Творці українського театру

images-1.jpg korifei4-1.jpg korifei3-1.jpg

Цього року календар знаменних дат нагадує про ювілеї славетних театральних діячів, що створили перший український професійний драматичний театр : М.Л. Кропивницького (1840-1910), І.К. Карпенка-Карого (1845-1907), М.П. Старицького (1840-1904). 

korifei2-1.jpg korifei1-1.jpg unnamed-1.jpg

Театр корифеїв – перший український професійний театр, вважають однією з найяскравіших сторінок українського театрального мистецтва. Його було відкрито 27 жовтня 1882 року в Єлисаветграді (тепер м. Кропивницький) тріумфальною постановкою «Наталки Полтавки». Засновником театру був Марко Кропивницький, що володів усіма театральними професіями. Цей театр поєднував драматичне й комедійне дійства, тут українці одержали можливість ставити вистави рідною мовою. Театр корифеїв був побудований на українському фольклорі, поєднував слово, музику та пластичні рухи. Особливістю стало впровадження у драматичну дію народних обрядів, пісень, народної хореографії, що створювало неповторну атмосферу. До утвердження і розквіту театру доклали зусиль найталановитіші літератори, режисери, актори і громадські діячі.

kropivnickij-3.jpg kropivnickij1.jpg kropivnickij-4.jpg

Марко Лукич Кропивницький, драматург, актор, режисер, театральний діяч, композитор – фундатор українського професіонального театру. Його акторський дебют відбувся в Одесі у 1871 р. (роль Стецька в комедії Г. Квітки-Основ’яненка «Сватання на Гончарівці»). Місцева преса і публіка високо оцінили талант молодого актора. Кропивницькому належить першорядне місце у формуванні оригінального вітчизняного репертуару. І сьогодні не сходять зі сцени його класичні драми і комедії : «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук», «Скрутна доба» та ін. До своїх спектаклів він писав музичні твори, які відзначалися високою професійністю та мелодійністю, був хормейстером, малював декорації, навіть робив перуки. Внесок М.Л. Кропивницького у розвій національної культури назавжди зберегло його ім’я в пам’яті українського народу, в історії світового театрального мистецтва.

karpenko-karij1.jpg karpenko-karij2.jpg karpenko-karij3.jpg karpenko-karij4.jpg

Іван Карпович Карпенко-Карий (Тобілевич), український письменник, драматург, актор, один з корифеїв національного побутового театру. Найповніше реалізував себе в жанрі комедії. Написав вісімнадцять п’єс, серед них : «Бондарівна», «Наймичка», «Безталанна», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Сава Чалий», «Хазяїн», «Суєта», «Житейське море». Ці твори стали значним явищем в історії української культури, неперевершеним взірцем для наступних поколінь комедіографів. Відомий дослідник театру Яків Мамонтов писав : «Суто комедійні елементи в його творах переплітаються з елементами драматичними і разом становлять ту суцільність, що підносить побутово-комедійний жанр на його вищий ступень – на ступень п’єси з широким соціальним змістом». Акторська палітра Карпенка-Карого мала широкий діапазон – від яскраво-комедійних до героїко-романтичних образів. Кожен його персонаж позначений особливим українським колоритом.

starickij2.jpg starickij1.jpg starickij3.jpg starickij-5.jpg starickij4.png

Михайло Петрович Старицький, письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. На початку 1870-х рр. спільно з Миколою Лисенком організував «Товариство українських сценічних акторів», записував народні пісні, писав лібрето до опер Лисенка.  1883 року став керівником і режисером першої об’єднаної української професійної трупи, потім залишив її і заснував нову з молодих акторів. В 1895 році залишив театральну діяльність і цілком віддався літературній творчості. Великий внесок зробив Старицький в українську драматургію. Широко відомі його п’єси : «Ой, не ходи Грицю, та й на вечорниці», «Не судилось», «Талан», історичні драми «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка».

za-dvoma-4.jpg za-dvoma1-1.jpg za-dvoma5.jpg za-dvoma3.jpg za-dvoma-2.jpg

Особливо популярна його п’єса «За двома зайцями» (за мотивами комедії І. Нечуя-Левицького). Вона має довгу сценічну історію в театрах України, широко відомий також однойменний кінофільм режисера Віктора Іванова.

У роботі Одеського академічного українського музично-драматичного театру імені В. Василька ця п’єса займає чільне місце. Багато написано про постановку Василя Василька (1925). Вистава «За двома зайцями» є довгожителем на сцені нашого театру – їй виповнилося 32 роки! (прем’єра відбулася 23 квітня 1988 р.). На одеській сцені у різний час у п’єсі були задіяні талановиті актори, зокрема народний артист УРСР Іван Твердохліб (Сірко), заслужена артистка України Галина Кобзарь-Слободянюк (Проня, фото 3) та ін. Здобула визнання талановита постановка режисера, заслуженого діяча мистецтв України Володимира Туманова і сценографа, заслуженого художника України Станіслава Зайцева. П`єса є окрасою репертуару й сьогодні, улюбленою виставою митців і глядачів не одного покоління.

Друзі, чекаємо вас у відділі мистецтв ОННБ! До вашої уваги література, у т.ч. раритетна, з історії українського театру, про творчість відомих митців

Звертаємо також вашу увагу на бібліографічні покажчики, що підготовлені науково-бібліографічним відділом Бібліотеки

І. К. Тобілевич (Карпенко-Карий) в Одесі : бібліографічний покажчик / упоряд. О. Г. Нуньєс, О. І. Кравченко; наук. ред. Р. Я. Пилипчук. – Одеса : ОДНБ ім. М. Горького, 2004. – 171 с. – (Літературна Одеса; Вип. 10).

М. Л. Кропивницький в Одесі : бібліографічний покажчик / упоряд. О. Г. Нуньєс; наук. ред. Р. Я. Пилипчук; ред. І. С. Шелестович. – Одеса : ОДНБ ім. М. Горького, 2006. – 218 с. – (Літературна Одеса; Вип. 12).

М. П. Старицький в Одесі : бібліографічний покажчик / упоряд. О. Г. Нуньєс; ред. І. С. Шелестович. – Одеса : ОННБ им. М. Горького, 2010. – 126 с. – (Літературна Одеса; Вип. 13) .

 

 

Створено: 27.05.2020
Останнє оновлення: 29.05.2020
Переглядів: 194




© 2020 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.