Сюрґун (Sürgün) – вигнан­ня: 80-ті роковини депор­тації кримсько­татарського народу з Криму. До Дня пам’яті жертв геноциду кримських татар

00.jpg

«Ми розучилися радіти життю. Яке щастя може бути у людини, в якої забрали Батьківщину? Позбавивши Батьківщини, вони прирекли всіх нас на самотність, бо людина без Батьківщини завжди самотня, де б вона не була, навіть у раю… Найстрашніше, мій хлопчику, бути безрідним, коли у тебе забирають історичну пам'ять, коли позбавляють самосвідомості. Людина на те й людина, що пам'ятає своє минуле, звідки вона родом і якого племені.»

Таїр Халілов

Великою трагедією кримськотатарського народу стало їх примусове виселення з Криму, їхньої Батьківщини, внаслідок чого загинула майже половина народу.

Для кримських татар 18 травня є днем трауру і пам'яті жертв геноциду. Цього дня згідно з постановою Державного комітету оборони СРСР «Про кримських татар» відбулося масове виселення кримськотатарського народу з півострова. Репресовані та їх нащадки пам’ятають його як Кара Кюн (Чорний день).

foto-2.jpg

Постанова Державного Комітету Оборони СРСР «Про кримських татар». Москва, 11 травня 1944 р. // Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015) : зб. док. та матеріалів / упоряд. О. Г. Бажан, О. В. Бажан, С. М. Блащук ; відп. ред. В. А. Смолій ; НАН України. Ін-т історії України, Центр. держ. архів громад. об-нь України, Центр. держ. архів вищих органів влади і упр. України. – Київ : «КЛІО», 2016. (V> 28531)

Виправдовуючи свої злочинні дії, радянській уряд звинуватив представників корінного народу Кримського півострова у дезертирстві з частин Червоної армії, що обороняли Крим, і у масовій співпраці з німецьким окупаційним режимом під час Другої світової війни, хоча кримські татари брали активну участь військових діях і партизанському спротиву проти нацистських загарбників.

foto-3.jpg

Громенко С. В. 250 років фальші: російські міфи історії Криму / С. В. Громенко ; наук. консультант С. Печенін ; худож.-оформлювач О. А. Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 254, [1] с., [4] арк. вкл. іл. : іл. – (Справжня історія). (V> 30217)

Крим в умовах суспільно-політичних трансформацій (1940–2015) : зб. док. та матеріалів / упоряд. О. Г. Бажан, О. В. Бажан, С. М. Блащук ; відп. ред. В. А. Смолій ; НАН України. Ін-т історії України, Центр. держ. архів громад. об-нь України, Центр. держ. архів вищих органів влади і упр. України. – Київ : «КЛІО», 2016. (V> 28531)

Дослідники вважають, що причиною депортації кримських татар стало прагнення радянського уряду у формуванні більш надійного, «русифікованого» прикордонного населення. На думку історика В. Є. Возгріна, метою радянського уряду, Й. Сталіна зокрема, було створення «ідеального радянського суспільства». Кримські татари не могли стати частиною цього суспільства через те, що зберігали свою національну культуру і самоідентичність, а тим паче, вони «заважали» реалізації цих планів. Задля цього було вирішено «детатаризувати» Крим, тобто повністю прибрати з нього корінне населення, щоб звільнити місце для абсолютно нового суспільства, яке мало складатися з ідеологічно оброблених громадян, прибулих на півострів переселенців з усього СРСР, зокрема з південної Росії.

foto-45.jpg

Возгрин В. Е. История крымских татар : очерки этнической истории коренного народа Крыма. В 4 т. Т. 4 / В. Е. Возгрин. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2013–2014. (V> 26838)

Крымские репатрианты: депортация, возвращение и обустройство : монография / О. А. Габриелян, С. А. Ефимов, В. Г. Зарубин [и др.] ; общ. ред.: О. А. Габриелян, В. П. Петров ; предисл. Н. А. Шульга. – Симферополь : ИД «Амена», 1998. – 340 с. : ил., табл. (III> 110550)

Дослідники і журналісти С. Грабовський, І. Лосєв та інші вважають, що кримські татари стали жертвою загарбницької зовнішньої політики СРСР, спрямованої на захоплення Румунії та частини Туреччини. Радянський уряд вбачав у нерусифікованому населенні Криму «потенційного супротивника» та звинувачував його у сепаратизмі та русофобії.

foto-6.jpg foto-7.jpg

Грабовський С. І. Крим : два з половиною століття імперського геноциду / С. І. Грабовський, І. В. Лосєв. – Київ : Знання України, 2016. – 47 с. (V> 28370)

Грабовський С. Azat Qirim чи колонія Москви? Імперський геноцид і кримськотатарська революція / С. Грабовський, І. Лосєв. – Київ : Стилос, 2017. – 119 с.  (V> 29811)

Маґочій П. Р. Крим: наша благословенна земля : пер. с англ. / П. Р. Маґочій ; пер.: О. Сидорчук, Н. Кушко. – Вид. 2-ге, зі змінами. – Ужгород : Вид-во В. Падяка, 2022. – 159 с. : іл., фотоіл., портр., к. (V> 32357)

Депортація кримськотатарського народу, переважно дітей, жінок, літніх людей, радянським тоталітарним режимом стала кульмінацією російської колоніальної політики, спрямованої на детатаризацію Криму.

