Резильєнтність – ключова навичка ментального здоров'я

 

Резильєнтність — це здатність людини успішно адаптуватися до стресу, травм, трагедій чи значних загроз, відновлюватися після труднощів і зберігати психічне здоров'я, не просто «не ламатися», а й рости через цей досвід. Це динамічна навичка, яку можна розвивати і яка дозволяє ефективно долати виклики, зберігати внутрішні ресурси та знаходити нові можливості для позитивних змін.

Одеська національна наукова бібліотека у рамках Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?» провела низку заходів.

Представляємо дайджест статей з наукової періодики ОННБ «Резильєнтність – ключова навичка ментального здоров'я».

Абрамян Н. Д. Поняття, природа походження та складові компоненти резильєнтності / Н. Д. Абрамян // Європ. психол. часопис. – 2024. – Вип. 1. – С. 7–12. – Бібліогр.: 13 назв.

Анотація. Стаття присвячена поняттю, природі походження та складовим компонентам резильєнтності. Визначено актуальність цієї теми дослідження, зокрема внаслідок зростання соціальних і психологічних стресів, потреби в розвитку практичних методів, розширенні теоретичних концепцій тощо. Виявлено спільну рису між наведеними трактуваннями – здатність людини витримувати негаразди. Привернуто увагу до резильєнтності подвійної природи: резильєнтність як вроджена здатність і резильєнтність як динамічний процес, який розвивається у відповідь на взаємодію людини з оточенням і життєвими обставинами. Наведено підходи науковців щодо виділення компонентів резильєнтності. Встановлено, що перелік цих компонентів є невичерпним, однак найчастіше виділяють такі з них, як віра, сенси, соціальна підтримка, адаптивні стратегії подолання стресу, гнучкість мислення та здатність до позитивного самоусвідомлення.

Ключові слова: травматичні події, подолання стресу, резильєнтність, психологічна гнучкість, адаптивні стратегії, позитивне мислення, самоусвідомлення, віра, сенси, соціальна підтримка.

 

Амельченко Ю. С. «Ти як?». Підтримка людини — зброя бібліотеки у воєнний час / Ю. С. Амельченко // Бібл. планета. – 2024. – № 2 (104). – С. 6–9.

Анотація. Бібліотеки сьогодні є унікальними соціальними інститутами, які задіяні в багатьох сферах суспільного життя. Під час воєнного стану вони стали волонтерськими центрами, територіями безпеки, головними осередками, через які дедалі більше людей долучаються до соціального співробітництва. Ця стаття про широкий спектр заходів у бібліотеках, спрямованих на реалізацію Програми ментального здоров’я «Ти як?»

Ключові слова: ментальне здоров'я, психологічна допомога, психологічна підтримка, психологічне відновлення, бібліотерапія, арттерапія, воєнний час, проєктна діяльність бібліотек.

Гудир Д. Психологічні предиктори резильєнтності в умовах травматичного досвіду: результати комплексного кореляційного аналізу / Д. Гудир // Київ. журн. суч. психології та психотерапії. – 2025. – № 2 (10). – С. 45–53 : табл. – Бібліогр.: 17 назв. – DOI: https://doi.org/10.48020/mppj.2025.02.04

Анотація. У статті проаналізовано взаємозв’язки між показниками резильєнтності та психологічними змінними: симптомами ПТСР, копінг-стратегіями, посттравматичним зростанням, механізмами психологічного захисту, рівнем суб’єктивного контролю та толерантністю до невизначеності. Встановлено, що когнітивне реструктурування, інтернальність, зрілі захисні механізми й прийняття невизначеності є ключовими чинниками високої резильєнтності. Показано, що примітивні захисти, унікальні копінги та симптоми ПТСР знижують психологічну стійкість. Доведено інтегративну роль резильєнтності як багатовимірного конструкту, що забезпечує ефективне відновлення після травми.

Ключові слова: травматичний досвід, резильєнтність, посттравматичні стресові розлади (ПТСР), копінг-стратегії, посттравматичне зростання, толерантність до невизначеності, локус контролю, психологічний захист, когнітивна реструктуризація.

