Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Грудень
2 грудня
  • 110 років від дня народження Ханана Абрамовича Вайнермана (1902-1979), поета.

    У 1930-1932 рр. навчався в Одеському педагогічному інституті та в Одеському інституті народного господарства. Літературну діяльність розпочав у 1925 р. в одеській єврейській газеті «Дер одесер арбетер», потім друкувався в республіканських і центральних єврейських періодичних виданнях. Писав на ідиш. Основна тема творчості – життя єврейського села, праця його жителів. Найбільш відомий його поетичний цикл «У херсонських степах». Перша збірка віршів – «У злитті» (1930). Потім вийшли збірки «Земля оновлена» (1932), «Ніч», (1933), «Золоті гілки» (1935), «У життя закоханий» (1940) та ін.

  • 95 років від дня народження Віктора Олексійовича Прєснова (1917-1987), фізика, лауреата Державної премії України.

    1969 року організував та очолив кафедру фізичної електроніки Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. За час наукової діяльності він написав 6 книг і понад 340 наукових статей. Одержав 56 авторських свідоцтв на винаходи. Праці: «Основы техники и физика спая» (1961), «Металлокерамический спай в электронной и атомной промышленности» (1962) та ін.

4 грудня
115 років тому (1897) міська управа обрала Михайла Михайловича Толстого на посаду попечителя міської публічної бібліотеки.
5 грудня
  • 175 років від дня народження Олександра Андрійовича Веріго (1837-1905), хіміка-органіка.

    Працював у хімічних лабораторіях закордоном. 1866 р. став лаборантом у Новоросійському університеті. Працював на кафедрі технічної хімії. 1871 р. був обраний екстраординарним, а з 1883 р. – ординарним професором. Педагогічну діяльність поєднував з науковою. Досліджував одеські лимани, їхню ропу і грязі. Вивчав питання оздоровлення питної води. 1880 р. за власні кошти організував в Одесі першу в Російській імперії лабораторію для дослідження харчових продуктів. 1896 р. залишив Новоросійський університет і організував хімічну лабораторію, де працював до кінця життя. О. А. Веріго створив велику школу хіміків-органіків. Його учнями були П. Г. Мелікішвілі, В. М. Петріашвілі, М. Д. Зелінський.

  • 165 років тому (1847) відкрито Олександрівський дитячий притулок на вул. Разумовській.
8 грудня
75 років від дня народження Миколи Леонідовича Огренича (1937-2000), співака (тенор), народного артиста УРСР (1975).

1966 р. закінчив Одеську консерваторію (клас О. М. Благовидової). З 1962 р. – соліст Одеського театру музичної комедії, в 1966-1988 рр. – Одеського театру опери та балету. В 1967-1969 рр. стажувався у «Ла Скала», виступав з концертами в Мілані й Флоренції. З 1970 р. – викладач Одеської консерваторії (з 1984 р. – ректор, з 1988 р. – професор).

Партії: Водемон, Ленський («Іоланта», «Евгений Онегин» П. Чайковського), Каварадоссі («Тоска», Дж. Пуччіні), Хозе («Кармен» Ж. Бізе) та ін. Дипломант Всесоюзного конкурсу вокалістів ім. М. Глінки (1965), лауреат міжнародних конкурсів вокалістів, премії ім. П. Чайковського (І премія, 1970).

9 грудня
115 років (1897) від дня освячення храму Олександра Невського, збудованого при Окружному військовому шпиталі в Одесі.
10 грудня
145 років тому (1867) затверджено статут «Одесского общества взаимного кредита».
13 грудня
140 років від дня народження Данила Карловича Крайнєва (1872-1949), художника, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1941).

У 1883-1890 рр. навчався в Одеській рисувальній школі. 1897 р. отримав звання художника за картину «Розповідь». У 1901-1930 рр. викладав в Одеському художньому училищі. Член і експонент Товариства ім. К. Костанді (1925-1929). У 1931-1934 рр. викладав у Миколаївському художньому технікумі, з 1935 р. – в Одеському художньому училищі (професор з 1935 р.). Автор статей з проблем історичного живопису. Картини: «Околиці Одеси», «Кадри» (1925), «Розповідь моряка» (1897), «Друзі у хворого Т. Шевченка» (1939).

22 грудня
70 років тому (1942) Указом Президії Верховної Ради СРСР була затверджена медаль «За оборону Одеси».
24 грудня
115 років від дня народження Миколи Леонідовича Рубінштейна (1897-1963), історика, історіографа.

