Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Жовтень
1 жовтня
  • 190 років від дня народження Льва Семеновича Ценковського (1822-1887), ботаніка, мікробіолога, бактеріолога, альголога.

    В 1865-1871 рр. був ординарним професором кафедри ботаніки Новоросійського університету. Чимало сил і енергії віддав організації ботанічної лабораторії при університеті. Брав участь у створенні й був першим президентом Новоросійського товариства природознавців.

    Наукова діяльність Л. С. Ценковського багатогранна. Вчений досліджував ембріональний розвиток голонасінних рослин, нижчі рослинні й тваринні організми (водорості, гриби, інфузорії та ін.). Величезну роль у розвитку біологічної науки відіграв зроблений ним висновок про єдність походження тварин і рослин та їх філогенетичні зв´язки. Чимало наукових праць мали важливе практичне значення. Так, вчений брав участь у боротьбі з хлібним жуком – вивчав паразитичний грибок мюскарідіну, що спричиняє хворобу жука. Досліди, які проводив Л. С. Ценковський разом з І. І. Мечниковим, були першими спробами створити біологічні методи боротьби зі шкідливими комахами. Але найбільша заслуга вченого – розробка власних методів отримання та збереження вакцини проти сибірської виразки. З 1886 р. ця вакцина стала широко застосовуватися проти сибірської виразки у сільськогосподарських тварин.

  • 125 років тому (1887) відкрито відбудований після пожежі Одеський театр опери та балету (за проектом Ф. Фельнера і Г. Гельмера).
  • 120 років тому (1892) в Одесі вийшов перший номер «Южнорусской медицинской газеты».
2 жовтня
75 років від дня смерті Олександра Михайловича Де-Рібаса (1856-1937), краєзнавця, історика, бібліографа. Внучатий племінник Йосипа Де-Рібаса.

Одеський період життя О. М. Де-Рібаса насичений громадською й видавничою й адміністративною діяльністю. Був головою Одеського літературно-артистичного товариства, членом правління Одеського відділення каси взаємодопомоги літераторам і вченим (1912-1917), членом Пушкінської комісії Одеського будинку вчених. У 1922-1924 рр. працював директором Одеської міської публічної бібліотеки, потім організував і впродовж багатьох років завідував відділом «Одесика» цієї бібліотеки. Першим ввів у науковий обіг таке поняття, як «Одесика», склав унікальну картотеку за цією тематикою.

Автор близько 200 історико-краєзнавчих нарисів та спогадів про Одесу. Публікував їх у газетах «Одесский листок» і «Одесские новости», журналах «Южный музыкальный вестник», «Театр и кино», «Театральный бюллетень», «Зритель», «Театр», «Силуэты». Частину нарисів включив у книгу «Старая Одесса».

5 жовтня
120 років від дня народження Миколи Миколайовича Розенталя (1892-1960), історика релігії, античника, медієвіста.

Жив в Одесі у 1936-1954 рр. З вересня 1936 р. був завідувачем і єдиним викладачем кафедри історії середніх віків в Одеському державному університеті. Під час «Великого терору» 1937-1938 рр. був відсторонений від завідування кафедрою, зазнав переслідувань, на кілька місяців був позбавлений права викладати. У роки окупації Одеси разом з університетом перебував в евакуації у м. Байрам-Алі (Туркменська РСР). Після повернення до Одеси читав курси лекцій на історичному, юридичному, філологічному факультетах, керував підготовкою аспірантів. У 1951-1954 рр. викладав курс естетики студентам Одеської консерваторії ім. А. В. Нежданової.

В науці відомий як дослідник проблем античності і середньовіччя. У другій половині 1930-х на історичному факультеті Одеського державного університету розробляв тему «Розвиток класових протиріч у франкському суспільстві V-VIII ст.». Низку праць ученого, зокрема монографії «Історія Англії у висвітленні В. Шекспіра», «Ян Гус і гуситство», так і не були опубліковані.

7 жовтня
60 років тому (1952) створено Іллічівське гідрометеобюро.
11 жовтня
105 років від дня народження Володимира Платоновича Цесевича (1907-1983), астронома, члена-кореспондента АН УРСР, заслуженого діяча науки УРСР.

У 1944-1983 рр. – професор Одеського університету та директор університетської Астрономічної обсерваторії, 1948-1950 рр. директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР. Основні праці В. П. Цесевича присвячені змінним зорям, їх математичному моделюванню, зокрема дослідженню змін їх блиску, теорії затемнень подвійних зір та складанню таблиць для визначення їх характеристик.

Він – автор 753 наукових і науково-популярних праць, зокрема монографій «Затемнені зорі» та «Зорі типу RR Ліри», науково-популярних книг «Что и как наблюдать на небе» (6 видань), «Маяки Всесвіту», «Переменные звезды и их наблюдение» та ін. Праці В. П. Цесевича стосуються також обертання штучних супутників землі.

