До Міжнародного дня рідної мови книжкова виставка "У світі рідного слова"

21 лютого світ відзначатиме Міжнародний день рідної мови. Для України, яка вже четвертий рік веде запеклу боротьбу проти російської агресії, це свято давно перестало бути просто датою в календарі. Сьогодні мова — це наш невидимий щит, наш культурний кордон і символ незламності. Напередодні цієї події Одеська національна наукова бібліотека відкриває особливу експозицію, що нагадує: наше слово — це наша сила.
18 лютого читальний зал Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) перетвориться на осередок національної пам’яті. Бібліотека презентує книжкову та електронну виставки під назвою «У світі рідного слова».
Це не просто зібрання фоліантів чи перелік біографій. Це спроба зазирнути в саму суть українства. Мова — це душа нації, її генетичний код, у глибинах якого народилися скарби, що сьогодні є предметом нашої спільної гордості. Виставка покликана показати шлях українського слова від давніх літописів до сучасної воєнної прози та поезії.
Історія навчила нас: перше, що намагається знищити окупант — це мову та культуру. Саме тому в умовах протистояння російській навалі питання мовної самоідентифікації постає як ніколи гостро. Для мешканців багатонаціональної Одещини, де традиційно панує повага до різноманіття, сьогодні надважливо виявляти власну громадянську позицію.
Плекати й утверджувати українську мову як державну — це не про примус, а про консолідацію. Це той фундамент, на якому тримається наша єдність. Мова стала рушійною силою, що об’єднала українців усього світу в єдиний кулак, що веде країну до перемоги.
«Рідна мова — це не лише засіб спілкування, це право кожного бути почутим у своїй країні. У часи війни вона стає паролем, за яким впізнають "своїх", та інструментом, що вибудовує наше спільне майбутнє.

Марусик Тарас. 30 років незалежності: мовні акти, які змінюють Україну. Київ, 2021
Книга відомого громадського діяча, журналіста та експерта з питань мовної політики Тараса Марусика — це фундаментальне дослідження тернистого шляху утвердження української мови як державної протягом трьох десятиліть відновленої незалежності України.
Автор пропонує читачеві детальний хронологічний огляд ключових подій, законодавчих ініціатив та політичних баталій, які формували мовний ландшафт країни. У центрі уваги — аналіз найважливіших юридичних актів: від «Закону про мови в УРСР» 1989 року до історичного прийняття Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у 2019 році.

Книга професорки Віоріки Маріан — це захоплива подорож у глибини людського розуму, яка розкриває, як мови, якими ми говоримо, формують наше сприйняття світу, пам’ять, творчість і навіть здоров'я мозку. Автор заперечує застаріле уявлення про те, що мова — це лише інструмент для спілкування, доводячи, що вона є потужним когнітивним фільтром.

Береза Тарас. Немоскалька. Львів, 2024
Видання «Немоскалька» — це не просто словник чи посібник, а практичний інструмент для деколонізації власного мовлення. Відомий автор-лексикограф Тарас Береза продовжує свою місію з популяризації багатства української мови, пропонуючи читачеві вийти за межі нав’язаних десятиліттями мовних штампів та кальок.
Книга спрямована на те, щоб виявити й усунути з ужитку «мовне сміття» — суржик, русизми та запозичення, які роблять українську мову подібною до російської, нівелюючи її унікальну мелодику та структуру.

Різників Олекса. 261 кущогроно у мові українців =русів=антів=князя Богдана Гатила. Врадіївка, 2024
Видання «261 кущогроно» — це унікальна авторська праця видатного мовознавця, поета та дисидента Олекси Різникова. Книга є продовженням його багаторічного дослідження кореневої системи української мови. Автор використовує власну методику «кущогрон», де навколо одного спільного кореня збираються десятки й сотні споріднених слів, утворюючи пишні мовні «грона».
У цьому виданні представлено 261 такий корінь, кожен з яких розгалужується на величезну кількість лексем, багато з яких були несправедливо забуті, вилучені з радянських словників або збереглися лише в діалектах.

Лейсіо Лариса. Вивчення української мови через народні пісні. Одеса, 2024
Міжнародний день рідної мови покликаний підтримати самобутність кожного народу. Проте саме для нас він є нагадуванням про те, якою ціною виборюється право говорити, думати та творити українською.

Світ мови- світ у мові. Київ, 2021
Збірник матеріалів VI Міжнародної науково-практичної конференції «Світ мови — світ у мові» (Київ, 2021) представляє мову як фундаментальний феномен культури, що не лише відображає реальність, а й активно конструює її. У статтях авторів розглядається роль мови у формуванні національної ідентичності та концептуальних картин світу, де когнітивні процеси тісно переплітаються з лінгвокультурологічними особливостями різних народів. Дослідження охоплюють динаміку сучасного політичного та медійного дискурсів, складні питання відтворення сенсів у перекладознавстві та інноваційні методики викладання в умовах цифрової трансформації. Видання підкреслює, що мова є живим середовищем, у якому акумулюється культурний досвід людства, що робить цей збірник цінним для науковців, філологів та всіх, хто вивчає взаємодію слова, мислення та суспільного буття.

Виставка «У світі рідного слова» стала не просто експозицією книжкових новинок, а масштабним дослідженням української ідентичності, що підтверджує фундаментальну тезу: «Мова — код нації». Представлена добірка видань демонструє системний підхід до розуміння слова, охоплюючи шлях від законодавчого утвердження державної мови протягом 30 років незалежності (за Т. Марусиком) до її глибокого нейробіологічного впливу на розвиток людського інтелекту (за В. Маріан). Експозиція вдало поєднує академічний дискурс міжнародних наукових конференцій із практичними інструментами деколонізації сучасного мовлення (Т. Береза) та відновленням унікальних лексичних «кущогрон» (О. Різників). Таке розмаїття підходів дозволяє кожному відвідувачу — від державного службовця та науковця до пересічного одесита чи гостя міста — переконатися, що українське слово є живим, сучасним та непереможним інструментом саморозвитку. Виставка запрошує не просто вивчати мову як набір правил, а «жити в ній», усвідомлюючи її силу як стратегічного ресурсу, що формує наше спільне майбутнє та єднає суспільство навколо ідеї культурної самодостатності.
© 2026 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.