Народився в Одесі. Середню освіту здобув у 1-й Рішельєвській гімназії. 1916 р. вступив на історичне відділення історико-філологічного факультету Новоросійського університету, як слухач відвідував заняття на юридичному факультеті. Після здобуття вищої освіти вступив на службу в губернський архів, за сумісництвом працював статистиком і бухгалтером, економістом, юристом, редактором у різних установах і організаціях. Закінчив також правничий факультет Одеського інституту народного господарства, в якому пізніше викладав. Член багатьох наукових товариств при ВУАН: Одеської комісії краєзнавства, Одеського наукового товариства. Наукові інтереси історика були зосереджені на питаннях історії феодалізму в Київській державі та історії революційного руху в Україні у XIX ст. Праці: «Нарис історії Київської Русі» (1930), «Русская историография» (1940) та ін.

26 грудня
60 років від дня народження Ніни Миколаївни Стоян (1952), солістки балету Одеського театру опери та балету, заслуженої артистки України.

Перша велика сольна партія Н. Стоян в Одеському театрі опери та балету – Ліза («Тщетная предосторожность»). Виконувала також партії у виставах «Маскарад», «Спящая красавица», «Конёк-горбунок» та ін. Гастролювала закордоном.

Нині Н. Стоян – педагог-репетитор у театрі, викладає також на хореографічному відділенні училища культури і мистецтв ім. К. Данькевича.

27 грудня
  • 105 років від дня народження Панька (Пантелеймона) Михайловича Педи (1907-1937), поета.

    Закінчив Одеський педінститут. Був завідувачем літчастиною Одеського театру опери та балету. Член Всеукраїнської спілки пролетарських письменників. Репресований комуністичним режимом за часів радянської влади. Його перу належать збірки: «Перший рейд» (1931), «Горять огні» (1961).

  • 90 років від дня народження Ізмаїла Борисовича Гордона (1922-2008), поета.

    Лауреат премії журналу «Нева» (1988), літературних премій ім. І. Рядченка (1999) та К. Паустовського. Член Національної спілки письменників України (1974). Автор збірок поезій: «Приморская улица», «Диалог», «Палуба», «Тамариск», «И сердце било в набат», «Берег Отрады», «Солдатский хлеб», «Стихотворения», «Баллада о зеркалах», «Избранное».

  • 85 років від дня народження Леоніда Васильовича Багрій-Шахматова (1927-2009), юриста, фахівця в галузі кримінального права, заслуженого діяча науки і техніки України.

    Народився в Одесі. Закінчив юридичний факультет Одеського університету ім. І. І. Мечникова. Працював завідувачем кафедри кримінального права і кримінології юридичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (нині це Одеська національна юридична академія). Директор Одеського центру Української академії національного прогресу (1994), заступник голови української кримінологічної асоціації (1995), старший інспектор української секції Міжнародної поліції (Інтерполу). Досліджував проблеми кримінального, кримінально-виконавчого права та кримінології. Основні праці: «Система кримінальних покарань та їх класифікація» (1973), «Кримінальна відповідальність і покарання» (1976), «Теоретичні проблеми класифікації кримінальних покарань» (1979), «Кримінальне право Української PCP на сучасному етапі» (1986, у співавт.) та ін.

30 грудня
75 років від дня народження Надії Семенівни Щербань (1937-1977), поетеси.

Народилася в с. Дальник, Одеської області. Працювала бібліотекарем і кореспондентом одеського радіо і телебачення. Поетичні збірки: «Місяць над селом» (1958), «Співає степ» (1962) та ін. Член Національної спілки письменників України (1964).

Також у грудні:
155 років від дня народження Якова Юлійовича Бардаха (1857-1929), мікробіолога, доктора медицини, заслуженого діяча науки.

Народився в Одесі. Вчився на фізико-математичному факультеті Новоросійського університету. Ще студентом працював у лабораторії І. І. Мечникова. 1883 р. закінчив Петербурзьку військово-медичну академію у званні лікаря.

Повернувшись до Одеси, взяв участь в організації першої в Російській імперії бактеріологічної станції. 1903 р. також організував в Одесі першу в Російській імперії станцію швидкої допомоги, яка нині носить його ім´я. На фасаді будинку Одеської станції швидкої допомоги (Валіхівський пров., 10) на його честь встановлено меморіальну дошку. 1920 р. Я. Ю. Бардах заснував Одеський клінічний інститут і став його ректором. Створив спілку лікарів. Брав участь у створенні нижчих безплатних шкіл для незаможних, очолював комісію з допомоги бідним студентам.

Я. Ю. Бардах зробив значний внесок у розвиток прикладної імунології: вивчав збудників сказу, дифтерії, черевного й поворотного тифу, сибірської виразки. Розробив інтенсивний метод щеплення проти сказу. Вивчав методику і розробив інтенсифікацію пастерівських щеплень (що високо оцінив Л. Пастер). Книга Я. Ю. Бардаха «Исследования по дифтерии» стала першою в Російській імперії працею, присвяченою питанням серопрофілактики та серотерапії дифтерії. Запропонував також кілька методик виготовлення туберкуліну, розпочав вивчення мікробіології солоних озер і лиманів, роботи з виготовлення штучної лікувальної грязі.