Вплив російсько-української війни на мовний вибір українців

В умовах російсько-української війни мовне питання в Україні набуло особливої гостроти. Війна посилила політизацію мови, спонукавши значну частину українців свідомо перейти на українську як символ ідентичності, протистояння російській агресії та приналежності до України, що призвело до зростання кількості тих, хто вважає її рідною, і зміцнення української мови як маркера національної єдності та суверенітету. Пропонуємо для перегляду наукові публікації, в яких представлені ключові тенденції та динаміка змін у виборі мови, ставленні до української і російської мов та мовній поведінці українців під час війни.

Кузнєцова Т. В. Тенденції змін у мовному ставленні та комунікативній поведінці українців під час війни / Т. В. Кузнєцова // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. – 2025. – Т. 36 (75), № 2, ч. 1. – С. 16-25 : іл, табл. – Бібліогр.: 41 назва.

Ключові слова: мовна ідентичність, мовна поведінка, ставлення до мов, мовний вибір, вплив війни, соціолінгвістичні дослідження, Південна Україна.

Анотація. У статті представлено результати соціолінгвістичного дослідження, проведеного у 2020–2021 рр. та 2023 р. серед жителів Одеської та Миколаївської областей України. Основна увага акцентується на тенденціях змін, що виявилися у мовній поведінці та ставленні до використовуваних у повсякденному спілкуванні мов у мешканців південного регіону після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну. Результати проведеного дослідження засвідчують формування на півдні України обрисів колективної української ідентичності. Це виявляється у новому ставленні громадян до питання про статус державної мови: у 2023 р. 100% опитаних висловили думку, що єдиною державною мовою має бути українська. Простежується активізація українськомовних моделей поведінки та зниження частотності використання російської мови. Російська мова, залишаючись для певної частини українців одним із засобів комунікації, поступово зменшує свою частотність вживання у публічному просторі. У сімейній сфері вона залишається досить «активним» сімейним кодом, істотно не зменшуючи своєї частоти використання, що, очевидно, зумовлено стійкими сімейними традиціями, тривалістю контактів з близькими людьми.

Гонтар М. О. Ставлення до мов українців різного етнічного походження під час повномасштабної війни / М. О. Гонтар // Українська мова. – 2024. – № 2 (90). – С. 51-67. – Бібліогр.: 34 назви.

Ключові слова: українська мова, російська мова, двомовність, мовний вибір, ставлення до мов, російсько-українська війна, соціолінгвістика.

Анотація. У статті на матеріалі мовних біографій громадян України різного етнічного походження виявлено особливості їх ставлення до української та російської мов.  Установлено, що це ставлення формується та змінюється протягом життя людини передусім під впливом таких чинників, як мовне середовище, освіта і близькі люди. Потужним фактором таких змін стали суспільно-історичні події: Революція Гідности, війна Росії проти України (із 2014 р.), повномасштабне вторгнення 2022 р. Зафіксовано різні прояви відчуження від агресора та його мови: засудження загарбницьких дій, дистанціювання від російської культури, зокрема літератури, перехід на українську мову тощо.

Підкуймуха Л. М. Українська мова в бізнесовому середовищі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну / Л. М. Підкуймуха // Українська мова. – 2024. – № 1 (89). – С. 60-76. – Бібліогр.: 22 назви.

Ключові слова: мовні ситуації, мовна поведінка, бізнес-середовище, українська мова, російська мова, мовний вибір, мовні переваги, російсько-українська війна.

Анотація. У статті з’ясовано стан і статус української та російської мов у бізнес-середовищі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Визначено основні причини переходу на українську мову підприємців і керівного менеджменту компаній, їхнє ставлення до української та російської мов, схарактеризовано роль української мови у веденні бізнесу, накреслено перспективи її розвитку.

Руда О. Г. Навколомовний дискурс під час російсько-української війни / О. Г. Руда // Українська мова. – 2024. – № 2 (90). – С. 30-50. – Бібліогр.: 7 назв.  

Ключові слова: мовні питання, мовні ситуації, мовний вибір, дискусії, міфи, стереотипи, російсько-українська війна.

Анотація. У статті з’ясовано зміни в дискурсі довкола мовного питання в Україні після повномасштабного вторгнення на її територію Російської Федерації.  Проаналізовано тези й аргументації в дискусіях щодо порушуваних питань мовного життя країни, які з’являлися впродовж усіх років незалежности і тривають нині в публічному просторі, зокрема в соцмережах. Досліджено міфи про мову (мови) і стереотипи, які досі формують погляди українського суспільства на мовну ситуацію. Зроблено висновок, що в умовах війни державну мовну політику оцінюють різкіше, а навколомовний дискурс став радикальнішим, украй символізованим, часто пейоративним. Сьогодні він відображає суспільні рефлексії на націє- та державотвірну функції мови.

