Техногенні катастрофи та воєнні дії в Україні як прояви екоциду

Повномасштабне воєнне вторгнення, його екоцидні наслідки, підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів.

Березняк, В. С.

Проблематика міжнародно-національного закріплення дефініції «екоцид» із урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу такого кримінального правопорушення: доктрина і практика / Василь Сергійович Березняк, Діана Олексіївна Рукіна // Наук. вісн. Дніпр. держ. ун-ту внутр. справ. – 2024. – № 1 (128). – С. 183-188. – Бібліогр.: 10 назв.

Анотація

Наголошено, що створення ефективного та цілісного механізму захисту навколишнього середовища вимагає нових законодавчих змін, котрі мають прослідковуватись і на національному, і на міжнародному рівнях. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття «екоцид», що сприяли унормуванню диспозиції ст. 441 КК України із новими запропонованими кваліфікуючими ознаками. У контексті цього обґрунтовано важливість нормативного визначення терміна «екоцид» як окремого злочину, передбаченого Римським статутом, що, у свою чергу, сприятиме гармонізації законодавчих норм не тільки України, але й інших країн світу. Також акцентовано увагу на важливості визначення критеріїв відмежування згаданого злочину від суміжних складів кримінального правопорушення.

Ключові слова: екоцид, екологічні злочини, міжнародні злочини, екологічні наслідки, нормативно-правове забезпечення.

 

Бринзанська, О. В.

Кримінальна відповідальність за екоцид за міжнародним правом / Ольга Василівна Бринзанська // Наук.-інформ. вісн. Івано-Франків. ун-ту права ім. Короля Данила Галицького. Серія: Право. – 2023. – Вип. 16 (28). – С. 48-56. – Бібліогр.: 56 наз.

Анотація:

Встановлено, що за своїми ознаками екоцид потенційно може бути визнаний як міжнародним злочином stricto sensu в разі прийняття відповідних змін до Статуту Міжнародного кримінального суду, так і злочином міжнародного характеру – в разі прийняття багатостороннього міжнародного договору як універсального правового стандарту. Визначено, що окремим політико-правовим інструментом впливу на національне законодавство є встановлення стандартів відповідальності за екологічні кримінальні правопорушення, в тому числі за екоцид, у рамках членства у міжнародних організаціях (Рада Європи) та економічно-політичних союзах (ЄС). Констатовано, що дотепер розробка концепції екоциду в міжнародному праві як діяння, яке характеризується ознаками «серйозності», «довготривалості» та «широкомасштабності» шкоди навколишньому природному середовищу перебуває на стадії розробки. Досліджено правову природу екоциду в контексті його приналежності до міжнародного злочину / злочину міжнародного характеру як концептів міжнародного кримінального права.

Ключові слова: екоцид, охорона довкілля, екологічні злочини, кримінальна відповідальність, міжнародне право, міжнародні злочини, кримінальне законодавство, екологічна політика ЄС.

 

Машков, О. А.

Екологічні загрози, ризики та екологічний тероризм: системне визначення / О. А. Машков, Ю. В. Мамчур, С. В. Жукаускас // Наук. часопис Акад. нац. безпеки. – 2019.– № 3/4 (23/24). – С. 98-113. – Бібліогр.: 24 назви.

Анотація:

Проведено системний аналіз екологічних загроз суспільству. Визначено основні екологічні проблеми. Надано системний аналіз понять: "екологічні загрози", "екологічні ризики" та "екологічний тероризм". Визначено шляхи і способи підвищення рівня екологічної безпеки та запобігання екологічному тероризму. Запропоновані механізми управління екологічним ризиком. З метою попередження "екологічних загроз", "екологічних ризиків" та "екологічного тероризму" запропоновано здійснювати такі заходи: підвищити світові стандарти й норми екологічного захисту; вдосконалити юридичну базу попередження й виявлення таких екологічних загроз; розширити застосування запобіжних заходів; сприяти співробітництву та обміну інформацією між державами, міжнародними організаціями; оновити з урахуванням сьогоднішніх реалій антитерористичне екологічне законодавство.

