Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Травень
1 травня
  • 175 років тому (1837) закладено нові (гігантські) сходи з Приморського бульвару до моря, тепер – Потьомкінські сходи.
  • 115 років (1897) тому відбулося відкриття Південно­російського промислового банку в Одесі. Знаходився на розі Рішельєвської та Ланжеронівської вулиць (Рішельєвська, 3).
3 травня
20 років від дня смерті Антоніни Іванівни Дьоміної (1905-1992), ботаніка, спеціаліста з лікарських рослин, доктора біологічних наук (1965).

Закінчила Одеський інститут народної освіти (1933), де потім працювала. В 1933-1937 рр. завідувала лабораторією фізіології рослин. В 1944-1952 рр. очолювала кафедру ботаніки Одеського фармацевтичного інституту. Вивчала біологію лікарських рослин, зокрема полинів України, васильків справжніх; біологічні основи раціонального використання, відтворення й охорони рослинного світу.

5 травня
170 років тому (1842) закладено Стрітенську церкву (на Новому базарі) за планом архітектора Торічеллі.
7 травня
75 років від дня народження Івана Сафроновича Шестака (1937-1994), астронома.

Вчився в Одеському державному університеті на фізико-матема­тичному факультеті. 1963 р. був запрошений на посаду наукового співробітника метеорного відділу Астрономічної обсерваторії Одеського університету. В цьому відділі працював до 1994 р.: з 1972 р. – старшим науковим співробітником, а останні два роки – на посаді завідувача відділу. В 1963-1976 рр. він зі своєю родиною жив на астрономічній станції Одеської астрономічної обсерваторії в с. Маяки, Біляївського району. На його честь названо Очаківський ліцей, підпорядкований Одеському університету, в заснуванні й розробці програм ліцею, І. С. Шестак брав найактивнішу участь і був першим запрошеним з Одеси викладачем.

Похований в Одесі на Північному кладовищі.

9 травня
  • 205 років від дня народження Олександра Григоровича Тройницького (1807-1871), статистика.

    Після закінчення Рішельєвського ліцею викладав в Одеському інституті шляхетних дівчат історію і географію; водночас, в 1827-1832 рр. – ад´юнкт фізико-математичних наук ліцею. В кінці 1820-х років почав публікувати статті в місцевій пресі. З 1834 р. керував міською друкарнею і був головним редактором «Одесского вестника» та «Journal d´Odessa». З 1857 р. працював у статистичному комітеті Міністерства внутрішніх справ. З 1858 р. – член Ради міністра внутрішніх справ, а з 1867 р. – член Державної ради. Праці О. Г. Тройницького: «О числе крепостных людей в России» (1858), «Крепостное население в России по 10 народной переписи» (1861) та ін.

  • 175 років тому (1837) вийшла постанова Синоду про заснування самостійної Херсонської єпархії та відокремлення її від Катеринославської і Таврійської.
11 травня
120 років тому (1892) «Одесское общество спасения на водах» відкрило на Великому Фонтані першокласну морську рятувальну станцію імені контр-адмірала П. О. Зеленого.
14 травня
  • 195 років тому (1817) затверджено статут Рішельєвського ліцею.
  • 110 років від дня народження Рувима Михайловича Шпунта (1902-1938), історика, спеціаліста з адміністративного права.

    Навесні 1930 р. він переїхав до Одеси і був зарахований штатним професором історії України історичного відділу факультету професійної освіти Одеського інституту народної освіти. Очолював секцію Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури при Одеському інституті народної освіти.

  • 105 років від дня смерті Григорія Григоровича Маразлі (1831-1907), одеського міського голови, мецената, громадського діяча.

    Народився в Одесі. Навчався в Рішельєвському ліцеї, потім – у Парижі. З 1867 р. присвятив себе громадській діяльності в Одесі (гласний міської думи, член міської управи, виконуючий обов´язки міського голови). 1878 р. обійняв посаду міського голови. За управління Маразлі в Одесі вперше в Російській імперії побудовано кінну залізницю, міські скотобійні, кращий в імперії міський театр, Олександрівський парк (тепер парк Шевченка), поля зрошування, бактеріологічну станцію, дитячий міський сад із безкоштовними іграми й гімнастикою, хімічну лабораторію для дослідження продуктів харчування (під керівництвом професора О. Веріго). Облаштовано грязелікарні, проведено електроосвітлення. На власні кошти міського голови в Одесі побудовано, притулок для бідних, церкву на Куяльницькому лимані, безплатні аудиторії народних читань на Слобідці (нині бібліотека ім. І. Франка), музей Товариства історії та старожитностей (нині Одеський археологічний музей); відкрито Другу жіночу гімназію, училище на Ближніх Млинах, двокласне училище з бібліотекою на Старорізничній вулиці, школу садівництва на Малому Фонтані.