Одночасно з кримськими татарами депортації з Криму підлягали інші «німецькі пособники» з числа греків, вірмен і болгар. Примусово переселяли всіх без винятку: дітей, жінок, людей похилого віку, інвалідів, ветеранів війни.

foto-8.jpg 

Інфографіка примусового переселення кримських татар (1944)

Цалик С. Нариси з історії Криму в XX ст.: 1939–1990 роки : додатковий матеріал для вчителів для 10 класу загал. серед. освіти : навч.-метод. посіб. / С. Цалик, О. Мокрогуз, О. Волошенюк ; за ред. Оксана В. Волошенюк, Р. І. Євтушенко ; Акад. української преси, Центр Вільної Преси. – Київ : Академія Української Преси : Центр Вільної Преси, 2021. – 69,[1] с. : іл.– (Бібліотека масової комунікації та медіаграмотності Академії Української Преси).

Каральні органи впродовж трьох діб відправили з Криму до віддалених районів СРСР понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених переселенцями. Залучений особовий склад здійснив операцію «переселення» з особливою жорстокістю, із застосуванням насильства. У більшості випадків людям не пояснювали, що відбувається, куди саме їх везуть, а на збори давали не більше 15 хвилин. Таким чином, кримські татари залишали свої домівки не готовими до довгої та виснажливої дороги, не кажучи вже про облаштування на чужині. Значна кількість депортованих, виснажених роками німецької окупації, загинула під час депортації та у місцях висилки упродовж 1944–1945 років через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі.

Демобілізованим з Червоної армії військовим було заборонено повертатися до Криму. Їх одразу висилали до депортованих родин. Діставши статус «спецпереселенців», який передбачав низку обмежень у правах, постійний нагляд репресивних радянських структур, реєстрацію в комендатурах, примусову фізичну працю на виснажливій роботі. Самовільний перетин кордону спецпоселення карався арештом на 5 діб, а повторне порушення «режиму перебування» вважалося «втечею з місця заслання», що призводило до позбавлення волі терміном на 20 років.

foto-9.jpg

Крим: шлях крізь віки : історія у запитаннях і відповідях / О. Бажан, Т. Бикова, О. Бойко, [та ін.] ; відп. ред. В. А. Смолій ; упоряд. Г. Боряк ; НАН України, Ін-т історії України. – Київ : Ін-т історії України НАНУ, 2014. – 454 с. (V> 26892)

Зазнавши, по суті, етнічної чистки, деякі райони Кримського півострова залишилися практично без населення, тож на ці території були переселені колгоспники з Росії, України та Білорусі, їх розмістили у «звільнених» домівках.

foto-10.jpg

Агітаційна листівка для заселення Криму вихідцями з інших територій СРСР (1951)

Цалик С. Нариси з історії Криму в XX ст.: 1939–1990 роки : додатковий матеріал для вчителів для 10 класу загал. серед. освіти : навч.-метод. посіб. / С. Цалик, О. Мокрогуз, О. Волошенюк ; за ред. Оксана В. Волошенюк, Р. І. Євтушенко ; Акад. української преси, Центр Вільної Преси. – Київ : Академія Української Преси : Центр Вільної Преси, 2021. – 69,[1] с. : іл.– (Бібліотека масової комунікації та медіаграмотності Академії Української Преси).

Політика радянської влади з «детатаризації» Криму не зупинилася на «депортації» корінного населення. У 1945 році було скасовано національно-територіальну автономію кримських татар — Кримську АРСР, а на її місці створено Кримську область. Термін «кримські татари» був вилучений із російсько-радянського лексикону. Впродовж 1944–1948 років влада СРСР прийняла ряд постанов про перейменування всіх кримськотатарських топонімів (назви міст, сіл і гір). Вони були замінені на російські назви. Мусульманські кладовища та релігійні об'єкти в Криму були зруйновані або перетворені на світські місця. Радянська влада на чолі з Й. Сталіним прагнула знищити всі сліди присутності кримських татар, заборонивши етнонім «кримські татари», і понад 40 років у переписах населення СРСР (1959, 1970, 1979 років) не було навіть згадки про кримських татар. Вони могли називати себе тільки «татарами», лише під час Всесоюзного перепису 1989 року заборону було знято.