Ключові слова: екологічні загрози, екологічний тероризм, екологічні ризики, екологічна безпека, навколишнє середовище, міжнародний досвід.

 

Zharova, L.

Problems of Assessing the Consequences of Modern Military Man-Made Disasters = Проблеми оцінки наслідків сучасних військових техногенних катастроф / Liubov Zharova, Anastasiia Kinash, Glib Buriak // Бізнес, економіка, сталий розвиток, лідерство та інновації. – 2023. – № 10. – С. 22-29 : іл. – Бібліогр.: 19 назв. – Англ.

Анотація

Екологічний тероризм нині стає одним із знарядь війни. У сучасних реаліях жодна країна не може бути застрахована від подібних дій, тому актуальним є удосконалення існуючих методів і підходів до опису, систематизації та оцінки наслідків екологічних катастроф, пов’язаних з війнами та конфліктами. В умовах воєн та активних бойових дій оцінка та фіксація наслідків можлива за гарантії безпеки спостерігачів, тому для цього необхідно використовувати всі наявні матеріали, у тому числі фотографії території. У наведеному дослідженні автори спробували систематизувати відомі на сьогодні наслідки підриву Каховської дамби. Також було звернуто увагу на складність таких наслідків, що ускладнює їх оцінку в короткостроковій та довгостроковій перспективі.

Ключові слова: екологічний тероризм, екологічні катастрофи, екологічні наслідки, екоцид, екологічні витрати, повоєнне відновлення України, Каховська гідроелектростанція.

 

Бойченко, С. Г.

Метеорологічні та кліматичні наслідки воєнних дій в Україні : за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 29 листопада 2023 року / Світлана Григорівна Бойченко // Вісн. НАНУ. – 2024 – № 1. – С. 83-93 : іл. – Бібліогр.: 26 назв.

Анотація

У доповіді зазначено, що дослідження регіональних особливостей змін клімату, зокрема й спричинених веденням воєнних дій в Україні, є важливим науковим, економічним і стратегічним напрямом сьогодення. Війна проти України, а також розгортання збройних конфліктів в інших регіонах світу призвели до посилення глобальної мілітаризації, яка супроводжується додатковими викидами парникових газів в атмосферу. Це сприяє подальшим кліматичним змінам та ускладнює виконання паризьких домовленостей щодо стримування потепління на планеті.

Ключові слова: російсько-українська війна, воєнні дії, екологічні наслідки, зміни клімату, парникові гази, забруднення навколишнього середовища, метеорологія.

 

Воєнний екоцид в Україні як згубний наслідок застосування російських ракет та снарядів / В. О. Кузьменко, В. І. Третяк, І. Ю. Чорнай, І. Ю. Яриш // Зб. наук. пр. ДНДІ ВС ОВТ. – 2024. – Вип. 1 (19). – С. 62-72 : іл., табл. – Бібліогр.: 21 назва.

Анотація

У статті подано технічні характеристики російських ракет, які були випущені по території України, надано розрахунок визначення радіусу зони руйнування, утворення вирв і воронок та обсягу вивернутого ґрунту. Вперше здійснено класифікацію злочинів воєнного екоциду, оцінено шкоду, яка заподіяна екології, визначено наслідки від застосування ворогом ракет та снарядів на території України, запропоновано шляхи усунення наслідків воєнного екоциду.

Ключові слова: екоцид, наслідки збройної агресії, екологічна безпека України.

 

Загороднюк, І. В.

Пріоритети в охороні природи в умовах війни: ситуація з Великим Лугом і Великим Степом / Ігор Володимирович Загороднюк // Вісн. НАНУ. – 2023. – № 9. – С. 12-23 : іл. – Бібліогр.: 32 назви.

