Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Листопад
3 листопада
95 років від дня смерті Олександра Михайловича Ляпунова (1857-1918), математика, академіка Російської академії наук.

Народився в Ярославлі, в родині відомого астронома М. В. Ляпунова. Закінчив математичне відділення Петербурзького університету зі ступенем кандидата й золотою медаллю. Працював у Харьківському університеті, Харківському технологічному інституті. З 1902 р. жив у Петербурзі. У червні 1917 р. О. М. Ляпунов через важку хворобу дружини переїхав з Петербурга до Одеси, де жив його молодший брат Б. М. Ляпунов, професор слов’янської філології Новоросійського університету. О. М. Ляпунов відвідував засідання математичного відділення Новоросійського товариства природознавців, встановив дружні стосунки з одеськими математиками. На їхнє прохання погодився читати лекції і був обраний ординарним професором фізико-математичного факультету Новоросійського університету. Слухачами на його лекціях були професори і викладачі університету, асистенти і професорські стипендіати.

До сторіччя від дня народження Б. М. Ляпунова на його могилі встановлено пам’ятник. 1964 р. у внутрішньому сквері головного корпусу Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова встановлено погруддя вченого. Його ім’ям в Одесі названо провулок, а на будинку, де він жив (вул. Софіївська, 10), встановлено меморіальну дошку.

5 листопада
  • 135 років від дня народження Дмитра Костянтиновича Третякова (1878-1950), зоолога, гістолога, фахівця в галузі філогенії й систематики тварин, заслуженого діяча науки УРСР.

    Народився в с. Шуморово, Молозького повіту, Ярославської губернії. Навчався на природничому відділенні фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Працював у анатомо-гістологічному кабінеті Петербурзького університету та в Жіночому медичному інституті. 1912 р. переїхав до Одеси і став професором Новоросійського університету. Викладав курс гістології, порівняльної анатомії та зоології. З 1920 р. керував спеціальною комісією зі створення Інституту народної освіти в Одесі. Після відкриття інституту був деканом факультету соціального виховання, у 1926-1927 рр. — проректором з навчальної роботи. За ініціативою Д. К. Третякова на базі науково-дослідної кафедри біології засновано Науково-дослідний зоологічний інститут (1930). Після відновлення університету (1933), інститут увійшов до його складу. Д. К. Третякову було доручено завідувати кафедрою зоології хребетних; був також деканом біологічного факультету, організував кафедру гідробіології. Кілька разів обирався членом губвиконкому та облвиконкому, був депутатом Одеської міської ради двох скликань, головою секції наукових працівників профспілки вищої школи та правління Одеського будинку вчених (1934-1939). Сприяв відкриттю і був першим директором природничо-історичного (краєзнавчого) музею в Одесі; провів реконструкцію зоологічного музею університету.

    Д. К. Третяков опублікував близько 300 праць. Основні наукові дослідження — у галузі гістології, порівняльної анатомії безхребетних та нижчих хребетних тварин.

  • 125 років від дня народження Дмитра Онисифоровича Свиренка (1888-1944), альголога, гідробіолога, доктора ботаніки, члена-кореспондента АН УРСР.

    Народився в с. Новий Мерчик, Валківського повіту, Харківської губернії, у селянській сім’ї. Закінчив реальне училище (1907) та природниче відділення фізико-математичного факультету Харківського університету (1912) із золотою медаллю. Працював викладачем в одній із харківських гімназій. Одночасно займався науковими дослідженнями з альгології в лабораторії професора Арнольді. Викладав у Катеринославському (нині Дніпропетровському) університеті, Гірничому та Педагогічному інститутах. 1923 р. був обраний за конкурсом професором ботаніки і завідувачем секції морфології і систематики рослин науково-дослідної кафедри біології Одеського інституту народної освіти. 1924 р. захистив дисертацію «Мікрофлора стоячих водоймищ» на здобуття наукового ступеня доктора ботаніки й обійняв посаду директора Ботанічного саду. 1928 р. був призначений директором Дніпропетровської науково-дослідної гідробіологічної станції.

    Автор близько 50 наукових праць з питань систематики нижчих рослин, зокрема водоростей. Досліджував маловивчену групу забарвлених джгутикових — евгленових водоростей. Зібраний ним матеріал із флори, систематики та екології цієї групи був узагальнений у «Визначнику прісноводних водоростей УРСР» (1938).

7 листопада
230 років від дня народження Олександра Івановича Казначеєва (1783-1880), одеського градоначальника, сенатора.

Народився в Рязанській губернії. Навчався в Рязанській гімназії. Працював у канцелярії Санкт-Петербурзького навчального округу. Учасник війни 1812 р. 1823 р. був призначений управителем канцелярії новоросійського генерал-губернатора М. С. Воронцова. У 1829-1837 рр. був таврійським губернатором. 1834 р. йому надано чин таємного радника. В 1848-1854 рр. обіймав посаду одеського градоначальника. За його управління була відкрита богадільня, побудовано дитячий притулок, відкрито 2-гу міську гімназію, закладено нову будівлю Рішельєвського ліцею, прокладено водогін з Великого Фонтана в місто.

8 листопада
60 років від дня смерті Івана Олексійовича Буніна (1870-1953), письменника, почесного академіка Петербурзької академії наук (1909), лауреата Нобелівської премії з літератури (1933).

Жив в Одесі у 1898-1901 та 1918-1920 рр. Не прийняв Жовтневої революції і 1920 р. емігрував до Франції. Своє ставлення до революційних подій в Одесі виклав у книзі «Окаянные дни» (1920).

Його ім’ям названо одну із центральних вулиць міста.