Навіть за часів «відлиги» М. Хрущова, коли депортованим у 1944 році народам дозволили повернутися батьківщину, а в 1967 році Президія Верховної Ради СРСР зняла з кримських татар усі обвинувачення у «зраді», аж до 1989 року їм було це заборонено. Всі роки вигнання кримські татари прагнули повернутися до Криму. З 1960-х років в Узбекистані, де вони мешкали, почав активно діяти рух за право повернутися на батьківщину, підтриманий радянськими дисидентами і за кордоном, саме тому 1989 року Верховна Рада СРСР засудила депортацію і визнала її незаконною та злочинною. Тільки після цього почалося масове повернення народу до Криму.

foto-11.jpg

Кульчицький С. В. Кримський вузол / С. В. Кульчицький, Л. Д. Якубова ; худож. оформл. О. Я. Остапов. – Вид. 2-ге. – Київ : «КЛІО», 2019. – 495 с. (V> 30203)

Кримські татари: шлях до повернення. Кримськотатарський національний рух (друга половина 1940-х – початок 1990-х років) очима радянських спецслужб : зб. док. та матеріалів : у 2 ч. – Київ : Ін-т історії України НАНУ, 2004. (V> 20515)

Сейдаметов Е. Х. Рух солідарності кримськотатарської діаспори у США з боротьбою співвітчизників за повернення на історичну батьківщину (1960-і – початок 2000-х років) : автореф. дис ... канд. іст. наук : 07.00.02 / Е. Х. Сейдаметов ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2007. – 21 с. (A 138105)

Політика радянського тоталітарного режиму проти кримських татар стала фактичним продовженням традицій Російської імперії з колонізації території Кримського півострова: після анексії Криму в XVIII ст. здійснювалося виселення кримських татар, обмежувалися їхні права та свободи. Внаслідок примусового переселення уже в радянські часи та в умовах спецпоселень у Центральній Азії кримські татари зазнали значних і неповторних втрат, які й досі не можна точно підрахувати. Істотними були і матеріальні і культурні втрати, адже майже все майно кримськотатарського населення було конфісковане радянською владою. В Криму були закриті всі татарські школи, клуби і бібліотеки. Протягом пів сторіччя вони були позбавлені етносоціального та етнокультурного середовища проживання, яке створювалося віками. Заборонялася мова, культура одного з корінних народів України. Кримські татари були позбавлені не тільки батьківщини, але й власного імені, мови, історії, ідентичності.

Із розпадом СРСР та здобуттям незалежності України стало можливим говорити правду про злочини проти корінного населення Криму і вшановувати пам’ять жертв геноциду. Україна визнала примусову депортацію злочином та актом геноциду кримськотатарського народу, керуючись положеннями Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, і засудила політику радянського тоталітарного режиму. Починаючи з 1994 року, в Україні 18 травня є Днем скорботи і пам’яті жертв депортації кримських татар, з 2016 року – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згідно з постановою Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року «Про визнання геноциду кримськотатарського народу». Український уряд працює над подальшим визнанням геноциду іншими країнами. Наразі примусове висилення корінного населення Криму було визнано урядами Канади, Латвії і Литви.

foto-12.jpg

Законодавче забезпечення прав кримських татар в Україні. Питання та перспективи : матеріали «круглого столу», 3 червня 1999 р., м. Київ / Укр. незалеж. центр політ. дослідж., Фонд «Ноу-Хау» уряду Великобританії. – Київ, 1999. – 75, [1] с. (III> 112737)

Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці : зб. док. (1998–2003) / упоряд.: Ю. Білуха, О. Власенко ; передм. Е. Гафаров ; Держ. ком. України у справах національностей та міграції. – Київ : Абрис, 2004. – 248 с. (V> 20313)

Інтеграція кримських татар в українське суспільство: проблеми і перспективи : аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних досліджень / А. Гальчинський, О. Власюк, С. Здіорук [та ін.] ; Нац. ін-т стратег. досліджень. – Київ : НІСД, 2004. – 41 с. (V> 20374)

Нині рф заперечує геноцид кримських татар в 1944 році та цілеспрямовано використовує наратив щодо «зради» кримських татар для поширення ворожнечі, утисків та розбрату в окупованому Криму.

foto-13.jpg

Борисенко О. Кримська хроніка. – Хмельницький : Стасюк Л. С., 2015. – 75 с. : іл. (V> 27599)

Сергійчук В. І. Український Крим. – Вид. 3-тє, допов. – Вишгород : Сергійчук М. І., 2016. – 359, [3] с. (V> 32419)

Країна-окупант продовжує політику утисків кримських татар, порушує права корінного народу України, здійснює незаконний призов на військову службу, руйнує культурну спадщину, фальсифікує історію, мілітаризує освіту та суспільне життя.

Створено: 18.05.2024
Переглядів: 843




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.