Анотація

У статті розглянуто природоохоронне і біогеографічне значення комплексу екосистем Великого Лугу і Придніпровського Степу у системі природних комплексів, знищених або суттєво порушених внаслідок гідробудівництва Каховського водосховища і системи водогінних магістральних та іригаційних каналів, що йдуть від нього. Руйнація водосховища внаслідок воєнних дій у червні 2023 р. стала новою, вже другою (після його створення) екологічною катастрофою, за якою меліоратори починають планувати третю — повторне перекриття водотоку Дніпра і відновлення первинних функцій водосховища. Докладно проаналізовано цінність територій, вивільнених від води (заплава) та іригації (степ), перспективи відновлення екосистем, підстави та засади такого відновлення, а також комплекс мінімально необхідних біотехнічних заходів для каналізації і корегування процесів відновлення природи й подолання наслідків девастації внаслідок виголення дна водосховища, а також припинення зрошення значних територій Степу.

Ключові слова: російсько-українська війна, Каховська гідроелектростанція, екологічні наслідки, охорона природного середовища, екологічні пріоритети.

 

Гуцаленко, Л.

Екологічні наслідки війни та їх відображення в обліковій системі / Любов Гуцаленко, Ульяна Марчук, Тетяна Мулик // Вісн. економіки. – 2023. – Вип. 3 (109). – С. 39-54 : іл., табл. – Бібліогр.: 25 назв.

Анотація

 Розглянуто екологічні наслідки, завдані воєнними діями на території України, а також теоретичні підходи до дослідження дефініції екологічного обліку, його місця і ролі в інформаційній обліковій системі з урахуванням глобальних витрат на відновлення навколишнього середовища.

Ключові слова: екологічна безпека, екологічні наслідки, еколого-економічний облік, обліково-аналітичні системи, відшкодування збитків, навколишнє середовище, оцінка впливу на довкілля.

 

Тукало, М. А.

Війна і біобезпека в Україні / Михайло Арсентійович Тукало, Зеновій Юрійович Ткачук, Уляна Миколаївна Яненко // Вісн. НАНУ. – 2023. – № 8. – С. 14-22 : іл. – Бібліогр.: 4 назви.

Анотація

У статті розглянуто прогноз епідеміологічної ситуації, яка може очікувати Україну після підриву Каховської ГЕС та обміління Каховського водосховища. Через руйнування медичної інфраструктури населенню потерпілих територій стало складніше отримувати належну медичну допомогу, особливо в разі ймовірного спалаху інфекцій. Забруднення водних ресурсів, збільшення кількості безпритульних тварин, відсутність профілактичних заходів для запобігання виникненню спалахів захворювань — усе це ставить гострий виклик перед фахівцями, які відповідають за біологічну безпеку населення та військових. У статті наведено стислий перелік інфекційних захворювань, які вже реєструються на тимчасово окупованих територіях і можуть поширитися з біженцями та безпритульними тваринами на інші території України. Проаналізовано також наслідки стресу, якого зазнають українці під час війни, що може призвести до збільшення випадків смертельних захворювань.

Ключові слова: біологічна безпека України, інфекційні захворювання, тимчасово окуповані території України, Каховська гідроелектростанція, екологічні наслідки.

 

Афанасьєв, С. О.

Про екологічні наслідки руйнування греблі Каховської ГЕС : стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 6 вересня 2023 року / Сергій Олександрович Афанасьєв // Вісн. НАНУ. – 2023. – № 11. – С. 71-80 : іл.

Анотація:

У доповіді наведено результати проведеного в Інституті гідробіології НАН України комплексу досліджень з якісного та кількісного оцінювання екосистемних трансформацій, спричинених руйнацією греблі Каховської гідроелектростанції, а також аналіз подальшого перебігу процесів, зумовлених цією катастрофою, та можливих негативних наслідків для навколишнього середовища. Підготовлено пропозиції до органів виконавчої влади щодо вжиття необхідних заходів.

