Віртуальна галерея «На Херсонській»

«Пташини базар» Зої Пасічної

Виставка «Пташини базар» заслуженого майстра народної творчості Укра­їни, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України та члена Національної спілки художників України Зої Пасічної – це й ретро­спек­тива, і тематичне представлення, і виставковий експромт. Усі визначення вповні характеризують нову імпрезу відомої одеської майстрині, яка нещо­дав­но відбулася в Муніципальному музеї приватних колекцій ім. О. В. Блещунова.

Директор ОММПК ім. О. В. Блещунова Алла Остапова і Зоя Пасічна під час відкриття

Зігзиця

Ковчег

Зернятко

Бояриня

Ірина

Сама назва «Пташиний базар» породжує у нашій уяві фантастично різнобарвний і галасливий пташиний світ, викликає безліч асоціацій. Грайлива легкість і захоплення технікою та матеріалом, пустотливість і гумор – усе ніби в молодечому танку вира­жено ритмами ліній, форм та плям, – то напруженим звучанням, то лірикою кольору. Мисткиня, через добродушний гумор чи іронію, персоніфікує ці безтурботні ство­ріння, надає пташиним зображенням людських ознак. У образах «Боярині», «Ірини», «Алли-птахи» можна впізнати конкретних осіб – мистецтвознавців, художників, діячів церкви тощо. Роботи виконані в різних техніках – олія, темпера, кольоровий олівець. Наприклад, графічні твори – серія «Дівчата й птахи», яка цьогоріч експону­валася у виставковому залі історико-краєзнавчого музею під назвою «Олівець-малю­вець», пронизана пружними танцювальними ритмами, від них віє молодечим підне­сен­ням та пісенністю.

«Звернення до образу птахи не випадкове. Наші пращури любили чарівних птиць, адже вони були передвісниками весни, врожаю, здоров’я, щастя», – каже автор.

Творчість Зої Пасічної дуалістична. Вона поєднує традиції народного мистецтва, зокрема Петриківку, і пленерну практику; камерність і монументалізм; архаїку і примі­ти­візм з вишуканістю та естетством. У її картинах буяє гарячою розкішністю плазмен­ний степ, охоплює холодом люмінесцентна, мінлива і таємнича морська стихія.

Свій стиль і тематику Зоя Сергіївна знайшла близько двох десятиліть тому, і вирішальним був фактор набуття Україною державності та викликана цією подією хвиля національно-політичного та культурного піднесення. Вона пробудила в україн­ської інтелігенції бажання охопити вповні тисячолітню культуру українського народу і примножити його багатства. «Мабуть якби не ця обставина (відродження державності), то Зоя й надалі працювала б оформлювачем і виконувала державні замовлення. Власне, цим займалося більшість із нас», – сказав під час відкриття художник Микола Овсійко.

Спонтанні виставки творчо продуктивні, бо стимулюють пошук. На зразок «Пташиного базару» можна сформувати виставки Зої Пасічної різноманітної тематики – «Барви степу», «Морські фантазії», «Українські обереги», «Від Трипілля до Артанії», «На Івана на Купала» тощо.

Пані Зоя у подібних починаннях має надійного друга і помічника, свого чоловіка, художника-дизайнера і мистецтвознавця Анатолія Пасічного. Цьогоріч виповнилося сорок п’ять років як вони йдуть по життю пліч-о-пліч. Анатолій нагадав, що це вже сорок шоста персональна виставка його дружини. Присутні мали змогу ознайомитися з каталогом творів художниці, підготовленого Анатолієм Пасічним, а також україно­мовним підручником з художнього дизайну, також проілюстрований картинами майстрині. Книга чекає на свого видавця.

І насамкінець хочу згадати про атмосферу відкриття виставки. Твори Зої Пасічної несуть надзвичайно позитивну енергетику. У них закладена підсвідомо генетична українськість. Це відчули присутні, бо у своїх виступах в умовах російськомовної Одеси переходили переважно на українську мову, щоб не порушити дивовижної аури, яку породжують твори народного майстра. Під час роботи виставки заплановано також проведення майстер-класу самобутнього митця.

Володимир КУДЛАЧ