Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Вересень
1 вересня
  • 140 років від дня народження Сергія Григоровича Вілінського (1876-1950), літературознавця, дослідника давньоруської літератури, професора Новоросійського університету та Одеських вищих жіночих курсів.

    Народився в Кишиневі. Закінчив Новоросійський університет, був залишений при кафедрі російської мови і словесності. Читав курси давньоруської та російської літератури XIV-XVIII ст., методики викладання російської мови й словесності, російської народної поезії тощо. У Новоросійському університеті обіймав різні адміністративні посади: був ученим секретарем історико-філологічного факультету, проректором. 1920 р. емігрував до Болгарії, згодом переїхав до Чехословаччини, де викладав в університетах. Помер у Празі.

    Автор праць: «Візантійсько-слов’янські сказання про спорудження храму св. Софії Цареградської» (1900, «Византийско-славянские сказания о создании храма св. Софии Цареградской»), «Болгарські тексти Епістолія про тиждень» (1902, «Болгарские тексты Епистолии о неделе») та ін.

3 вересня
  • 155 років від дня народження Михайла Андрійовича Беркоса (1861-1919), живописця, майстра пейзажу.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеську рисувальну школу та Академію мистецтв у Санкт-Петербурзі. З 1904 р. викладав у Харківській рисувальній школі. 1906 р. був головою Товариства харківських художників. З 1890 р. брав участь у виставках Товариства південно-російських художників (1894-1904 рр. — член цього товариства).

    Твори: «Льон цвіте» (1893), «Вулиця у повітовому місті Умані» (1895), «Будяки» (1898), «Пейзаж з вербами» (1915) та ін.

4 вересня
  • 80 років від дня народження Віктора Іларіоновича Дзюби (1936-2004), поета, члена Національної спілки письменників України (1990).

    Народився на хуторі Веселі Гори, Кролевецького району, Сумської області. Закінчив Харківський медико-стоматологічний інститут та Військово-медичну академію у Ленінграді. 1971-1982 рр. працював головним стоматологом Сибірського військового округу (м. Новосибірськ), а з 1982 р. служив у Будапешті. З 1987 р. працював на посаді головного стоматолога Одеського військового округу. 1991 р. у званні полковника медичної служби звільнився у запас і залишився працювати в Одеському 411-му окружному військовому шпиталі. Співзасновник та літературний редактор фахового журналу «Вісник стоматології», а також член редколегії журналу «Літературна Одеса».

    Поряд з військовою службою та постійною медичною практикою завжди успішно займався літературною творчістю. Видав 11 книжок, серед них — «Закрут» (1978, «Излучины), «Вересневий зошит» (1992, «Сентябрьская тетрадь), «Привіт з Одеси» (1994, «Привет из Одессы»), «Місячний штурман» (2000, «Лунный штурман), «Штрихи до портретів» (2000, «Штрихи к портретам») та інші.

    Лауреат VII Міжнародного Пушкінського конкурсу в Нью-Йорку (1997) та обласної літературної премії ім. С. Олійника (2000), «Твої імена Одесо!» (2002).

5 вересня
  • 120 років тому (1896) було закладено будівлі медичного факультету Новоросійського університету.
6 вересня
  • 165 років від дня народження Людвига Альбертовича Рішаві (1851-1915), ботаніка, професора Новоросійського університету.

    Народився у Немирові, Подольської губернії, нині Вінницька область. Закінчив Новоросійський університет. У 1872-1878 рр. працював консерватором ботанічного саду в Одесі. У 1879-1884 рр. — професор Варшавського університету.

    Після повернення до Одеси працював спочатку приват-доцентом, а після захисту докторської дисертації (1886) — професором Новоросійського університету. 1885-1893 рр. вчений керував кафедрою ботаніки та Ботанічним садом. У 1895-1905 рр. — читав науково-популярні лекції при Товаристві природознавців, керував Одеським відділенням Російського товариства садівництва.

    Наукові інтереси Л. А. Рішаві були пов’язані з вивченням тропізмів рослин. Тривалий час він досліджував морські водорості, історію їх розвитку, морфологію, систематику.

9 вересня
  • 145 років тому (1871) затверджений проект будівництва головної водогінної станції Одесько-Дністровського водогону.
10 вересня
  • 100 років від дня народження Генріха Володимировича Топуза (1916–1999), архітектора, художника, реставратора.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський інститут цивільного і комунального будівництва (нині — Одеська державна академія будівництва та архітектури). 1940-1945 рр. працював архітектором в Уфі та Києві. 1945 р. розпочав свою діяльність в Одесі, де будував та реставрував такі об’єкти: будинок Одеської державної академії холоду, пам’ятник Т. Г. Шевченку, пам’ятник Невідомому матросу, будинок Одеського академічного театру музичної комедії, забудова Старопортофранківської вулиці (всі у співавторстві) та багато інших. У 1982-1989 рр. працював головним архітектором Одеської науково-реставраційної майстерні. Брав участь у реставраційних роботах на таких об’єктах, як палац Гагаріних (Одеський літературний музей), Англійський клуб (Музей морського флоту), Будинок старої біржі (Одеська міська рада), Нова біржа (Одеська державна філармонія), Одеська національна наукова бібліотека та ін. В 1992 р. переїхав до Австралії, а з 1995 р. і до кінця життя жив в Ізраїлі.

