Володимир Аронович Хав­кін (1860-1930), українсь­кий та французький бакте­ріолог, імунолог, епідеміо­лог, творець перших вак­цин проти чуми та холери

15 березня 2025 року виповнюється 165 років від дня народження Володимира Ароновича Хавкіна (1860–1930), українського, французького, швейцарського та індійського бактеріолога, імунолога, епідеміолога, творця перших вакцин проти чуми та холери. Унікальним прикладом історичних зв’язків у галузі науки стала діяльність видатного вченого, дослідника Володимира Хавкіна. Саме в Індії він отримав всесвітню славу та визнання як видатний бактеріолог та епідеміолог, заклавши основу подальших гуманітарних українсько-індійських відносин. Кавалер британського «Ордена Індійської імперії», лауреат премії з досягнень у медицині Паризької академії наук.

Володимир Аронович  Хавкін,

В.А. Хавкін (стоїть першим праворуч) у лабораторії І.І. Мечникова. Париж, 1892 р.

Володимир (Маркус-Вольф) Аронович Хавкін народився 15 березня 1860 року в Одесі, у бідній єврейській родині. Невдовзі сім’я перебралася в Бердянськ. Там хлопчик закінчив хедер (єврейську школу), потім гімназію. З ранніх років Володимир Хавкін відрізнявся блискучими здібностями, неймовірним працьовитістю, чіткою спрямованістю інтересів. У 1879 він стає студентом фізико-математичного факультету Імператорського Новоросійського університету. Під керівництвом професора Іллі Мечникова почав займатися біологією найпростіших мікроорганізмів. За участь у революційному русі В. Хавкіна двічі було заарештовано і виключено з університету, і лише завдяки Мечникову Хавкіну вдалося повернутися до університету. У 1884 році він складає екстерном іспити та захищає дисертацію на звання кандидата природничих наук. У 1885 році паризький журнал «Аннали природничих наук» публікує його дисертацію, присвячену найпростішим мешканцям моря, а через рік той же журнал друкує нову статтю кандидата наук з Одеси – про біологію зеленої евглени. Працює на Одеській бактеріологічній станції (1886–1887). Учень І. Мечникова, працював препаратором під його керівництвом в Одеському зоологічному музеї (1884–1888).

У 1888 році Володимир Хавкін переїхав до Швейцарії та розпочав роботу в Лозанському університеті на посаді приват-доцента. У 1889 році отримав запрошення від Іллі Мечникова, який проводив дослідження в лабораторії Інституту Пастера у Парижі. З 1889 по 1893 рр. працював у Пастерівському інституті під керівництвом І.І. Мечникова. Результатом трьох років напруженої праці й аскетичного життя молодого вченого стала розробка високоефективної протихолерної вакцини. Днем народження вакцини вважається 18 липня 1892 року, коли після численних експериментів з піддослідними тваринами Володимир Хавкін увів собі під шкіру першу дозу вакцини, а слідом за нею і другу. Першим кроком було створення ін’єкції самої вакцини, що викликала дуже хворобливі симптоми; у розпал епідемії в Європі учений увів собі препарат збудників холери, які були нейтралізовані протягом доби. Його винахід встановив інфекційну природу холери. На повідомлення про винахід В. Хавкіним протихолерної вакцини відомий німецький бактеріолог Роберт Кох публічно заявив: «Це занадто чудово, щоб бути правдою».

В.А. Хавкін вакцинує місцеве населення. Калькутта, 1893 рік.

Володимир Хавкін з колегами, місто Бомбей

Уряд Великої Британії був стурбований поширенням холери в Індії, і 1893 року державний бактеріолог Британської корони Володимир Хавкін прибув до Калькутти. У 1893 р. В. Хавкіна було призначено державним бактеріологом індійського уряду. З дозволу британського уряду очолював боротьбу з холерою (1893–1895). У найкоротші строки в наметовому містечку Хавкін налагодив масове виробництво своєї вакцини. З помічниками, переважно місцевими жителями, він, кочуючи від одного села до іншого, місяцями не виходив з джунглів. Після двох років праці смертність в охоплених епідемією районах Індії знизилася на три чверті.

