«Природні та техногенні катастрофи : запобігання, зменшення ризику» : до Міжнародного дня зменшення небезпеки стихійних лих

Міжнародний день зменшення ризику катастроф вперше  був відзначений згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН № 44/236 від 22 грудня 1989 року. У 1999 році Генеральна Асамблея ООН прийняла рішення  щороку відзначати цю дату. А 21 грудня 2009 року Генеральна Асамблея в своїй резолюції № 64/200 проголосила 13 жовтня датою святкування Дня і змінила назву на Міжнародний день по зменшенню небезпеки стихійних лих. 

Стихійні  природні явища катастрофічного характеру, техногенні катастрофи  призводять до раптового порушення нормальної діяльності людей. Щороку через них страждають понад чверть мільярда людей у світі, але мільйони життів можна врятувати, якщо держави будуть більше робити для попередження і скорочення ризику стихійних лих.

Україна зазнала велику кількість стихійних природних лих, катастроф через діяльність людини, зокрема, спричинених російською військовою агресією, яка завдає серйозного удару по українській економіці, стану довкілля та добробуту населення. Російські вояки знищують мирні міста, цивільну інфраструктуру, руйнують житлові будинки, вбивають мирних жителів. Це тероризм, якому треба дати відсіч зусиллями світової спільноти, необхідно визнати цю країну на міжнародному рівні країною-терористом, виключити її з Ради безпеки ООН, створити спеціальний міжнародний трибунал для засудження і покарання її за вчинені злочини.

Проте є катастрофи, яким ми можемо запобігти. ООН та інші міжнародні організації наголошують на важливості створення безпечних умов для громадян та зниження можливих ризиків шляхом розбудови інфраструктури та вирішення гуманітарних питань до того, як можливе лихо станеться, а також, відповідно, чіткого планування на випадок надзвичайних ситуацій.

Україна є учасником Сендайської програми і бере активну участь у її імплементації на національному та місцевому рівнях на територіях у межах Європейського регіону, чим демонструє непохитну прихильність європейському вектору розвитку. Зокрема, в Україні опрацьовуються питання управління ризиками стихійних лих задля їх скорочення, керівні принципи і пріоритетні напрями дій Сендайської програми зі скорочення ризиків надзвичайних ситуацій на 2015-2030 роки, стратегія скорочення ризиків стихійних лих як інструмент зміцнення стійкості до зумовлених паводками підтоплень, а також заходи з протидії ним з боку представників різних служб. 

У Конституції України (ст.50) визначено - право на безпечне для життя та здоров’я довкілля гарантується державою. Настання катастрофи, чи будь-якої події, чи сукупності подій, а також ризик їх настання, є тими факторами, що порушують право на безпечне для життя та здоров’я довкілля. Визначеність щодо можливості контролю за ризиками, управління ризиками через зменшення ризику катастроф є необхідною умовою гарантування права на безпечне для життя та здоров’я довкілля.

Міжнародна стратегія щодо зменшення небезпеки стихійних лих, перш за все, має на меті доведення до відома широкої громадськості важливості зазначених завдань запобігання та проведення роз’яснювальної роботи серед населення та громад, яким найбільше загрожує небезпека стати жертвою стихійних, екологічних та техногенних лих, стосовно доступних заходів для зниження ризику перетворення небезпек у катастрофи.

Пропонуємо увазі користувачів видання, що допоможуть їм  отримати наукові знання про природні та техногенні катастрофи, їх попередження і технології захисту людства в разі виникнення катастроф

На виставці представлено документи з фонду ОННБ , які дають характеристику стихійних лих та техногенних катастроф, які сталися за останні роки XX і на початку XXI ст., аналізують конкретні ситуації виникнення природних катастроф, та пріоритетні напрями попередження і скорочення ризиків стихійних лих і катастроф.

