Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси

Липень
1 липня
  • 50 років тому (1966) в Одесі відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку в Центральному парку культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка. Автори монумента: скульптори А. Є. Бєлостоцький і О. А. Супрун, архітектор Г. В. Топуз.
8 липня
  • 140 років від дня народження Олександра Юлійовича Коншина (1876-1936), хіміка-органіка, професора Одеського державного університету.

    Народився в Одесі. Закінчив фізико-математичний факультет Новоросійського університету, був залишений при університеті для підготовки до професорського звання. 1906-1910 рр. — асистент природничого відділення фізико-математичного факультету Новоросійського університету. 1910 р. був обраний приват-доцентом, читав курс органічної хімії. Водночас викладав хімію на Вищих жіночих курсах. 1920-1936 рр. завідував кафедрою хімії у медичному інституті. 1924 р. О. Ю. Коншину присвоєне вчене звання професора.

    Наукові дослідження присвячені синтезу гетероциклічних сполук, вивченню ходу реакцій різноманітних кетонів з фенілгідразином, а також впливу заміщення на швидкість вказаних перетворень. Виконав цикл досліджень впливу будови на реакційну здатність органічних сполук. Вивчав питання органічних барвників, зробив опис мінеральних вод Кавказу.

9 липня
  • 150 років від дня народження Павла Івановича Петренка-Критченка (1866-1944), хіміка-органіка, професора Одеського університету, члена-кореспондента АН СРСР (1932).

    Народився в Херсоні. Закінчив Новоросійський університет. 1891 р. поїхав у наукове відрядження до Німеччини і до 1893 р. працював у Боннському університеті. З 1895 р. дослідження вченого були присвячені вивченню просторових утруднень. П. І. Петренко-Критченко до 1920 р. читав курс органічної хімії в Одеському медичному інституті, 1920-1923 рр. викладав хімію в Одеському робітничому університеті, а з 1923-1935 рр. читав курс органічної хімії в Одеському сільськогосподарському інституті. Після відновлення роботи Одеського університету вчений очолював кафедру органічної хімії (1933-1940). У 1934-1936 рр. він був головою Одеського відділу Всесоюзного хімічного товариства ім. Д. І. Менделєєва.

    П. І. Петренко-Критченко виховав велику школу відомих хіміків. Серед них — В. Д. Богатський, І. А. Шеттле, М. С. Цонєв, Д. Л. Талмуд, А. Г. Троценко та багато інших.

  • 75 років від дня народження Валерія Павловича Малахова (1941), фахівця в галузі технічної кібернетики, професора Одеського національного політехнічного університету, заслуженого діяча науки і техніки України (1994), заслуженого працівника народної освіти України, академіка, почесного громадянина Одеси (2004).

    Народився в Хабаровському краї. Закінчив Одеський політехнічний інститут, де і залишився працювати. Свою кар’єру почав з посади асистента, дослужившись до ректора (1987-2010). Під керівництвом В. П. Малахова Одеський політехнічний інститут набув статус університету (1992) та звання національного вищого навчального закладу (2001).

    В. П. Малахов створив наукову школу з розробки методів і способів автоматизованого синтезу та проектування електронних пристроїв управління і контролю, а також інформаційно-вимірювальної і обчислювальної техніки; розробив універсальну класифікацію активних лінійних ланцюгів, яка дозволяє не тільки синтезувати всі існуючі лінійні активні схеми, а й попередньо прогнозувати структуру, необхідний елементний базис і властивості нових схем, які тільки розробляються.

    Автор 12 монографій, підручників і навчальних посібників, 7 винаходів та має понад 220 публікацій.

11 липня
  • 95 років від дня народження Ольги Пилипівни Андрійко (1921-1989), біолога, паразитолога, професора Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова.

    Народилася в с. Ново-Олександрівка, Ананьївського району, Одеської області. Закінчила Львівський державний університет. Навчалася в аспірантурі Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, після закінчення працювала асистентом в Одеському медичному інституті на кафедрі біології. 1957-1967 рр. працювала на посаді старшого наукового співробітника в Інституті зоології АН Молдавської РСР. До Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова повернулась 1967 р., де і працювала до кінця життя.

    О. П. Андрійко активно пропагувала знання з паразитології в газетах, журналах для працівників-практиків, брала участь у виданні плакатів. До цього ряду належать також і монографії «Тваринний світ Кодр» (1984, «Животный мир Кодр») та «Фауна Молдавської РСР. Найпростіші та черв’яки» (1986, «Фауна Молдавской ССР. Простейшие и черви»).

12 липня
  • 140 років від дня народження Сергія Ісайовича Уточкіна (1876-1916), спортсмена-авіатора, одного з перших вітчизняних льотчиків.