Соколова С. О. Зміни у ставленні українців до мов на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну / С. О. Соколова // Українська мова. – 2023. – № 1 (85). – С. 3-19 : іл.,табл. – Бібліогр.: 20 назв.

Ключові слова: ставлення до мов, мовна поведінка, українська мова, російська мова, мовні ситуації, мовний вибір, російсько-українська війна.

Анотація. У статті представлено результати аналізу мовних преференцій та мовної поведінки двох категорій українських громадян – вимушених переселенців з окупованих територій та зони ведення бойових дій, переважно зі сходу й півдня України, і жителів регіонів, здебільшого західних, які їх приймають. Зафіксовано поліпшене ставлення до української (понад 50%) та гірше (понад 70%) – до російської мови в обох спільнотах і перехід до спілкування українською мовою половини переселенців (ще 36% і раніше спілкувалися нею) або принаймні зміцнення її позицій (93%). Порівняння отриманих результатів із результатами опитування 2017 р. засвідчило, що активна фаза російської агресії спричинила інтенсифікацію цих процесів, сформованих раніше. Ситуація, що склалася тепер, дуже сприятлива для зміцнення позицій української мови як державної, але наявний конфлікт між представниками різних мовних спільнот не можна недооцінювати.

Белей Л. Зміна мовної поведінки українців унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну / Лесь Белей, Олександр Ровняк // Мовознавство. – 2023. – № 5 (332). – С. 3-39 : іл., табл. – Бібліогр.: 12 назв.

Ключові слова: мовна поведінка, українці, білінгвізм, українсько-російська двомовність, зміна мовних кодів. перемикання мовних кодів, пробіт-регресія, російсько-українська війна.

Анотація. Стаття присвячена вивченню особливостей зміни мовної поведінки українців під впливом повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, яке розпочалося 24 лютого 2022 року. Для дослідження проведено добровільне інтернет-анкетування (1520 респондентів з усіх регіонів України віком від 13 до 66+ років). Питання стосувалися суб’єктивного окреслення мовної поведінки до і після повномасштабного вторгнення, особливості перемикання кодів (українська і російська мови), ситуативного використання російської до та після вторгнення (з батьками, партнером/кою, власними дітьми, друзями, на роботі, у публічному просторі, з незнайомцями, у соцмережах) та споживання російськомовного контенту до і після вторгнення (російське телебачення, література, музика, фільми і серіали, блоги, а також українські російськомовні шоу, фільми, серіали, музика і блоги). Інші питання стосувалися бажаної мовної поведінки в майбутньому, реакції оточення, випадків повернення до мовної поведінки з часів до вторгнення та труднощів при зміні мовної поведінки. Респонденти також вказували причини, які підштовхнули їх до зміни мовної поведінки, описували труднощі і ділилися додатковими спостереженнями. У статті проаналізовано результати дослідження і те, як змінюються різні показники залежно від статі, віку, регіонального походження та освіти респондентів. Додатково проаналізовано фактори досвіду переселення та бойових дій. Окрім звичайних статистичних підрахунків результатів анкетування застосовано також модель економетричної пробіт-регресії для визначення чинників, які підсилюють або послаблюють імовірність зміни мовної поведінки на більш проукраїнську. Дослідження показало, що проукраїнський вектор домінує в усіх соціальних групах, які взяли участь в анкетуванні.

Матвєєва Н. Р. Війна і ставлення українців до мови / Н. Р. Матвєєва // Українська мова. – 2023. – № 3 (87). – С. 3-17 : іл. – Бібліогр.: 14 назв.

Ключові слова: ставлення до мов, державна мова, рідна мова, мова повсякденного спілкування, мовні ситуації, мовна свідомість, національна ідентичність, мовна ідентичність, соціологічні опитування.

Анотація. У статті окреслено основні тенденції змін у мовній та національній свідомості українців на тлі повномасштабної російсько-української війни. Для вивчення цієї проблеми залучено матеріали таких соціологічних досліджень: опитування, виконане соціологічною групою «Рейтинг» (березень 2022 р.), всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус», проведене КМІСом (травень 2022 р.), опитування, виконане Gradus Research (жовтень 2022 р.), опитування КМІСу (грудень 2022 р.). Проаналізовано результати анкетування, проведеного серед студентів ТНПУ ім. В. Гнатюка взимку 2022–2023 років. На основі підсумків усіх опрацьованих досліджень можна простежити тенденції зміни мовної ситуації  в бік збільшення комунікативної потужности державної мови, а також спрогнозувати продовження мовних змін у напрямі української монолінгвальности.

