Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Квітень
1 квітня
  • 115 років від дня народження Дар’ї Василівни Зеркалової (1901-1982), артистки, заслуженої (1937) та народної (1947) артистки РРФСР.

    Народилася в с. Анатолівка, Березівського району, Одеської області. Закінчила приватні драматичні курси в Одесі. Працювала в театрах Одеси, Києва, Харкова, Полтави. 1924 р переїхала до Москви. З 1933 р. — актриса Театру Червоної Армії, з 1938 р. — Малого театру (Москва).

    Ролі: Таня («Яблуневий полон» І. Дніпровського), Оксана («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Олена («Міщани» М. Горького) Еліза Дуліттл «Пігмалін» Б. Шоу) та ін.

3 квітня
  • 120 років від дня народження Лева Йосиповича Рубенчика (1896-1988), доктора біологічних наук, члена-кореспондента АН УРСР (1939), професора Одеського університету.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеський інститут народної освіти, в якому працював до 1927 р. З 1927-1933 рр. — професор Одеського, а 1941-1956 рр. — Київського університетів. З 1944 р. завідував відділом загальної та грунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології АН УРСР. Був першим завідувачем кафедри мікробіології Одеського університету. Науково-дослідна робота на кафедрі провадилась у напрямі, що був заснований професорами Я. Ю. Бардахом, О. А. Веріго, М. Д. Зелінським, Є. М. Брусіловським, які заклали основи еколого-мікробіологічних досліджень у галузі мікробіології солоних озер, характеристики мікрофлори одеських лиманів і Чорного моря.

    Л. Й. Рубенчик — автор і співавтор понад 180 наукових праць і авторських свідоцтв. Під його керівництвом захищено понад 40 докторських і кандидатських дисертацій.

4 квітня
  • 80 років тому (1936) згідно з постановою Раднаркому СРСР в Одесі створено Український експериментальний інститут очних хвороб і тканинної терапії (з 1945 р. носить ім’я В. П. Філатова).
5 квітня
  • 135 років від дня народження Олексія Карповича Алексєєва (1881-1938), геолога, палеонтолога, гідрогеолога, професора Інституту народної освіти.

    Народився в Одесі. Закінчив Новоросійський університет. У 1910-1911 рр. був штатним лаборантом при кабінеті геології та палеонтології; у 1910-1912 рр. керував палеонтологічними розкопками залишків неогенових ссавців у долині річки Великий Куяльник біля с. Ново-Єлизаветівка. 1914 р. О. К. Алексєєв брав участь у гідрогеологічній експедиції до Тираспольського повіту. З 1915 р. працював старшим асистентом при геологічному кабінеті Новоросійського університету, а 1917 р. обійняв посаду приват-доцента. З перетворенням університету на Інститут народної освіти О. К. Алексєєв став його позаштатним професором і завідувачем секції геології науково-дослідної кафедри географії і геології. 1930 р. науковець був переведений до Ленінграда в Інститут геологічної карти.

    Наукова спадщина О. К. Алексєєва налічує 4 монографії та близько 50 статей.

  • 105 років від дня народження Василя Івановича Кузнецова (1911-1979), геолога, професора Одеського політехнічного інституту.

    Народився в с. Старому Челіщеві (нині — Бондарський район, Тамбовської області). Закінчив Томський індустріальний інститут та аспірантуру при ньому. З 1945 р. працював у Львівському політехнічному інституті. Там він брав безпосередню участь в організації нафтового факультету, єдиного на той час в Україні. Був деканом цього факультету та завідував кафедрою. 1964 р. обійняв посаду професора кафедри теоретичної фізики інженерно-фізичного факультету Одеського політехнічного інституту, був також деканом цього факультету.

    В. І. Кузнецов — автор 110 наукових праць. Займався впровадженням штучних кристалів, досліджував термодинамічні умови їхнього росту. Відкрив перше в СРСР родовище танталіту.

6 квітня
  • 180 років від дня народження Миколи Васильовича Скліфосовського (1836-1904), хірурга.

    Народився в м. Дубоссари, Тираспольського повіту, Херсонської губернії. Закінчив медичний факультет Московського університету. З 1859 р. працював у хірургічному відділенні Одеської міської лікарні. 1863 р. у Харкові здобув ступінь доктора. З 1870 р. — професор хірургії Київського університету, а з 1871 р. — Медико-хірургічної академії в Петербурзі. У 1880-1893 рр. — професор медичного факультету Московського університету; у 1893-1900 рр. — директор клінічного інституту вдосконалення лікарів у Петербурзі.

    М. В. Скліфосовський — послідовник М. І. Пирогова у воєнно-польовій хірургії, спеціаліст з черевної хірургії. Запропонував спосіб з’єднування відламків кісток при псевдоартрозах (так званий російський замок), вперше зробив операцію за методом М. І. Пирогова на діафізі кістки.

    М. В. Скліфосовському в Одесі на вулиці Пастера, 5, на будинку Одеської міської інфекційної лікарні встановлено пам’ятну дошку.

10 квітня
  • 95 років від дня народження Ніни Андріївни Онілової (1921-1942), Героя Радянського Союзу, яка в роки Другої світової війни була командиром кулеметного розрахунку 54 стрілецького полку 25-ї Чапаєвської стрілецької дивізії Приморської армії Кримського фронту.

    Народилася в с. Новомиколаївка, Фрунзівського району, Одеської області. Працювала швачкою на Одеській трикотажній фабриці. Одночасно навчалася в аероклубі. На фронті з серпня 1941 р. Була активною учасницею оборони Одеси та Севастополя. За бої під Одесою була нагороджена орденом Червоного Прапора.