14 листопада
35 років тому (1978) відкрилася перша черга паромної переправи Іллічівськ—Варна.
16 листопада
  • 120 років тому встановлено (1893) телефонний зв’язок Одеса — Миколаїв.
  • 60 років від дня народження Олега Йосиповича Губаря (1953), краєзнавця та журналіста.

    Народився в Одесі. Закінчив геолого-географічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. 1993 р. вийшла його перша книга «Пушкин. Театр. Одесса». Видання останніх років: «Одесса в новых памятниках, мемориальных досках и зданиях» (2004), «Пале-Рояль» (2005), «Старые дома и другие памятные места Одессы» (2006), «Старая Одесса в курьёзах и анекдотах» (2009), «Энциклопедия забытых одесситов» (2011), «Автографы Одессы» (2012), «Первые кладбища Одессы» (2012) и др.

    Сприяв перепохованню графа і графині Воронцових у Спасо- Преображенському соборі, встановленню меморіальної дошки Л. С. Пушкіну та ін. Нагороджений низкою журналістських та інших премій. Один із засновників і член редколегії літературно-мистецького та історико-краєзнавчого альманаху «Дерибасовская-Ришельевская», член історико-топонімічної комісії Одеської міськради, почесний член Всесвітнього клубу одеситів.

19 листопада
100 років від дня народження Михайла Самійловича Бродського (1913-1989), математика, доктора фізико-математичних наук (1962), професора (1964).

Народився в Одесі. Закінчив відділення фізико-математичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. У 1935-1936 рр. викладав математику в Одеському інституті інженерів зв`язку; 1938 р. став асистентом кафедри геометрії Одеського державного університету й асистентом кафедри математики Одеського інституту консервної промисловості.

1941 р. евакуювався в Чкаловську (Оренбурзьку) область. Після війни повернувся до Одеси, де працював доцентом кафедри математики Одеського інституту інженерів мукомельної промисловості. 1946 р. перейшов на роботу в Одеський педагогічний інститут; працював там до 1984 р., пройшов шлях від асистента до професора.

Наукові дослідження М. С. Бродського стосуються спектральної теорії несамоспряжених операторів у гільбертовому просторі, теорії їх трикутних і жорданових зображень, теорії характеристичних матриць-функцій. Увів поняття «трикутний інтеграл».

20 листопада
150 років тому (1863) споруджено пам’ятник генерал-губернатору Новоросійського краю князю М. С. Воронцову на Соборній площі (скульптор Ф. Бруггер, архітектор Ф. Боффо).
22 листопада
75 років від дня народження Святослава Михайловича Божія (1938-1999),живописця, члена Національної спілки художників України (1968), заслуженого діяча мистецтва УРСР (1969). Син художника М. Божія.

Народився в Одесі. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Б. Грекова. Працював у галузі тематичних картин, портрета. Твори: «Червоний витязь» (1965), «Безіменна висота» (1967-1969), «Г. І. Котовський» (1982) «Портрет батька» (1982), «Чекай на мене» (1985) та ін. Учасник республіканських, всесоюзних і закордонних виставок.

23 листопада
  • 115 років від дня народження Родіона Яковича Малиновського (1898-1967), Маршала Радянського Союзу (1944), міністра оборони СРСР (1957-1967), двічі Героя Радянського Союзу, Народного Героя Югославії, кавалера ордена «Перемоги».

    Під час Великої Вітчизняної війни командував стрілецьким корпусом, військами Південного й Південно-Західного фронтів. В Одесі Р. Я. Малиновському встановлено погруддя на вул. Преображенській. Один з районів міста і вулиця названі його ім’ям.

  • 105 років від дня народження Андрія Володимировича Недзвідського (1908-1984), літературознавця, критика, журналіста, доктора філологічних наук, професора, члена Національної спілки письменників України (1957).

    Народився в Одесі. Вищу освіту здобув в Одеському інституті народного господарства (1930), закінчив аспірантуру при Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова. З 1944 р. працював в університеті (викладач, доцент, професор, завідувач кафедри української літератури). Автор низки літературно-критичних праць, зокрема «Пушкін і Шевченко» (1939), «Виховне і пізнавальне значення літератури» (1965), «Василий Степанович Василько — народный артист СССР» (1960) та ін.

25 листопада
110 років від дня народження Саула Яковича Борового (1903-1989), історика, економіста, книгознавця, мемуариста, доктора історичних наук (1940).

Народився в Одесі. Навчався в Одеському археологічному інституті (1921); закінчив 1924 р. юридичний факультет Одеського інституту народного господарства, згодом (1929) — аспірантуру при Центральній науковій бібліотеці Одеси. Працював в Єврейській академічній (1922-1927) та Державній публічній (в 1932-1937 рр. очолював науково-бібліографічний відділ) бібліотеках. Входив до складу Українського бібліографічного товариства в Одесі. Впродовж 1934-1977 рр. — професор Одеського інституту народного господарства. Був головою Пушкінської комісії при Одеському будинку вчених. Автор понад 200 праць з історії півдня України, економічної історії Російської імперії.

30 листопада
195 років від дня смерті Франца Павловича Деволана (1752-1818), інженера.

Народився в м. Антверпен (Нідерланди). Учасник шведської та російсько-турецької війн. 1792 р. займався укріпленням міст і фортець на узбережжі Азовського і Чорного морів, був затверджений на посаді першого інженера Південної армії О. В. Суворова. Фортеця Хаджибей 1794 р. стала містом, і в ній було вирішено влаштувати військову гавань з купецькою пристанню. Плани міста і гавані були складені Деволаном. Він був призначений директором Канцелярії будівель міста і порту Хаджибейського. Під його керівництвом роботи проводилися успішно і 1796 р. були закінчені. Ф. П. Деволан нагороджений орденом Св. Володимира II ступеня.