В.А. Хавкін проводить огляд пацієнтів, Бомбей

Володимир Хавкін в своїй лабораторії в Бомбеї

Не менш значним був внесок українця в боротьбу з чумою (1896–1902) в Індії. У 1896 році епідемія найстрашнішої в історії людства хвороби вразила Бомбей. Влада Індії звертається за допомогою до ученого, і той одразу вирушив у дорогу. Організував і керував 1896–1904 протичумною лабораторією в м. Бомбей.  За три місяці були розроблені перші зразки вакцини. 10 січня 1897 року Володимир Аронович здійснив новий професійний подвиг – випробував дію протичумної вакцини на собі. Результати показали майже стовідсоткову ефективність, після чого було розпочато масові щеплення. Мікробіологу вдалося вакцинувати 42 тисячі осіб, і показники захворюваності та смертності різко знизилися – кількість захворілих на холеру зменшилося в 4–7 разів, а смертність у 5–8 разів. Почавши свій шлях у Бомбеї, протичумна вакцина Хавкіна набула поширення в усьому світі. Згодом створена вченим лабораторія в Бомбеї стала найбільшим в Південно-східній Азії дослідним центром з бактеріології й епідеміології, а з 1925 року, ще за життя Хавкіна ця установа офіційно називається Інститутом імені Володимира Ароновича Хавкіна. В Індії Володимир Хавкін працював з 1893–1915.

В.А. Хавкін (у другому ряду в центрі, зі світлим пробковим шоломом) із співробітниками
протичумної лабораторії в Бомбеї. Індія, 1902-1903 рр.

Бактеріологічний інститут Хавкіна у м. Бомбей, Індія

Сьогодні Бактеріологічний інститут імені В. Хавкіна – одна з найбільших науково дослідних установ Південно-Східної Азії. За роки його існування звідси у різні куточки земної кулі були відправлені сотні мільйонів доз протичумної вакцини, причому метод виготовлення препарату, розроблений засновником інституту, залишився практично незмінним. У Бомбеї, який тепер називається Мумбай, Володимирові Хавкіну встановлено пам’ятник, а його іменем названо один із головних міських проспектів.

Вакцина

У 2015 р. на виставці в музеї Tower of David Museum (Єрусалим) була представлена скляна ампула, що, як вважається, містить один із перших зразків вакцини від холери доктора Хавкіна. Ампула, знайдена в Central Zionist Archives, була загорнута в невеликий пакет, що містив записку, датовану 1892 роком, в якій говориться, що в ампулі міститься антидот холери. Записка, як вважають, була написана В.А. Хавкіним. Оскільки супровідний лист до ампули було датовано 1 вересня 1892 року (тобто, буквально через пару місяців після того, як В.А. Хавкін оголосив про створення вакцини), вважається, що в ампулі міститься препарат з першої партії протихолерної вакцини.

За сорок років було щеплено – і тим самим врятовано від болісної смерті – понад 35 мільйонів людей. 1897 році королева Вікторія нагородила Володимира Ароновича Хавкіна «Орденом Індійської імперії» – однією із найвищих нагород у Великій Британії. В. Хавкін нагороджений у 1909 році премією Паризької медичної академії (Académie de médecine).

Він покинув Індію в 1915 році, повернувшись до Європи. З 1915 р. проживав у Франції та Швейцарії. Під час першої світової війни знаменитий бактеріолог керував у британському військовому відомстві вакцинацією військових, які їхали на фронт. 15 років В. Хавкін прожив у Парижі, займаючись благодійністю. Повернувся до Одеси 1927-го, але не зміг пристосуватися до післяреволюційного життя, тож через рік переїхав до Лозанни. Завідував лабораторією у Лозаннському університеті (1928). З 1928 року Володимир Хавкін постійно жив у Швейцарії, у Лозанні, де помер 26 жовтня 1930 року. День його смерті став в Індії днем глибокої національної жалоби. Володимир Аронович Хавкін залишив величезний архів, що зберігається в Єврейському університеті в Єрусалимі.

На вшанування величезного внеску у світову науку, на честь українського вченого названо вулиці у Бердянську та Одесі. У 2005 році встановили бюст Володимира Ароновича біля входу в головний корпус Бердянського педагогічного інституту. Це будівля колишньої чоловічої гімназії, у якій почав свій довгий і непростий шлях наш співвітчизник, великий філантроп, національний «рятівник Індії», єдиний українець, нагороджений одним з найвищих орденів Великобританії з рук королеви. Ім’я Володимира Хавкіна по праву вписане в найбільші досягнення людства. Українець, який урятував світ від чуми та холери.

Про життя і наукову діяльність Володимира (Маркуса-Вульфа) Ароновича Хавкіна (1860-1930), українського та французького бактеріолога, імунолога, епідеміолога, творця перших вакцин проти чуми та холери.