Віртуальна галерея «На Херсонській»

«Шляхами духу». Скульптура Олексія Леонова

В Одеському літературному музеї відкрито пересувну виставку робіт молодого київського скульптора Олексія Леонова «Шляхами духу». Його творчий доробок представляє ряд історичних персоналій переважно орієнтального та античного світу, які відіграли визначну роль в духовному розвитку людства.

Судний день. Вердикт. 2005

Григорій Сковорода. 2006

Муза філософії. 2006

Аспазі. 2009; Сократ. 2005

Омар Хаям. 2005

Хранителька каменя (О.І. Реріх); Портрет Святослава Реріха. 2004

Крішна. 2003

Ідилія. 2007

Музичний дарунок від тріо бандуристок «Намисто»

Це третя персональна виставка скульптора в нашому місті. Вперше одесити познайомилися з творчістю Олексія під час камерної виставки в ОБМ ім. М. Реріха, а два роки тому стали свідками чергової імпрези в Музеї західного і східного мистецтва.

Програма відкриття включала музичне вітання чарівного тріо бандуристок «Намисто» ССМШ ім. С. Столярського, у виконанні якого звучали популярні українські пісні (худ. керівник Мар’яна Бондар).

Олексій Леонов є вихованцем Національної академії мистецтв, де навчався у відомого скульптора Василя Бородая. Очевидно, цією обставиною, серед іншого, можна пояснити рано виявлене його стремління до монументальності, та частково, декоративності. Зовнішність скульптора має виразний східний типаж, і в окремих випадках риси автора проглядають в його образах. Творчість киянина, на мій погляд, продиктована як його культурними вподобаннями, так і ментальними особливостями, які проявляються на рівні підсвідомого. Його творчість – це позиція гуманіста, який творить синкретичний світ, утверджуючи загальнолюдські цінності. У цьому плані надзвичайно симпатичний камерний твір «Ідилія» – дитятко мирно спить на медведиці, яка сторожко прислухається до навколишнього світу. Сам автор ідею цієї роботи пояснює бажанням нагадати про людську відповідальність за братів наших менших, які, на відміну від нас, не порушують законів природи. До речі, більшість робіт скульптора невеликі за розміром. Як і античні майстри, Олексій Леонов домагається не величиною роботи, але її пропорціями, виразним силуетом і пластичним відбором досягти враження монументальності.

Скульптор чудово оволодів каноном орієнтального мистецтва. Шамотна глина – теплий, фактурний матеріал, який адекватно відтворює стилістику східної скульптури та зберігає енергетику автора: він пластичний, навіть експресивний і графічно-виразний водночас. У цьому ж ряду серія його робіт з деякими архаїчними ознаками, які представляють визначних осіб класичної Греції: Сократа, Платона і Аристотеля, скульптора Фідія, поетесу Аспазію, міфологічні персонажі тощо. Цікава в передачі духовного устремління героїня скандинавського епосу Валькірія, яка стоїть осторонь представленої серії.

Окремо можна виділити цікаве зображення мудреця-філософа Григорія Сковороди. Експозиція включає також ряд світлин ранніх творів, які не могли бути представлені безпосередньо. Серед них портрет молодого Тараса Шевченка.

Роботи Олексія Леонова – це втілений в твердому матеріалі компроміс між графічним і пластичним образами, часом доповнені аксесуарами. Згадані роботи переважно фронтальні. Вони, як і рельєф, сприймаються з однієї точки. Менше це стосується зображення Омар Хаяма, що представляє людину виразних жестів, вивищену, натхненну, в цікавому ракурсі. У цьому плані інтерес представляє також ліричний і піднесений Крішна.

Я би визначив особу автора, як художника-філософа, неоплатоніка, для якого ідея первісна, а матерія – це субстанція, що втілює «логос» (смисл). Можливо твори киянина не позбавлені надуманості, але там, де вони пройняті особистим переживанням, зігріті людським теплом , вони надзвичайно переконливі. Маємо приклад образно-пластичного осягнення історії, сучасну інтерпретацію вічних образів.

І, насамкінець – вирву із контексту: сповнений праведного гніву Архангел – «Судний день. Вердикт» (2005). Це варіант, і в останньому – Архангел із зламаними крилами. Віщий образ…

Володимир КУДЛАЧ