Азаров С. І., Задунай О. С. Аналіз природних катастроф та їх впливу на довкілля // Екологічна безпека та природокористування : зб. наук. пр. – К., 2019. – С.79 – 91

В статті розглянуто задачу аналізу природних катастроф, які відбулися у світі, та їх вплив на навколишне середовище. Знання причин , динаміки розвитку та характеру вражаючих факторів природних катастроф дозволяє зменшити загрозу життю і здоров’ю людей, ефективно проводити комплекс попереджувальних, рятувальних та аварійних робіт, пов’язаних з природними катастрофами.

Гудков І. М., Дрозд І. П. 50 найдраматичніших радіаційних і ядерних подій в історії людства : причини та наслідки. – Одеса, 2022

У книзі зведено, узагальнено, проаналізовано та обговорено дані про найдраматичніші за наслідками радіаційні та ядерні події в історії людства : випробування ядерної та термоядерної зброї зброї, радіаційні та ядерні інциденти, аварії, ядерно-радіаційну катастрофу, що трапилися з часу інтенсивного розвитку ядерних технологій, аварії на підприємствах, атомних підводних човнах, супутниках та інших об’єктах.

Ілларіонов О. Ю. Донбас на порозі техногенної катастрофи : еколого-правові аспекти // Системи галузей права в умовах глобальних екологічних викликів : матер. Всеукр. наук.-пр. конф., 27 листопада 2020 р., м. Київ. – Київ, 2020

У статті розглядається проблема можливого настання техногенної катастрофи на окупованих територіях Донбасу, а також на територіях суміжних з окупованими. Російська окупація окремих районів Донецької та Луганської областей і наступна безконтрольна експлуатація промислових потужностей  та надр надають підстав визнати цю територію зоною надзвичайної ситуації.

Нагурський О. А. та ін. Природні та техногенні загрози, оцінювання небезпек : навч. посіб. – Львів, 2020

У посібнику подаються основні терміни та визначення, джерела небезпеки, причини виникнення, класифікація надзвичайних ситуацій та заходи, спрямовані на їх запобігання. Особлива увага приділяється природним та техногенним загрозам, що ведуть до надзвичайних ситуацій, характеру їх проявів і дії на людей, тварин, рослин та об’єкти економіки, поведінковим реакціям населення у разі надзвичайних ситуацій.

Руденко Л. Г. та ін. Концепція створення Атласу природних, техногенних, соціальних небезпек і ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні. – Київ, 2010

У виданні викладено концептуальні основи створення Атласу. В їхню основу покладено світовий досвід картографування надзвичайних ситуацій, запропоновано принципи картографування, підходи до формування бази даних, можливі технологічні рішення та орієнтовну структуру Атласу. Створення Атласу зумовлено зростаючим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій в Україні.

1. Біла книга цивільного захисту України 2021–2022 : інформаційне видання ДСНС [Електронний ресурс] / За загал. ред. П.Б. Волянського. – Київ : Інформаційне видання ДСНС, 2023. – 272 с. – Режим доступу : https://mail.google.com/mail/u/0/?tab=rm&ogbl#inbox/FMfcgzQXJkWjgHctfqkpjGjpLWcvsNWS?projector=1&messagePartId=0.2

Біла книга цивільного захисту України розроблена відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України від 21.06.2018 No2469-VIII «Про національну безпеку України». Інформаційне видання містить аналіз загального стану сучасного безпекового середовища, інформацію та висновки щодо потенційних загроз техногенного, природного, соціального та воєнного характеру, аналітичні матеріали щодо функціонування єдиної державної системи цивільного захисту та результати діяльності Державної служби України з надзвичайних ситуацій за 2021–2022 роки.

