Всесвітній день сталого туризму

17 лютого світова спільнота відзначає Всесвітній день сталого туризму, запроваджений рішенням Генеральної Асамблеї ООН. Ця дата покликана привернути увагу до відповідального ставлення до подорожей, збереження природної та культурної спадщини і підтримки місцевих громад.

З нагоди Всесвітнього дня сталого туризму в читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Акад. Філатова, 1) організовано книжкову виставку «Всесвітній день сталого туризму». Представлені видання знайомлять із концепцією сталого розвитку туризму, екологічно безпечними формами відпочинку та практиками, що сприяють охороні довкілля й соціально-економічній рівновазі.

У глобальному вимірі сталий туризм ґрунтується на ідеї дбайливого використання природних ресурсів, зменшення шкоди для екосистем і поваги до культурної спадщини. Провідні країни світу активно впроваджують цей підхід за підтримки міжнародних організацій, зокрема ЮНЕСКО та Всесвітньої туристичної організації (UNWTO). Так, Нова Зеландія розвиває екотуризм через мережу національних парків і контроль туристичних потоків, Швейцарія інвестує в «зелені» курорти та відновлювану енергетику, Ісландія ефективно використовує геотермальні ресурси, Коста-Ріка зосереджується на збереженні біорізноманіття, а Норвегія підтримує природоохоронні ініціативи та екологічні маршрути.

Попри війну, увага до сталого туризму зберігається й в Україні. У нинішніх умовах він набуває особливого значення як форма безпечного, відповідального внутрішнього відпочинку, що не шкодить довкіллю й водночас підтримує місцеві громади. Україна має значний потенціал для розвитку екотуризму — насамперед у регіонах, де це дозволяє безпекова ситуація.

Сталий туризм в Україні дедалі впевненіше переходить із декларацій у практику. Яскравими прикладами цього процесу є Українські Карпати з їхніми національними природними парками «Синевир» і «Карпатський». Тут гармонійно поєднуються охорона унікальних екосистем, розгалужені пішохідні маршрути та системна екологічна просвіта. Турист не просто милується краєвидами — він вчиться поважати природу, розуміти її цінність і крихкість.

Прикладом відповідального відпочинку можна вважати і мисливське господарство «Стир» у селі Збруї на Львівщині. Воно стало популярним не тільки завдяки можливості спостерігати за дикою природою чи відпочивати біля водойм. Особливу атмосферу тут створюють казкові будиночки серед лісу та на озері — оригінальні дерев’яні споруди, що нагадують хатини з легенд. Незвична архітектура, природні матеріали, затишний дизайн формують простір, у якому людина відчуває гармонію з довкіллям. Такі об’єкти стають улюбленими фотолокаціями й водночас свідченням того, як туристична інфраструктура може органічно вписуватися в природний ландшафт, не порушуючи його балансу.

Ця тенденція активно розвивається і на півдні держави. В Одеській області осередками збереженої природи залишаються Дунайський біосферний заповідник, мережа екологічних стежок, мальовничі ландшафти та курортні зони Чорноморського узбережжя. Поряд із природними локаціями дедалі вагомішу роль відіграє сільський туризм і локальне виноробство. Вони не лише приваблюють гостей автентичністю, а й підтримують фермерські господарства, зберігають традиції та стимулюють розвиток місцевої економіки.

Ще один показовий приклад — Центр етнографічного, сільського зеленого туризму та сімейного відпочинку «Фрумушика-Нова» — перлина Бессарабії. Тут органічне землеробство, відтворення культурної спадщини та дбайливе ставлення до природи утворюють цілісну модель сталого розвитку. Відвідувачі не лише відпочивають, а й пізнають історію краю, традиції різних народів, особливості степового ландшафту.

Усі ці ініціативи переконливо доводять: туризм може бути не лише джерелом емоцій і вражень, а й інструментом збереження природи та підтримки громад. У складні для країни часи саме такі проєкти формують нову культуру подорожей — відповідальну, свідому й спрямовану на майбутнє.

Сьогодні, коли багато туристичних напрямків залишаються недоступними через війну, сталий туризм стає інструментом збереження внутрішнього потенціалу країни. Він допомагає підтримувати економіку, формувати екологічну свідомість і закладати підґрунтя для повоєнного відновлення. Відповідальні подорожі, орієнтовані на безпеку, локальні маршрути та повагу до природи, засвідчуючи, що навіть у часи випробувань туризм може залишатися простором розвитку, надії та турботи про майбутнє.

Габчак Н., Білак О. Транскордонний туризм Карпатського єврорегіону. Ужгород, 2023.

У виданні комплексно досліджено розвиток транскордонного туризму в межах Карпатського єврорегіону як важливого чинника економічної інтеграції та сталого розвитку прикордонних територій. Автори аналізують сучасний стан туристичної галузі в регіонах України, Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії, окреслюють спільні виклики та перспективи співпраці.

У книзі розглянуто інституційні механізми транскордонного партнерства, роль європейських програм і грантових ініціатив, розвиток інфраструктури, формування спільних туристичних маршрутів і брендів. Особливу увагу приділено природно-рекреаційному потенціалу Карпат, культурній спадщині, етнографічним особливостям регіону та можливостям їх ефективного використання в умовах євроінтеграційних процесів.

