Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Серпень
2 серпня
  • 125 років від дня народження Михайла Федоровича Болтенка (1888-1959), історика, археолога, мовознавця, епіграфіста.

    Народився в м. Осовець (нині Польща). 1912 р. закінчив Новоросійський університет. Під керівництвом свого вчителя, проф. Е. Штерна, починаючи з 1909 р. брав участь у розкопках Тіри та на острові Березань. Від 1917 р. — дійсний член Одеського товариства історії та старожитностей. Від 1921 р. працював в археологічному музеї, один з його засновників. У 1921-1926 рр. брав участь у розкопках у с. Усатове, під час проведення самостійної польової та дослідницької роботи 1921 р. відкрив пам’ятки археологічної культури, яка отримала назву усатівська культура.

  • 40 років від дня смерті Володимира Сергійовича Мартиновського (1906-1973), вченого у галузі технічної термодинаміки та холодильної техніки, доктора технічних наук (1950), професора (1951), заслуженого діяча науки та техніки УРСР (1966).

    Народився в м. Руза, Володимирської (нині Московської) області. Закінчив суднобудівний факультет Одеського політехнічного інституту (1930). В 1933-1947 рр. викладав у вишах Одеси і Баку. В 1948-1973 рр. (з перервами) — ректор Одеського технологічного інституту холодильної промисловості (нині Академія холоду). Керував групою радянських учених, які працювали у Бомбейському технологічному інституті (1956-1958). Був заступником директора департаменту освіти ЮНЕСКО (1960-1964). Наукові інтереси вченого: вихрове охолодження, ежекторні холодильні машини на неводяних парах, визначення втрат у холодильних компресорах, що впливають на їх енергетичну ефективність.

    Основні праці — з термодинамічного аналізу необоротних втрат, оптимізації газових циклів, методів одержання штучного холоду тощо. Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями. На фасаді головного будинку Одеської державної академії холоду встановлено меморіальну дошку в пам’ять про В. С. Мартиновського.

3 серпня
  • 90 років від дня народження Леоніда Сергійовича Братченка (1923), художника театру, сценографа, члена Національної спілки художників України (1960), народного художника України (1976), заслуженого діяча мистецтв України (1967), лауреата премії Міністерства культури УРСР (1979).

    Народився в Одесі. Закінчив Харківський художній інститут. Оформив вистави в театрах Харкова, Полтави, Одеси та ін.: балети — «Баядерка» Л. Мінкуса, «Лілея» К. Данькевича (обидва — 1958) та ін.; опери — «Бал-маскарад» Дж. Верді (1964), «Євгеній Онєгін» (1980), «Чародійка» (1974), «Пікова дама» (1979) П. Чайковського та ін.

  • 65 років від дня народження Валерія Васильовича Трохліба (1948), поета, члена Національної спілки письменників України (1985).

    Працював у редакціях одеських газет «Знамя коммунизма» та «Комсомольська іскра». Був молодшим редактором та редактором республіканського книжкового видавництва «Маяк». Світ побачили дві його поетичні збірки «Голубі покоси» (1975) та «Зімкнулися кроки» (1981). Нині працює літературним редактором у газеті «Одеські вісті».

6 серпня
  • 150 років від дня народження Владислава Адольфовича Ротерта (1863-1916), ботаніка, анатома, фізіолога рослин.

    Народився у Вільно (нині Вільнюс, Литва), в сім’ї директора Ризького комерційного банку. По закінченні ризької класичної гімназії (1880) вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Дерптського (нині Тартуського) університету, вчився під керівництвом професора Е. Руссова. За роботу «До анатомії листя орхідей» одержав диплом кандидата ботаніки (1884). Був удостоєний золотої медалі Дерптського університету за роботу «Порівняльно-анатомічне дослідження про відмінності в первинній будові стебла та кореневищ трав’янистих насінних рослин разом із деякими загальними міркуваннями гістологічного змісту». Працював за кордоном у лабораторіях відомих учених А. де Барі, Ф. Гоппе-Зейлера, П. Є. Дюкло. Працював у Петербурзі, вивчав фізіологію рослин в ботанічній лабораторії провідного ботаніка-фізіолога А. С. Фамінцина. Викладав у Казанському, потім — у Харківському університетах.