 

Даценко О. А. Резильєнтність як ресурс підтримки психологічної безпеки особистості в умовах війни / О. А. Даценко // Габітус. – 2025. – Вип. 69, т. 1. – С. 276–279. – Бібліогр.: 16 назв. – DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2025.69.1.48

Анотація. Стаття присвячена проблемі психологічної безпеки і засобів її підтримки, що виявилась особливо актуальною в умовах сьогодення. Резильєнтність визначається як механізм задоволення потреби в безпеці за рахунок активізації стресостійкої поведінки, що підтримує психологічну рівновагу і створює умови для забезпечення стабільного і відносно благополучного існування під час війни. Визначено перспективи подальших наукових досліджень, що полягають у комплексному аналізі резильєнтності в структурі психологічної безпеки, виявленні найбільш ефективних стратегій резильєнс-активності для підтримки станів психологічного захисту і комфорту в умовах війни.

Ключові слова: психологічна безпека, психологічний захист, резильєнтність, життєдіяльність, психологічне благополуччя, життя в умовах війни.

 

Дмитришин С.  Резильєнтність особистості: сутність феномену та методи розвитку / С. Дмитришин // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Психол. науки. – 2024. – Вип. 20. – С. 67–74. – Бібліогр.: 19 назв. – DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2024.20.10

Анотація. Статтю присвячено феномену резильєнтності, різним підходам до концептуалізації та визначення поняття «резильєнтність»; здійснено метааналіз вітчизняних та зарубіжних досліджень крізь призму основних теорій резильєнтності, кожна з яких має свою спрямованість та методологію. Висвітлено питання стану сучасного українського суспільства, що з впевненістю можна охарактеризувати як кризовий. Війна й соціально-політична нестабільність у суспільстві – фактори, що призводять до травматизації (фізичної і психологічної) багатьох верств населення. Саме тому перед фахівцями в галузі психологічних, медичних та соціальних наук зростає потреба в глибокому, цілеспрямованому вивченні умов збереження психологічної стабільності, життєстійкості та емоційного здоров’я людини.

Ключові слова: резильєнтність, розвиток резильєнтності, подолання стресу, стресостійкість, життєстійкість, цінності, психологічне благополуччя, почуття безпеки, воєнний час.

 

Жигайло Н. Методи реабілітації психічного здоров'я цивільних та військових в умовах війни / Н. Жигайло, М. Цимбалюк // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Психол. науки. – 2025. – Вип. 23. –

С. 48–57 : табл. – Бібліогр.: 12 назв. – DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2025.23.6

Анотація. У дослідженні розглядаються основні аспекти психотерапії та психокорекції в умовах війни, зосереджуючи увагу на ефективних методах підтримки психічного здоров'я цивільних та військових. Війна як екстремальний фактор стресу вимагає нових підходів до терапії та реабілітації, оскільки традиційні методи потребують адаптації до потреб, що виникають внаслідок бойових дій, втрат, травматизації та високого рівня тривожності. Наукові рекомендації зосереджені на необхідності зниження бар'єрів у доступі до психотерапевтичних послуг, підвищення доступності терапії через державну підтримку, впровадження освітніх ініціатив для зменшення стигматизації психічних розладів та розвитку онлайн-платформ для забезпечення психологічної підтримки навіть у віддалених регіонах.

Ключові слова: вплив війни, посттравматичні стресові розлади (ПТСР), когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), тілесно орієнтована психотерапія, екзистенційна психологія, групова психотерапія, арттерапія, психологічна підтримка, сімейна психотерапія, резильєнтність, психологічні техніки, стресостійкість, психокорекція, психосоматичні розлади.

 

Калашник І. В. Методи арт-терапії у роботі з дітьми та дорослими, які пережили психотравмуючу ситуацію / І. В. Калашник, І. В. Сірик // Психол. журнал. – 2025. – Вип. 14. – С. 69–80. – Бібліогр.: 8 назв. – DOI: https://doi.org/10.31499/2617-2100.14.2025.328737

Анотація. У статті розкрито особливості методу терапії мистецтвом, її завдання, функції та механізми. Описано можливості арттерапії у діагностиці та терапії психоемоційного стану особистості. Проаналізовано, як методи арттерапії сприяють відновленню психічного стану особистості, яка пережила психотравмуючу ситуацію. Описано психологічні особливості розвитку особистості на різних вікових етапах та наголошено на необхідності піклування про ментальне здоров’я.

Ключові слова: ментальне здоров'я, діти, дорослий вік, психоемоційні стани, психотравмуючі ситуації, психотерапія, психокорекція, арттерапія, мистецтво.