Ключові слова: екологічні катастрофи, екологічний тероризм,екологічні наслідки, воєнні злочини, екоцид, Каховська гідроелектростанція.

 

Мирошниченко, А.

Кризові екологічні комунікації у період воєнного часу (на прикладі Каховської ГЕС) / Альона Мирошниченко // Грані. – 2023. – Т. 26, № 5. – С. 132-142. – Бібліогр.: 57 назв.

Анотація:

Статтю присвячено дослідженням кризових екологічних комунікацій та реакції світової спільноти на підрив Росією Каховської ГЕС. Об’єктом є кризові екологічні комунікації, а предметом – кризові екологічні комунікації у період воєнного часу на прикладі підриву Каховської ГЕС. Мета дослідження – встановлення стану формування відношення до подій в Україні вітчизняними та міжнародними екологічними активістами, політичними діячами, представниками сфери гідроенергетики та оборони, та їх позиції на прикладі підриву Каховської ГЕС, а також окреслено головні тези, що лунали в мережі інтернет та ЗМІ щодо цієї екологічної катастрофи. Результати: з’ясовано, що великий вплив на формування думки та позиції щодо підриву Каховської ГЕС мали США та Велика Британія, бо заяви офіційних представників не мали чіткої відповіді щодо винуватця катастрофи. До цього призвела відсутність незалежних доказів причетності Росії до підриву дамби, а це сталося через те, що на Каховській ГЕС не було міжнародних спостерігачів. Маючи розвідувальні дані щодо того, що Каховська ГЕС замінована і є великий ризик її підриву, ні Україна, ні міжнародні організації не вжили всіх необхідних заходів для недопущення екологічної катастрофи. Висновки: проведений аналіз вказує на відсутність ґрунтовної попередньої комунікативної підготовки, а також чіткого алгоритму дій щодо комунікації та взаємодії, якщо трагедія все ж таки станеться. Це призвело до подальших сумнівів серед посадових осіб, ЗМІ та світової громадськості щодо підриву Росією Каховської ГЕС, що в свою чергу вплинуло на підтримку світової спільноти та допомогу у ліквідації наслідків на території підтоплення. Також це може вплинути на притягнення винуватця до відповідальності згідно з міжнародним правом та до компенсації завданої екологічної шкоди.

Ключові слова: кризові комунікації, екологічні комунікації, Каховська гідроелектростанція, екологічний тероризм, екоцид, кейс-метод, контент-аналіз.

 

Ніколіна, І.

Аварія на Чорнобильській АЕС: глобальні причини техногенної катастрофи / Інна Ніколіна, Руслана Марек // Наук. зап. Віниц. держ. пед. ун-ту ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія. – 2022. – Вип. 41. – С. 52-59. – Бібліогр.: 12 назви.

Анотація:

Метою статті є спроба об’єктивного дослідження процесу будівництва Чорнобильської атомної електростанції, з’ясування порушень, які були допущені в ході зведення конструкцій реакторів, що призвели до аварії. Метою також є намагання авторів висвітлити інформацію про саму аварію на атомній електростанції, її хронологію, причини та масштаби. Обрана для дослідження проблема залишається актуальною, оскільки Чорнобиль – це трагедія усього світу. Надалі розвиток ядерної енергетики повинен супроводжуватися досконалішими заходами забезпечення надійності та безпеки експлуатації реакторів, а також унеможливленням прикладів ядерного тероризму, який сьогодні здійснює Російська Федерація в ході російсько-української війни. Захоплення українських атомних електростанцій РФ наразі є реальною ядерною загрозою через неможливість належного контролю за функціонуванням цих об’єктів, тому нашим завданням є осмислення уроків та спадщини Чорнобиля.

Ключові слова: техногенні катастрофи, екологічні катастрофи, ядерна безпека, технологічні порушення, атомні електростанції (АЕС), Чорнобиль.