    За свою діяльність нагороджений всіма орденами Російської імперії та багатьма орденами іноземних держав. Пам´ятник Григорієві Маразлі встановлено на вулиці Маразліївській, у районі її перетину з вулицею Успенською.

15 травня
110 років тому (1902) затверджено статут «Акционерного общества Хаджибейского лиманного курорта и санатории».
16 травня
200 років тому (1812) закінчилася війна між Росією і Туреччиною. Укладено Бухарестський трактат, за яким до Росії приєднано Бессарабію.
17 травня
190 років від дня смерті герцога Армана Еммануеля дю Плессі де Рішельє (1766-1822), французького і російського державного діяча.

З 1803 р. – градоначальник Одеси, в 1805-1814 рр. – генерал-губер­натор Новоросійського краю. Керував будівництвом міста Одеси, піклувався про розвиток культури та економіки краю. Його ім´ям названо одну з головних вулиць міста і навчальний заклад. Пам´ятник Рішельє (скульптор І. П. Мартос) встановлено на Приморському бульварі.

23 травня
  • 190 років тому (1822) впроваджено посаду генерал-губер­натора Новоросії.
  • 175 років тому (1837) вийшла постанова про заснування Новоросійської компанії рафінованого цукру.
25 травня
  • 155 років від дня народження Олександра Михайловича Ляпунова (1857-1918), математика, академіка Російської академії наук.

    У червні 1917 р. О. М. Ляпунов через важку хворобу дружини переїхав до Одеси, де жив його молодший брат Б. М. Ляпунов, професор слов´янської філології Новоросійського університету. Вчений відвідував засідання Математичного відділення Новоросійського товариства природознавців, встановив дружні стосунки з одеськими математиками. На їхнє прохання погодився читати лекції і був обраний ординарним професором фізико-математичного факультету Ново­російського університету. Слухачами на його лекціях були професори і викладачі університету, асистенти і професорські стипендіати. Остання лекція відбулася 28 жовтня 1918 р. Через кілька днів померла дружина О. М. Ляпунова, і вчений кінчив життя самогубством. Похований на Другому християнському кладовищі.

    До сторіччя від дня народження Б. М. Ляпунова на його могилі встановлено пам´ятник. 1964 р. у внутрішньому сквері головного корпусу університету встановлено погруддя вченого. Його ім´ям названо провулок, а на домі, де він жив (вул. Софіївська, 10), встановлено меморіальну дошку.

  • 105 років від дня народження Петра Опанасовича Злочевського (1907-1987), театрального художника, народного художника УРСР, заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР.

    В 1944-1987 рр. працював в Одеському театрі опери та балету. Від заснування художньо-графічного факультету при Одеському педагогічному інституті ім. Ушинського працював там спочатку доцентом, а потім професором. До кращих робіт художника можна віднести сценографію вистав «Князь Игорь», «Иван Сусанин», «Царская невеста», «Евгений Онегин», «Лебединое озеро», «Щелкунчик», «Запорожец за Дунаем», «Тарас Бульба», «Аида», «Отелло», «Чио-Чио-сан», «Богдан Хмельницкий».

  • 100 років від дня народження Костянтина (Казана) Єгоровича Гагкаєва (1912-1986), мовознавця.

    Народився в с. Кандарон, Владикавказького округу, Терської області (нині Північна Осетія, РФ). Закінчив Осетинський педагогічний інститут (м. Орджонікідзе, 1932). 1952 р. був обраний доцентом кафедри російської мови Одеського держуніверситету. З 1974 р. – професор кафедри загального та слов´янського мовознавства. Досліджував питання синтаксису осетинської мови; ономастики і загального мовознавства. Праці: «Синтаксис осетинского языка» (1956), «Осетино-русские грамматические параллели» (1958), «Курс лекций по истории языкознания» (1957), «Историко-лингвистическое значение скифской ономастики Северного Причерноморья» (1976) та ін.

26 травня
105 років від дня смерті Олександра Олександровича Кочубинського (1845-1907), славіста, дослідника давнини, мов і діалектів, культури й етнографії слов´ян.

