Віртуальна галерея «На Херсонській»

«Ніч музеїв»: масова акція в Одесі

18 травня у Міжнародний день музеїв відбулася «Ніч музеїв» — міжнародна акція, що проводиться після заходу сонця. Вона покликана популяризувати національне культурне надбання, розкривати власні ресурси, залучати до музеїв молодь. Ініціатива музеїв Берліна у 1997 році сьогодні підхоплена на багатьох континентах.

Вперше українські музеї долучилися до згаданої акції у 2007 р., і Одеса була в числі перших. Різноманітні культурні програми в цей день традиційно пропонують музеї міста. До вашої уваги репортажі з кількох знаних музеїв Одеси.

Музей західного і східного мистецтва приймає гостей

В залах ОМЗСМ

Майстер-клас Віталія Деця в ОМЗСМ

Герой полотна Ф.Хальса «Св. Лука» (Володимир Островський)

«Діти Еллади» у дворику історико-краєзнавчого музею

Танець фламенко Неллі Сюпюр

Виступ школи фламенко Неллі Сюпюр

Новісілля МСМО. На першому плані Віктор Маринюк, Семен Кантор, Мирослав Кульчицький

Твори Люди Ястреб у новому приміщенні музею із приватної збірки

Афіша виставки Люди Ястреб і Віктора Маринюка

Віктор Маринюк. Профілі. 2012. Власність автора

Одеський музей західного та східного мистецтва (ОМЗСМ)

«Творча ніч в музеї» передбачала «Живі картини», майстер класи з живопису, концертну програму класичної та джазової музики, гадання на картинах тощо. Такої маси відвідувачів навіть за найоптимістичнішими прогнозами годі було сподіватися: багатолюдні зали, активна участь у конкурсах, живе спілкування, і, звичайно, доброзичливість господарів. Відкрив програму струнний квартет концертмейстерів Національного одеського філармонійного оркестру, який чудово виконав популярні твори європейської класики.

У великому залі музею гостей зустрічав «граф Воронцов», ніби тільки-но зійшов з полотна Томаса Лоуренса; в імпровізованому залі Поля Леруа ви могли поспілкуватися з відомим біблейським персонажем часів вавилонського вигнання Мордехаєм; в «голландському» — з героєм картини Франса Хальса євангелістом Лукою (роль мудрого, самозаглиблено-відстороненого сподвижника Христа виконав мистецтвознавець і бард Володимир Островський). Свідками ще кількох живих картин західноєвропейської класики гості стали у наступних залах музею. Місця біля мольбертів в «італійському» зайняли учасники майстер-класу, який провів художник Віталій Дець.

Музей активно популяризує сучасне національне художнє надбання. У плані експериментально-формалістичному відвідувачі «Ночі» мали можливість любуватися сповненими монументальності сакральними творами Юрія Гуменного (Миколаїв), метафізичними пейзажами Сергія Ільїна (Одеса), означеними національною самоіронією експресивними полотнами Анатолія Мельника (Київ).

Шкода лише, що з-за перманентного ремонту впродовж багатьох років музей так і не спромігся повноцінно функціонувати. Одесити і гості міста сумують за постійною експозицією, представленої в атмосфері архітектурно-піднесеної класичної обстановки його інтер’єрів. Варто зазначити, що вирішення цієї болючої проблеми виходить за суто корпоративні рамки. Однак мистецьке життя тут бурлить завдяки постійним виставкам сучасного мистецтва. Так, вже невдовзі матимемо можливість познайомитися ще з однією масштабною виставкою яскравого представника андеграунду В’ячеслава Сичова.

Одеський історико-краєзнавчий музей

При вході у дворик музею вас зустрічають юні посланці Еллади — образно переконливі костюмовані персонажі далекої епохи. У різноманітній видовищній програмі «Зузір`я муз» — відбулися конкурси дитячого малюнку, вікторини, концерти камерних колективів ОНМА ім. А.В.Нежданої, Одеської обласної філармонії, поетичний марафон, фаєр-шоу і виступ школи фламенко Неллі Сюпюр (Київ-Одеса). Представлення колективу під назвою «Станцюй мені фламенко…» заворожив присутніх пристрастю андалуського танцю, який увібрав у себе традиції народів, що населяли Піренеї впродовж століть. Всепоглинаюча свобода, жіноча розкутість, загрозлива пристрасть, осмисленість і змістовність кожного руху і жесту танцівниць, здатність до імпровізації — усе це щосекундно являли зору глядачів чарівні учасниці дійства. Там не було віку, була лише стать і заворожливе мистецтво. У фіналі спільно з артистами танцювали також глядачі. Такою непереборною є сила іспанського народного танцю.

Музей сучасного мистецтва Одеси (МСМО)

У європейську «Ніч музеїв» МСМО відзначив новосілля, перебравшись у двоповерховий особняк по вул. Белінського, 5, що значно розширює його виставкову площу. Нагадаємо, нещодавно музей відзначав своє п’ятиріччя. Виступаючи на відкритті директор музею Семен Кантор не без пафосу відзначив: «Ми в’їздимо в будинок, що має власну історію. Пам’ятник архітектури. Він збудований одним із найбільш відомих одеських архітекторів — Юрієм Дмитренком у 1906 р. для С. Гижицького — жителя тієї класичної Одеси, якої невдовзі не стало. Ми не знаємо, що, або хто знаходився у цій споруді до війни, але пізніше тут розміщувалася контррозвідка ВМФ СРСР, консульство Болгарії, Одеське відділення НСПУ, Рада по захисту миру та офіси різних фірм. Хочеться сподіватися, що розпочинається нове життя, а точніше повертається старе — художники повертаються! Повертаються не для того, щоб усе зруйнувати — мешканців і тіні минулого потрібно поважати. Сподіваємося, що саме мистецтво — кращий спадкоємець минулого». Задля справедливості зазначу, що художники звідси і не виходили, адже письменники тримали постійний творчий зв’язок з представниками малярства. Але тепер цей вид мистецтва стане тут домінуючим і якісніше представленим.

Символічно, що свій черговий переїзд музей розпочав саме відкриттям виставки представників одеського нонконформізму Люди Ястреб (1945-1980) та Віктора Маринюка. Перша посмертна виставка Люди Ястреб у 1982 р. так само проходила у цьому особняку. Тоді тут експонувалися її графічні роботи. Ці факти під час відкриття (яке відбулося у дворику просто неба), нагадав чільний учасник імпрези Віктор Маринюк. Він також повторив одну із афіш їх спільної виставки, що нині вже є історією.

Відчуття ритму, закоханість у графічну виразність лінії і енергетику колористичної плями з камертоном «білого», потужна сила нетрадиційної «дисонансної» гармонії, зведена до антропоморфного знаменника образність — ці формальні й змістовні складові живопису притаманні обом митцям, які працювали пліч-опліч, і мали духовну спорідненість.

Ще один виставковий проект — «Соціальний магнетизм» представив куратор Мирослав Кульчицький. А оскільки вважається, що в нову оселю спершу має зайти кішка, то нові господарі знайшли оригінальний хід, влаштувавши в одному із залів «Кошачу» виставку творів вихованців школи ім. К.К. Костанді. Хотілось би надіятися, що «кочове» життя МСМО у минулому. Попереду ще багато роботи по облаштуванню залів, цікавих художніх проектів, і подальше гуртування навколо закладу інтелігенції міста.

Володимир КУДЛАЧ

Див. також: