієзнавства», «Курортне землеробство» та інші.

3 червня
185 років тому (1829) було засноване Одеське товариство штучних мінеральних вод, яке за пропозицією М. С. Воронцова 1830 р. відкрило свій заклад у Міському саду.
4 червня
  • 185 років тому (1829) було закладено будівлю першої біржі на Приморському бульварі (нині — будівля Міської думи), архітектори Ф. К. Боффо та Г. І. Торічеллі.
  • 15 років тому (1999) відкрито пам’ятник О. С. Пушкіну біля музею-квартири його імені на вул. Пушкінській, 13 (автор — О. Токарєв, архітектор — В. Глазирін).
6 червня
  • 265 років від дня народження Йосипа Михайловича Дерібаса (1749-1800), російського адмірала, державного діяча, першого градоначальника Одеси.

    Народився в Неаполі (Італія). 1772 р. на запрошення графа О. Г. Орлова прибув до Росії і вступив на військову службу (волонтером) у Чорноморський флот. Брав участь у російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. Під час війни з Туреччиною 1787-1792 рр. у званні генерал-майора командував Лиманською гребною флотилією. 1789 р. російські війська, якими командував Дерібас, разом з українськими козаками Чорноморського козацького війська здобули фортецю Ені-Дунья поблизу с. Хаджибей. 1790 р. флотилія Дерібаса зайняла Тульчу, Ісакчу та Ізмаїл.

    1793 року Дерібас став контр-адміралом і був призначений командувачем Чорноморського гребного флоту. 1793 р. склав план і в 1794-1797 рр. у чині віце-адмірала керував (під наглядом фельдмаршала О. В. Суворова) будівництвом військово-торгового порту в бухті Хаджибей (нині м. Одеса).

    Головна вулиця Одеси названа Дерібасівською. На початку вулиці Й. М. Дерібасу встановлено пам’ятник.

  • 215 років від дня народження Олександра Сергійовича Пушкіна (1799-1837), поета, письменника, засновника нової російської літератури.

    О. С. Пушкін перебував в Одесі на засланні у 1823-1824 рр. У цей час він написав 37 віршів і 2 поеми («Бахчисарайський фонтан» та «Цигани»), а також дві перші глави «Євгенія Онєгіна».

    В Одесі на Приморському бульварі встановлено пам’ятник поету. Одна з центральних вулиць міста носить його ім’я. На ній, у будинку № 13, працює музей О. С. Пушкіна, поряд з яким встановлено пам’ятник поету.

9 червня
220 років тому (1794) було видано рескрипт імператриці Катерини II про заснування міста та порту біля Хаджибейської гавані.
13 червня
190 років (1824) в Одесі було відкрито Успенський чоловічий монастир на Великому Фонтані з церквою в ім’я Успенія Пресвятої Богородиці.
15 червня
140 років від дня народження Бориса Васильовича Варнеке (1874-1944), філолога-латиніста, історика театру, заслуженого діяча науки УРСР (1941).

Народився в Москві. Закінчив Петербурзький історико-філологічний інститут (1898). У 1902-1904 рр. викладав давні мови в царськосельській Миколаївській гімназії. 1904-1910 — професор Казанського університету. З 1910 р. — професор Новоросійського університету та ректор Одеського технікуму образотворчого мистецтва, водночас викладає в Одеському театральному технікумі. В 1914-1923 рр. завідував Музеєм красних мистецтв Імператорського новоросійського університету. Під час румунської окупації Одеси у 1941-1944 рр. викладав у новоутвореному Румунському королівському університеті історію римської літератури. У травні 1944 р. заарештований органами НКВС за звинуваченням у зраді Вітчизні, помер у тюремній лікарні. Реабілітований 1955 р. (посмертно).

Досліджував історію давньоримської літератури і театру; російського театру; російської, західноєвропейської та української літератури XVII — поч. XX ст.; драматургічну творчість Ф. Прокоповича, Г. Кониського, В. Капніста, І. Котляревського, Т. Шевченка. Відома його книга «Найдавніші жителі Новоросії» розповідає про походження, культуру і побут найдавніших племен, що населяли південь Росії.

31 липня виповнюється 70 років від дня смерті Б. В. Варнеке.

20 червня
135 років від дня народження Антона Дмитровича Білімовича (1879-1970), відомого математика, механіка.

Народився в Житомирі. Закінчив фізико-математичний факультет Київського університету св. Володимира (1903), де й викладав. Після захисту магістерської роботи (1912) поїхав на стажування до Франції та Німеччини. Після повернення з-за кордону (1915) працював у Новоросійському університеті. 1919 р. А. Д. Білімович обіймав посаду попечителя Одеського навчального округу. 1920 р. переїхав до Сербії, де працював у Бєлградському університеті.

Наукові інтереси — диференціальна геометрія. Основні досягнення пов’язані з розробкою різних розділів аналітичної механіки. Праці: «Геометричні диференціали в теорії поверхонь», «Реформа викладання математики в Німеччині» та інші.

23 червня
125 років від дня народження Анни Андріївни Ахматової (дівоче прізвище Горенко) (1889-1966), однієї з великих російських поетес ХХ ст., літературознавця, перекладача, лауреата міжнародної літературної премії «Етна-Таорміна» (Італія, 1962), почесного доктора літератури Оксфордського університету (Велико Британія).

Народилася в Одесі. В 1906–1907 рр. навчалась у Київській Фундуклеївській жіночій гімназії, після закінчення якої продовжила навчання на Київських вищих жіночих курсах та Вищих історико-літературних курсах Раєва в Петербурзі. Дебютувала в літературі збіркою поезій «Вечір». Славу поетесі принесли книга «Чотки», поема «Реквієм», збірка «Біг часу» та інші.