Видання буде корисним науковцям, викладачам, студентам, фахівцям у сфері туризму, регіонального розвитку та місцевого самоврядування, а також усім, хто цікавиться питаннями міжнародного співробітництва та сталого розвитку Карпатського регіону.

Міжнародний туризм та гостинність: теорія і практика. Дніпро, 2024

Монографія присвячена комплексному дослідженню сучасних тенденцій розвитку міжнародного туризму та індустрії гостинності в умовах глобалізації, цифровізації й трансформацій світової економіки. У виданні поєднано теоретичні засади функціонування туристичного ринку з аналізом практичних аспектів управління підприємствами сфери гостинності.

Гаврилюк А.М. Державна політика у сфері туризму в Україні: соціогуманітарний вимір. Київ, 2020.

У монографії здійснено ґрунтовний аналіз державної політики у сфері туризму в Україні крізь призму соціогуманітарного підходу. Авторка розглядає туризм не лише як галузь економіки, а й як важливий суспільний феномен, що впливає на культурну ідентичність, соціальну згуртованість, міжкультурний діалог та імідж держави у світі.

У праці висвітлено теоретико-методологічні засади формування державної туристичної політики, нормативно-правову базу її реалізації, механізми публічного управління та інструменти стратегічного планування. Значну увагу приділено соціальним функціям туризму, питанням гуманітарної безпеки, розвитку внутрішнього туризму, збереженню культурної спадщини та формуванню позитивного міжнародного образу України.

Авторка аналізує сучасні виклики, що постають перед туристичною галуззю, окреслює напрями вдосконалення державного регулювання та пропонує практичні рекомендації щодо підвищення ефективності управління у сфері туризму.

Видання адресоване науковцям, фахівцям органів державної влади й місцевого самоврядування, викладачам і студентам спеціальностей «Публічне управління та адміністрування», «Туризм», «Соціологія», а також усім, хто цікавиться питаннями розвитку туристичної політики України.

100 найкращих місць для подорожей Україною. Київ, 2020.

Видання є яскравим і водночас пізнавальним путівником, що відкриває читачам багатство туристичних принад України. У книзі зібрано сто найцікавіших локацій — від знаних історичних пам’яток і архітектурних шедеврів до мальовничих природних куточків, заповідників, гірських маршрутів і маловідомих перлин сільського туризму.

Кожен об’єкт супроводжується стислим описом, історичною довідкою та практичною інформацією для мандрівників. Видання акцентує увагу на культурній спадщині регіонів, національних традиціях, унікальних ландшафтах і туристичних можливостях різних областей України, формуючи цілісне уявлення про туристичний потенціал держави.

Книга стане у пригоді як досвідченим мандрівникам, так і тим, хто лише планує відкрити для себе Україну. Вона надихає на подорожі рідним краєм, сприяє розвитку внутрішнього туризму та глибшому усвідомленню культурного й природного багатства країни.

Географія та туризм. Київ, 2021. Вип. 64.

Черговий випуск наукового збірника «Географія та туризм», що видає Київський національний університеті ім.. Т. Шевченка, присвячено актуальним проблемам розвитку туристичної галузі та сучасним географічним дослідженням. У виданні представлено результати наукових розвідок українських учених щодо просторової організації туризму, рекреаційного природокористування, сталого розвитку регіонів, туристичного районування та трансформацій туристичних потоків.

Окрему увагу приділено питанням внутрішнього та міжнародного туризму, формуванню туристичної інфраструктури, впливу соціально-економічних чинників на галузь, а також проблемам екологізації туристичної діяльності. Матеріали випуску відзначаються міждисциплінарним підходом, поєднанням теоретичних узагальнень і практичних рекомендацій.

Збірник стане корисним для науковців, викладачів, здобувачів вищої освіти, фахівців туристичної сфери та всіх, хто цікавиться сучасними тенденціями розвитку географії й туризму в Україні та світі.

Представлена книжкова виставка переконливо засвідчує, що туризм сьогодні — це не лише подорожі та відпочинок, а й важливий соціально-економічний, культурний і гуманітарний феномен. Видання, зібрані в експозиції, висвітлюють різні виміри туристичної діяльності: від державної політики й міжнародної співпраці до регіонального розвитку, транскордонної взаємодії та популяризації унікальних локацій України.

Матеріали виставки акцентують увагу на сталому розвитку, збереженні природної та культурної спадщини, формуванні туристичної привабливості регіонів і ролі туризму в зміцненні національної ідентичності. Особливо важливо, що сучасні наукові дослідження поєднуються з практичними рекомендаціями, відкриваючи нові можливості для фахівців галузі, студентів і широкого кола читачів.

Отже, книжкова виставка не лише інформує, а й надихає: вона спонукає пізнавати Україну, відкривати її туристичний потенціал, усвідомлювати цінність природних і культурних ресурсів та підтримувати розвиток відповідального, безпечного й інноваційного туризму навіть у непрості для країни часи.