«Доля театрального генія» : до 130-річчя від дня народження Й.Й. Гірняка (1895–1989)

14 квітня виповнюється 130 років від дня народження Йосипа Гірняка (1895-1989), видатного українського актора, режисера, драматурга, педагога, одного з провідних представників творчої плеяди акторів-березільців, пов’язаних співпрацею з видатним театральним реформатором Лесем Курбасом.

Йосип Гірняк – майстер сцени з оригінальним і самобутнім мистецьким обличчям. Він вписав в історію театру чимало яскравих сторінок і зайняв гідне місце серед визначних діячів українського театру – фундаторів, першопрохідників незвіданих творчих доріг.

Шістдесят п’ять режисерських постановок, понад двісті різноманітних сценічних образів – такий далеко не повний підсумок його мистецького життя. А до того ще багаторічна плідна праця інсценізатора, драматурга, театрального педагога.  «Актор-віртуоз, він був рівновеликий як у ролях трагічних, так і комічних та трагікомічних, у ревю, циркових імпрезах, кабаре, опереті... Його творчість – не перевершена сторінка українського модерного театру. Чаплініада...» -- так пише про Гірняка відома театрознавець Неллі Корнієнко («Українська культура», 1995, № 7-8).

Актору пощастило зіграти у трьох зіркових виставах за п’єсами Миколи Куліша – «Народному Малахії», «Мині Мазайлі» й «Маклені Грасі». Роль Мини Мазайла з однойменної комедії-памфлету була у його репертуарі однією з найкращих.

1924 року Йосип Гірняк знявся в Одесі у фільмі «Вендетта» (режисер Л. С. Курбас).

Доленосним стало знайомство молодого актора з Лесем Курбасом у Києві 1919 року. Він працював у київському Молодому театрі за Леся Курбаса, пізніше долучився до його трупи вже у театрі «Березіль» (1922-1933). Згодом Йосип Гірняк з дивовижною ніжністю й захопленням написав про свого вчителя, називаючи Леся Курбаса найтрагічнішою постаттю в українському театрі та зазначаючи, що саме засновник «Березоля» став «основоположником української модерної сцени та вивів український театр на світові шляхи». Але заплатив за свою вірність учителю... ГУЛАГом. 1933 року Йосип Гірняк був заарештований, однак йому пощастило отримати короткий термін ув’язнення і вирватися з радянського табору живим.

1944 року актор разом з дружиною актрисою Олімпією Добровольською емігрував до Австрії, згодом до Німеччини, працював в українському табірному театрі. Від 1947 року родина перебувала в Нью-Йорку. Тут Гірняк очолював Український театр в Америці, потім Театр слова.

Фонди ОННБ мають цікаві видання про творчість цього видатного театрального митця. Особливої уваги заслуговує книжка самого Й.Й. Гірняка: «Спомини» (Харків : Видавець Олександр Савчук, 2022). Це розповідь про власний творчий шлях, думки режисера-постановника, ексклюзивні відомості про підготовку, репетиції та прем’єри знакових вистав. Чільне місце в мемуарах займають спогади про Леся Курбаса та Остапа Вишню, з яким Гірняк перебував у засланні. Треба сказати, що «Спомини» Й. Гірняка вперше вийшли  1982 року в Нью-Йорку і в Україні раніше не видавалися.

1997 року Бібліотека одержала цінні книжкові видання від Канадського товариства приятелів України (осередок Торонто) за проєктом «Відродження». Серед них була рідкісна збірка «В масках епохи. Йосип Гірняк» (Новий Ульм : Україна, 1948; Німеччина). Серед авторів - відомі свого часу мистецтвознавці В. Хмурий, Ю. Дивнич, Є. Блакитний та багато фотоілюстрацій з творчого доробку Й. Гірняка.

Неповторні яскраві образи, які створив талановитий актор, та його оригінальні режисерські постановки увійшли до скарбниці українського театру. Пам’ять про уславленого митця залишається в історії нашої культури.