Значна частина її творчості присвячена Україні, зокрема поетичний цикл «Київський зошит», збірка «Вечір». 1958 р. Анна Ахматова переклала російською збірку поезій Івана Франка «Зів’яле листя».

Характерними рисами творчості А. Ахматової можна назвати вірність моральним засадам буття, тонке розуміння психології почуття, осмислення трагедій ХХ сторіччя, пов’язане з особистими переживаннями, тяжіння до класичного стилю поетичної мови.

Ім’ям поетеси названо одну з вулиць Одеси в районі Великого Фонтана, де на честь А. Ахматової встановлено меморіальний знак.

24 червня
115 років від дня народження Івана Йосиповича Твердохліба (1899-1986), актора театру та кіно, народного артиста УРСР (1960).

Народився в с. Довжик, Харківської губернії (нині Золочівський район, Харківської області). Сценічну діяльність розпочав у Харківському народному театрі ім. Т. Г. Шевченка (1923). В Одесі з 1929 р. — працював актором Одеського українського драматичного театру ім. Жовтневої революції (нині Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька) та на Одеській кіностудії.

Ролі в театрі: Оврам («Патетична соната» М. Куліша), Швейк («Пригоди бравого вояка Швейка» Я. Гашека), Черевик («Сорочинський Ярмарок» за М. Гоголем), Галушка («В степах України» О. Корнійчука), Микола («Украдене щастя» І. Франка) та ін. Знімався в кіно: «Коліївщина», «Приємного апетиту», «Одного разу влітку», «Дорогою ціною» та ін.

Одеське міжобласне відділення Національної спілки театральних діячів України імені народних артистів України заснувало премію Лії Бугової та Івана Твердохліба.

25 червня
55 років від дня народження Юрія Івановича Карпенка (1959), лікаря-кардіохірурга, кардіолога, доктора медичних наук, професора

Одеського національного медичного університету.

Народився в Одесі. Закінчив Одеський медичний інститут (1983), де й працює з 1997 р. (нині національний університет). З 2007 р. — завідувач кафедри внутрішньої медицини та серцево-судинної патології; водночас з 2011 р. очолює Регіональний центр кардіохірургії при Одеській обласній клінічній лікарні. Наукові дослідження: лікування аритмій, серцевої недостатності; ендокардіальна терапія стовбурними клітинами у хворих на ішемічну хворобу серця і серцеву недостатність; імплантація клапанів серця.

26 червня
125 років від дня народження Володимира Івановича Крокоса (1889-1836), геолога та палеонтолога, доктора геологічних наук (1926), професора (1927), дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка.

Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет (1912), де й працював до 1922 р. У 1922–1926 рр. — завідувач кафедри геології та грунтознавства в Одеському сільськогосподарському інституті. Протягом 1926-1936 рр. завідував палеонтологічним відділом Геологічного інституту АН УРСР; одночасно з 1927 р. був професором кафедри геології і палеонтології Київського університету народної освіти, з 1933 р. був завідувачем цієї ж кафедри і деканом геолого-географічного факультету Київського університету.

Основні наукові дослідження стосуються питань теоретичної та регіональної геології, палеонтології, палеонтології ссавців, геології антропогенних відкладів. Удосконалив методику вивчення лесів і розробив схему їх стратиграфічного розчленування та районування. Проводив гідрогеологічні дослідження й вивчав ґрунти на півдні України. Понад 80 наукових праць В. І. Крокоса присвячено переважно вивченню четвертинної геології й морфології України.

28 червня
140 років від дня народження Євгена Леонідовича Буницького (1874-1952), вченого-математика, механіка.

Народився в м. Сімферополь. Закінчив Новоросійський університет (1896), де й працював. Одночасно викладав на Вищих жіночих курсах. У 1918-1922 рр. — професор кафедри механіки Одеського політехнічного інституту, з 1920 р. — професор фізико-математичного інституту. В 1906-1908 рр. стажувався в Геттінгені (Німеччина), де під керівництвом Д. Гільберта розробляв теорію інтегральних рівнянь, її застосування до граничних задач для диференційних рівнянь. Написана ним у той період робота «Про функцію Гріна для звичайних диференційних рівнянь» цитується у довіднику Каме як одне з основних досліджень із цього питання. 1922 р. Є. Л. Буницький емігрував до Праги, де брав участь в організації Російського вільного університету (1923).

29 червня
165 років від дня народження Сергія Юлійовича Вітте (1849-1915), державного діяча, почесного громадянина Одеси.

Народився в м. Тифліс (нині Тбілісі). Закінчив Новоросійський університет (1870). Служив у канцелярії одеського генерал-губернатора, у залізничних відомствах Одеси та Києва. З 1877 р. — начальник відділу експлуатації Одеської залізниці, з 1880 р. очолив Товариство Південно-Західних залізниць. 1889 р. призначений директором департаменту залізниць Міністерства фінансів Росії, переїхав до Санкт-Петербурга. 1892 р. — міністр шляхів, у 1892-1903 — міністр фінансів. З 1903 р. очолював Комітет міністрів, 1905-1906 — голова Ради Міністрів. 1906 р. пішов у відставку, однак зберігав за собою посаду голови Комітету фінансів Росії.

Переконаний монархіст, С. Ю. Вітте входив до слов’янофільського Одеського слов’янського благодійного товариства, був одним із засновників «Священної дружини» (1881) — таємної монархічної організації для боротьби з революційним рухом. Один із засновників газети «Киевское слово».

Рішенням Одеської міськради від 16.08.2013 р. на фасаді головного корпусу Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (вул. Дворянська, 2) було встановлено меморіальну дошку С. Ю. Вітте.