 

Каретна О. О. Самоізоляція як психотравмуючий фактор соціального впливу на ментальну    сферу людини / О. О. Каретна, В. А. Ташматов, Я. В. Лагунова // Габітус. – 2025. – Вип. 71. – С. 290–294. – Бібліогр.: 4 назви. – DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2025.71.51

Анотація. У сучасному світі самоізоляція стала частиною реальності багатьох, що зумовлено різними факторами: пандеміями, соціально-економічними труднощами, воєнними конфліктами або особистими обставинами. Незалежно від причин тривале перебування в ізоляції значно впливає на психіку людини, змінюючи її емоційний стан, підвищуючи рівень тривожності, руйнуючи соціальні зв’язки та впливаючи на загальне самопочуття. У статті розглянуто ключові психологічні наслідки тривалої самоізоляції, такі як тривога, депресія, агресія, зниження самооцінки, а також погіршення когнітивних функцій, що є результатом браку соціальних контактів. Водночас підкреслюється важливість надання психологічної підтримки тим, хто перебуває в подібних умовах. Запропоновано способи подолання цих негативних наслідків включно з когнітивно-поведінковою терапією, арттерапією, фізичною активністю, практиками усвідомленості й соціальною взаємодією. Окремо наголошується, що фізична активність і соціальні взаємодії навіть у віддаленому форматі здатні значно покращити емоційний стан, стимулюючи вироблення ендорфінів і допомагаючи підтримувати позитивне сприйняття себе й навколишнього світу.

Ключові слова: ментальне здоров'я, психоемоційні стани, самоізоляція, соціальна ізоляція, депресії, тривожність, соціальні чинники, психологічна підтримка, когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), арттерапія, практики усвідомлення, фізична активність.

 

Карпенко Є. В. Розвиток резильєнтності особистості засобами позитивної психотерапії / Є. В. Карпенко // Габітус. – 2025. – Вип. 75, т. 1. – С. 218–223. – Бібліогр.: 17 назв. – DOI: https://doi.org/10.32782/hbts.75.1.36

Анотація. У статті висвітлено актуальність дослідження феномену психологічної резильєнтності, яка набуває особливого значення в контексті російсько-української війни, а також політичної та соціальної нестабільності в світі. Життя в таких умовах потребує мобілізації особистісних і державних ресурсів для збереження психічного здоров’я та виживання. Узагальнено погляди провідних дослідників на це явище, які підкреслюють, що здатність долати труднощі є результатом звичайних щоденних процесів і ресурсів, які можуть бути розвинені в більшості людей. Представлено позитивну психотерапію Н. Пезешкіана як ефективний інструмент підвищення резильєнтності у вузькому, широкому та всеохоплюючому значеннях. За допомогою цього підходу резильєнтність проаналізовано як здатність особистості збалансувати сфери життя (Тіло, Діяльність, Стосунки, Смисли) на основі розвитку гнучких базових емоційних установок. Окремо висвітлено вплив біологічних, психологічних та соціальних факторів на формування індивідуальної та колективної резильєнтності. Узагальнено та представлено ключові практичні навички, що сприяють формуванню резильєнтності, зокрема когнітивну гнучкість, оптимізм, самоефективність, а також розвиток емоційного інтелекту, саморегуляції та пошук сенсу життя.

Ключові слова: Пезешкіан, Носсрат (1933-2010), позитивна психотерапія, стреси, резильєнтність, розвиток резильєнтності, розвиток особистості, психічне здоров'я, адаптаційний потенціал, посттравматичне зростання, самодопомога.

 

Креденцер О. В. Основні підходи до аналізу поняття «резильєнтність» в сучасній організаційній психології / О. В. Креденцер // Організац. психологія. Економ. психологія. – 2024. – № 3/4 (33). – С. 124–136 : іл. – Бібліогр.: 37 назв. – DOI: https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.11

Анотація. Останнім часом світ переживає суттєві кризи та виклики. Амплітуда цих потрясінь з кожним роком зростає, а їх періодичність пришвидшується. З початком повномасштабної війни Україна опинилась в одному із центрів таких подій. Тому актуальним постає питання пошуку ресурсів подолання кризових ситуацій як на рівні особистості, так і на рівні окремих організацій та суспільства в цілому. Одним із таких ресурсів є концепт «резильєнтності».

Ключові слова: організаційна психологія, воєнний час, кризові ситуації, подолання кризи, резильєнтність, психологічне відновлення, особистість, організаційна діяльність, командна діяльність, персонал організацій.

