Лекція Олександра Музичка «Євген Петрушевич (1863 – 1940) – диктатор на благо української націонал-демократії та державності: до 160-тої річниці з дня народження». Анонс

foto-1.jpg

7 червня 2023 р. о 15.30 у відділі краєзнавства «Одесика» Одеської національної наукової бібліотеки та на платформі ZOOM відбудеться лекція доктора історичних наук, професора кафедри історії України факультету історії і філософії ОНУ імені І. І. Мечникова Олександра Музичка «Євген Петрушевич – диктатор на благо української націонал-демократії та державності», приурочена до 160-річчя від дня народження відомого політичного діяча та правника.

Євген Петрушевич народився 3 червня 1863 р. у містечку Буськ на Львівщині у родині греко-католицького священника Омеляна Петрушевича. Навчався в Академічній гімназії у Львові та на правничому факультеті Львівського університету. Здобув ступінь доктора права. По завершенні навчання працював адвокатом, брав активну участь у діяльності Товариства «Просвіта», боровся проти москвофільства, став одним із чільних діячів Української національно-демократичної партії. На виборах 1907 р.  Петрушевича обрали одним із українських послів до Державної Ради (парламенту Австро-Угорської імперії). У Відні він став одним із лідерів Української парламентської репрезентації. На початку Першої світової війни Євген Петрушевич увійшов до складу Головної української ради. Коли розпочався розпад Австро-Угорської імперії, він був одним з ініціаторів скликання у Львові Української Національної Ради та став її президентом. Разом з іншими українськими політичними діячами ініціював проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), а після урочистого проголошення у Києві Акта злуки УНР та ЗУНР увійшов до складу Директорії.

З червня 1919 р. Петрушевич поєднував обов’язки президента і голови уряду, отримавши спеціальні права Диктатора (найвищого військово-політичного очільника під час війни) ЗУНР. У липні 1919 р. він разом із УГА та урядовими структурами ЗУНР перейшов Збруч і переїхав до Кам’янця-Подільського – тимчасової столиці УНР. В еміграції продовжив боротьбу за відновлення незалежності ЗУНР, очолював уряд в екзилі. Після прийняття рішення (в березні 1923 р.) Радою послів країн Антанти про приналежність Східної Галичини до Польщі розпустив урядові структури ЗУНР і переїхав до Берліна.

До кінця своїх днів Є. Петрушевич залишався в еміграції і мешкав у Берліні. Якийсь час він мав ілюзії щодо більшовицької політики «українізації», однак із початком масових репресій і терору проти української інтелігенції ці ілюзії розвіялися. Одним із останніх мужніх вчинків президента ЗУНР була нота протесту, надіслана Адольфу Гітлеру в зв’язку з нападом Німеччини на Польщу в 1939 р.

Дехто хвалить Євгена Петрушевича за розважливість, поміркованість і далекоглядність у політиці, інші критикують за надмірну демократичність, парламентаризм та конституціоналізм, які заважали йому прий­мати владні рішення у нелегкий для всієї країни час. Олександр Євгенович у своїй лекції допоможе слухачам сформувати об'єктивний погляд на особистість та діяльність Євгена Петрушевича.

Підключитися до конференції Zoom:
https://us06web.zoom.us/j/86848501559?pwd=OFoxbmM1bUI2ZFY2QVlicjhiUTNJdz09

Ідентифікатор конференції:  868 4850 1559
Код доступу: 474068

Створено: 02.06.2023
Оновлено: 05.06.2023
Переглядів: 540




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.