    1902 р. переїхав до Одеси. Викладав у Новоросійському університеті, реорганізував ботанічну лабораторію, яку 1903 р. очолив, і заснував при ній дослідну оранжерею. Згодом влаштував у сквері біля університету мініатюрний ботанічний сад і музей, основу якого склали його власні колекції, зібрані під час закордонних подорожей.

    В. А. Ротерт залишив значну наукову спадщину — понад 80 опублікованих праць російською, німецькою та польською мовами. Досліджував особливості будови оболонок рослинних судин, першим встановив їх еволюційний розвиток у вищих рослин. Найбільш відома його праця «О гелиотропизме» (1893), в якій він обґрунтував погляди на сутність фототропічної реакції рослин.

  • 75 років від дня народження Бориса Федоровича Дерев’янка (1938-1997), журналіста, письменника, громадського діяча, члена Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України (1986).

    Народився в селищі Іванівка, Одеської області. Навчався на філологічному факультеті Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. З 1973 р. працював редактором газети «Вечерняя Одесса». Автор книжок «Червоне вітрило в степу» (1966), «Приборкувачі степу» (1973) та ін.; сценаріїв телефільмів «Земне тяжіння» (1968), «Вчителю, виховай учня» (1972). Народний депутат СРСР (1989-1991).

    Був застрелений в Одесі. На місці вбивства, на вул. Академіка Філатова, поставлено меморіальну плиту. На честь Б. Дерев’янка названо одну з площ Одеси.

9 серпня
120 років від дня народження Віри Василівни Холодної (1893-1919), зірки російського німого кіно.

Уславилася в фільмах: «Пісня тріумфуючого кохання» (1915), «Міражі» (1915), «Життя за життя» (1916), «Забудь про камін, в ньому згасли вогні» (1917) та багатьох ін. Приїхала до Одеси у квітні 1918 р. у складі кіноекспедиції кіноательє Д. Харитонова. Знімалася на фірмі «Мирограф», виступала з естрадними номерами. В одеський період знялася у фільмах «Жінка, яка винайшла кохання», «Останнє танго» та ін.

2003 р. на вул. Преображенській, на місці знесеного флігеля, біля будинку Попудова, де жила і померла кіноакторка, їй встановлено пам’ятник.

19 серпня
45 років від дня смерті Георгія Антоновича Гамова (1904-1968), фізика.

Народився в Одесі. Навчався на математичному відділенні фізико-математичного факультету Новоросійського університету, де потім викладав. Г. А. Гамов розробив теорію альфа-розпаду. Висунув гіпотезу гарячого Всесвіту. Зробив перший розрахунок генетичного коду. На стіні головної будівлі Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова встановлено меморіальну дошку на честь цього видатного вченого. Його ім’ям названо один зі скверів Одеси, на Молдаванці.

20 серпня
140 років тому (1873) була створена Одеська міська управа, яка була виконавчим і господарсько-розпорядчим органом міської думи.
22 серпня
90 років від дня народження Аркадія Олексійовича Голишева (1923-1994), письменника, військового журналіста, члена Національної спілки письменників України (1972).

Народився в с. Калугіне, Свердловської області. Навчався на філологічному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова, закінчив аспірантуру. Учасник Другої світової війни. Працював у військовій газеті (1945-1975). Очолював Одеський літературний музей (1983-1992). Автор книжок «У порога» (1970), «На посту тишины» (1972), «А сердце помнит каждый бой» (1984) та ін.

25 серпня
75 років від дня смерті Олександра Івановича Купріна (1870-1938), письменника.

О. І. Купрін вперше відвідав Одесу 1898 р. Одеська тематика є головною в його творах «Гамбринус», «Гранатовый браслет», «Мой полёт», «Тапер», «Чудесный доктор» та ін. 1909 р. письменник разом з одеським льотчиком С. Уточкіним здійснив політ на повітряній кулі.

В Одесі один із провулків носить ім’я Купріна, а на будинку № 2, по вулиці Маразліївській, в якому проживав О. І. Купрін, встановлено меморіальну дошку.