Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Травень
4 травня
215 років тому (1798) затверджено перший герб Одеси.
6 травня
  • 225 років від дня народження Дмитра Максимовича Княжевича (1788-1844), освітнього діяча, почесного члена Російської академії наук (1841).

    Народився в Петербурзі. Навчався в Казанській гімназії. Перебував на службі в Санкт-Петербурзі. Обіймав важливі посади в Міністерстві фінансів. Був членом гуртка любителів науки й літератури. Написав книгу про синоніми в російській мові «Подарок на святки» (в 2 ч., 1820-1821), а також «Полное собрание русских пословиц и поговорок» (1822) — перший в Росії збірник такого роду, що випередив праці І. М. Снєгирьова і В. І. Даля. 1837 р. призначений попечителем Одеського навчального округу. Сприяв розвиткові шкіл на півдні України, склав нові, більш досконалі, навчальні програми, підготував проект перетворення Рішельєвського ліцею в Одесі на університет. Був засновником (1839) і головою Товариства історії та старожитностей Південної Росії, редагував «Записки» товариства, проводив археологічні дослідження на чорноморському узбережжі. В Одесі Д. М. Княжевич продовжував займатися наукою та літературою: видавав «Листки Общества сельского хозяйства Южной России» (з 1837 р.), «Новороссийский календарь» (2 кн., 1839-1840), «Одесский альманах».

  • 110 років тому (1903) в Одесі офіційно відкрито Станцію швидкої допомоги (організована професором Я. Ю. Бардахом на кошти графа М. М. Толстого та його сестри О. М. Толстої).
8 травня
205 років від дня народження Павла Васильовича Беккера (1808-1881), історика, археолога.

Народився в Ревелі (Таллінн). Закінчив Ревельську гімназію та Дерптський університет (1829). Поїхав за кордон, займався грецькими старожитностями в Лейпцігу, потім вивчав латинську мову й римську літературу в Берліні. 1834 р. отримав ступінь доктора фізіології в Йенському університеті. Після повернення в 1837 р. в Росію був призначений ад’юнктом латинської й грецької словесності Рішельєвського ліцею. З 1840 р. — член Одеського товариства історії та старожитностей. Збирав колекцію античних монет та артефактів. У 1848-1852 рр. обіймав посаду директора 2-ї одеської гімназії. Завідував бібліотекою Рішельєвського ліцею. Наукові інтереси П. В. Беккера стосувалися класичної археології та античних старожитностей Новоросійського краю та Причорномор’я. Був одним із головних авторитетів у галузі античної історії в Російській імперії. Його твір «Берег Понта Евксинского от Истра до Борисфена в отношении к древним колониям» дістав схвальний відгук від Санкт-Петербурзької академії наук.

18 травня
120 років тому (1893) була закладена будівля Судових установлень на вулиці Пантелеймонівській, 19 (нині — управління Одеської залізниці).
19 травня
190 років тому (1823) граф М. С. Воронцов був призначений генерал-губернатором Новоросійського краю.
21 травня
  • 115 років тому (1893) був закладений храм Св. Пантелеймона Афонського на території Пантелеймонівського монастиря (вул. Пантелеймонівська). Архітектор Л. Ф. Прокопович.
  • 80 років від дня народження Анатолія Діомидовича Бачинського (у пресі виступав під псевдонімами С. Анатольєв, А. Демидов) (1933-1995), історика, археографа, кандидата історичних наук (1969).

    Народився в Одесі. Навчався на історичному факультеті Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Працював науковим співробітником Одеського державного археологічного музею та Державного архіву Одеської області. Викладав в Одеському державному університеті ім. І. І. Мечникова, Політехнічному інституті, Одеському інституті вдосконалення вчителів, у Народному університеті охорони пам’яток історії та культури. Від 1987 р. — член бюро наукової Ради НАНУ з проблем історичної науки, а також Археографічної комісії НАНУ. Очолював кілька археографічних експедицій на Одещині. Брав участь у виданні «Історії міст і сіл УРСР».

