“Дивосвіт Марфи Тимченко”: до 100-річчя від дня народження майстрині декоративного розпису
25 березня виповнюється 100 років від дня народження Марфи Тимченко (25 березня 1922, смт Петриківка, Дніпропетровської обл. — 26 березня 2009, Київ) — майстрині декоративного розпису, народної художниці України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка.
Багатогранний талант майстрині виявився у різних галузях та жанрах мистецтва – декоративному малюванні, пейзажному і монументальному живописі, орнаментальному розписі на тканині і порцеляні, дереві. Марфа Тимченко — майстриня петриківського розпису, що є одним із найвпізнаваних і відомих у світі символів України, її творчість має глибинно національний характер, а картини випромінюють дивовижну етномистецьку культуру України.
Марфа Тимченко народилася в cелі Петриківка, відомому завдяки однойменному виду народного малярства — петриківському розпису або петриківці. Мати Олександра Медяник, була відомою в селі вишивальницею. З раннього дитинства дівчинка любила малювати, мати робила їй пензлики з котячої шерсті, так звані “кошачки”, що традиційно використовуються у петриківському розписі. Велику роль у становленні Марфи Тимченко як художниці відіграла школа декоративного мистецтва, відкрита у Петриківці у 1936 році. Викладачі цієї школи — народні майстри, які вчили своїх учнів на зразках місцевого, петриківського орнаменту — спочатку учні копіювали твори старших петриківчанок (особливо часто зверталися до творів Надії Білокінь), а потім переходили до власної творчої праці.
Протягом навчання у 1936-1938 роках у школі розпису її наставницею була відома майстриня петриківського розпису Тетяна Пата. Після закінчення школи М.Тимченко вступила до Київської школи майстрів народного мистецтва (згодом Київський художньо-промисловий технікум), де навчалася протягом 1938-1940 років, зокрема у таких майстрів як Олександра Кулик, Микола Рокицький, Тетяна Флору.
Перші ескізи розпису декоративного посуду Марфа Тимченко зробила, працюючи на Київському керамічному заводі, а потім на Коростенському порцеляновому заводі, де почала оздоблювати петриківським розписом порцеляну. З початком війни вона повернулася до рідної Петриківки, а у 1944 році переїхала до Києва і працювала в Інституті декоративно-прикладного мистецтва Академії архітектури України.
На цей час припадають такі роботи, як розпис меблів, дерев’яних коробок, тканин під батік. Тоді ж художниця робить перший розпис дерев’яної тарілки з портретом Т. Г. Шевченка (1947—1948). Цікаво, що цю роботу вона виконує за традиційними прийомами XVIII — початку XX століття: тарілка фарбувалася в один колір, а по цьому тлу наносився різнобарвний орнамент.
З 1950-х років художниця починає працювати над ескізами для тканин і вишивок. Засвоює техніку малювання на порцелянових виробах, працюючи на Київському експериментальному заводі художньої кераміки. Тут же працювали й інші майстрині з Петриківки, що жили у Києві: Віра Клименко-Жукова, Пелагеая Глущенко, Віра Павленко та Ганна Павленко-Черниченко. Розписи петриківських майстринь на порцелянових виробах Київського заводу набули значної популярності та широкого визнання, почали експортуватися до багатьох країн в усьому світі, зокрема до США, Франції, Німеччини, Японії інших країн.
З цього часу Марфа Тимченко стає відомою майстринею у мистецьких колах, продовжує оздоблювати порцеляну у традиційному петриківському стилі, одночасно починає малювати сюжетні картини-пейзажі у цілком своєрідному стилі, заснованому на принципах петриківського розпису, розвиваючи та урізноманітнюючи свій оригінальний стиль живопису.
“В цілому твори Марфи Тимченко вирізняються цілковитою самобутністю, шляхетною вишуканістю й художньою довершеністю, віртуозним артистизмом і поетичністю, що зумовлюється, напевне, не лише бездоганною майстерністю, а й добропорядністю, щедрістю душі, ніжним, любовним ставленням автора до людей, природи, світу...” - пише Василь Щербак, кандидат мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв України.
У 1974 р. у видавництві «Мистецтво» вперше вийшов друком альбом творчих робіт Марфи Тимченко, який упорядкував мистецтвознавець, історик, етнограф Борис Степанович Бутник-Сіверський.
У 2007 р. до 85-річчя Марфи Тимченко вийшов друком Альбом-каталог її творів. Упорядник видання - заслужений діяч мистецтв України Євген Шевченко, у передмові зазначає, що “такі митці як Марфа Тимченко народжуються нечасто. Вона прийшла в життя, щоб виявити красу народної душі й щедроти людського серця, щоб утверджувати й збагачувати духовну традицію свого народу. Вона є своєрідним Божим дарунком української нації”.
Марфа Тимченко займає особливе місце в історії мистецтва і культури України. Вона належала до когорти митців, які, свято зберігаючи традиції народного мистецтва, цілеспрямовано їх розвивали. В своїх декоративних розписах, фарфорових витворах, живописних полотнах вона створювала унікальний орнаментальний стиль, продовжуючи традиції не одного покоління народних майстрів. Основа творчості художниці – глибинний, нерозривний зв’язок з мистецтвом її рідного славнозвісного села – Петриківки.
Роботи Марфи Тимченко — це не просто окремі візерунки, це повноцінні образи, спільною рисою яких є витонченість малюнка, відчуття ритму, композиційна та колористична довершеність. Пломенисті вогненно-сонячні пелюстки, чудернацькі жар-птиці, райдужні ягідки калини, різнобарвні пелюстки райських квітів назавжди запам'ятовуються, варто їх лише раз побачити.
© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.