Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Лютий
2 лютого
  • 165 років від дня народження Хаїма Ієгудовича Гохмана (1851-1916), математика, механіка, професора Новоросійського університету.

    Народився в містечку Дрогичин, Гродненської губернії (нині — Брестська область, Білорусь). Закінчив Новоросійський університет. У 1881-1883 рр. був у науковому відрядженні за кордоном для підготовки до професорського звання. У 1883-1886 рр. працював інспектором Житомирського єврейського учительського інституту. З 1887 р. працював у Новоросійському університеті, де викладав прикладну механіку, креслення, нарисну геометрію, прикладну кінематику, гідростатику, теорію тяжіння. Відкрив в Одесі приватне єврейське училище, яке 1898 р. було перетворене на комерційне.

    Х. І. Гохман заклав основи сучасної аналітичної теорії зачеплень, створив інженерні методи розрахунку та проектування зубчастих зачеплень, розвинув теорію кінематичних пар. Був одним із засновників Математичного відділення Новоросійського товариства природознавців та членом Одеського відділення Російського технічного товариства.

  • 20 років тому (1996) містом-побратимом Одеси стало місто Нікозія (Кіпр).
3 лютого
  • 65 років від дня народження Олександра Петровича Токарєва (1951), скульптора, члена Національної спілки художників України (1980), заслуженого художника України (2004).

    Народився на станції Виселки, Краснодарського краю, Росія. Закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури і архітектури ім. І. Рєпіна. Живе та працює в Одесі.

    Основні твори скульптора в Одесі: «Викрадення Європи» (1992), пам’ятники козацькому отаману А. Головатому, О. Пушкіну (обидва — 1999), Л. Утьосову (2000), С. Уточкіну (2001), Дружині моряка на морвокзалі (2002), Вірі Холодній (2003), Гоцману (2008) та ін.

4 лютого
  • 170 років від дня народження Миколи Олексійовича Умова (1846-1915), фізика, професора Новоросійського університету.

    Народився у Симбірську (нині — Уляновськ, Росія). Закінчив фізико-математичний факультет Московського університету. З 1871 р. працював у Новоросійському університеті (1875 р. М. О. Умова обрано екстраординарним, а 1880 р. — ординарним професором), а з 1893 р. — у Московському університеті.

    З 1872 р. М. О. Умов був активним членом Новоросійського товариства природознавців. Брав участь у діяльності видавництва «Научное слово», був його редактором і редактором науково-популярного журналу з тією самою назвою (1903-1906).

    М. О. Умов вперше в історії науки всебічно дослідив питання руху і поширення енергії. Виконав важливі дослідження земного магнетизму. У сучасній фізиці ідеї вченого про рух енергії є загальновизнаними і їх творчо використовують учені світу.

6 лютого
  • 150 років від дня народження Миколи Дмитровича Зелінського (1861-1953), хіміка-органіка, професора Новоросійського університету, академіка АН СРСР (1929).

    Народився в Тирасполі. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету, де і залишився працювати. 1885 р. був у науковому відрядженні за кордоном. 1891 р. брав участь в експедиції на Чорне море для виявлення джерел появи в морі сірководню. В результаті серйозних досліджень М. Д. Зелінський виявив, що наявність сірководню в глибинах Чорного моря є наслідком життєдіяльності мікроорганізмів. 1893 р. прийняв запрошення працювати у Московському університеті. Під час роботи в університеті відкрив реакцію отримання α-амінокислот альдегідів і кетонів дією суміші ціаністого калію з хлоридом амонію та подальшим гідролізом α-амінонітрилів.

    1911 р. М. Д. Зелінський разом з іншими професорами на знак протесту проти звільнення членів президії ради Московського університету звільнився з роботи та переїхав до Петербурга. Там він обіймав посаду директора Центральної лабораторії Міністерства фінансів і продовжив інтенсивну наукову діяльність. 1917 р. повернувся до Московського університету, де разом з М. С. Козловим вперше в СРСР розпочав роботи з отримання хлоропренового каучуку.

    М. Д. Зелінський створив школу вчених, які зробили фундаментальний внесок у різні галузі хімії. Серед них вчені зі світовим ім’ям — О. О. Баландін, Б. О. Казанський, С. С. Наметкін, О. М. Несмєянов, В. В. Челінцев, М. А. Плате та ін.

    Сьогодні ім’я М. Д. Зелінського носить хімічна лабораторія кафедри органічної хімії Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова.

  • 90 років від дня народження Юрія Володимировича Знатокова (1926-1998), композитора, педагога, члена Спілки композиторів України (1953), заслуженого діяча мистецтв УРСР (1968).

    Народився в м. Батумі, Грузія. Закінчив Одеську консерваторію (кл. О. Когана). В 1951 р. працював директором Одеської музичної школи № 4 та секретарем Одеської обласної організації Спілки композиторів України. 1952-1953 рр. — інструктор відділу художньої літератури та мистецтва Одеського обкому КП України. 1953-1962 рр. — директор дитячої музичної школи № 1 в Одесі. 1960-1966 рр. — заступник голови, 1966-1976 рр. — голова правління Одеської організації Спілки композиторів України. З 1967 р. — член правління Одеського обласного комітету захисту миру.

    Твори: балети «Торжество кохання» (1958), «Княгиня Волконська» (1966), «Свіччине весілля» (1972); оперети «Чорноморський вогник» (1961), «Пісня над саванами» (1966); інструментальні та вокальні твори

    В Одесі на будинку, де мешкав композитор, встановлено пам’ятну дошку (вул. Гоголя, 9).

8 лютого
  • 165 років від дня народження Ромула Олександровича Пренделя (1851-1904), геолога, мінералога, кристалографа, професора Новоросійського університету.