    Народився в Одесі. Навчався в Рішельєвській гімназії. 1910 р. здійснив в Одесі свій перший політ на літаку «Фарман-4». Надалі демонстрував показові польоти в Києві, Москві, Харкові, Житомирі, Ніжині та інших містах, в тому числі й за кордоном. Виконав кілька польотів на повітряній кулі. 1911 р. брав участь у першому перельоті російських авіаторів за маршрутом Петербург-Москва.

    В Одесі С. І. Уточкіну встановлено пам’ятник (скульптор О. П. Токарєв) у Міському саду та меморіальну дошку на будинку, де мешкав спортсмен (пров. Успенський, 23).

  • 125 років від дня народження Володимира Михайловича Попова (1891-1952), гідролога, професора Одеського сільськогосподарського інституту.

    Народився у Пскові. Закінчив Московський сільськогосподарський інститут. Працював в Одеському управлінні гідротехнічних робіт та в Одеському управлінні хліборобства і держмайна. У 1922-1930 рр. — гідролог у Південній обласній меліоративній організації, потім — завідувач Південно-Бузької гідрологічної станції. Педагогічну діяльність розпочав 1928 р. після обрання на посаду доцента: викладав гідрологію на меліоративному факультеті Одеського сільськогосподарського інституту. Працював також в Одеському інженерно-меліоративному інституті та в Одеському інституті організації території.

    В. М. Попов — відомий вчений у галузі гідрології півдня України. Заснував 1922 р. на р. Південний Буг першу в Україні велику гідрологічну станцію.

  • 100 років від дня народження Людмили Михайлівни Павличенко (1916-1974), снайпера часів Другої світової війни, Героя Радянського Союзу.

    Народилася у Білій Церкві. Після закінчення дев’ятого класу працювала шліфувальницею на заводі «Арсенал» у Києві. У 1937 р. вступила на історичний факультет Київського університету. Студенткою займалася планерним і стрілецьким видами спорту. На початку війни Л. М. Павличенко була в Одесі на переддипломній практиці, яку проходила в Одеській державній (нині — національній) науковій бібліотеці. З перших же днів війни вона добровольцем пішла на фронт. Лейтенант Павличенко воювала в стрілецькій Чапаєвській дивізії. Брала участь в боях у Молдові, в обороні Одеси та Севастополя. До липня 1942 р. на рахунку Л. М. Павличенко було вже 309 німецьких солдат і офіцерів (у тому числі 36 снайперів супротивника). Крім того, за період боїв вона підготувала велику кількість снайперів. У червні 1942 р була поранена. Незабаром її направили з делегацією до Канади та США. Під час поїздки вона була на прийомі в Президента США Франкліна Рузвельта.

    В Одесі на будинку Одеської національної наукової бібліотеки (Пастера, 13) їй встановлено меморіальну дошку.

15 липня
  • 135 років від дня народження Олександра Опанасовича Сухова (1881-1944), географа, професора Одеського інституту народного господарства.

    Народився в Санкт-Петербурзі. Навчався в Петербурзькому технологічному інституті, але був виключений з третього курсу за участь у студентському революційному русі 1905 р. 1908 р. приїхав до Одеси як підпільний революціонер, де його було заарештовано й відправлено на заслання в Онегу разом з дружиною Ф. Г. Товбіною. Після закінчення строку заслання емігрував до Німеччини. Оселившись в Йєні, став студентом природничого відділення місцевого університету.

    На початку Першої світової війни О. О. Сухов був висланий в Росію. 1917 р. повернувся до Одеси. Вчений мав ораторський талант, за що одержав прізвисько «Руський Бебель». 1919 р. він став одним з організаторів Одеського інституту народного господарства, в якому очолив кафедру економічної географії та згодом отримав звання професора. 1931-1934 рр. завідував кафедрою економічної географії в Новосибірському інституті народного господарства, потім повернувся до Одеси і до 1937 р. керував кафедрою фізичної географії на географічному факультеті Одеського університету; водночас працював у педагогічному інституті.

    1938 р. О. О. Сухов за неправдивим обвинуваченням був заарештований та засуджений на 5 років. Ув’язнення тривало до 1943 р., був на спецпоселенні в Маріїнську, де збирав лікарські рослини для лікування військовослужбовців у місцевих госпіталях. Він склав спеціальний посібник «Посібник зі збору лікарських рослин».

21 липня
  • 170 років від народження Володимира Васильовича Преображенського (1846-1905), математика, професора Новоросійського університету.