 

Кресан О. Д. Загальне уявлення про стійкість особистості до стресу та її структура / О. Д. Кресан // Вчені записки Тавр. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія: Психологія. – 2025. – Т. 36 (75), № 1. – С. 6–11 : іл. – Бібліогр.: 14 назв. – DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.1/02

Анотація.У статті розглядається проблема визначення стійкості особистості до стресу як однієї з ключових якостей, необхідних у сучасному світі. Автор наголошує, що стійкість до стресу є багатовимірним феноменом, що поєднує як вроджені, так і набуті властивості, а також визначає здатність особистості адаптуватися до складних умов без шкоди для фізичного та психологічного здоров’я. Запропоновано структуру стійкості до стресу, яка включає психофізіологічні, власне психологічні та психосоціальні складові, що також включають у себе різні компоненти. Показано взаємозв’язок між зовнішніми та внутрішніми ресурсами стійкості особистості до стресу, представлено огляд ключових підходів до аналізу стійкості до стресу, окреслено основні компоненти її структури та чинники, які впливають на ефективність протидії стресу.

Ключові слова: стреси, подолання стресу, внутрішні ресурси особистості, зовнішні ресурси особистості, стресостійкість, резильєнтність, копінг-стратегії, психофізіологічні властивості, соціально-психологічні якості.

 

Кресан О. Д. Концептуалізація поняття стійкості особистості до стресу: психологічний тезаурус / О. Д. Кресан // Габітус. – 2025. – Вип. 69, т. 1. – С. 160–164 : іл. – Бібліогр.: 23 назви. – DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2025.69.1.27

Анотація. Стаття присвячена концептуалізації психологічного поняття «стійкість до стресу» в сучасній психології та визначенню його місця серед інших психологічних явищ. Автор пропонує розглядати стійкість до стресу як багатокомпонентне явище, яке поєднує вроджені психофізіологічні властивості й набуті навички, сформовані через навчання та життєвий досвід. Стресостійкість включає два аспекти – психофізіологічний, пов’язаний із біологічними й темпераментальними особливостями, і психосоціальний, що базується на індивідуальних і соціальних чинниках.

Ключові слова: стресостійкість, резильєнтність, життєстійкість, резистентність, емоційна стійкість, психологічна стійкість, подолання стресу, копінг-поведінка, психофізіологічні властивості, соціально-психологічні чинники.

 

Малімон Л. Ресурси резильєнтності осіб з травматичним досвідом / Л. Малімон, В. Пархоменко // Психол. перспективи. – 2024. – Вип. 43. – С. 132–142 : іл., табл. – Бібліогр.: 16 назв. – DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-mal

Анотація. Мета статті – вивчення проблеми резильєнтності особистості й емпіричне дослідження ресурсів резильєнтності у людей з травматичним досвідом унаслідок воєнних дій в Україні. Розглянуто поняття резильєнтності як процесу і результату успішної адаптації особистості до складних життєвих ситуацій, особливо завдяки розумовій, емоційній та поведінковій гнучкості та пристосуванню до зовнішніх і внутрішніх викликів. Особи, в яких спосіб подолання кризи базується на вірі (в Бога, в людей, в диво чи в самого/саму себе, у свою місію), системі переконань, цінностей та смислів, актуалізації ментальних здібностей, вмінні логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та раціонально вирішувати їх, показники резильєнтності вищі. Особи, які мають вищі показники загального впливу травматичної події та проявів окремих симптомів ПТСР, частіше використовують уяву, спогади та творчість для подолання кризи; особи, в яких домінують інтрузії як прояв травматичного досвіду, схильні використовувати пізнання та когнітивні стратегії подолання кризи.

Ключові слова: воєнні дії, кризи, травматичні події, травматичний досвід, посттравматичні стресові розлади (ПТСР), симптоматика, резильєнтність, подолання травми, внутрішні ресурси особистості.

 

Ольховецький В. С. Особливості використання тренінгів резильєнтності та життєстійкості для психологічної адаптації до нових умов життя / В. С. Ольховецький // Психол. журнал. – 2024. – Вип. 12. – С. 137–145. – Бібліогр.: 7 назв. – DOI: https://doi.org/10.31499/2617-2100.12.2024.306816

Анотація. Стаття присвячена аналізу особливостей використання тренінгів резильєнтності та життєстійкості для психологічної адаптації до нових умов життя. Життєстійкість характеризується як здатність людини ефективно діяти, незважаючи на стресові та кризові життєві ситуації. Тренінг резильєнтності і життєстійкості визначається як комплекс вправ, спрямованих на формування ефективних міжособистісних відносин, в основі яких лежить довіра, соціальна та інформаційна підтримка та попередній травмуючий досвід людини. Проаналізовано вплив тренінгів на психологічну адаптацію до нових умов життя.