12 жовтня
155 років від дня народження Івана Андрійовича Линниченка (1857-1926), історика, члена-кореспондента Російської академії наук та АН СРСР.

Педагогічну кар´єру в Одесі розпочав на посаді приват-доцента кафедри російської історії Новоросійського університету (1884-1885). У 1896-1919 рр. керував цією кафедрою у званні екстраординарного, ординарного (1898) та заслуженого (1909) професора. Протягом 1906-1915 рр. викладав історію на Одеських вищих жіночих курсах. У 1911-1919 рр. очолював Одеське бібліографічне товариство при Новоро­сійському університеті.

Творча спадщина – близько 400 праць: «Взаимные отношения Руси и Польши до XIV ст.» (1884), «Русь и Польша до конца XII в.» (1884), «Патриархальные градоправители» (1916) та ін.

13 жовтня
140 років від дня народження Сергія Івановича Солнцева (1872-1936), економіста, академіка АН УРСР та АН СРСР.

Ректор Новоросійського університету (1920). Однак на цій посаді затримався недовго: того ж року Новоросійський університет був реорганізований і С. І. Солнцева звільнили. Таким чином, він став останнім ректором Новоросійського університету. Надалі працював професором гуманітарно-суспільного інституту, а після його реорганізації був обраний професором Одеського інституту народного господарства та призначений деканом кооперативного факультету інституту. У грудні 1921 р. С. І. Солнцев звільнився і переїхав до Петрограда.

Праці: «Заработная плата как проблема распределения» (1911), «Введение в политическую экономию. Предмет и метод» (1922), «Земельная рента в крестьянском хозяйстве» (1929) та ін.

15 жовтня
115 років від дня народження Іллі Арнольдовича Ільфа (Ієхієл-Лейб Ар´євич Файнзільберг) (1897-1937), письменника-сатирика.

Народився в Одесі. Закінчив технічну школу (1913). Співпрацював з одеською газетою «Моряк», був редактором гумористичного журналу «Синдетикон». З 1927 р. писав головним чином, у співавторстві з Є. П. Петровим. Найбільш відомі їхні сатиричні твори «Двенадцать стульев» (1928), (його фабула була запропонована В. П. Катаєвим) і «Золотой теленок» (1931), а також книга «Одноэтажная Америка» (1936), в якій відбились їхні враження від подорожі цією країною.

На подвір´ї Одеського літературного музею І. А. Ільфу і Є. П. Петрову встановлено пам´ятник.

16 жовтня
65 років від дня народження Миколи Григоровича Лук´яненка (1947), хіміка-органіка, члена-кореспондента Національної академії наук України.

Народився в Одесі. Закінчив хімічний факультет і аспірантуру при кафедрі органічної хімії Одеського державного університету. Відтоді працює на цій кафедрі (асистент, доцент, професор). Керував підготовкою і захистом 19 кандидатських дисертацій. Неодноразово виступав з лекціями на міжнародних конференціях і симпозіумах. Член Міжнародного консультативного комітету з макроциклічної хімії.

М. Г. Лук´яненко – фахівець тонкого органічного синтезу й фізико-органічної хімії поліфункціональних макрогетероциклів. Автор праць «Макрогетероцикли : синтез, структура, властивості».

20 жовтня
210 років тому (1802) видано постанову про поділ Ново­російської губернії на Миколаївську, Катеринославську і Таврійську.
24 жовтня
115 років від дня народження Лазаря Яковича Саксонського (1897-?), піаніста.

Народився в Одесі. 1917 р. закінчив Одеську консерваторію за класом фортепіано Г. М. Бібера. В 1912-1925 рр. – піаніст у театрах і кінотеатрах Одеси. Автор Білоруської та Казахської рапсодій для цимбал і фортепіано, творів для симфонічного оркестру «Варіації», «Російський ліс», «Ранок рідного міста», сюїти для хору та солістів «Юність світу», низки інших творів. Був членом Спілки композиторів України.

Також у жовтні:
  • 135 років тому (1877) в Одесі вийшов перший номер газети «Правда», яка проіснувала до осені 1880 р.
  • 125 років тому (1887) в Одесі розпочинає свою діяльність «Общество попечения о больных детях».

    Очолювали товариство Л. І. Курис та її соратниця Н. Я. Шведова. Їх зусиллями 1888 р. була заснована санаторна станція для 40 дітей. Станція була розташована на Усатових хуторах, поблизу Хаджи­бейсь­кого лиману. Товариству належала також дитяча лікарня, збудована доктором О. О. Мочутковським на власні кошти та передана товариству.