 

Моніторинг радіоактивного забруднення місцевості та ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф / Василь Миколайович Триснюк, Віктор Олександрович Шумейко, Тарас Васильович Триснюк, Василь Миколайович Марущак // Екологічна безпека та природокористування. – 2022. – Вип. 2 (42). – С. 35-46 : іл., табл. – Бібліогр.: 5 назв. Анотація

У статті сформульовано актуальне завдання підвищення рівня екологічної безпеки радіоактивно забрудненої місцевості, постановку задачі ліквідації наслідків природних та техногенних катастроф на території України, проведено аналіз проблем управління техногенною безпекою на території, де зафіксовано надзвичайну ситуацію. Наведено класифікацію джерел надзвичайних ситуацій, виходячи із причин виникнення, різних видів об’єктів ураження в залежності від характеру поведінки в екстремальних умовах, різних видів ресурсів захисту, які реалізують необхідні захисні заходи.

Ключові слова: техногенні катастрофи, екологічні катастрофи, екологічна безпека, радіоактивне забруднення, екологічний моніторинг.

Художнє висвітлення наслідків варварського ставлення до планети, до людини і людської свідомості стало однією з актуальних тем в творах письменників сучасної української літератури.

Капленко, О. М.

Художньо-образні моделі апокаліпсису в сучасній українській прозі / О. М. Капленко, А. В. Микитенко // Література та культура Полісся. – 2021. – Вип. 101, № 16: Серія: Філологічні науки. – С. 65-86. – Бібліогр.: 18 назв.

Анотація:

У статті виділено й проаналізовано основні художньо-образні моделі апокаліпсису на матеріалі сучасної української прози. Результати наукового дослідження дозволяють констатувати різноманітність художніх утілень кінцесвітнього сюжету. Прикладом розгортання техногенного апокаліпсису є роман Тараса Антиповича «Хронос», де автор моделює винайдення унікального технічного пристрою і стихійне використання його людиною. Небезпека таких технологічних новинок бачиться катастрофічною, адже людська природа виявилася слабкою аж настільки, що ледь не призвела до масового знищення людства – як фізичного, так і духовного. Іншою версією кінця світу є реалізація зомбі-апокаліпсису, художньо представлена романом Макса Кідрука «Бот. Ґуаякільський парадокс». Тут ідеться про появу невідомої досі психоістоти, яка затьмарює свідомість усіх живих істот і тим самим є першопричиною масового божевілля та жорстокості небачених масштабів. Ще одним баченням апокаліптичної моделі є деструкція особистості, особливо детально й натуралістично зображена в романі Олеся Ульяненка «Дофін Сатани». Моторошний парадокс заявленої моделі спровокований фактом віднайдення ключа загальної небезпеки людства у самій природі конкретної людини, у «зламі» її екзистенції і, як наслідок, прагненні отримати насолоду від убивства собі подібних. Це явище не запрограмоване філогенезом, не виконує функції біологічного виживання виду, взагалі не має жодної обґрунтованої мети. Проте всупереч логічним аргументам воно виявляється в людині з небаченою агресією і, що найнебезпечніше, отримує свою хворобливу аргументацію лжемесіанства. Роман Галини Пагутяк «Смітник Господа нашого» репрезентує погляд і, відповідно, переживання кінцесвітнього сюжету саме жінкою. Читач тут не знайде потужної і вражаючої агресії, як у попередніх («чоловічих») версіях апокаліптичного сценарію, проте глибинне усвідомлення «жіночої трагедії» через екзистенційну самотність, тугу, відчуженість і непотрібність, так звану «викинутість» на узбіччя життя, провокує появу екзистенційного жаху від сугестивно візуалізованих декорацій жіночого апокаліпсису.

Ключові слова: сучасна українська проза, апокаліпсис, художньо-образні моделі, техногенні загрози, людська деструкція, катастрофізм, постмодерний світогляд, художні версії, українська апокаліптична література.