Ключові слова: життя в умовах війни, стреси, кризові ситуації, нова реальність, психологічна адаптація, життєстійкість, резильєнтність, тренінги.

 

Родіна Н. Теоретичні підходи до проблеми впливу ментального здоров'я на суб'єктивну безпеку особистості / Н. Родіна, О. Бабій // Психол. перспективи. – 2024. – Вип. 44. – С. 96–109 : іл. – Бібліогр.: 29 назв. – DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-rod

Анотація. У статті розглядаються теоретичні підходи до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивну безпеку особистості. Під час оцінки суб’єктивної безпеки основну увагу було зосереджено на таких показниках, як рівень тривожності, відчуття страху, схильність до ризику, відчуття незахищеності, довіра та впевненість у майбутньому. Саме ці суб’єктивні показники визначають внутрішню реакцію на загрози і впливають на загальний рівень життєстійкості та здатність адаптуватися до стресових ситуацій. Підкреслюється важливість підтримки ментального здоров’я для зміцнення суб’єктивного відчуття безпеки, особливо у критичних і екстремальних ситуаціях. Ментальне здоров’я особистості сприяє не тільки збереженню внутрішньої рівноваги, але й адаптації до складних життєвих ситуацій, що робить його ключовим фактором резильєнтності.

Ключові слова: ментальне здоров'я, резильєнтність, особиста безпека, суб'єктивне сприйняття,  життєдіяльність, стреси, небезпека, адаптація, тривожність, схильність до ризику, складні життєві обставини, екстремальні умови.

 

Сердюк Л. З. Системні детермінанти розвитку особистісних ресурсів психічного здоров'я особистості у складних життєвих обставинах / Л. З. Сердюк // Організац. психологія. Економ. психологія. – 2025. – № 3 (36). – С. 87–96. – Бібліогр.: 31 назва. – DOI: https://doi.org/10.31108/2.2025.3.36.9

Анотація. Через повномасштабну війну чимало українців перебувають у стані хронічного стресу, тож потрібні ресурсно-орієнтовані рішення, що не лише знижують дистрес, а й відновлюють працездатність, підсилюють резильєнтність і сприяють посттравматичному зростанню. Визначальними є особистісні ресурси й копінг у поєднанні з «соціально-організаційним контейнером» (психологічна безпека, якісна комунікація, баланс навантаження, доступ до допомоги), однак бракує інтегрованих українських корпоративних досліджень, які б перевірили ці зв’язки та перетворили їх на мультирівневі практики для рівнів «індивід – команда – організація». Мета статті – визначити систему психологічних детермінант, що сприяють розвитку позитивних ресурсів особистості у протидії стресу й забезпеченню професійної ефективності персоналу в умовах хронічного стресу, з урахуванням медіаторної ролі копінг-стратегій і впливу соціально-організаційних умов.

Ключові слова: організаційна психологія, персонал організацій, психічне здоров'я, посттравматичні стресові розлади (ПТСР), складні життєві обставини, подолання стресу, копінг-стратегії, особистісні ресурси, резильєнтність, психологічна стійкість, життєстійкість, посттравматичне зростання, ефективність праці, організаційні умови.

 

Хомич Г. О. Асертивність у структурі особистісних ресурсів подолання життєвих криз у період дорослості / Г. О. Хомич // Вісн. Нац. ун-ту оборони України. – 2025. – № 4 (86). – С. 202–209 : табл. – Бібліогр.: 13 назв. – DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-86-4-202-209

Анотація. У статті досліджено роль асертивності як ресурсу подолання життєвих криз у період дорослості. Розглянуто концептуальні засади асертивності в структурі психологічного функціонування особистості та специфіку життєвих криз дорослого віку. Емпірично встановлено, що високий рівень асертивності корелює з проблемно-орієнтованими стратегіями подолання стресу та кращою адаптацією, а низький – з емоційно-орієнтованими стратегіями, униканням і зниженою адаптацією. Запропоновано практичні рекомендації щодо розвитку асертивності як компонента психологічної резильєнтності дорослої особистості.

Ключові слова: життєві кризи, подолання кризи, дорослий вік, адаптаційний потенціал, асертивність, копінг-стратегії, особистісні ресурси, резильєнтність, психологічне благополуччя, самоефективність, стресостійкість.