У 1871-1907 рр. викладав слов´янознавчі дисципліни в Ново­російському університеті. 1883 р. обраний дійсним членом Одеського товариства історії та старожитностей. Наприкінці 1880-х – на початку 1890-х рр. брав участь у діяльності історико-філологічного товариства при Новоросійському університеті, був одним із засновників його візантійського відділення. Праці: «Братья-подобои и чешские католики в начале XVII века» (1873), «Мы и они (1711-1878) : очерки истории и политики славян» (1878) та ін.

Помер в Одесі, похований на Другому християнському кладовищі.

27 травня
155 років від дня народження Володимира Валеріановича Підвисоцького (1857-1913), мікробіолога, імунолога, патолога.

В 1900-1905 рр. – ординарний професор медичного факультету Новоросійського університету. Крім педагогічної роботи, займався організаційною роботою на факультеті та здійснював нагляд за обладнанням приміщень. Завдяки зусиллям В. В. Підвисоцького був створений новий заклад – центральна амбулаторія медичного факультету. Бу головою Бальнеологічного товариства.

Основні наукові праці В. В. Підвисоцького присвячені загальній патології інфекційних захворювань та імунітету. Вивчав процес регенерації залозистих тканин печінки, нирок, підшлункової та слинної залоз. Брав активну участь в організації боротьби з епідемією чуми в Одесі. Праці: «Новые данные о тончайшем строении поджелудочной железы» (1883), «Основы патологии» (1891) та ін.

28 травня
  • 195 років тому (1817) Височайшим указом Одесі надано право порто-франко. «Вільне місто» перетворюється на один з найважливіших центрів експорту пшениці. Скасовано указ 1857 р.
  • 165 років тому (1847) в Одесі відкрито морську страхову компанію «Чёрное море».
  • 115 років від дня народження Йосипа Мойсейовича Троцького (Тронського) (1897-1970), фахівця в галузі античної історії та літератури.

    Навчався на класичному відділенні історико-філологічного факультету Новоросійського університету. Під час навчання виявляв інтерес до дослідницької діяльності, працював під керівництвом професора Б. Варнеке. Підготував дві праці – «Инструментальная теория истины в учении А. Пуанкаре» і «Отношение Цицерона к памятникам искусства». За рекомендацією Б. Варнеке був зарахований профе­сорським стипендіатом на кафедру класичної філології. В 1920-1923 рр. працював у Головній бібліотеці вищої школи Одеси, де обіймав посади завідувача кабінету, класифікатора, завідувача бібліографічного відділу та проводив інструкторсько-методичну, класифікаційну й історико-бібліографічну роботу. В 1921-1923 рр. працював викладачем класичних мов Одеського інституту народної освіти.

29 травня
115 років (1897) від дня заснування Катерининського яхт-клубу.
30 травня
230 років від дня народження Михайла Семеновича Воронцова (1782-1856), державного діяча, князя.

З 1823 р. – новоросійський генерал-губернатор і намісник Бессарабської області. В 1828-1844 рр. – новоросійський та бесса­рабський генерал-губернатор. Під його управлінням відкрилося судноплавне сполучення між Одесою та Кримом і Константинополем, яке згодом привело до появи Чорноморського товариства пароплавства. Предметом особливої турботи М. С. Воронцова було поліпшення стану одеського порту і гавані. Багато уваги приділяв благоустрою вулиць. За його активного сприяння засновано Музей старожитностей (1825), газету «Одесский вестник» (1828), міську публічну бібліотеку (1829), Товариство сільського господарства південної Росії і Товариство історії та старожитностей. Сприяв відкриттю в Одесі Інституту східних мов і училища для глухонімих, розвитку народної освіти в багатьох населених пунктах краю. Похований в Одесі. На Соборній площі М. С. Воронцову встановлено пам´ятник. Його ім´ям названо також один із провулків міста.

31 травня
  • 215 років тому (1797) вийшла постанова про відкриття в Одесі магістрату.
  • 120 років від дня народження Костянтина Георгійовича Паустовського (1892-1968), письменника.

    Жив в Одесі в 1919-1922 рр. Працював у газеті «Моряк». Дружив з І. Бабелем, про якого пізніше залишив докладні спогади («Рассказы о Бабеле»). Твори присвячені Одесі: «Чёрное море» (1936), «Блистающие облака» (1928) та ін.

    Ім´ям Паустовського названо одну з вулиць нашого міста, літературне товариство, музей. На будинку на вулиці Чорноморській, 8, вулиці, яка зображена у творі «Время больших ожиданий», йому встановлено барельєф. Запроваджено літературну премію ім. К. Паустовського.

Також у травні:
130 років тому (1882) при римо-католицькій церкві в Одесі засновано приходське благодійне товариство.