    Г. В. Топузу в Одесі на вулиці Пушкінській, 33, де він мешкав, встановлено пам’ятну дошку.

13 вересня
  • 125 років тому (1891) в Одесі засновано Фотографічне товариство. Цього ж дня був затверджений статут товариства.
15 вересня
  • 150 років від дня народження Володимира Якимовича Ціммермана (1866-1939), математика, професора Новоросійського університету.

    Народився в Одесі. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету. В 1891-1914 рр. працював учителем у середніх навчальних закладах Одеси. 1894 р. був прийнятий на посаду приват-доцента Новоросійського університету; 1899 р. обраний екстраординарним, а 1903 р. — ординарним професором чистої математики. Після перебудови університету перейшов до Фізико-математичного інституту, де був професором до 1921 р. Після приєднання згаданого інституту до Інституту народної освіти працював на кафедрі математичного аналізу факультету профосвіти. 1924 р. професора звільнили за скороченням штату.

    В. Я. Ціммерман займався питанням варіаційного числення. Встановив необхідні умови існування розривних розв’язків основної варіаційної задачі для інтеграла певного виду.

  • 95 років від дня народження Анатолія Юхимовича Білостоцького (1921-1993), скульптора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1960), народного художника УРСР (1974).

    Народився в Одесі. Закінчив Київську художню школу ім. Т. Г. Шевченка. Учасник Другої світової війни, брав участь у бойових діях у Криму, Карпатах, Чехословаччині. Був нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1945), медаллю «За бойові заслуги» (1944). Після війни повернувся до Києва, закінчив Київський художній інститут (педагоги — М. Лисенко, К. Єлева, О. Фомін, П. Носко).

    Займався станковою та монументальною скульптурою. З 1951 р. брав участь у республіканських та всесоюзних виставках.

    А. Ю. Білостоцький був співавтором пам’ятника Т. Г. Шевченку, встановленого в Одесі у Центральному парку культури і відпочинку ім. Т. Г. Шевченка.

18 вересня
  • 110 років від дня народження Семена Ісаковича Кірсанова (1906-1972), поета і перекладача.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський інститут народної освіти. Був членом одеської групи «Колектив поетів» (1920), пізніше перейшов до футуристів. 1925 р. переїхав до Москви, де співпрацював із журналом «ЛЕФ». Спочатку перебував під впливом В. Маяковського, М. Асєєва. С. І. Кірсанов переклав російською мовою окремі твори П. Неруди, Н. Хікмета, Б. Брехта, В. Незвана, А. Міцкевича, В. Броневського та інших. Учасник Другої світової війни.

    Твори: «Приціл» (1926, «Прицел»), «Дорога по Веселці» (1938, «Дорога по Радуге»), «Вірші війни» (1945, «Стихи войны»), «Сліди на піску» (1960, «Следы на песке»), «Московський зошит» (1970, «Московская тетрадь») та ін.

20 вересня
  • 105 років від дня народження Михайла Михайловича Божія (1911-1990), живописця, члена-кореспондента Академії мистецтв СРСР (1958), дійсного члена АМ СРСР (1962), народного художника СРСР (1963).

    Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський художній технікум. У 1936 р. на запрошення Одеської кінофабрики вступив до групи художників-мультиплікаторів і переїхав до Одеси. З 1938 р. експонує свої твори на художніх виставках. У повоєнні роки багато працював над портретами представників Радянської Армії, державних діячів, працівників культури. Портрети: Героя Радянського Союзу P. M. Кушлянського (1945), політичного діяча Д. 3. Мануїльського (1947), заслуженого артиста УРСР О. Я. Кусенка (1952) та інших. Широко відомі його портрети «Відмінниця Світлана Шипунова» (1950) і «Медсестра» (1955). Останньому присуджено срібну медаль на міжнародній виставці в Брюсселі (1958).

    На вул. Великій Арнаутській, 2, на будинку, де мешкав художник, йому було встановлено пам’ятну дошку, однак 2012 р. її було вкрадено і досі не відновлено.

25 вересня
  • 250 років від дня народження герцога (дюка) Армана Еммануеля дю Плессі де Рішельє (1766-1822), російського і французького державного діяча.

    З 1803 р. — градоначальник Одеси, в 1805-1814 рр. — генерал-губернатор Новоросійського краю. Керував будівництвом міста Одеси, піклувався про розвиток культури та економіки краю. У 1814 р., після реставрації Бурбонів, дюк де Рішельє повернувся до Франції і обіймав посаду прем’єр-міністра у 1815-1818 і 1820-1821 рр. Пішов у відставку в грудні 1821 р. через політичні нападки з боку ліберальних та ультрареакційних сил у парламенті.

    Його ім’ям названо одну з головних вулиць міста і навчальний заклад. Пам’ятник Рішельє (скульптор І. П. Мартос) встановлено в Одесі 1828 р. на Приморському бульварі.

26 вересня
  • 45 років тому (1971) містом-побратимом Одеси стало місто Ванкувер (Канада).