Чернілевська-Ісайко О. Людино-тваринна взаємодія як ресурс / О. Чернілевська-Ісайко // Вісн. Львів. ун-ту. Серія: Психол. науки. – 2024. – Вип. 20. – С. 32–38. – Бібліогр.: 6 назв. – DOI: https://doi.org/10.30970/PS.2024.20.5

Анотація. Людино-тварина взаємодія розглядається як ресурс, що сприяє відновленню та покращенню психологічних станів особистості, реабілітації після перенесення травматичних та стресових подій, а також допомагає адаптуватися у навколишньому середовищі. Взаємодія з тваринами може знімати стрес, нормалізувати роботу нервової системи, сприяти гармонізації міжособистісних стосунків. Показано, що також існують кореляційні взаємозв’язки між лікувальною дією людино-тваринної взаємодії, здатністю регулювати рівень стресу, рівнем емоційної рівноваги, показником диспозиційного оптимізму та  розумінням зв’язку між людиною, твариною і довкіллям.

Ключові слова: взаємодія людини з тваринами, психологічні ресурси, подолання стресу, життєві події, прокрастинація, копінг-стратегії, резильєнтність, оптимізм, кінологи.

 

Чиханцова О. А. Резильєнтність як особистісний ресурс українців в умовах воєнного стану / О. А. Чиханцова // Журн. суч. психології. – 2025. – Вип. 2 (37). – С. 146–153 : табл. – Бібліогр.: 21 назва. – DOI: https://doi.org/10.26661/2786-7471/2025-2-16

Анотація. У статті проаналізовано особливості резильєнтності українців в умовах воєнного стану. Резильєнтність розглядається як здатність людини пристосовуватися до стресових життєвих ситуацій, подолання труднощів і відновлення після негативних подій. Кожна складна життєва ситуація дає можливість людині знайти в собі приховані ресурси та можливості, про які вона раніше і не здогадувалася, тому потрібно діяти та зміцнювати свою внутрішню опору.

Ключові слова: резильєнтність, психологічна стійкість, психологічне благополуччя, особистісний потенціал, адаптація, активність, оптимізм, саморегуляція, складні життєві обставини, воєнний стан.

 

Чиханцова О. А. Роль резильєнтності як особистісного ресурсу людини в ситуаціях невизначеності / О. А. Чиханцова // Вчені записки Тавр. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія: Психологія. – 2025. – Т. 36 (75), № 3. – С. 55–61 : іл., табл. – Бібліогр.: 20 назв. – DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2025.3/09

Анотація. У статті розглядається феномен резильєнтності як важливого особистісного ресурсу, що забезпечує психологічну стійкість індивіда в умовах невизначеності, спричиненої воєнними діями, вимушеним переміщенням, наслідками пандемії тощо. Метою дослідження є аналіз резильєнтності як особистісного ресурсу людини в умовах невизначеності та соціальних викликів. Резильєнтність відіграє ключову роль у збереженні психічного здоров’я та підтриманні функціонального життя.

Ключові слова: психічне здоров'я, психологічна стійкість, розвиток резильєнтності, внутрішні ресурси особистості, адаптивність особистості, особистісне зростання, подолання кризи, життя в умовах війни, соціальні виклики.

 

Юрчук О. Основні наукові підходи до вивчення феномену резильєнтності / О. Юрчук // Психологія: реальність і перспективи. – 2025. – Вип. 24. – С. 163–174 : табл. – Бібліогр.: 30 назв. – DOI: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi24.441

Анотація.У статті розглянуто феномен резильєнтності як складний динамічний процес адаптації особистості до стресових і кризових обставин. Проаналізовано основні теоретичні підходи до визначення поняття «резильєнтність» у зарубіжній та вітчизняній психології, зокрема її розуміння як особистісної риси, процесу, стану та результату успішної адаптації. Окрему увагу приділено організаційній резильєнтності, її значенню в умовах війни та соціально-економічної нестабільності в Україні. Обґрунтовано необхідність міждисциплінарного підходу до подальших досліджень і впровадження програм психологічної підтримки як запоруки психічного здоров’я та соціальної стійкості.

Ключові слова: резильєнтність, психологічна адаптація, стресостійкість, емоційна саморегуляція, психологічна підтримка, психологічна стійкість, ментальне здоров'я.

 

Дайджест підготувала Марія Радчевська,
відділ аналітико-синтетичної обробки інформації ОННБ