    Народився у Симбірській губернії. Закінчив Московський університет. Склавши магістерські іспити, поїхав у наукове відрядження за кордон. 1871 р. повернувся до Москви, де працював у Московському технічному училищі та на Лубянських вищих жіночих курсах. 1874 р. був обраний доцентом кафедри чистої математики Новоросійського університету, але розпочати роботу в Одесі зміг лише два роки потому через тривале затвердження. 1879 р. обраний екстраординарним професором чистої математики. 1882 р. пішов у відставку на знак солідарності з І. І. Мечниковим та іншими вченими, які під тиском реакції змушені були залишити університет. Викладав у Петербурзі та Казані. 1889 р. повернувся до Новоросійського університету на посаду екстраординарного професора кафедри чистої математики, з 1890 р. — ординарний професор. Працював в університеті до вислуги 25-річного терміну у 1900 р. Після виходу у відставку оселився у Гатчині.

    Математичні інтереси вченого були зосереджені переважно на теорії диференціальних рівнянь з частинними похідними, а також їх застосування, насамперед до механіки.

22 липня
  • 70 років від дня народження Наталі Здиславівни Баришевої (1946), балерини, народної артистки УРСР (1979).

    Народилася в Одесі. Закінчила Одеську хореографічну школу та Державний інститут театрального мистецтва у Москві. У 1963-1989 рр. — провідна солістка Одеського академічного театру опери та балету. З 1986 р. — балетмейстер-репетитор. У 1995-1999 рр. була художнім керівником балету Одеського академічного театру опери та балету. За сумісництвом з 1997 р. — завідувач відділу хореографії Одеського училища культури та мистецтва.

    Партії: Кармен («Кармен-сюїта» Ж. Бізе), Саррі («Стежкою грому» К. Караєва), Одетта-Одиллія, Аврора («Лебедине озеро», «Спляча красуня» П. Чайковського), Анна («Анна Кареніна» Р. Щедріна) та ін.

24 липня
  • 120 років від дня народження Івана Яковича Яцька (1896-1978), геолога, палеонтолога, професора Одеського державного університету.

    Народився в м. Новий Буг, Миколаївської області. Закінчив Одеський інститут народної освіти, де згодом працював асистентом, завідувачем кафедри. 1926-1929 рр. був аспірантом науково-дослідної кафедри Інституту професійної освіти. З 1933 р. — в Одеському державному університеті. Під час війни перебував в евакуації в Андижані (Узбекистан). Після війни повернувся до Одеси, де працював до кінця життя.

    І. Я. Яцько працював над дослідженням прісноводної викопної фауни континентальних відкладень СРСР. Його іменем названо вид із підкласу форамініфер у голоцені Чорного моря і вид із загону остракод у міоцені Півдня СРСР.

25 липня
  • 150 років від дня народження Михайла Георгійовича Попруженка (1866-1944), історика, літературознавця, книгознавця, бібліографа.

    Народився в Одесі. Закінчив історико-філологічний факультет Новоросійського університету і був залишений на кафедрі для підготовки до професорського звання. Водночас викладав і в Одеському комерційному училищі (1888-1891). З 1891 р. викладав у Новоросійському університеті. З 1912 р. — викладач Одеських вищих жіночих курсів. Паралельно з викладацькою діяльністю у 1896-1919 рр. очолював Одеську міську публічну бібліотеку (нині — Одеська національна наукова бібліотека). Написав її історію «Одеська міська публічна бібліотека. 1830-1910» (1911). Крім того, за його редагуванням у 1901-1911 рр. побачив світ п’ятитомний друкований каталог бібліотеки. За часів директорства була споруджена і нова будівля бібліотеки по вул. Херсонській, 13 (нині Пастера), куди бібліотека переїхала у 1907 р. З 1889 р. був членом Одеського товариства історії та старожитностей, а з 1909 р. — його секретарем. 1919 р. емігрував до Болгарії. З 1920-1941 рр. працював на історико-філологічному факультеті Софійського університету професором історії російської літератури. 1923 р. став членом-кореспондентом, а з 1941 р. — академіком Болгарської академії наук.

  • 80 років від дня народження Миколи Дмитровича Боровського (1936-2009), будівельника, почесного громадянина м. Одеси (2008).

    Народився в с. Ясинове-1, Любашівського району, Одеської області. Закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут. З 1963 р. жив та працював в Одесі. Брав безпосередню участь у будівництві та реконструкції десятків найважливіших для міста об’єктів: будівництві Іванівського шляхопроводу в 1960-х роках і його реконструкції на початку 1990-х, будівництві моста Одеса-Бахмач, Овідіопольського шляхопроводу, промислових об’єктів на заводах «Краян», «Центроліт», «Пресмаш», «Кисеньмаш», «Мікрон» та ряді інших великих об’єктів, у тому числі Одеського припортового заводу.

