Нобелевській лауреат Ілля Мечников – гордість Одеси
15 травня 2020 р. виповнюється 175 років з дня народження Іллі Ілліча Мечникова (1845-1916) – видатного вченого, одного з основоположників ембріології і епідеміології, порівняльної патології, імунології та мікробіології, лауреата Нобелівської премії з фізіології та медицини (1908).
Набуття освіти, викладацька та наукова діяльність вченого були тісно пов’язані з містами України – Харковом і Одесою. Вчений був почесним професором Університету св. Володимира у Києві.
«Наука може і повинна в майбутньому дарувати людям щасливе існування» |
Народився Ілля Ілліч Мечников в 1845 році в Україні, недалеко від Харкова. На території України майбутній світоч науки здобув освіту і почав працювати. Протягом тривалого часу його наукова та викладацька діяльність була нерозривно пов'язана з Одесою, славетним Новоросійським університетом. Тут він жив і працював з 1867 по 1887 роки. Нашому місту Мечников віддав близько 20 років свого життя й безперервної наукової праці та громадської діяльності. Саме в Одесі йому вдалося зробити чимало наукових відкриттів, і на їх основі – висновків та узагальнень.
1865 рік. На базі Рішельєвського ліцею в Одесі відкрито Новоросійський університет. Сюди почала з'їжджатися професура, прибув і 22-річний Ілля Мечников. Позаду Харківська гімназія, яку він закінчив із золотою медаллю (1862); навчання на природничому відділенні Харківського університету (закінчив за два роки, у 1864 р., склавши іспити екстерном «на відмінно»). У 18 років оприлюднив у Німеччині своє перше дослідження. Завдяки рекомендації видатного вченого М. Пирогова, отримав державну стипендію для науково-дослідницької роботи в університетських лабораторіях Західної Європи. Встиг постажуватися за кордоном і попрацювати в лабораторіях відомих на континенті вчених – у Неаполі, а також у Гіссені (1866), в лабораторії відомого зоолога Рудольфа Лейкарта, де опублікував ряд наукових статей. Це стало підготовкою до отримання професорського звання.
В 1886 році було відкрито Одеську бактеріологічну станцію для боротьби з інфекційними захворюваннями (нині – Одеський науково-дослідний інститут епідеміології та мікробіології ім. І.І. Мечникова). На її чолі стали Ілля Мечников та Микола Гамалія.
На фото: будинок в Одесі по вул. Херсонська, 36 (нині Пастера) у якому жив І.І.Мечников; учасники VII з'їзду природознавців та лікарів, який відбувся в Одесі у 1883 р.; у цьому будинку по вул Гулєвій, 4 (нині Льва Толстого) тривалий час знаходилися Одеська бактеріологічна станція
У 1886–1888 роках сюди з усієї імперії привозили хворих людей, що постраждали від укусів шалених собак чи вовків, і навіть з Румунії й Туреччини. На станції Ілля Мечников вивчав дію фагоцитів у собак, кроликів, мавп. Співробітники станції під його керівництвом працювали над створенням вакцин проти холери у курей і сибірської виразки у овець. Робота станції (штат - 5 осіб) викликала численні нападки чиновників і реакційних лікарів, що, врешті-решт, змусило Мечникова відмовитися від поста завідуючого станцією.
«Пройдуть десятки років, |
У 1887 році Ілля Мечников виїхав до Німеччини, а восени 1888 року на запрошення Луї Пастера переїхав до Парижа, де до останніх днів життя керував лабораторією при Пастерівському інституті. 28-річне перебування в Пастерівському інституті було для Іллі Ілліча періодом плідної роботи і всесвітнього визнання.
У 1904 році І.І. Мечникова обирають членом Французької академії наук. А за чотири роки, разом із німецькім вченим Паулем Ерліхом, Ілля Ілліч був удостоєний Нобелівської премії з фізіології і медицини «За праці з імунітету». Помер вчений 15 липня 1916 року. Похований у Парижі, прах свій заповів бібліотеці Пастерівського інституту.
був одним із останніх енциклопедистів XX століття |
Список видань з фондів ОННБ
(дослідження про І.І. Мечникова, епістолярна спадщина вченого)
© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.