Мова, театр і сучасність: «Мина Мазайло» у читальному залі ОННБ

Серпень щедро дарує сонячне тепло й надихає на плідну роботу. Попри літню пору, у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1) не стихають цікаві зустрічі та жваві дискусії. Тут, серед книжкових полиць, народжується особливий простір, де слово оживає, а класичні твори української літератури знаходять нове звучання в контексті сьогодення.

114-е заняття розпочалося з дайджесту п. В’ячеслава Воронкова про події, які відбуваються і відбуватимуться на цьому тижні. Усі присутні також привітали слухачку Лейлу Черкезову, лікаря-подолога, з публікацією про її професійну діяльність у спеціалізованому виданні «Подологія України».

На сьогоднішньому занятті слухачі «Дивослова» розпочали читати комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло», спрямовану проти войовничого шовіністичного міщанства, що чинило опір спробам національного відродження в Україні в 20-ті рр. ХХ ст.

Про автора цієї комедії, представника «Розстріляного Відродження», його становлення як драматурга, його співпрацю з театром «Березіль» Леся Курбаса викладачка Тетяна Ананченко розповідала на минулому занятті. Тож сьогодні розпочалася читка твору з коментарями.

П’єса, написана 100 років тому (опублікована в 1927 році), має надзвичайно важливе значення сьогодні, коли вже не стоїть питання про те, чия мова красивіша, «зручніша» для вживання, а реальністю постало питання про агресивне насадження «руськоязичного» світу, яке призвело до страшної глобальної катастрофи – кровопролитної війни, коли північний сусід почав «захищати» таких перевертнів, як Мина Мазайло, намагаючись агресивно, з допомогою зброї, насадити в Україні «руський мір».

Сюжет комедії перегукується з п’єсою Мольєра “Міщанин-шляхтич” та трагікомедією І. Карпенка-Карого “Мартин Боруля”. Микола Куліш, продовжуючи традиції, зокрема, театру корифеїв, на матеріалі реалій 20-х років ХХ століття показав злободенні проблеми комплексу меншовартості, національної упередженості й зверхності, які, на жаль, існують і в наш час.

Викладачка зауважила, що драму Миколи Куліша не можна перекласти жодною мовою, бо втратиться комічність ситуацій, викликаних грою на різниці фонетичних і морфологічних, етимологічних і лексичних норм української та російської мов (саме через цю особливість твору Лесь Танюк назвав п'єсу "філологічним водевілем"). Це й спостерегли слухачі-дивословці, читаючи текст.

На наступних заняттях читання й аналіз комедії «Мина Мазайло» триватиме.

Читання «Мини Мазайла» у «Дивослові» вкотре підтверджує: класична українська драматургія не втрачає своєї гостроти й актуальності навіть через століття. Слово Миколи Куліша звучить як застереження й нагадування про важливість збереження мовної ідентичності, особливо у часи випробувань.

Засідання мовно-літературної вітальні «Дивослово» відбуваються щосереди об 11:00 у читальному залі Одеської національної наукової бібліотеки (вул. Академіка Філатова, 1).
Запрошуємо всіх охочих доєднатися до щирого й натхненного спілкування про мову, літературу та культуру!