2. Зубайр А. Діяльність Організації Об’єднаних Націй щодо зменшення ризику катастроф [Електронний ресурс] // Репозитарій НУ «ОЮА». – Режим доступу : https://dspace.onua.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b617aaa7-8e59-4362-ba8f-d5b975294d57/content

У данному матеріалі узагальнено, що Організація Об’єднаних Націй на сьогоднішній день активно бере участь в координації держав з метою зменшення загроз природного характеру і саме в рамках ООН були прийняті ряд програм, включаючи Сендайську і Хіогську програми, які направлені на те, щоб зменшить ризики катастроф, а також направити діяльность держав і міжнародного співтовари-ства для досягнення головної мети – мінімізації виникнення катастроф, а також мінімізувати шкоди, які можуть бути завдані тією чи іншою катастрофою.

3. Зубайр Ахмад. Становлення інституту міжнародно-правового регулювання захисту від техногенних катастроф [Електронний ресурс] // Держава та регіони : науково-виробничий журнал.  Серія: Право. –  2023. –  № 3 (81). –  С. 205-209. – Режим доступу : http://www.law.stateandregions.zp.ua/archive/3_2023/3_2023.pdf

У цій статті розглядається таке важливе питання, як рівень розвитку міжнародного права в сфері протидії техногенним катастрофам, включно із питанням співвідношення природних та техногенних катастроф в рамках міжнародного права, а також процес становлення міжнародного права та інституту міжнародно-правового регулювання захисту від техногенних катастроф.

4. Попов О.О. Інноваційні розробки молодих вчених ДУ «ІГНС НАН України» для вирішення проблем радіаційної та техногенно-екологічної безпеки України [Електронний ресурс] // Наукова молодь  – потенціал відновлення України : зб. матеріалів Всеукраїнського наукового семінару, м. Київ. – 25 травня 2022 року / О.О. Попов, А.В. Яцишин, В.О. Ковач, А.О. Запорожець, В.О. Артемчук, О.В. Пугач, Д.А. Ярощук – Київ, 2022 . – С. 66-72. – Режим доступ : https://www.igns.gov.ua/wp-content/uploads/2022/06/zbirnyk_naukova_molod_potentsial_vidnovlennya_ukrainy.pdf

Україна має розвинену ядерну енергетичну галузь і входить до списку 10 світових країн за кількістю діючих ядерних реакторів. З 2014 р. в наслідок військового конфлікту будь-яка АЕС може перетворитися на ядерно небезпечну ціль для терористів. Також, важливою проблемою атомної енергетики є радіоактивні відходи та відпрацьоване ядерне паливо, які потребують безпечного захоронення чи зберігання. Для вирішення проблем пов’язаних із підвищення ядерної, радіаційної та техногенно-екологічної безпеки України функціонують різні установи та організації. ДУ «ІГНС НАН України» є однією з провідних наукових установ України в галузі екологічної та радіаційної безпеки, що має світове визнання та тісно співпрацює з багатьма вітчизняними і закордонними науковими організаціями.

5. Шлапак М. Війна руйнує довкілля і шкодить клімату : Які наслідки для клімату в Україні та світі спричинила розпочата Росією війна? [Електронний ресурс] // Економічна правда. – 2023. – середа. – 7 червня. – Режим доступ : https://www.epravda.com.ua/columns/2023/06/7/700922/

Російська війна в Україні, окрім усіх інших руйнувань та страждань, продовжує шкодити клімату планети.   Вплив, від викидів парникових газів (СО2), пов’язаних із воєнними діями, буде полягати у безпосередньому підвищенню ризиків прояву катастрофічних наслідків зміни клімату (підвищення температури та хвилі екстремальної спеки, посухи, сильні зливи та інші природні катастрофи, втрата біорізноманіття тощо). Один з основних висновків ключового звіту Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК), опублікованому у березні 2023 року, - це необхідність глибоких, швидких, а часом і негайних, та сталих скорочень викидів парникових газів вже цього десятиріччя. Шкода для клімату поруч із іншими впливами на довкілля мають бути включені до оцінки загальних збитків і втрат від війни і враховані при притягненні агресора до відповідальності.