«Попіл Чорнобиля» : до 35-річчя з дня трагедії на Чорнобильській атомній станції

foto-2.jpg

В історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства техногенних катастроф, яка вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом незвіданою раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.

Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком.

26 квітня 1986 р., коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум’я. Мирна щаслива весна перестала існувати для українського народу. Наша країна вперше зустрілася з такою грізною силою, як ядерна енергія, що вийшла з-під контролю.

Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих подій 1986 року. Через Чорнобиль ми усвідомили, що щастя – це трава, в яку можна лягти, не боячись радіації, це тепла річка, в якій можна скупатися, це усміхнені дитячі обличчя. Адже сама природа зробила нам попередження: люди не будьте байдужими, жорстокими, безпечними! Пам’ятайте, що доля планети і людства – в наших руках.

26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей. «Чорнобиль» - слово, яке у кожного українця викликає сильні емоції. 35-ті роковини аварії на ЧАЕС можуть стати для всієї України та великої частини міжнародної спільноти потужним поштовхом для об'єднання зусиль.

Малиновий дзвін, малинове лихо,
Як тихо ступає життя у полин
І лине горіти туманам на втіху,
Малинове лихо, малиновий дзвін,
Чорнобильський дзвін.

Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу. Значна частина ліквідаторів аварії вже пішла з життя, багато з них борються з тяжкими хворобами, спричиненими в першу чергу радіацією. Честь і слава їм. Сподіваємося, що їхній подвиг не буде забутий нащадками, а нинішнє покоління зробить належні висновки щоб не допустити подібної трагедії.

Вже 35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. А ще це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва. Та чи знаємо ми достатньо про Чорнобиль, його минуле, сучасне й майбутнє? Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом? До 35-х роковин Чорнобильської катастрофи бібліотекарі Одеської національної наукової бібліотеки презентують книжково-ілюстративну виставку, до якої може долучитися кожен небайдужий і повернути тим самим Чорнобиль у поле свідомості суспільства. То чи готові ви дізнатися, чим є Чорнобиль особисто для вас?

foto-3.jpg

Плохій, Сергій Миколайович. Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи : пер. с англ. / Сергій Миколайович Плохій; пер. Владислав Махонін, Євген Тарнавський; худож. оформл. Олена Гугалова-Мєшкова. – Харків : Фоліо, 2019. – 395 с.

Ця книга є першою історією Чорнобильської катастрофи від вибуху 26 квітня 1986 року до закриття станції у грудні 2000-го. Чим для України був Чорнобиль? Національною трагедією, величезною психологічною травмою, важкою ношею для економіки. Чорнобиль вибухнув не тільки через помилки персоналу, нехтування правилами безпеки і проблемами з конструкцією реактора, але також через систему, яка обгородила ядерну енергетику завісою секретності. Радянська система не дозволяла поширювати інформацію про попередні аварії навіть серед фахівців. Це зробило нову масштабну аварію неминучою. Сьогодні реактори чорнобильського типу вже не будують, але авторитарні режими, які тримають повний контроль над інформацією, усе ще існують. Зрештою, і в Україні досі виробляють майже 50 % усієї електроенергії на атомних станціях. Нам є чим поділитися зі світом стосовно досвіду Чорнобиля, але є над чим задуматися і самим.

foto-4.jpg

Чорнобиль: я бачив : повістьВолодимир Шовкошитний; ред. Галина Шовкошитна. – вид. 3-тє, перероб. й допов. – Київ : Український пріоритет, 2019. – 326 с.

Художньо-документальна повість "Я бачив" - це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту. Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль".

foto-5.jpg

Пройти крізь Чорнобиль : пер. с фр. / Галя Аккерман; пер. Петро Таращук; передм. Оксана Пахльовська. – Київ : Либідь, 2018. – 167 с.

Книжка Галі Аккерман – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури, з інших культур – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною. Для широкого кола читачів.

foto-6.jpeg

Чорнобиль: етюди з натури: [кн. спогадів] / Олег А. Векленко; пер. англ. Світлана Орлова; гол. ред. А. А. Клімов. – Харків : Фабула : Ранок, 2019. – 141 с.

Книжка спогадів учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, художника, професора Харківської державної академії дизайну і мистецтв Олега Векленка про його особисті відчуття, пережиті в період перебування в Чорнобилі в травні – червні 1986 року. Автор розказує, яким було повсякденне життя ліквідаторів у таборі неподалік станції, про примітивні засоби захисту і про те, що усвідомлення справжньої небезпеки прийшло набагато пізніше. Щирі історії про ті дні написані живою мовою і доповнені авторськими малюнками та фотографіями. Короткі оповідання-спогади Олега Векленка не претендують на всеосяжну картину Чорнобильської трагедії. Це лише маленький фрагмент, її відображення у свідомості художника, що волею долі опинився на вістрі, як тоді говорили, «боротьби з буремною стихією атома, що вийшов з-під контролю». Щирий, подекуди іронічний і дуже особистий погляд на події, що відбувалися навколо, у підсумку відтворює правдиву мозаїку людських взаємин в екстремальних умовах, людської гідності і мужності, що допомагали вистояти в неймовірних випробуваннях. Ілюстрації до книжки – документальні фотографії, зняті автором 1986 року, як кажуть, «на ходу», а також малюнки, виконані безпосередньо в зоні робіт з ліквідації наслідків катастрофи, по суті, є самостійною лінією, яка доповнює тему.


foto-7.jpg

Чорнобильське досьє КҐБ : від будівництва до аварії : зб. документів про катастрофу на Чорнобильській АЕСГалузевий держ. архів Служби безпеки УкраїниНАН України. Ін-т історії УкраїниУкр. ін-т національної пам'яті; упоряд. Олег БажанАндрій КогутГеннадій Боряк; передм. Андрій Когут; редкол. Ірина ЛябахАнна МоргунВолодимир Бірчак. – Київ : К.І.С., 2020. – 686 с.

У книзі збірника документів «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» опубліковані документи, які охоплюють період з початку 1970-х і до листопада 1986 року: від початку будівництва ЧАЕС до введення в експлуатацію об'єкту «Укриття» («Саркофаг») після Чорнобильської катастрофи. 

Документальне видання «Чорнобильське досьє КҐБ. Від будівництва до аварії» містить 229 документів, переважна більшість з яких (190) публікується вперше. Документи публікуються мовою оригіналу у хронологічній послідовності.

Свідчення, зібрані у виданні, показують перебіг будівництва, розслідування причин аварії 26 квітня 1986 року та перші місяці ліквідації її наслідків через призму діяльності радянських спецслужб. Відтак численні повідомлення про недоліки будівництва, можливі диверсії, донесення від агентів та інформування про інші можливі небезпеки на ЧАЕС стали наскрізною темою книги.

Серед документів, що увійшли до книги: повідомлення про аварії, що сталися до 1986-го, транскрипт телефонних переговорів на ЧАЕС в ніч аварії 26 квітня, примірник першого повідомлення про аварію, інформація про початок розслідування аварії та будівництва «Саркофагу» тощо.

Видання створено Галузевим державним архівом Служби безпеки України спільно з Інститутом історії НАН України за сприяння Українського інституту національної пам’яті на основі розсекречених архівних документів Комітету державної безпеки УРСР.

Створено: 26.04.2021
Переглядів: 446




© 2021 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.