Линник Ю. М. Вплив російсько-української війни 2022-2024 років на мовні та музичні вподобання українців / Юрій Миколайович Линник, Наталія Олександрівна Хороших // Scientia est potentia : молодіж. наук. вісн. Ін-ту іноземн. філології. – 2024. – № 11. – С. 43-48 : іл. – Бібліогр.: 11 назв.

Ключові слова: російсько-українська війна, українці, мовний вибір, мовні переваги, музика, пісні, україномовний контент, національна ідентичність, соціологічні опитування.

Анотація. У роботі досліджено вплив російсько-української війни 2022–2024 років на мовну ситуацію в Україні, зокрема в контексті трансформації мовних та музичних уподобань українців. В умовах війни музика стала не лише засобом розваги, а й важливим інструментом формування патріотичних настроїв, національної ідентичності та культурного спротиву. У роботі розглянуто зміну популярності українських та російських пісень під час війни, а також проаналізовано роль цифрових платформ Spotify і YouTube Music у цих трансформаціях. Дослідження ґрунтується на даних соціологічного опитування, проведеного серед 737 респондентів, які репрезентують різні вікові, соціальні та регіональні групи. Респонденти поділилися інформацією про свої музичні вподобання до 2022 року та в активній фазі війни, що дозволило встановити ключові тенденції. Результати опитування демонструють, що російсько-українська війна кардинально змінила мовні та музичні вподобання українців: спостерігається різкий зріст споживання українськомовного контенту та масовий відхід від російського. Водночас зазначено, що мова не є єдиним вирішальним фактором для слухачів: на вибір також впливають жанрова різноманітність, текстове наповнення пісень і механізми рекомендацій на цифрових платформах.

Лахтіонова К. М. Українська мова та історичні паралелі в контексті подій 2022-2023 років / Катерина Михайлівна Лахтіонова // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – 2023. – № 43. – С. 48-52. – Бібліогр.: 8 назв.

Ключові слова: українська мова, історичні паралелі, мова тоталітаризму, токсичність, деконструкції, новомова, російсько-українська війна

Анотація. Статтю присвячено мовній ситуації в Україні, яка наразі дуже загострилася. Процес відмови від російської мови та ігнорування культури окупантів є незворотнім наслідком економічних та політичних подій у 2022-2023 роках, включно з початком вторгнення до України так званих «новоязівців», тобто рашистів. Вплив російської мови на всі сфери діяльності українського суспільства був безмежним. Знаходячись фактично на чужій території, мова загарбників домінувала всюди. Війна кардинально змінила мовний вибір українців, перетворивши українську мову на символ стійкості, єдності та спротиву, що призвело до стрімкого зростання її вживання серед усіх верств населення, включно з російськомовним, на противагу російській, яка сприймається як інструмент ворожої пропаганди та агресії. Мова загарбників зганьбила себе, як і російська культура, яку століттями нав’язували всюди, де тільки можна було, як дещо історичне, що мало б надати так звану «освіту» резидентам усіх загарбаних територій. Саме тому її доля вже вирішена, а українську мову чекає небувалий розквіт. Мовне питання завжди мало величезне значення у становленні національної ментальності, культури та самоідентифікації. Ще великий Данте казав, що, якщо немає національної мови, яка б об’єднувала всіх, то немає і нації. Історія Європи налічує декілька прикладів, коли саме єдина національна мова об’єднала країну й таким чином створила незалежну державу. Автор статті пропонує дуже цікаві історичні паралелі, які наразі співзвучні з історією українського сьогодення.

Шаркань В. В. Мови національних меншин Закарпаття в українському медійному дискурсі під час війни / В. В. Шаркань // Українська мова. – 2023. – № 2 (86). – С. 35-53 : іл. – Бібліогр.: 16 назв.

Ключові слова: мови національних меншин, медійний дискурс, російсько-українська війна, угорська мова, румунська мова, словацька мова, українська мова, Закарпаття.

Анотація. У статті проаналізовано публікації про мови національних меншин Закарпаття в українських онлайн-медіа після ухвалення Закону України «Про забезпечення функціо­нування української мови як державної»; простежено динаміку зацікавлення мовами нацменшин; визначено інтернетівські видання, у яких здебільшого порушують цю проблематику; з’ясовано змістове спрямування публікацій до повномасштабного напа­ду Росії на Україну і після нього.

Матеріал підготовлений Тетяною Йовенко,
відділ аналітико-синтетичної обробки інформації