    Заслуги М. Д. Боровського в будівництві Одеського припортового заводу було відзначено орденом Трудового Червоного Прапора. За будівництво санаторію «Куяльник» відзначено медаллю «За трудову доблесть» та Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

    Микола Дмитрович дев’ять разів обирався депутатом Одеської міської ради. Величезний внесок М. Д. Боровського у розвиток Одеси відзначений почесними відзнаками міського голови «Подяка», «За заслуги перед містом», орденами «Знак Пошани» та Г. Маразлі III ступеня.

26 липня
  • 170 років від дня народження Валер’яна Миколайовича Лігіна (1846-1900), механіка, математика, громадського діяча, професора Новоросійського університету.

    Народився в Петербурзі. Закінчив Новоросійський університет. У 1869-1870 рр. читав практичну механіку в Цюріхському політехнікумі. Повернувшись до Одеси, склав магістерські іспити та почав працювати на кафедрі прикладної математики Новоросійського університету. 1871 р. його було відправлено у відрядження на два роки за кордон. Після повернення захистив докторську дисертацію та став професором Новоросійського університету. У 1884-1889 рр. — декан фізико-математичного факультету. З 1889-1895 рр. був товаришем (заступником) голови, а у 1895-1897 рр. — міським головою Одеси. З 1897 р. обіймав посаду попечителя Варшавського навчального округу.

    Основний напрям досліджень В. М. Лігіна — кінематична геометрія, теоретична кінематика й кінематика механізмів. 1872 р. вчений першим у Росії побудував геометричну теорію руху незмінної системи. Він виступив одним із засновників математичного відділення Новоросійського товариства природознавців, у 1880-1889 рр. очолював його, був віце-президентом товариства.

  • 150 років від дня народження Сергія Саливоновича Головіна (1866-1931), лікаря-офтальмолога, професора Новоросійського університету.

    Народився в Болхові, нині Орловська область, Росія. Закінчив Московський університет. У 1892-1903 рр. працював лікарем та викладав у Московському університеті. У 1903-1911 рр. завідував кафедрою офтальмології Новоросійського університету. Був одним із засновників та першим головою Одеського офтальмологічного товариства.

    С. С. Головін — автор низки методів операцій, зокрема простої та кісткової орбітомій, кістково-пластичного розкриття лобних пазух тощо.

27 липня
  • 140 років від дня народження Володимира Петровича Воробйова (1876–1937), лікаря, анатома, заслуженого професора СРСР (1924), академіка АН УРСР (1936).

    Народився в Одесі. Закінчив медичний факультет Харківського університету, де відтоді й працював. Один із засновників і науковий керівник Українського інституту експериментальної медицини в Харкові. Викладав анатомію у навчальних закладах Харкова (1904-1913); у 1920-1921 рр. — засновник і завідувач кафедри анатомії у Медичній академії в Софії. З 1921 р. і до кінця життя — завідувач кафедри Харківського медичного інституту.

    В. П. Воробйов — один із основоположників функціонального напряму в анатомії. Досліджував іннервацію органів — серця, шлунка тощо. Розробив метод так званого макро-мікроскопічного дослідження анатомічної будови органів. Організував при кафедрі анатомії Харківського медичного інституту єдиний у світі Музей становлення людини.

    Автор праці «Атлас анатомії людини : в 5 т.» (1938-1942).

    В Одесі ім’ям академіка названо вулицю в районі Слобідки.

  • 85 років від дня народження Юрія Андрійовича Коваленка (1931-2004), живописця, графіка, члена Національної спілки художників України (1990).

    Народився в Прилуках, Чернігівської області. Закінчив Одеське художнє училище (викл. М. Павлюк) та Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (викл. І. Клюге, І. Коротков, В. Ховральов). У 1970-1981 рр. викладав в Одеському художньому училищі.

    Основні творчі напрями — живопис, скульптура, графіка, монументальне мистецтво. У своїй творчості художник синтезував монументалізм і колористичну дисципліну «суворого стилю». Окремі його полотна зберігаються в Одеському художньому музеї та Музеї сучасного мистецтва Одеси, у приватних колекціях України, Росії, США, Канади, Франції та Ізраїлю.

    Твори: «Закохані» (1970), «Хлопчик із півнем» (1971), «Дитинство художника» (1972), «Кузя з гітарою» (1990), «У дворі», «Дитинство» (обидва — 1996) та ін.

    В Одесі художнику встановлено пам’ятну дошку (автори: художник-кераміст О. Дмитрієв, скульптор М. Худолій) на вул. Тираспольській, 24, де він жив з 1974-2004 рр.