«Як шукати себе». Зустріч з автором книги року 2022 за версією ВВС Павлом Казаріним

01.jpg

Приємно відзначити, що, незважаючи на війну, сьогодні відвідувачі спраглі до інтелектуального спілкування та купують нові книжки. 4 травня на зустріч з відомим журналістом, а нині бійцем ЗСУ, який приїхав з фронту презентувати свою книгу «Дикий Захід Східної Європи» в ОННБ, зареєструвалося близько трьохсот прихильників автора.

3.jpg 03.jpg

4 травня у головному читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки відбулася творча зустріч з відомим публіцистом та телеведучим, бійцем Збройних Сил України  Павлом Казаріним та презентація його книжки «Дикий Захід Східної Європи», що стала переможцем конкурсу «Книга року ВВС» (2022 р.) у категорії «Есеїстика».  

Захід було проведено за ініціативою та у партнерстві з «Благодійним фондом «Хвиля 91 ЮА». Він почався з хвилини мовчання, який оголосила співзасновник та директор благодійного фонду Катерина Новачук для вшанування пам'яті загиблих на війні. 

Перед розмовою з письменником взяла слово заступник директора ОННБ Ольга Бєльницька, яка поділилася враженнями від книги «Дикий Захід Східної Європи» та побажала есеїсту у його омріяній подорожі Україною після війни не оминути Одесу та Одеську наукову національну бібліотеку, де запросила презентувати свої наступні видання.

Прикметно, що Павло Казарін, автор кращої книги-есе 2022 року, родом із Сімферополя. Він вважає свою книгу сповіддю - історією аполітичної людини з російськомовного середовища у пошуку власної ідентичності. Він розповів, що «почав себе самого шукати з нуля у 2014 році», коли в Криму побачив російську військову техніку на вулиці. І та картина війни була для нього не менш повномасштабною, ніж 24 лютого 2022 року: «Я просто не міг абстрагуватися від цієї війни…»

2.jpg 5.jpg

Павло Казарін нагадав, як з початку війни служба перестала бути обов’язком, а стала привілеєм, і він особисто знає людей, які намагалися у воєнкоматі дати хабаря, щоб потрапити до війська. «Росія думала, що може атомізувати, розділити нас, що ми зануримося у чвари, але цього не сталося. Єдність в країні є спільним магнітом, хоча у соцмережах іноді можна натрапити на токсичне середовище, яке намагається вибудовувати високі мури всередині країни. Це небезпечно, головне, щоб ці симптоми нас не подолали. Нам важливо зберігати здоровий глузд та пам’ятати, що ця війна надовго».

Для декотрих слухачів неочікувано було почути від письменника-бійця ЗСУ думку французького історика Ернеста Ренана про те, що в нашому майбутньому нам треба не лише все пам’ятати, а й щось забувати. «Наші внутрішні паркани мають бути нижчими, ніж зовнішній кріпосний мур», - підкреслив кілька разів автор.

6.jpg 6a.jpg

Письменник застеріг від поширення думок невідомих експертів про настрої в армії. Адже наразі немає ніяких соціологічних досліджень про це. Головне, вважає він, ми живемо в найепічніші часи за всю історію її існування, коли Україна може нарешті відірватися від імперії.

Яким буде життя після війни? Це буде нормальне звичне життя, де буде наш вибір і наші помилки, вважає Павло Казарін. А перемога не виглядатиме як остання серія з улюбленого серіалу з хеппі ендом, бо це буде історія про велику кількість втрат. «Перемога для мене – це збереження української державності».

Наприкінці зустрічі хвіст черги на автограф-сесію письменника розтягся на всю величезну читальну залу бібліотеки. Чекаємо на нову книгу автора!

4.jpg 7.jpg

Павло Казарін ексклюзивно розповів нам про своє  ставлення до читання і книжок:

«Кожна книжка – це узагальнення досвіду інших людей. Іноді не варто втрачати час, щоб знайти відповіді на ті питання, які хвилюють особисто тебе. Адже можливо, що ці відповіді вже знайшов хтось інший. Саме тому читання книжок – це досвід, який дозволяє тобі зекономити свій час». 

А якими ви уявляєте бібліотеки у наш вік інформації?

«Гарне запитання, але в мене немає на нього остаточної відповіді. Головне, ми розуміємо, що книги – це узагальнення досвіду інших людей, і ми живемо в час, коли носії інформації – різні. І можливо, комусь зручніше занурюватися у простір паперових книжок, комусь – у простір електронних книжок. Проте ця зміна формату не несе зміну сутності процесу. І бібліотека - це хаб, місце, де сконцентровані думки, досвід інших людей, де можна простежити еволюцію ідей, еволюцію думок. У цьому сенсі біблотека є дуже важливим місцем і, сподіваюсь, що вона зможе знайти відповіді на виклики часу і зможе виконувати функції такого хабу і надалі».

Створено: 05.05.2023
Переглядів: 1078




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.