Національний тиждень читання: топ-10 книг у жанрових категоріях — історична проза та історичний нон-фікшн

00.png

Протягом цього тижня, з 12 по 19 грудня, у рамках другого Національного тижня читання Український інститут книги поширює інформацію про найпопулярніші книжки в українських книгозбірнях. Сформувати цей перелік таким, щоб він свідчив про вподобання українських читачів по всій території України, УІК допомагали національні, державні та обласні публічні бібліотеки, які узагальнили попит на ті чи інші книжки в різних жанрах. ОННБ також долучилася до опитування.

У складних реаліях сьогодення, коли кожен із нас намагається зрозуміти витоки і передумови сучасних трагічних подій у нашій державі, значно підвищився читацький попит на видання, що висвітлюють історичні процеси, які відбувалися на теренах України у різні періоди її існування. Історичні книги – дзеркало минулого та цінні уроки для майбутнього, тому сьогодні ми розповідаємо про 10 найпопулярніх серед користувачів нашої бібліотеки книг у 2 жанрових категоріях, історична проза та історичний нон-фікшн.

Художня література: історичний роман / історична новела (оповідання)

2.jpg

Багряний І. Сад Гетсиманський (Харків, 2013 )

Роман «Сад Гетсиманський», написаний у 1950 році, уславив ім’я українського письменника, поета, драматурга, політичного діяча Івана Багряного (1906—1963) на весь світ. Це був один з перших творів, у якому вражаюче правдиво зображено всю страшну сутність радянського режиму у роки масових репресій. На прикладі життя Андрія Чумака автор детально демонструє дію репресивного механізму радянської системи, те, як ця система поневолювала і знищувала людей незалежно від їхніх досягнень, походження, віку чи статі.

За кожною сторінкою роману — біль і страждання, відчай і надії тих, кого зім’яла безжальна сталінська машина смерті. Багряний описав те, що сам пережив і про що не міг мовчати. Та попри всі ці жахи, письменник переконаний — спротив злу необхідний навіть тоді, коли здається, що боротися далі немає сенсу, а остаточний вибір завжди залежить від людини. Головного героя роману він багато в чому наділив своєю долею і своєю вдачею — незламністю духу й вірою в непереможність добра. Його Андрій Чумак пройшов усі пекельні кола і вистояв, не зламався.

Горліс-Горський Ю. Холодний Яр (Харків, 2017)

Книга спогадів поручника армії УНР, осавула 1 куреня полку гайдамаків Холодного Яру. Щира, правдива розповідь талановитого оповідача занурює нас у буремні роки становлення незалежності Української державності 1919–1921 рр. У романі описано «одна з найяскравіших сторінок Визвольної боротьби в Україні – існування та діяльності Холодноярської республіки»..

На бойовому чорному прапорі холодноярських повстанців був напис: «Воля України або смерть». Вони не вийшли з лісу навіть тоді, коли навкруги запанувала чужа влада і вже не було надії на визволення. Це яскравий приклад того, як невеликі числом, але незламні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. Перейнятий і дещо змінений наступними поколіннями заклик Холодноярської республіки «Слава Україні!» – «Героям слава!» актуальний і сьогодні.

Це перше академічне видання оригінального неспотвореного тексту, яке супроводжується історичним коментарем.

Дімаров А. І будуть люди (Харків, 2021)

Пророчі слова великого Тараса, що «на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі», стали непохитним переконанням і Анатолія Дімарова: останній рядок цього твердження він узяв за назву одного з кращих своїх творінь. Беручись за написання роману, а це був початок 1960-х, письменник уже позбувся облуди радянщини. Зате сама вона цупко трималася за звичні наративи — третину твору цензура скоротила. Видавництво «Фоліо» вперше перевидало її без купюр, а недавня 12-серійна екранізація роману здобула визнання як перша в країні історична родинна сага.

Книга про полтавське село і полтавських селян, що охоплює період від початку ХХ століття і до голодомору. Книга про кілька сімей, їхню нелегку, часто трагічну долю в ті непрості й заплутані часи. З долі кожної окремої людини, окремої сім’ї, автор майстерно виткав широке полотно української дійсності періоду революції, громадянської війни, НЕПу, колективізації й Голодомору. Слова Анатолія Дімарова зачаровують та ллються як пісня. Автор майстерно змальовує усіх персонажів, показуючи все, що в них у голові й на серці.

