Шевченківські читання – 2025: до 185-річчя виходу в світ першого видання «Кобзаря» Т.Г. Шевченка (1840)

6 березня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулися традиційні Шевченківські читання, присвячені 211-й річниці від дня народження Тараса Шевченка, великого українського поета і видатного художника, громадського діяча, та 185-річчю виходу в світ першого видання «Кобзаря» (1840) – книги, якій судилося стати епохальним дороговказом в історії українського народу.

У вітальному слові Ольга Бєльницька, заступник генерального директора ОННБ з бібліотечної роботи, розповіла про історію заснування Шевченківських читань в бібліотеці та значну колекцію творів Тараса Шевченка і шевченкознавчої літератури, наголосивши, що «у фонді ОННБ зберігається понад 250 примірників шевченкового «Кобзаря», виданих у різні роки  різними мовами. Гордістю колекції є прижиттєве видання 1861 року». Вона також підкреслила значний внесок ОННБ у вітчизняне шевченкознавство: бібліографічні покажчики «Т.Г. Шевченко в одеський пресі» та «Видання «Кобзаря» у фондах ОННБ»; репринтне видання збірки «Вінок Т.Г. Шевченку», упорядкованої М.Ф. Комаровим; численні авторські дослідження і публікації бібліотечних фахівців у галузі шевченкознавства, зокрема, науковий доробок знаного письменника й краєзнавця, колишнього завідувача редакційного відділу ОННБ – Григорія Зленка (монографія «Відсвіти Тараса Шевченка», численні статті і довідки у Шевченківській енциклопедії, публікації в пресі).

Натхненним акордом прозвучало музичне вітання «Стань музикою, СЛОВО: пісні на слова Т.Г. Шевченка» у виконанні Ульяни Щавінської, учениці  Одеського державного музичного ліцею імені професора П.С. Столярського  (клас викладачів Мар'яни Бондар і Галини Сукенник).

Основна частина читань містила ґрунтовні доповіді знаних учених, літераторів, краєзнавців і митців.

Леся Генералюк, доктор філологічних наук, літературознавець, мистецтвознавець, провідний науковий співробітник відділу зарубіжних і слов’янських літератур Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України (м. Київ) у своїй доповіді зосередилася на питанні взаємодії літератури й образотворчого мистецтва у творчій спадщині Шевченка, зокрема, висвітлила програмну тенденцію у графічних роботах митця, скеровану на візуалізацію коду української ідентичності, оприявнену в образах і символах серій «Живописна Україна» та «Притча про блудного сина», у яких яскраво проступають ідеї Кобзаря про унікальність українського світу та про тернистий шлях здобуття Україною незалежності.

У своїй доповіді Тетяна Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики ОНУ ім. І.І. Мечникова, закцентувала увагу на актуальних аспектах вивчення творчості Великого Кобзаря, особливостях розуміння його різнобарвної постаті у просторі української та світової культури з погляду знаного літературознавця та письменника, доктора філологічних наук Леоніда Ушкалова за його працею «Моя  шевченківська енциклопедія: із досвіду самопізнання».

Про переклади творів Шевченка, зокрема  «Кобзаря» мовами світу йшлося у слові Вікторії Сікорської, доктора філософії, кандидата філологічних наук, завідувача кафедри журналістики та мовної комунікації Одеського національного морського університету, члена Національної спілки журналістів України. Особливу увагу науковиця приділила англійським та східним перекладам поезій Шевченка: японською, турецькою мовами та мовою хінді.

Яскравою ілюстрацією стало читання вголос віршів «Думи мої думи…» та «Доля» англійською мовою та мовою малаялам.

Вірші Тараса Шевченка читають студенти Одеського національного морського університету:  Бойченко Поліна  та Рой Рош (Індія)

Різноплановий образ жінки-матері у творчості Тараса Шевченка на матеріалі поем «Катерина» та «Наймичка» дослідив у своєму виступі Сергій Дмитрієв, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та мовної підготовки іноземців ОНУ імені І.І. Мечникова, голова Одеської обласної організації Національної спілки письменників України.

Про цікаві спостереження щодо інтерпретації постаті Тараса Шевченка через образ національного героя козака-борця на південних теренах України у ХХ – на початку ХХІ століть йшлося у виступі Юрія Слюсаря, в.о. директора Одеського історико-краєзнавчого музею.

Світлана Остапова, науковий співробітник Одеського національного художнього музею розповіла про офорти Т.Г.Шевченка, що зберігаються у музейному фонді, детально зупинившись на улюблених техніках гравюри  митця, якими він майстерно володів.  

Про плідні проєкти, присвячені вшануванню Кобзаря, що їх впродовж багатьох років організує і втілює Одеський обласний центр української культури,  йшлося у виступі його директора – Валентини Вітос, національного експерта з питань НКС України. Валентина Гнатівна також репрезентувала копію «Всеукраїнського рушника  єднання» – роботу майстрів з народної вишивки Одещини (під керівництвом Миколи і Тамари Степаненків), яку було виготовлено до 200-річчя від дня народження Т.Шевченка.

У  своєму слові Тарас  Максим’юк, знаний колекціонер, краєзнавець, заслужений працівник культури України, висвітлив унікальні сторінки одеської Шевченкіани та розповів про картину-ілюстрацію Амвросія Ждахи до вірша Т.Г. Шевченка «Чернець»  –  «У Києві на Подолі» («Семен Палій танцює»), яку він люб’язно надав бібліотеці для експонування .

У рамках читань також відбулася презентація книжкових виставок з фонду ОННБ «Шевченкове слово у світі» та «Видання “Кобзаря” Т.Г. Шевченка у фонді ОННБ». 

Під час бібліографічного огляду власними книжковими уподобаннями поділилися присутні на заході викладачі та студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського, Одеського державного університету внутрішніх справ, Одеської національної морської академії, Морехідного коледжу технічного флоту Одеської національної морської академії, а також представники   Пересипського та Хаджибейського райвідділів  державної установи «Центр пробації» в Одеській області та  Координаційного центру допомоги ВПО Луганської області у м. Одеса які є активними учасниками бібліотечних заходів. Книжкові виставки експонуватимуться впродовж березня і також передбачають цикл бібліографічних оглядів.

Третій рік поспіль пам'ять про Великого Кобзаря українці вшановуватимуть в умовах повномасштабного вторгнення рф в Україну. Сьогодні, як ніколи, слово нашого національного пророка є актуальним і набуває нового звучання, адже твори Тараса Шевченка –  одвічне джерело сили, незламності та натхнення на шляху правди і свободи.