Календар знаменних і пам´ятних дат Одеси та Одещини

Листопад
1 листопада
  • 145 років (1872) тому в одноповерховому будинку на розі Катерининської та Ланжеронівської вулиць була відкрита кав’ярня Якова Фанконі.
2 листопада
  • 120 років тому (1897) лютеранська церква Св. Павла (Новосельського, 68) була освячена після реконструкції.
3 листопада
  • 165 років від дня народження Киріака Костянтиновича Костанді (1852-1921), живописця й педагога, академіка.

    Навчався в Одеській рисувальній школі. Закінчив 1882 р. Петербурзьку академію мистецтв (був учнем М. Клодта). Член Товариства передвижників. Член-засновник Товариства південноросійських художників, у 1902-1921 рр. — його голова. Був одним із засновників Одеського музею мистецтв та його директором від 1917 р. З 1885 р. викладав в Одеському художньому училищі. Серед його учнів − І. Бродський, М. Греков, О. Шовкуненко, І. Шульга.

    К. К. Костанді працював у побутовому жанрі, зображував побутові мотиви на пейзажному тлі (здебільшого Одеси та її околиць), малював пейзажі, писав також портрети. Картини: «У хворого товариша» (1884), «В люди» (1885), «Гуси» (1888), «Старенькі» (1891), «Рання весна» (1892) та ін. В Одесі на вул. Пастера, 46, на будинку, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку.

5 листопада
  • 200 років тому (1817) одна з головних вулиць Одеси дістала назву Грецька.
7 листопада
  • 70 років тому (1947) в Ізмаїлі відкрито музей О. В. Суворова.
8 листопада
  • 125 років тому (1892) при Одеському міському сирітському будинку (вул. Старопортофранківська, 14), відкрито ремісниче училище.
  • 80 років від дня народження Віталія Костянтиновича Березінського (1937-2011), поета, члена Національної спілки письменників України (1965).

    1954 р. приїхав учитися до Одеси. Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова (1961). Працював у видавництві «Маяк», в Одеській письменницькій організації (відповідальний секретар), на Одеській кіностудії. 1962 р. в Одесі вийшла його перша збірка поезій «Повінь». Автор книжок «Рождение солнца» (1987), «Настройщик пианино» (1989) «Солоний камінь» (2002) «Баляндраси», «Закохане дзеркало» (2006)та ін.

11 листопада
  • 100 років від дня народження Абби Юхимовича Глаубермана (1917-1974), фізика-теоретика.

    Закінчив Одеський державний університет (1939). З 1966 р. — директор НДІ фізики цього університету. Проводив наукові дослідження з теорії поверхнєвого натягу металів і деформації кристалічної решітки металу поблизу поверхні, теорії електронних спектрів конденсованих систем та ін.

    Праці А. Ю. Глаубермана: «Квантова механіка : навчальний посібник» (1962), «К теории туннельных переходов электронов в кристаллах» (1967), «Фізика атома та квантова механіка : навчальний посібник» (1972), «О физике фотографического процесса» (1973).

  • 45 років від дня смерті Віри Михайлівни Інбер (1890-1972), поетеси, прозаїка.

    Народилася в Одесі. Закінчивши гімназію, навчалася на історико-філологічному факультеті одеських Вищих жіночих курсів. У роки навчання публікувала вірші − спочатку в одеських газетах (1910), потім у журналі «Солнце России» (1912). Перша книга віршів «Печальное вино» вийшла 1914 р. у Парижі. Повернувшись 1914 р. до Одеси, друкувалася в місцевих газетах і альманахах «Весенний салон поэтов» та «Скрижаль», пробувала сили як актриса, писала для театру. 1922 р. В. М. Інбер видала в Одесі поетичну книгу «Бренные слова».

17 листопада
  • 130 років від дня народження Юрія Васильовича Шумського (Шоміна) (1887-1954), актора, режисера, народного артиста СРСР (1944).

    У 1925-1934 рр. − актор і режисер Одеської держдрами (нині — Одеський український музично-драматичний театр ім. В. Василька). Ю. В. Шумський — яскравий майстер перевтілення. Ролі: Петруччо та Бенедикт («Приборкання норовливої» та «Багато галасу даремно» В. Шекспіра), Фіґаро («Весілля Фіґаро» П. Бомарше), Філіпп II («Дон Карлос» Ф. Шіллера), Нейль («Композитор Нейль» Г. Кауфмана) та ін. Виступав також в українському і російському класичному репертуарі. Брав участь у радіовиставах. Знімався у фільмах «Тарас Шевченко», «Борислав сміється», «Беня Крик», «Напередодні» та ін.

20 листопада
  • 80 років від дня народження Євгена Васильовича Чумака (1937), скульптора. Член Національної спілки художників України.

    Народився в м. Роздільна, Одеської області. Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Грекова. Основні роботи: пам’ятник на місці зустрічі військ Окремої Приморської армії та 4-го Українського фронту (м. Білогорськ, 1971), «Портрет Г. Березиної» (1975), «Лель» (1982), меморіальна дошка академіку В. Цесевичу (1991).

23 листопада
  • 85 років від дня народження Дмитра Семеновича Іщенка (1932-2013), спеціаліста в галузі давньоруської мови.

    Народився в Одесі. Вчився на філологічному факультеті і в аспірантурі при кафедрі російської мови Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. З 1979 р. працює на кафедрі російської мови Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. 1993 р. обраний завідувачем, а з 1995 р. − професором цієї кафедри.

    Наукові інтереси Д. С. Іщенка зосереджені, переважно, на вивченні давніх слов’янських рукописів, на їх палеографічному опису, текстологічному зіставленні та дослідженні лексичних особливостей. З цієї тематики науковець опублікував низку статей в наукових збірниках.

27 листопада
  • 135 років від дня народження Михайла Єлисейовича Слабченка (1882-1952), історика, академіка ВУАН (з 1929).

    Народився на Нерубайських хуторах (нині с. Нерубайське, Біляївського району, Одеської області). Після закінчення історико-філологічного та юридичного факультетів Новоросійського університету й Військово-юридичної академії в Петербурзі був залишений при Новоросійському університеті й 1911 р. дістав наукове відрядження до Німеччини для завершення магістерської дисертації. З 1919 р. — доцент Одеського університету, у 1920-1929 рр. — професор Інституту народної освіти, голова соціально-історичної секції Одеського наукового товариства.

    Наукова діяльність М. Слабченка охоплювала майже всі періоди історії України. Основні праці: «Малорусский полк» (1909), «Опыты по истории права Малороссии» (1911), «Протокол отпускных писем гетмана Д. Апостола 1728 г.» (1913) та ін.