    Значну увагу приділяв дослідженню історії Задунайської Січі. Автор майже 400 наукових і науково-популярних друкованих робіт, у тому числі 8 монографій. А. Д. Бачинський брав активну участь у роботі громадських організацій. Був членом колегії Всеукраїнського товариства краєзнавців, головою Одеського товариства краєзнавців, членом правління Одеської обласної організації Українського фонду культури. 1969 р. його нагороджено болгарським орденом Кирила і Мефодія 2-го ступеня, 1993 р. Указом Президента України вченому було присвоєне почесне звання «Заслужений працівник культури України». 1995 р. на будинку № 21 по вулиці Преображенській в Одесі йому встановлено меморіальну дошку.

22 травня
115 років від дня відкриття (1898) нової будівлі поштово-телеграфних установ в Одесі — тепер поштове відділення № 1 (вул. Садова, 10). Збудована за проектом архітекторів В. А. Домбровського і В. Ф. Харламова.
23 травня
70 років від дня смерті Петра Олександровича Нілуса (1869-1943), ивописця, художнього критика, письменника.

Навчався в Одеській рисувальній школі (1883-1889). Продовжив навчання в Петербурзькій академії мистецтв. Один з організаторів Одеського літературно-артистичного товариства. Виставляв свої роботи на виставках передвижників. Один із засновників Товариства південноросійських художників (1890). Роботи: «Лакей» (1898), «Осінь» (1893), «Портрет А. П. Чехова» (1902-1904), «Портрет І. О. Буніна» (1917) та ін.

24 травня
210 років від дня народження Олександра Давидовича Нордмана (1803-1866), зоолога, ботаніка, ембріолога, палеонтолога.

Народився на острові Руотенсальмі, біля південного узбережжя Фінляндії. 1827 р. закінчив університет у місті Або зі ступенем доктора філософії. В 1827-1832 рр. навчався на медичному факультеті Берлінського університету під керівництвом відомих вчених К. Рудольфі та Х. Еренберга. Завдяки дисертації «Мікроскопічні дослідження», присвяченій питанням гельмінтології (зокрема, в ній було описано 70 видів гельмінтів, що паразитують в очах людини і тварин), О. Д. Нордман був визнаний провідним фахівцем у цій галузі. 1832 р. вченого запросили на посаду професора кафедри природничої історії Рішельєвського ліцею. Він читав лекції з ботаніки, зоології та порівняльної анатомії, пізніше до них додалися курси геогнозії та мінералогії. Організував у ліцеї кабінет природничої історії. З 1834 р. керував Одеським ботанічним садом. При ньому тут була організована Центральна школа садівництва.

О. Д. Нордман вважався одним із провідних учених у галузі зоології. Успішно працював у галузі ентомології, особливу увагу приділяв вивченню жуків і метеликів. Вивчав орнітофауну Новоросії, Криму та Донбасу, склавши список із 250 видів птахів Південної Росії. Описав 177 видів риб північно-західної частини Чорного моря. Добре вивчив флору чорноморських степів. Чимало уваги приділяв вивченню палеонтології. Результати його палеонтологічних досліджень Бессарабії, Новоросії та Криму викладені в чотиритомній монографії «Paläontogie Südrusslands» (1858-1860), за яку Петербурзька академія наук присудила О. Д. Нордману Демидівську премію.

25 травня
75 років від дня народження Миколи Митрофановича Вилкуна (1938), xудожника, живописця, графіка, заслуженого художника України (1992).

Народився в с. Левадівка, Одеської області. Навчався в Одеському театральному художньому училищі. З 1973 р. — художник-постановник у театрах України, переважно в Одесі. Йому належить оформлення вистав «Сільва» І. Кальмана (1975), «Безталанна» І. Карпенка-Карого (1976), «Принцеса на горошині» за Г. К. Андерсеном (1994), «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького (1998) та ін. З 1977 р. викладає в Одеському театрально-художньому училищі.