СУЗІР'Я АМЕДЕО МОДІЛЬЯНІ (1884-1920). До 140-річчя від дня народження італійського живописця і скульптора

1-foto.jpg

Амедео Модільяні (Amedeo Clemente Modigliani, 12.07.1884, Ліворно, Італія – 24.01.1920, Париж, Франція) – один з найвідоміших італійських художників-експресіоністів кінця ХІХ – першої чверті ХХ століття, адепт «Паризької  художньої школи». Амедео Модільяні будував свою творчість навколо людини. Його твори вирізняє глибока емоційність, не награна, а справжня, пристрасна. Про нього написано численні монографії та створено фільми. Спогади про Модільяні залишило багато діячів світової культури: Дж. Де Кіріко, Осип Цадкін, Марк Шагал, Жан Кокто, Анна Ахматова та Хайм Сутін...

2-foto-ta-avtoportret-1919.jpg

Модільяні народився в італійському портовому Ліворно. Хлопчик малював з раннього віку, його мати писала, що він почував себе художником ще до того, як пішов у художню школу.

Для творчості Модільяні важливим фактом є освіта: у 1898 році він вступив до школи Витончених мистецтв у Ліворно, потім у флорентійську Вільну школу малярства, а пізніше – в Інститут образотворчого мистецтва у Венеції. На початку 1906 року Амедео переїхав до Парижа – художньої Мекки для багатьох творчих людей зі всього світу, де продовжив навчання в Академії Калароссі. Оселився на Монмартрі, де мешкали молоді художники, літератори та актори. Тут він познайомився з іспанським художником Пабло Пікассо та румунським скульптором Костянтином Бранкузі, а також зі своїм найвідданішим шанувальником і покровителем, доктором Полем Олександром. Модільяні був обмежений у коштах, йому не вистачало навіть на фарби, але художник наполегливо шукав свою «лінію душі» (так назвав творчі пошуки тих років його друг, поет Жан Кокто).

Мистецтво Модільяні – мистецтво особистих почуттів. Творив він з якимось шаленством, робив малюнки за малюнком, не зупиняючись, щоб щось виправити чи обдумати. Працював, здавалося, керуючись виключно інстинктом, однак це завжди виходило тонко й чутливо.

Роботи художника – це переважно картини і малюнки, але у період з 1909 по 1914 рік він працював також над скульптурою, на індивідуальний стиль якої вплинуло захоплення африканською пластикою з її грубувато-простими, виразними формами та чистою лінією силуету. Скульптурні застиглі «голови» з таємничою посмішкою сповнені живим почуттям.

3.jpg

Амедео був одним із рідкісних художників, які майже не цікавилися ні природою, ні предметами й речами. Такого занурення в єдиний об'єкт зображення – людину, навряд чи в кого зустрінеш, особливо у період домінування модернізму. Найповніше розкривається талант Модільяні у портретному жанрі. «Людина – ось, що мене цікавить. Людська особа – найвище створіння природи. Для мене це невичерпне джерело», – писав художник. Ніколи не роблячи портретів на замовлення, майстер зображав лише людей, долі яких добре знав. Точно знайдені деталі, жести, лінія силуету, ключ до розуміння всього образу – завжди тонко вловлений характерний стан душі. Усі портретовані мають однакові довгі шиї і мигдалеподібні очі, за якими впізнають індивідуальний стиль Модільяні. Портретні «ню» принесли йому славу одного з блискучих майстрів жанру. Всі вони виразні і гострохарактерні, сповнені особливої, плавної грації, жіночої краси, кохання. Модільяні знаходив гармонію між душею й тілом і тому створені ним образи не стільки випромінюють чуттєвість і еротику, скільки ідеал жіночності взагалі.

4.jpg

У 1919 році в Лондоні з успіхом відбулася виставка робіт Модільяні. Здається, ось воно – світло в кінці тунелю, перші паростки майбутнього визнання. Але Амедео не встиг його пізнати – у 1920 році він помер від туберкульозного менінгіту в одній з клінік Парижа. 

«Щастя – це янгол із сумним обличчям» – ось єдині, написані рукою Модільяні слова про те, як він розумів природу людського таланту.

kolazh.jpg

Про все це та про багато іншого ви можете дізнатися докладніше з присвячених майстру популярних видань, наукових досліджень, численних альбомів, що зберігаються у відділі мистецтв та у фондах ОННБ.

Віолончеліст. 1909

Віолончеліст. 1909

Анна Ахматова. 1911

Анна Ахматова. 1911

Мадам Помпадур. 1914

Мадам Помпадур. 1914

Хаїм Сутін. 1916

Хаїм Сутін. 1916

Жак і Берта Липшиці. 1917

Жак і Берта Липшиці. 1917

Портрет Жана Кокто. 1917

Портрет Жана Кокто. 1917

Портрет хлопчика. 1917

Портрет хлопчика. 1917

Оголена, що сидить на дивані. 1917

Оголена, що сидить на дивані. 1917

Дерево і будинок. 1919

Дерево і будинок. 1919

Пейзаж, Південна Франція. 1919

Пейзаж, Південна Франція. 1919


Створено: 11.07.2024
Оновлено: 10.07.2024
Переглядів: 263




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.