    Народився — за офіційними даними в Одесі, за його словами — в Хотині Бессарабської губернії. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету, був залишений при кафедрі геології для підготовки до професорського звання. У 1875-1876 рр. здійснив експедиційні роботи в Криму з вивчення крейдяних, еоценових і сарматських формацій. 1888 р. проводив кристалографічні дослідження в лабораторіях професорів Чермака (Відень) і Грота (Мюнхен). Після повернення з відрядження до Одеси (1891) був призначений екстраординарним професором по кафедрі мінералогії.

    Р. О. Прендель був засновником метеоритики. За цією темою опублікував 12 наукових праць. З його науковою і педагогічною діяльністю в університеті тісно пов’язана організація мінералогічного кабінету, яким він опікувався до кінця свого життя. Саме завдяки вченому зібрано дорогоцінну колекцію метеоритів, яка є окрасою університетського музею.

18 лютого
  • 110 років (1906) від дня виходу першого номера політичної, економічної, наукової та літературної газети «Вісті», яку видавало одеське товариство «Просвіта». Друком вийшло 5 номерів.
19 лютого
  • 125 років (1891) від дня відкриття в Одесі народної безплатної читальні (нині Центральна міська бібліотека ім. І. Я. Франка), яку було збудовано на кошти міського голови Г. Г. Маразлі.
  • 90 років від дня народження Михайла Борисовича Івницького (1926-1996), художника театру, заслуженого художника УРСР (1980).

    Народився в с. Стрижавка, Вінницької області. Закінчив Одеське художнє училище. З 1953 р. працював в Одеському російському драматичному театрі ім. А. Іванова, де оформив вистави: «Цар Федір Іоаннович» О. Толстого, «Занепад» І. Бабеля та ін. З 1967 р. працював в Одеському театрі музичної комедії, де оформив вистави: «Пізня серенада» В. Ільїна, «Старі будинки» О. Фельцмана, «На світанку» О. Сандлера, «Моя чарівна леді» Ф. Лоу та ін.

22 лютого
  • 110 років від дня народження Миколи Андрійовича Шелюто (1906-1984), відомого українського художника-пейзажиста, живописця, члена Спілки художників СРСР (1938), заслуженого діяча мистецтв УРСР (1964), учасника Другої світової війни.

    Народився в с. Глуховка, Гомельської губернії, Білорусія. Закінчив Одеський художній інститут (нині — Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова), де в подальшому працював викладачем.

    Життя і доля М. А. Шелюто були тісно пов’язані з Одесою, а мистецтво, ненадовго й легко дотикнувшись до авангарду 1920-х років, стало унікальним прикладом спадкоємності ідей південноросійської школи живопису, які започаткували підвалини традицій пленерів в одеську і загалом в українську образотворчу практику.

    Твори: «Сільський двір», «Город із капустою», «Полудень», «Жнива», «Берег моря», «Збирання абрикосів», «Готування до сівби», «Село», «Море» та ін.

23 лютого
  • 110 років від дня народження Арнольда Григоровича Азрікана (1906-1976), співака (драматичний тенор), заслуженого артиста України (1940).

    Народився в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію. Почав співати як соліст 1928 р. на сцені Одеського оперного театру. Пізніше співав у Харківському театрі опери та балету 1930–1934 рр. Виступав на сценах оперних театрів Свердловська (1943–1951), Баку (1951–1956), Одеси (1956–1959), Кишинева (1963–1964). У 1964–1976 рр. працював викладачем Молдавської консерваторїі.

    Партії: Отелло («Отелло» Д. Верді), Германа («Пікова дама» П. Чайковського), Радамеса («Аїда» Д. Верді), Каніо («Паяци» Р. Леонкавалло), Хозе («Кармен» Ж. Бізе), Йонтека («Галька» С. Монюшка), Каварадоссі («Тоска» Д. Пуччіні), Де Гріє («Манон Леско» Д. Пуччіні), Собініна («Життя за царя» М. Глінки) та ін.

27 лютого
  • 115 років від дня народження Михайла Степановича Гришка (1901-1973), співака (драматичний баритон), народного артиста СРСР (1950).

    Народився в Маріуполі. 1926 р. закінчив Одеський музично-драматичний інститут. У 1926–1927 рр. — соліст Одеського, у 1927–1936 рр. — Харківського, у 1941–1944 рр. — Грузинського, у 1936–1941 і 1944–1960 рр. — Київського театрів опери та балету.

    Виконавець головних ролей в операх «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка, «Євгеній Онєгін», «Мазепа» П. Чайковського, «Царева наречена» М. Римського-Корсакова, «Князь Ігор» О. Бородіна, «Ріголетто», «Бал-маскарад» Дж. Верді, «Тоска» Дж. Пуччіні.

    У концертах виконував твори М. Лисенка («Реве та стогне Дніпр широкий», «У гаю, гаю вітру немає», «Буває, іноді старий», «Учітеся, брати мої», «Мені однаково», «Минають дні»), К. Стеценка («Ой, літа орел»), Я. Степового («Три шляхи», «Із-за гаю сонце сходить»), О. Нижанківського («Минули літа молодії»), Л. Ревуцького («Думи мої, думи»), В. Заремби («Над Дніпровою сагою»), О. Сичова («Не женися на багатій», «Тяжко-важко в світі жити») на слова Т. Шевченка. У репертуарі були романси, українські та російські народні пісні.

    Зіграв капітана у фільмі грузинських режисерів Сіко Долідзе й Давида Ронделі «Щит Джургая» (1944) та султана у фільмі-опері «Запорожець за Дунаєм» (1953, режисер В. Лапокниш).