    В Одесі ім’ям Н. А. Онілової названо провулок. Їй встановлено пам’ятник на території Одеського професійного ліцею технологій та дизайну одягу по вул. Олександра Невського, 39 (скульптор В. Князік, архітектор Б. Давидович) та дві меморіальні дошки — в пров. Онілової, 3 та на вул. Великій Арнаутській, 80.

  • 70 років від дня народження Богдана Івановича Сушинського (1946), прозаїка, поета, публіциста, заслуженого журналіста, члена Національної спілки журналістів України (1971), Міжнародної асоціації письменників баталістів та мариністів, члена Національної спілки письменників України (1973).

    Народився в Самборі, Львівської області. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Під час навчання в університеті почав друкуватися в республіканських журналах і альманахах. 1967 р. дебютував як журналіст. У 1987-1990 рр. був заступником голови правління Одеської обласної організації Спілки письменників України, а з 1990-2002 рр. очолював її. Тривалий час був членом правління при президії ради Національної спілки письменників України, а також членом Національної ради Конгресу української інтелігенції. Обирався заступником голови Літфонду Спілки письменників України. У 1987-1990 рр. був депутатом Одеської міськради, в якій очолював депутатську комісію з питань культури. У 1998 р. був одним із засновників Чорноморсько-Дністровського коша (полку) Українського козацтва.

    Б. І. Сушинський — автор понад 120 книжок (з перевиданнями — понад 150 книжкових видань) та близько трьох тисяч публікацій у періодиці.

    Лауреат низки літературних премій: ім. Е. Багрицького, ім. О. Дюма, ім. М. Трублаїні, ім. І. Мазепи, ім. І. Буніна, ім. С. Олійника, ім. Д. Яворницького.

14 квітня
  • 120 років тому (1896) було закладено будівлю поштово-телеграфних установ на Садовій вулиці (колишній — Одеський головпоштамт, нині — поштове відділення № 1).
15 квітня
  • 105 років від дня народження Оганеса Карапетовича Давтяна (1911-1990), хіміка, спеціаліста з фізичної хімії, електрохімії, фундаментальної фізики, професора Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова.

    Народився в с. Дузкенд, Єреванської губернії (нині с. Ахурян, Ахурянського району, Вірменія). Закінчив Московський державний університет. 1935 р., ще студентом, почав працювати в Московському нафтовому інституті. З 1939-1946 рр. — у Московському енергетичному інституті ім. Г. М. Кржижановського. На запрошення АН Вірменської РСР 1946 р. О. К. Давтян перейшов до Академії наук ВірмРСР, де організував нову допоміжну лабораторію фізичної хімії, будучи директором і науковим керівником цієї лабораторії до кінця 1952 р. З 1953 р. на запрошення Міністерства освіти СРСР О. К. Давтяна переведено до Вільнюса на посаду завідувача кафедри фізики педагогічного інституту (затверджений у вченому званні професора кафедри). Цього ж року його затверджено професором Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Тут учений створює наукову школу в галузі електрохімії, заснувавши проблемну лабораторію з розробки паливних елементів. 1968 р. переїхав до Єревана, куди його запросили працювати у Всесоюзному науково-дослідному інституті комплексного електромашинобудування, де він відкрив відділ електрохімічної енергетики.

    Автор праць: «Проблема безпосереднього перетворення хімічної енергії палива в електричну» (1947, «Проблема непосредственного превращения химической энергии топлива в электрическую»), «Квантова хімія: курс лекцій, прочитаних в ОДУ» (1962, «Квантовая химия: курс лекцій, прочитанных в ОГУ») та ін.

16 квітня
  • 95 років від дня народження Олексія Георгійовича Гурського (1921), учасника оборони Одеси, кавалера орденів Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни ΙΙ ступеня, повного кавалера ордена «За заслуги», кавалера ордена Ярослава Мудрого ΙV та V ступенів, почесного громадянина Одеси (2011).

    Народився на станції Веселий Кут, Великомихайлівського району, Одеської області. Під час Другої світової війни у складі 3-ї роти міського винищувального батальйону обороняв Одесу. Був евакуйований на схід. Брав участь у бойових діях в Калмикії. За станом здоров’я був демобілізований зі Збройних Сил у грудні 1945 р. Після війни закінчив Одеський політехнічний інститут. 1961-1965 рр. очолював виконавчий комітет Котовської районної ради, обирався секретарем промислово-виробничого комітету Компартії України Котовського району. 1965-1977 рр. працював першим секретарем Ізмаїльського міськкому Компартії України. 1977-1987 рр. очолював Одеську обласну раду профспілок. З 1986 року є головою Одеської обласної ради організації ветеранів. Член координаційної ради ветеранських організації країн—членів СНД.

    Нагороджений 9 орденами та 24 медалями.

22 квітня
  • 70 років від дня народження Юрія Борисовича Дикого (1946), піаніста, педагога, музично-громадського діяча.

    Народився в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію (кл. Л. Н. Гінзбург), аспірантуру при Київській консерваторії (кл. Т. П. Кравченко). З 1969 р. працював в Одеській консерваторії ім. А. В. Нежданової, 1976-1980 рр. — декан фортепіанного факультету, 1980-1984 рр. — проректор з творчої роботи, з 1986 р. — доцент, з 1999 р. — професор кафедри спеціального фортепіано. 2009 р. залишив роботу в Одеській національній музичній академії ім. А. В. Нежданової, нині займається громадською діяльністю. Засновник і голова Місії Д. Ойстраха і С. Ріхтера в Одесі; генеральний директор фестивалів «Ріхтерфест» (2002), «Ойстрах Асамблеї» (2003). За участі Ю. Б. Дикого записано компакт-диски з творами Ф. Шопена, Ф. Шуберта, О. Скрябіна. Автор програм на телебаченні та радіо, присвячених проблемам культури, музичним постатям.