Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Жовтень
1 жовтня
165 років від дня народження Дмитра Івановича Азаревича (1848-1912), юриста, педагога.

Народився в м. Гори-Горки, Могильовської губернії. Закінчив Петербурзький університет. Працював у Демидівському юридичному ліцеї та Новоросійському університеті (з 1882 р.). Очолював кафедру римського і громадянського права. У 1886-1887 рр. був деканом юридичного факультету Новоросійського університету. Його тритомник «Система римського права (університетський курс)» був першим у Російській імперії повним підручником з римського права.

8 жовтня
100 років тому (1913) в Одесі відкрито Сергіївське артилерійське училище.
14 жовтня
90 років від дня народження Івана Івановича Козирода (1923), художника, мистецтвознавця, члена Національної спілки художників України (2005).

Народився у с. Сахновщина, Харківської області. Закінчив Ленінградський інститут живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Рєпіна (1961). Учасник Великої Вітчизняної війни. Директор Одеського музею західного та східного мистецтва (1973-1975). Викладач Одеського державного художнього училища ім. М.Б. Грекова. Основні мистецтвознавчі твори: «Михайло Жук», «Невідомі твори Олексія Шовкуненко», «Напівзабутий академік живопису» (про Євгена Столицю) та ін.

19 жовтня
180 років від дня народження Федора Івановича Леонтовича (1833-1910), історика.

Народився на Чернігівщині. Навчався на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира. 1865 р. переїхав до Одеси, викладав в Новоросійському університеті на кафедрі історії російського права. У 1869-1877 рр. Ф. І. Леонтович був ректором університету, у 1877-1881 рр. — деканом юридичного факультету, у 1881-1884 рр. — проректором, у 1884-1891 рр. — директором Одеського комерційного училища.

Наукова спадщина Ф. Леонтовича нараховує близько 80 праць, які поділяються на дві основні групи: дослідження історії права давніх слов’ян і Київської Русі та історії права Великого князівства Литовського.

22 жовтня
  • 120 років тому (1893) в Одесі відкрито Народну аудиторію, або Аудиторію народних читань. Нині на місці цієї будівлі знаходиться кінотеатр «Родина».
  • 75 років від дня народження Ольги Федорівни Ботушанської (1938), генерального директора Одеської національної наукової бібліотеки ім. М. Горького, заслуженого працівника культури України.

    Народилася в с. Суха Маячка, Новосанжарського району, Полтавської області. Закінчила Харківський інститут культури. 1965 р. переїхала до Одеси. Впродовж двадцяти років працювала в обласній бібліотеці для дітей ім. Н. К. Крупської (завідувач методико-бібліографічного відділу, директор). З 1986 р. — директор Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького (нині ОННБ ім. М. Горького).

    Автор ряду публікацій, член редакційних колегій, відповідальний редактор бібліографічних, книгознавчих та бібліотекознавчих видань, зокрема «Голодомор в Україні 1932-1933», «Черный квадрат над Чёрным морем», серії «Невичерпні джерела пам’яті». Була членом президії Асоціації бібліотекарів України, заступником голови постійної комісії з культури, науки й освіти Одеської міської ради XXIII скликання. Повний кавалер ордена княгині Ольги, кавалер ордена Нестора Літописця, ордена Мистецтв і Літератури Французької Республіки.

28 жовтня
30 років від дня смерті Володимира Платоновича Цесевича (1907-1983), астронома, члена-кореспондента АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР (1964).

Народився в Києві. Закінчив Ленінградський університет. До 1933 р. працював в Астрономічній обсерваторії Ленінградського університету і викладав астрономію та математику в ряді вишів. У 1933-1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937-1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР у Ленінграді.

Перебуваючи в евакуації в Душанбе, працював в Одеському технологічному інституті консервної промисловості й Одеському педагогічному інституті. 1944 р. переїхав до Одеси. До 1983 р. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету, був також директором Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР у Києві (1948-1950). 1948 р. обраний членом-кореспондентом АН УРСР.

Основні праці В. П. Цесевича присвячені змінним зорям, їх математичному моделюванню, зокрема дослідженню змін їх блиску, теорії затемнень подвійних зірок, складанню таблиць для визначення їх характеристик, обертанню штучних супутників землі.

Автор понад 750 наукових і науково-популярних праць, зокрема монографій «Затемнённые переменные звёзды» та «Звёзды типа RR Лиры», науково-популярних книг «Что и как наблюдать на небе» (6 видань), «Маяки Всесвіту», «Переменные звезды и их наблюдение» та ін.

29 жовтня
  • 110 років тому (1903) в Одесі відкрито театр Сибірякова (нині — Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька).
  • 45 років тому (1968) була створена Флотилія юних моряків ЧМП.
30 жовтня
165 років тому (1848) відкрито Другу чоловічу гімназію (вул. Старопортофранківська). Нині в приміщенні гімназії розташований філіал Південноукраїнського педагогічного університету.