Шкляр В. Чорний ворон (Харків, 2019)

Є в Черкаській області місцевість, що зветься Холодний Яр. Природний рельєф сприяє тому, що в глибоких балках та ярах навіть влітку немає спеки. Доповнює цю картину густий ліс. Саме тут відбуваються події історичного роману «Чорний ворон. Залишенець» українського письменника Василя Шкляра. Роман був відзначений першою в історії Народною Шевченківською премією 2011 року.

В основі сюжету – війна Холодноярської республіки — чотирирічного державного утворення на Лівобережній Україні, що стало осередком спротиву радянській владі у 1920-х роках. Головний герой роману, один з останніх отаманів Холодного Яру, «залишенець» Чорний Ворон — обдарований військовий керівник, боєць, месник.

Письменник провів кропітку дослідницьку роботу: вивчив багато історичних документів тих часів, використав усі можливі наукові видання, що досліджували повстанський період, спілкувався з нащадками. Довгих тринадцять років пішло на написання “Чорного ворона”. Отримуючи нову інформацію, Василь Шкляр багато разів переписував та вносив зміни у текст роману. Відразу кидається у вічі те, що автор вклав частинку своєї душі у його створення. Він ніби прожив його разом із своїми персонажами, і надав таку ж змогу своєму читачеві.

Забужко О. Музей покинутих секретів (Київ, 2019)

Оксана Забужко - одна з найбільш відомих особистостей у сучасній українській літературі. Її книги зачіпають важливі соціально-політичні питання як країни в цілому, так і життя кожного українця окремо.

За сюжетом, відома журналістка Дарина Гощинська та її коханий Адріян Ватаманюк, торговець антикваріатом, намагаються розібратись у хитросплетіннях минулого своїх і сусідніх родин. На 830 сторінках – десятки доль і сюжетів: бойові стежки УПА, закриті КДБ архіви, забуті драматичні сторінки радянських 1970-1980-х і буремних 1990-х. Сюжетні лінії нашаровуються одна на одну як пласти. Разом з історією Дарини мимо читача проходять три покоління родини її коханого, особисті стосунки, пристрасть, утрачений зв’язок поколінь, народні психотравми. Все це, переломившись у долях головних героїв, народжує новий погляд на наше сьогодення.

Сама Оксана Стефанівна називає роман своїм magnum opus. Читати його варто не тільки заради сюжету. Роман цінний саме роздумами авторки, чіткими, виваженими і багатогранними. Відчувається, що вони відшліфовані до лабораторної точності. Ці думки треба смакувати та дегустувати. А роль художнього викривлення і зміщення на себе значною мірою взяла мова – як і завжди в Забужко, вона цікава: виразно експериментальна, десь археологічна, десь діалектна, сленгова чи суржикова.

Нехудожня література, нон-фікшн: популярна історія, репортажі, соціально-політичні видання

3.jpg

Плохій С. Брама Європи (Харків, 2020)

Професор історії та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету Сергій Плохій почав писати «Браму Європи» у період початку російської агресії для того, щоб створити адекватну для сучасного західного сприйняття історію формування української політичної нації. Адже російська агресія проти України включає війну історичних стереотипів, які потрапляють також у західні медіа і спричиняють спотворення історії України та заважають її правильному сприйняттю на світовій арені.

«Брама Європи» охоплює період від часів, коли територія сучасної України була своєрідним краєм світу для греків, до подій Революції Гідності та початку російсько-українського конфлікту. Сергій Плохій майстерно вписує нашу історію в ширший європейський та світовий контекст. Україна протягом багатовікової історії слугувала кордоном для східної та західної культур, мусульманства та християнства, Європи та Азії. Кожна з імперій, що претендувала на її землю і багатства, залишала відбиток на ландшафті та характері населення, сприяючи формуванню особливої прикордонної ідентичності та духу. І сьогодні Україна залишається «брамою» між західним світом та іншими країнами Сходу. Як показали події останніх років, кордон цей не стільки фізичний чи географічний, скільки ментальний.

Грицак Я. Подолати минуле (Київ, 2021)

Ця книжка – результат 15-літньої роботи професора Українського католицького університету Ярослава Грицака. У ній автор прискіпливо препарує минуле і закликає до співтворення сучасної України. Він намагається зрозуміти сам і дати читачам розуміння, що і чому відбувається з нами тут і тепер, і яким може бути майбутнє країни. Поєднання глобального та локального є нагальною потребою для тих, хто намагається знайти вихід із кризи сучасності. Книжка пропонує такий підхід до сучасної України.

Видання покликане розвінчати міфи, стереотипи та ілюзії про Україну; відкрити нові горизонти і теми для осмислення минулого; знайти нові вектори для дискусії про сучасне та майбутнє України.

Роздуми відомого історика та його трактування нашого минулого гармонійно доповнюють численні історичні карти та ілюстрації.

Кралюк П. Історія України без брому (Харків, 2020)

Письменник і політик, один із вождів українських «визвольних змагань» 1917-1921 рр. Володимир Винниченко якось заявив, що українську історію не можна читати без брому, тобто заспокійливого. Справді, українське минуле часто трактувалося як «історія страждань». Інша річ, як сприймати історію, на чому концентрувати увагу – на трагедіях чи перемогах.

Доктор філософських наук, професор Петро Кралюк у своїй книзі доводить, що ми маємо за плечима значну етнічну, а також державну традицію. Він акцентує увагу на тому, що бездержавність – явище, характерне для багатьох народів, тому українці у своєму прагненні створити власну державу були далеко не одинокі. Проте, проживаючи в різних країнах і обіймаючи високі посади, вони зробили чимало для становлення інших держав, зокрема Угорського королівства, Речі Посполитої, Російської імперії, Османської імперії, і врешті-решт здобули свою державу.

В`ятрович В. Україна. Історія з грифом «Секретно» (Харків, 2021)

«Білі плями» української історії ХХ століття є наслідком зумисних дій: знищення документальних джерел чи навіть фізичної ліквідації людей як носіїв пам'яті про події. ХХ століття дуже важливе для українців як нації. Саме в цей час відбулася трансформація націоналістичного руху в політичну площину, окреслилася головна його мета – створення незалежної української держави. Боротьба за власну історію стала невіддільною частиною визвольного руху, а історичне знання стало аргументом права на свою державу, тому історія України стала жертвою викривлень, перекручувань і фальсифікацій. Комуністична влада активно використовувала історичні міфи як інструмент боротьби з українським визвольним рухом.

У книжці відомого українського історика Володимира В’ятровича публікуються документи, які донедавна були засекречені. Страшна правда про історію України ХХ століття, що ширилася легендами і переказами, тепер має документальне підґрунтя і офіційне підтвердження. В книзі показано 61 епізод, де йдеться як про відомі, так і про, здебільшого, невідомі загалу події. Зосереджено увагу на радянському періоді українського минулого. Зокрема, розповідається історія приховування правди про Голодомор, розвінчуються старі та нові міфи про Степана Бандеру і радянський «бліцкриг» 1939 року. Детально описується протистояння КДБ і останнього командира УПА, розповідається про каральну систему в СРСР і кінець імперії терору, а також вибух на ЧАЕС, про хитрі спецоперації, смертоносні ходи, інформаційні війни та складні партії на кількох гравців.

Харарі Ю. Н. Людина розумна : історія людства від минулого до майбутнього (Харків, 2020)

Книга, що змінює уявлення про нашу історію, дослідження, що змушує задуматися: чи може бути історія зовсім іншою, ніж ми її уявляли дотепер? Ювал Ной Харарі здійснив справжню історичну розвідку, до якої може долучитися кожен читач.

Ця коротка історія людства — не традиційний хронологічний перелік подій і правителів, який бачимо в багатьох підручниках і науково-популярних виданнях. Ювал Ной Харарі поступово розкриває перед читачем, яким чином Homo sapiens із невидатного виду мавп став Людиною і досяг сучасних вершин економічного, технологічного та інтелектуального розвитку. Почавши з Когнітивної революції сімдесят тисяч років тому, автор показує, як наш біологічний вид розселявся по планеті, як здійснив Аграрну революцію приблизно дванадцять тисяч років тому, як нарешті Промислова і Наукова революції Нового часу дали Людині в руки могутні інструменти, за допомогою яких вона може не лише технічно розвиватися, а й змінити власну біологію. Ба більше, людство тепер здатне навіть знищити себе. І це може статися як унаслідок застосування ядерної чи іншої зброї масового ураження, так і в результаті створення на основі сапієнс інтелектуально розвинених істот зі здібностями, які нині неможливо передбачити.

Читаймо кожного дня!
Книги доступні для замовлення за персональним абонементом, який працює при читальному залі ОННБ (вул. Акад. Філатова, 1).

Повний перелік наших книжкових «бестселерів» у запропонованих УІК категоріях опублікуємо пізніше.

Створено: 15.12.2022
Переглядів: 1465




© 2024 Одеська національна наукова бібліотека. Всі права захищено. При використанні матеріалів посилання на офіційний веб-сайт Одеської національної наукової бібліотеки обов'язкове.